[/caption]
«Мы понимаем, что ни вы, ни я, ни любой другой человек в России не может просто взять, прийти на территорию какой-нибудь колонии или какой-то СИЗО, где содержат военнопленных. Эти материалы без согласия российских служб оказаться в общем доступе не могут. Если они там оказываются, значит, для этого есть некоторые причины», — говорит Петр Яценко.
Что происходит дальше? В обмен на информацию о пленнике, родственники должны предоставить информацию о себе. Таким образом, в руках российских спецслужб оказываются данные тысяч людей, которые ищут своих родных. Спецслужбы проводят определенную работу с родственниками для того, чтобы спровоцировать их на какие-то протестные действия или подорвать доверие к украинским властям и государству.
«Человек звонит с российской стороны родственникам и говорит «Ваш у нас, почему вы его не забираете? Мы готовы отдать». Они говорят, что они утверждают, что готовы отдать этого человека, а Украина не хочет забирать, мол. И они говорят: «Делайте что-то, протестуйте, выходите на митинг». Это один из методов влияния, это массово происходит», – рассказывает Яценко.
ЦЖР также обратил внимание, что в опубликованном Шевцовым видео пленные украинские защитники говорят один и тот же текст, почти слово в слово. На русском языке, хоть некоторым это дается тяжело, потому что на нем не общаются. Уверяют, как им хорошо в плену.
Второй посыл, который военнопленные как под копирку произносят на камеру: командование ВСУ их якобы бросило на произвол судьбы, о них забыли, поэтому родственникам нужно требовать от власти их освобождения и окончания войны.
Однотипность видеообращений военнопленных почти не оставляет сомнений в том, что они говорят заученным или прочитанным текстом. Такими постановками российских спецслужб уже никого не удивишь — в неволе, да еще под пыткой, людей заставляют говорить и не такое.
«Верить записанным, например, заявлениям наших ребят, наших девушек, защитников, находящихся в плену защитниц, не жаль, нельзя. Потому что все эти слова, которые они, например, говорят на каких-то постановочных видео, это все текст, который заставили их говорить. И из этого видео нас единственный факт может радовать, что этот человек жив, относительно здоров», — отмечает Петр Яценко.
Еще один нарратив российского влияния на семьи пленных защитников направлен на раздор: мол, Украина не хочет менять никого, кроме азовцев. Однако во время каждого обмена мы видим, что среди уволенных есть представители разных формирований всех родов войск. По словам Петра Яценко, за год с начала деятельности Штаба из плена освобождены более 2200 человек.
Российская пропаганда, распространяемая государственными агентствами и телеканалами, пытается убедить, что пленные украинские военные массово переходят воевать на сторону России.
В сообщении СБУ о подозрении Шевцову в государственной измене также говорится о якобы его предложении ФСБ сформировать «Первый украинский добровольческий корпус» из пленных украинских военнослужащих. Сам Шевцов после опубликования сообщения СБУ это отрицал, однако своем посту он загадочно намекает, что причастен к формированию некоего добровольческого соединения.
В видео от 24 сентября 2022 года, распространенном российскими пропагандистами, украинские военнопленные в колонии в Оленовке якобы добровольно просят представителя оккупационной «власти» так называемой «ДНР», коллаборанта Владимира Бидевку присоединить их к «казачьему добробату имени Богдана Хмельницкого».
Через два месяца после этого ТАСС сообщило, что в так называемой ДНР уже сформировали батальон из украинских военнопленных. Однако до февраля 2023 года никаких новостей по этой теме не было, а потом российские пропагандисты начали по-новому разгонять информацию о переходе пленных украинцев на сторону России. 23 февраля ТАСС написал, что якобы около 200 украинских пленных готовы вступить в батальон Хмельницкого.
27 февраля РИА Новости выпустило интервью с Андреем Тищенко, вроде бывшим танкистом ВСУ. Пропагандисты называют его одним из командиров только формирующегося батальона имени Богдана Хмельницкого. Хотя три месяца назад, напомню, ТАСС писало, что подразделение уже сформировано.
Время идет, но никаких признаков того, что украинские военнопленные воюют против Украины, мы не обнаружили. Нет их и в Координационном штабе Главного управления разведки Минобороны Украины.
«Любые попытки создать такие подразделения, они на самом деле только пропаганда, потому что украинцам нет оснований бороться против Украины, а наоборот россияне, которые создали подразделения российские, добровольческие батальоны, они воюют, зная за что они воюют, против тоталитаризма. И у них есть основания», – говорит представитель Координационного штаба Петр Яценко.
Итак, что делать родственникам военнопленных, подавать заявки на поиск так называемых российских «волонтеров» или нет? Петр Яценко говорит, что любая информация о месте пребывания пленника и его состоянии ценна. Если такую информацию удалось найти, передавайте ее в Штаб. Но будьте осторожны. Рекомендация Координационного штаба родственникам военнопленных такова: не нужно передавать свои персональные данные, чтобы не попадать на крючок в российские спецслужбы. Быть на контакте со Штабом, доверять только проверенной информации и ни в коем случае не платить деньги аферистам.
[/caption]
«Жодна проста людина, в цих групах ми бачимо фотографії, відео, де полонені українці розказують про себе, хтось їх знімає, ці відео якимось чином потрапляють в відкритий доступ. Ми розуміємо, що ні ви, ні я, ні будь-яка інша людина в Росії не може просто взяти, прийти на територію якоїсь колонії, чи якоїсь СІЗО, де утримують військовополонених. Ці матеріали без згоди російських відповідних служб опинитися в загальному доступі не можуть. Якщо вони там опиняються, значить, для цього є певні причини», — говорить Петро Яценко.
