Цей тиждень розпочався з непересічної, навіть для українських реалій, ситуації – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький зібрався у відставку в зв’язку з проблемами зі здоров’ям. Проте відразу надійшла й протилежна інформація, що нові ключові антикорупційні органи – НАБУ і САП – почали справжнє полювання один на одного. У кабітнеті Холодницького таємно встановили записувальну апаратуру.
Безумовно, їх вже тривалий час не пов’язують теплі стосунки, але такого загострення досі не спостерігалось.
Як це не дивно звучить, але Бюро почали підігрувати давні конкуренти Артема Ситника з Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури (неофіційно – «департамент Кононенка-Грановського»), очолюваного Володимиром Гуцуляком. Саме вони процесуально скеровують провадження, що відкрите в рамках стеження за Холодницьким.
І тут важко не згадати, як детективи НАБУ мали фізичне зіткнення з співробітниками цього Департаменту, а зараз – вони разом «відпрацьовують» Холодницького. Як стверджував прем ‘єр-міністр Великобританії Генрі Пальмерапон: «У нас немає вічних союзників і у нас немає постійних ворогів; вічні і постійні наші інтереси. Наш обов’язок – захищати ці інтереси». Саме так зараз діють підлеглі Ситника, співпрацюючи з одіозним департаментом ГПУ. Інтерес позбавитись Холодницького стоїть вище, аніж продовжувати боротьбу з підлеглими Луценка.
За попередніми даними, більше місяця тому співробітники НАБУ звернулись до Гуцуляка щодо встановлення «прослушки» в кабінеті Холодницького. І це було реалізовано. Проте, за попередніми даним, чогось «кримінально»-забарвленого Назар Іванович не наговорив. Тому дисциплінарна відповідальність і, як максимум, звільнення з посади.
Менше з тим, наразі Ситник і Луценко «грають» проти Холодницького, який за нашою інформацією знайшов прослуховувальні апаратуру на акваріумі з рибками. Назара івановича цей факт має не тільки неабияк збентежити, але й підвести до думки, що варто повністю переключитись на роботу у Федерації футболу України, де він займає посаду віце-президента, або навіть зайнятись викладанням в одному з вітчизняних ВУЗів.
І тут хотів би зазначити ключове, до чого підводив кількома попередніми абзацами.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 216 Кримінального процесуального кодексу, вищезгадану справу стосовно керівника САП мало б розслідувати новостворене Державне бюро розслідувань, яке наразі в процесі формування центрального апарату та відбору керівників для відповідних управлінь та відокремлених територіальних підрозділів. Близько 18 місяців політично ангажована (зовнішня) конкурсна комісія не могла обрати керівництво ДБР. Наразі офіційно працюють директор (Роман Труба) і двоє заступників (Ольга Варченко та Олександр Буряк), а також – патронатна служба.
І чим довше буде запускатися ДБР, тим частіше ми будемо спостерігати, як ГПУ продовжує «ігрища» довкола роботи інших органів правопорядку. Не думаю, що підлеглі Луценка просто так вирішили стати «хорошими дядьками» і допомагають підлеглим Ситника. Зважаючи на непересічний досвід політичних баталій в очільника Генпрокуратури, можна спрогнозувати, що після звільнення Луценко спробує перебрати до своїх рук процесуальне керівництво справ НАБУ.
Звісно, за фактом відсутності (звільнення) Холодницького, згідно з пунктом 2.4 Положення про САП, обов’язки керівника щодо загальної організації діяльності виконує перший заступник – Максим Грищук. Подейкують, що в нього цілком стабільні взаємовідносини з Ситником. Але є одне але – проведення конкурсу на посаду Холодницького. Це може тривали від кількох місяців до півроку. І тут позиція представників Генпрокуратури кардинально відрізняється – на період відсутності Холодницького процесуально керівництво відійде безпосередньо до Луценка, що давно мріяв «з головою зануритись» у джунглі розслідувань НАБУ.
Для підтвердження описаного вище сценарію можна проглянути пункт 1.4 Регламенту ГПУ, де вказано, що розподіл службових обов’язків між керівництвом цієї структури та взаємозамінність визначаються наказом Генерального прокурора. Саме цим і спробують скористатись в Луценка.
Саме тому якнайшвидший і максимально прозорий запуск Державного бюро розслідувань знову постає, як важливий етап у формуванні повноцінної системи органів правопорядку. І роль та позиція громадськості тут має відіграти не останню роль.
Джерело: УП, блоги
