Центр журналистских расследований внимательно исследовал фактическую сторону спекулятивной темы, которая возмутила информационное пространство в последние недели. Речь о так называемом «черном списке» СБУ-Минкультуры — Перечне, в который занесены иностранные деятели, создающие угрозу национальной безопасности Украины. Мы детально проанализировали все приказы министерства культуры, которыми, по обращениям СБУ, иностранные деятели вносились в Перечень, и были немного озадачены. В списке, вокруг которого столько эмоций и ура-патриотического пиара, — всего лишь 150 человек! Причем пятеро из них — уже покойники. Так, покойным Кобзону, Говорухину и Табакову все еще запрещено гастролировать в Украине. Dr.Alban — последний медийный «зашквар Зеленского» СБУ — в Перечень Минкульта вообще не заносился, хотя в оккупированной Ялте пел. Итак, имеем искаженную картину применения правовых оснований для наказания и предупреждения угроз национальной безопасности.
Як правило, фігурантами Переліку осіб є антиукраїнські пропагандисти або ті, хто незаконно, тобто, не через українські пункти пропуску, в’їжджав на ТОТ Криму і Донбасу. На цій підставі їм заборонений в’їзд до України, вони позбулися можливості гастролювати та заробляти на українському ринку, навіть не в’їжджаючи на нашу територію. Бо фігуранти Переліку осіб, які загрожують нацбезпеці, є токсичними. А відтак, фільми та програми за їх участі заборонені в Україні для показу. Скандали із виключенням за рішенням суду із Переліку героя «Сватів» — російського актора Федора Добронравова; начебто сприяння президента Зеленського виключенню зі списку нев’їздних співака Dr.Alban; обурення діями поліції щодо активістів «Відсічі» під час зустрічі з російською блогеркою, яка їздила до окупованого Криму, одні за одним прокотились інформаційним простором кухнями, переконуючи: зі зміною влади змінюється політика щодо антиукраїнських діячів та Росії в цілому. А тут і закон про медіа від комітету екс-очільника «плюсів» Олександра Ткаченка підоспів, який пропонує новий порядок формування Переліку, обмежуючи його охоплення лише медіасферою.
Суцільна зрада? Ні, традиційна українська гібридна нефаховість органів влади. Отже, що не так у Переліку осіб, які загрожують нацбезпеці?
Фігуранти Переліку СБУ-Мінкультури
Перший список іноземних діячів культури, яких СБУ визнала такими, що загрожують національній безпеці України, з’явився на сайті міністерства культури у серпні 2015 року. Тоді до деяких законів України були внесені зміни щодо захисту інформаційного телерадіопростору України, зокрема, й до закону про кінематограф. Фігуранти Переліку отримують заборону СБУ на в’їзд до України, тож про гастролі можна забути, а Держкіно забороняє показ фільмів, якщо хоча б один із його учасників включений до «чорного списку» СБУ- Мінкультури.
Перелік осіб, що загрожують нацбезпеці, формується міністерством культури за зверненнями Служби безпеки України, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Держкіно. Але наразі накази міністрів культури виходили лише за зверненнями СБУ.
Рамзан Кадиров і Жерар Депардьє Фото: AFP/«Scanpix»
Підставами для внесення, як правило, були незаконний, тобто, не через українські пункти пропуску, в’їзд на тимчасово окуповану територію Криму, гастролі на окупованій території Донбасу та антиукраїнська діяльність і публічні висловлювання. Першими кандидатами з подачі громадськості стали кілька сотень підписантів листа із підтримкою політики Путіна і Росії щодо окупації Криму. Однак до першого чорного списку СБУ-Мінкульту у 2015 році потрапило всього 14 осіб. Це актори Сергій Безруков, Михайло Боярський, Іван Охлобистін, ветерани російської патріотичної пісні Йосиф Кобзон та Олег Газманов, співачка Валерія з чоловіком і продюсером Йосифом Пригожиним та виконавець шансону Григорій Лепс. А також актор і телеведучий Михайло Порєченков, відомий тим, що стріляв по позиціях українських військових у донецькому аеропорту. Крім російських зірок, до Переліку внесли і французького актора Жерара Депардьє, який у 2013 році отримав від Путіна російське громадянство, а від Кадирова — п’ятикімнатну квартиру. На Каннському фестивалі Жерар Депардьє, сказав, що любить Україну, яка є частиною Росії.