Що відбувається далі? В обмін на інформацію про полоненого, родичі мають надати інформацію про себе. Таким чином в руках російських спецслужб опиняються дані тисяч людей, які шукають своїх рідних. Спецслужбісти проводять певну роботу з родичами для того, щоб спровокувати їх на якісь протестні дії чи підірвати довіру до української влади і держави.
«Вони дзвонять, отримавши персональні дати, людина звонить якась з російської сторони до родичів і каже «Ваш у нас, почему ви його не забираєте?. Ми готові їх віддати». Вони кажуть, що вони стверджують, що готові віддати цю людину, а Україна не хоче забирати, мовляв. І вони кажуть «Робіть щось, протестуйте, виходьте на мітинг». Це один з методів впливу, це масово відбувається», — розповідає Яценко.
ЦЖР також звернув увагу, що в опублікованих Шевцовим відео полонені українські захисники говорять один і той же текст, майже слово в слово. Російською мовою, хоч деяким це дається важко, бо нею не спілкуються. Запевняють, як їм добре в полоні.
Другий посил, який військовополонені як під копірку вимовляють на камеру: командування ЗСУ їх нібито кинуло напризволяще, про них забули, тому родичам треба вимагати від влади їхнього звільнення і закінчення війни.
Однотипність відеозвернень військовополонених майже не лишає сумніву в тому, що вони говорять завченим чи прочитаним текстом. Такими постановками російських спецслужб вже нікого не здивуєш — у неволі, та ще й під тортурами, людей змушують говорити і не таке.
«Вірити записаним, наприклад, заявам наших хлопців, наших дівчат, захисників, захисниць, які знаходяться в полоні, не жаль, не можна. Тому що всі ці слова, які вони, наприклад, говорять на якихось постановочних відео, це все текст, який їх змусили казати. І з цього відео нас єдиний факт може тішити, що ця людина жива, відносно здорова», — зазначає Петро Яценко.
Ще один наратив російського впливу на родини полонених захисників спрямований на розбрат: мовляв, Україна не хоче міняти нікого, крім азовців. Однак під час кожного обміну ми бачимо, що серед звільнених — є представники різних формувань усіх родів військ. За словами Петра Яценка, за рік з початку діяльності Штабу з полону звільнено понад 2200 людей.
Російська пропаганда, що поширюється державними агенціями і телеканалами, намагається переконати, що полонені українські військові масово переходять воювати на боці Росії.
У повідомленні СБУ про підозру Шевцову у державній зраді також йдеться про нібито його пропозицію ФСБ сформувати «Перший український добровольчий корпус» із полонених українських військовослужбовців. Сам Шевцов після опублікування повідомлення СБУ це заперечував, однак у своєму пості він загадково натякає, що причетний до формування якогось добровольчого з’єднання.
У відео від 24 вересня 2022 рок, поширеному російськими пропагандистами, українські військовополонені у колонії в Оленівці нібито добровільно просять представника окупаційної «влади» так званої «ДНР», колаборанта Володимира Бідьовку приєднати їх до «козачого добробату імені Богдана Хмельницького».
Через два місяці після цього ТАСС повідомило, що у так званій «ДНР» вже сформували батальйон з українських військовополонених. Однак до лютого 2023 року ніяких новин по цій темі не було, аж потім російські пропагандисти почали по-новій розганяти інформацію про перехід полонених українців на бік Росії. 23 лютого ТАСС написав, що нібито близько 200 українських полонених готові вступити до батальйону Хмельницького.
27 лютого РИА Новости випустило інтерв’ю з Андрієм Тищенком, начебто колишнім танкістом ЗСУ. Пропагандисти називають його одним з командирів батальйону імені Богдана Хмельницького, який тільки формується. Хоча три місяці тому, нагадаю, ТАСС писало, що підрозділ вже сформований.
«Формування батальйону на етапі отримання російського громадянства, отримання паспорта, підписання контракту та відправлення в табір для подальшої підготовки», — казав Андрій Тищенко, якого у сюжеті було названо одним з командирів батальйону РФ з українських полонених.
Час іде, але жодних ознак того, що українські військовополонені воюють проти України, ми не знайшли. Немає їх і в Координаційному штабі Головного управління розвідки Міноборони України.
«Будь-які намагання створити такі підрозділи, вони насправді є лише пропагандою, тому що українцям немає підстав боротися проти України, а навпаки росіяни, які створили підрозділи російські, добровольчі батальйони, вони воюють, знаючи за що вони воюють, проти проти тоталітаризму. І в них є підстави», — каже представник Координаційного штабу Петро Яценко.
Отже, що робити родичам військовополонених, подавати заявки на пошук до так званих російських «волонтерів» чи ні? Петро Яценко говорить, що будь-яка інформація про місце перебування полоненого та його стан є цінною. Якщо таку інформацію вдалося знайти — передавайте її в Штаб. Але будьте обачні. Рекомендація Координаційного штабу родичам військовополонених така: не потрібно передавати власні персональні дані, щоб не потрапляти на гачок до російських спецслужб. Бути на контакті зі Штабом, довіряти тільки перевіреній інформації і ні в якому випадку не платити гроші аферистам.