За чотири роки Перелік іноземних діячів культури та кіно, які загрожують нацбезпеці, поповнився усього до 150 осіб, більшість з яких — російські актори, співаки, сценаристи, кінорежисери, письменники, історики та блогери.
Серед нев’їздних діячів з Європи та США — Дерст Фред, засновник та вокаліст гурту «Limp Bizkit», сербський кінорежисер Емір Кустуриця, італійський актор Мікеле Плачідо, відомий за роллю комісара Каттані, американці — боксер Рой Джон молодший та актор Стівен Сігал, який у 2017 року також отримав громадянство РФ. В один список з діячами культури затесався і Олександр Бородай, перший так званий «прем’єр-міністр ДНР». Мабуть, в СБУ згадали про його заняття журналістикою у профашистських газетках Захара Прилєпіна — цей письменник і бойовик також у Переліку Мінкультури.
Станіслав Говорухін та Йосиф Кобзон. Фото RIA Novosti/Scanpix/LETA
На сайті мністерства вказано, що востаннє перелік оновлювався у жовтні 2019 року. Однак оновлення вийшло своєрідним, адже п’ятеро осіб у Переліку — уже покійники. Актори Станіслав Говорухін, Олег Табаков та співак Йосиф Кобзон померли ще у 2018 році, оперна співачка Ірина Богачова та акторка Еліна Бистрицька — навесні 2019 року. Тож можемо констатувати, що моніторингом подальшої діяльності фігурантів Переліку ніхто із тих, хто його формує, не займається. Є підстави вважати, що і його наповнення не було б можливим без зусиль журналістів та активістів.
Відомо, що рішення про заборону в’їзду і внесення до чорного списку Мінкульту цілої низки іноземців Служба безпеки приймала після звернення активістів Громадянського руху «Відсіч» — відомої радикальної організації, яка, серед іншого, веде моніторинг гастрольної діяльності російських та інших іноземних виконавців на окупованих територіях Криму і Донбасу. Останнім здобутком «Відсічі» стала заборона на в’їзд до України і відміна концертів російського гурту «Воровайки» — за образливу для українців пісню з назвою «Хохлы».
«Ми подали сотні скарг в СБУ, можливо, число наближається до тисячі. А в переліку поки що — лише 150 людей. Наші активісти писали, зокрема, щоб включили весь цей список підписантів листа на підтримку путінської політики, який з’явився, коли почалася російська агресія. Було написано дуже багато скарг на всіх порушників кордону, на різноманітних симпатиків бойовиків, які їздили з ними обніматися. Деяким з цих персонажів заборонено в’їзд до України, але не внесено в цей Перелік. І це проблема, тому що в’їжджати вони не можуть, але на телебаченні їх можуть показувати», — розповідає Сергій Оснач, активіст та член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно.
Сергій Оснач, активіст ГР «Відсіч» Скріншот: investigator.org.ua
Напочатку 2020-го року активісти «Відсічі» Леонід Овчаренко та Олексій Кальницький під час зустрічі з російською блогеркою Олександрою Мітрошиною у Києві були затримані поліцією. Хлопці питали у блогерки, що відвідувала окупований півострів, чий Крим. Виник скандал, що скінчився викликом поліції. Врешті правоохоронці витягнули Леоніда Овчаренка з зали. А блогерка Мітрошина через кілька днів отримала заборону СБУ на в’їзд до України.
«Цих осіб, які порушують кордон, їх можна не просто не пускати в Україну, їх можна впускати і садити за порушення українського законодавства. Але наше вище керівництво не вважає порушення кордону якимось таким злочином, як свідчить приклад Мітрошиної. Блогерки, яка незаконно відвідувала окупований Крим, але спокійно потрапила в Україну і навіть проводила публічний захід», — каже Сергій Оснач.
Стаття ККУ і санкції РНБО: скоріше мертві, ніж живі
Активіст «Відсічі» правий. Кримінальний кодекс дозволяє притягнути до відповідальності осіб, які незаконно, тобто, не через українські КПВВ у Херсонській області відвідували Крим. У квітні 2014 року до ККУ було внесено статтю 332-1, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення Порядку в’їзду та тимчасово окуповану територію Криму та виїзду з неї. Тож усі фігуранти Переліку, які «забанені» СБУ та Мінкультом з цих підстав, мали б бути і фігурантами кримінальних проваджень. Але ж ні!
По-перше, зазначимо, що стаття 332-1 була внесена у ККУ навесні 2014 року, а сам Порядок, за порушення якого за нею мають карати, уряд Арсенія Яценюка спромігся затвердити лише 4 червні 2015! Отже, усіх, хто до цієї дати катався до Криму не через КПВВ «Каланчак», «Чонгар» та «Чаплинка» і без спецдозволу для іноземця, уряд Яценюка «амністував» своєю бездіяльністю — притягти до відповідальності неможливо.
По-друге, єдиного верифікованого і узгодженого списку порушників українського кордону і Порядку в’їзду/виїзду до ТОТ Криму наразі просто не існує! Після останніх скандалів із Dr. Alban та російською блогеркою прокурор АР Крим Ігор Поночовний прийняв рішення про створення реєстру таких осіб, який був би інтегрований із базами даних прикордонників та спецслужб.
Євген Комаровський, начальник управління прокуратури АРК нагадує, що факти порушення Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію АР Крим та м.Севастополя та виїзду з неї іноземними громадянами, у тому числі, громадянами РФ, розслідуються у рамках «великого» кримінального провадження.
Євген Комаровський, начальник управління прокуратури АРК Фото: investigator.org.ua
«У зазначеному провадженні досліджуються всі факти незаконного перетину кордону з РФ, тобто поза українськими пунктами пропуску, політичними і громадськими діячами, а також представниками культури РФ, які відвідували окупований Крим. Прокуратурою АРК планується розробка Реєстру осіб, які відвідували окуповану територію з порушенням діючого законодавства», — каже Євген Комаровський.
За його словами, дані реєстру будуть передаватимуть Державній прикордонній службі. У випадку, якщо хтось із фігурантів Реєстру з’явиться на українському кордоні, їх будуть перевіряти та допитувати.
«Ми маємо з’ясовувати мету їхньої поїздки до окупованого півострова, чи вчиняли якісь протиправні дії та у який спосіб опинилися на окупованій території. Перш за все, нам необхідно з’ясувати, чому вони перетнули державний кордон поза українськими пунктами пропуску, як це визначено спеціальним Порядком», — говорить Євген Комаровський.
За виявленням підстав, співробітники ДПСУ можуть скласти протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 204–2 КУАП (стаття передбачає покарання у вигляді накладення штрафу від 1700 до 8500 гривень — ред. ).
А от притягти порушників до кримінальної відповідальності буде непросто — законодавець постарався.
«Слід зазначити, що статтею 332–1 передбачено покарання за порушення Порядку в’їзду-виїзду з метою заподіяння шкоди державі. У даному випадку необхідно з’ясувати: яка шкода заподіяна, у якій формі, який вид цієї шкоди. Тобто, якщо особа незаконно перетинає державний кордон та опиняється на окупованій території – це адміністративний проступок і особу притягують до адміністративної відповідальності. Якщо особа порушує Порядок з метою завдання шкоди інтересам держави, тоді вона може притягуватись до кримінальної відповідальності», — пояснює Комаровський.
Нашгадаємо, що строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності за даною статтею ККУ обмежений трьома роками — адже цезлочин середньої тяжкості. Тому покарати багатьох осіб, які до цього терміну порушували Порядок в’їзду на територію окупованих АР Крим і Севастополя і виїзду з неї, уже є проблематичним.
З іншого боку, особи, які загрожують національній безпеці, мали б бути занесені і до санкційних списків РНБО. Однак ми перевірили і виявили, що серед осіб, щодо яких застосовано персональні обмежувальні заходи (а їх на кінець 2018 року було 1748), зі списку СБУ-Мінкультури є тільки четверо! Двоє з яких — Кобзон та Говорухін — уже покійники. Інші двоє — вже згаданий раніше «прем’єр-міністр ДНР» Олександр Бородай та російська актриса Валентина Теличкіна. У 2019 році під санкції потрапив ще один — ідеолог неоєвразійства, махровий імперець Олександр Дугін.
Олександр Дугін Фото: kp.ru
Чому цих осіб занесли у санкційні списки РНБО, а інших ні? І навпаки: чому не всі з діячів культури і медіа, які потрапили під санкції, занесені до Переліку Мінкульту? Схоже, що й тут ми маємо проблему тієї ж природи, що і неадекватність формування санкційних списків російських політиків, бізнесменів та їхніх компаній. Відсутність дієвої державної політики у санкційній сфері, відсутність координації органів влади та роботи спецслужб, слабке законодавче забезпечення. Взагалі правові підстави для занесення до Переліку СБУ-Мінкультури досить слабкі, кажуть експерти, тож дивно що поки що лише одному його фігуранту вдалося через суд домогтися скасування рішення міністерства.
Судова практика і в обхід неї
«Я хотел остаться в стороне от политики, но тут вдруг… Мы сейчас репетируем с Леонидом Трушкиным, я прихожу на репетицию и он говорит, что я в списках людей, которые против присоединения Крыма. Я никаким боком не могу быть причислен к этому списку. Я люблю свою страну и наоборот считаю, что Крым должен был вернуться, как он и вернулся в лоно своей России», — так говорив в інтерв’ю російському інтернет-каналу актор Федір Добронравов.
Саме ці слова актора і стали у 2017-му однією із підстав для рішення СБУ про заборону в’їзду Добронравова в Україну терміном на три роки. Крім цього, Служба безпеки вважає, що актор разом із режисером Станіславом Говорухіним в столиці Естонії побили українців, обзиваючи їх фашистами та бандерівцями. Інцидент розслідували естонські поліцейські. Бійка начебто сталася через те, що активістка з України Валентина Бардакова спитала в Говорухіна чому він виступає за окупацію Криму. Третім аргументом для заборони в’їзду в Україну Добронравову СБУ називала незаконне відвідування актором території тимчасово окупованого Криму.
В Україні Добронравов відомий завдяки телесеріалу «Свати», де він зіграв головну роль — простака Івана Будька. Роком раніше через гастролі у Криму СБУ заборонила в’їзд до України ще двом акторам цього серіалу. Права на показ «Сватів» належить компанії «Кіноквартал», засновником якої до квітня 2019 року був Володимир Зеленський — на той час комік, актор, продюсер, а нині — президент України.
Потрапляння актора до чорного списку Міністерства культури з подання СБУ тягне за собою позбавлення прокатної ліцензії та заборони демонстрації на телебаченні фільмів з його участю. Так рейтингові і «касові» «Свати» потрапили під заборону.
Володимир Зеленський заявляв, що це несправедливо: «Одному из актеров, Федору Добронравову, СБУ запретила на три года въезд в нашу страну. Если он нарушил закон, значит, он обязан сюда не въезжать. Но связи между актером и тысячей людей, которые работали над этим сериалом последние 15 лет, связи здесь никакой нет!».
Володимир Зеленський, 23 листопада 2017
Через кілька місяців Окружний адміністративний суд Києві відкрив провадження за позовом телерадіокомпанії «1+1» до міністерства культури та Державного агентства України з питань кіно.
Позивач просив повернути прокатні посвідчення на «Сватів», а Добронравова — виключити з «чорного списку» Мінкульту. У суді з’ясувалося, що СБУ засекретила довідку, на підставі якої і була здійснена заборона на в’їзд актору. Щоб ознайомитися з документом із переліком загроз національній безпеці з боку Добронравова, суд дав дозвіл на доступ позивачам до секретної довідки, але її зміст в судових документах відсутній.
У березні 2019 року суд визнав протиправним внесення Добронравова до «чорного списку» Мінкультури та заборону показу серіалу за його участі.
Суд вирішив, що СБУ начебто неправильно оформила довідку: не вказали обставини вчинення Добронравовим небезпечного діяння та в чому саме полягає небезпека для держави. Інформацію про відвідини актором Криму суд назвав неперевіреною. А щодо бійки у Талліні суддя Окружного адмінсуду Володимир Келеберда взагалі не побачив ніяких доказів, оскільки СБУ посилалася на публікації з інтернету.
Служба безпеки подавала апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва, але програла її. У червні 2019-го міністр культури Нищук на виконання рішення суду видав наказ про вилучення Добронравова з Переліку осіб, що загрожують нацбезпеці.
У судовому реєстрі ми знайшли ще одну «нев’їздну» справу. Російський реп-виконавець Василь Вакуленко, відомий за псевдонімом Баста, судився з українськими державними органами через заборону в’їзду в Україну. Дійшов аж до касації, але все безуспішно.
У судових матеріалах, що стосуються Вакуленка, як і в справі Добронравова, зустрічаємо посилання на інструкцію СБУ щодо обгрунтування небезпеки для України. Судячи з матеріалів суду, Басті заборонили в’їзд за антиукраїнські висловлювання та незаконне відвідуваня Криму у 2014 та 2015 роках, коли він приїздив до Ялти на концерти. Ці факти представник «Басти» в суді не заперечував.
Довідка від СБУ про загрози від Вакуленка нацбезпеці суд цілком задовільнила — на відміну від ситуації з Добронравовим. Відтак, Баста суд програв. Останню постанову в його справі виніс касаційний суд 20 грудня 2019 року. Отже, Вакуленку тепер залишається лише звертатися в Європейський суд з прав людини.
До ЄСПЛ також обіцяв позиватись проти України ще один фігурант чорного списку Мінкульту — стендап-комік та блогер Данило Поперечний, який навчався у Києві, а його батьки і досі живуть у столиці України. Однак знайти судові документи у реєстрі нам не вдалося.
Ще один фігурант «чорного списку» Мінкульту — блогер Руслан Усачов (прізвище за паспортом — Віхлянцев). Примітно, що в Росії він вважається майже опозиційним блогером. Тож занесення його до переліку нарівні із махровими пропагандистами Кремля сприйняв як образу.
Руслан Усачов (Віхлянцев), відеоблогер Скріншот investigator.org.ua
За словами Усачова, що до переліку осіб, які загрожують нацбезпеці України, його занесли за саркастичний твіт.
Чи так це насправді і які ще аргументи були у СБУ і суду, перевірити не вдалося. Жодного офіційного документу, окрім наказу міністра культури, стосовно Усачова-Віхлянцева та Данила Поперечного ми не знайшли.
Перцю у тему «чорного списку» додав Олександр Ткаченко, екс-керівник «1+1» та автор законопроекту «Про медіа». Стаття 124 проекту передбачає створення Переліку осіб, які загрожують національній безпеці у медіасфері, тобто, поле його дії звужується, а формуватиме його не міністерство культури, а Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення – з власної ініціативи або на підставі звернень РНБОУ та СБУ.
Детально про ці норми проекту — у матеріалі Ольги Махинько «Чи послабить закон про медіа тиск на «кримнашистів» і порушників кордону»
Завдяки дискусії щодо законопроекту «Про медіа», яка вже почалась, маємо добру нагоду привести іще одну частину санкційної політики України у відповідність до вимог часу і реальних загроз інформаційній безпеці. Усі списки осіб, щодо яких вводяться обмеження у зв’язку з порушенням законів України чи міжнародних актів, мають бути верифіковані і синхронізовані. Правові підстави для внесення діячів культури чи сфери медіа мають бути чіткими і юридично бездоганними, аби потім нам з вами не довелося виплачувати компенсацію якимось російським горе-блогерам, за рішенням ЄСПЛ, яким погрожує не один «забанений» фігурант «чорного списку».
