Российские компании продолжают перебрасывать в Крым строительную технику европейских производителей, которые таким образом становятся нарушителями санкционного режима ЕС в отношении оккупированного полуострова.
Дорожнє будівництво у Криму — особливий бізнес з багатьох причин. За Федеральною цільовою програмою на будівництво та утримання доріг на окупованому півострові на 2020-2021 роки передбачено 27 мільярдів рублів.
Перша особливість дорожнього будівництва у окупованому Криму полягає в тому, що для отримання державного підряду тут уже не потрібно змагатись на тендері. Підрядників «уряд» відбирає вручну. Для цього до російського закону про державні закупівлі в кінці минулого року внесли відповідниі зміни — нечебто для скорочення термінів проходження тендерів і відсікання недобросовісних підрядників, які для перемоги в торгах свідомо занижували вартість робіт. Відтак корупційні можливості кримських чиновників, що відбирають підрядників, стрімко зросли. Однак суперпідряди, наприклад, на будівництво траси «Таврида», вартість якого сягає 140 мільярдів рублів, розподіляють у Москві — «главі Криму» Сергію Аксенову лишається лише озвучувати «переможця».
По-друге, велике будівництво за сучасними технологіями вимагає великої кількості сучасної техніки, яку російські компанії закуповують за кордоном, в основному, в Європі. Що не дивина — «великая, могучая» Росія технологічно відстала країна.
Привозячи будівельну техніку в Крим, дорожники наражають виробників на великі штрафи, адже «кримськими санкціями» Європейського Союзу заборонена поставка на півострів спеціальної техніки — дозволяється ввезення тільки легкові авто. Крім того, вся транспортна галузь Криму підпадає під секторальні обмеження санкцій ЄС.
Відомі випадки розслідування щодо кількох компаній у Нідерландах, техніка і обладнання яких використовувались при будівництві Керченського мосту. Анка Фельдгузен, посол ФРН в Україні в інтерв’ю ЦЖР повідомила, що в Німеччині також проводиться слідство щодо компанії, обладнання якої було помічено на будівництві мосту: «Є ще одна підозра, яка пов’язана з будівництвом Керченського мосту. Може бути, що до будівництва мосту була залучена одна німецька компанія. Отриману нами інформацію ми передали слідчим органам, які цю підозру зараз перевіряють».
Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний посол ФРН в Україні Фото: investigator.org.ua
Однак результати розслідування цих справ і досі невідомі, не кажучи про те, що кількість випадків притягнення до відповідальності за порушення санкцій мізерна у порівнянні з масовим використанням техніки і обладнання, виготовлених у країнах-членах ЄС та США.
Для прикладу, АТ «Центродорстрой» (ЦДС), яка у 2020 році була визначена єдиним підрядником ремонту кримських доріг упродовж чотирьох років,на своєму сайті повідомляє, що використовує більше 360 одиниць сучасної спеціалізованої дорожньо-будівельної техніки та автотранспорту від провідних світових виробників. Зокрема, це холодний ресайклер WR2500 SK (Wirtgen, ФРН), бетоноукладні машини та комплекси Gomaco (США), техніка Hydrog (Польща), Metso (Фінляндія) — загалом понад 20 всесвітньо відомих брендів дорожньої та будівельної техніки. Представники ЦДС в інтерв’ю говорять про 200 одиниць техніки, задіяних на прокладанні дороги Сімферополь — Євпаторія — Мирний. А в сюжеті інформагенції «Кримінформ» представник ЦДС детально розповідає про технологію виробництва якісного асфальту для Євпаторійської траси заводом «Teltomat-180» (Німеччина), який змонтовано у Сімферополі.
Асфальтобетонний завод «Teltomat-180», змонтований АТ «Центродорстрой» для будівництва траси Сімферополь-Євпаторія-Мирний, 08.08.2019 Фото: Youtube Крыминформ
«Асфальтобетонний завод «Teltomat-180» був змонтований спеціально для забезпечення об’єкту — будівництва і реконструкції траси Сімферополь-Євпаторія-Мирний асфальтобетонною сумішшю», — каже співробітник «Центродорстрою» Євген Гармаш.
На зйомці будівництва траси спостерігаємо роботу асфальтоукладника VÖGELE, виробництва німецької Wirtgen Group.
Фото: Youtube Крыминформ
Ці дані були оприлюднені Центром журналістських розслідувань ще восени 2019 року (будівництво траси Сімферополь-Євпаторія-Мирний триває і досі), однак ніякої реакції на факти з ознаками порушення «кримських санкцій» ЄС та Порядку в’їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію (ст. 332-1 ККУ) не було ні з боку західних урядів, ні з боку правоохоронних органів України.
Причина відсутності уваги урядів країн, що підтримують «кримські санкції», до фактів їх порушення з боку компаній-виробників, серед іншого, криється ще й у відсутності моніторингу застосування та дотримання обмежень щодо Криму. Корисну роботу для західних партнерів міг би робити український уряд, проводячи відповідний моніторинг та надаючи інформацію про порушників санкційного режиму та аналітику щодо ефективності застосовуваних санкцій. Це одна із рекомендацій Групи з політики невизнання та санкцій Експертної мережі Кримської платформи, що була озвучена під час форуму мережі, і яка, сподіваємось, буде почута.
Але наразі громадський сектор продовжує виконувати моніторингову роботу замість уряду, виявляючи все нових порушників «кримських санкцій».
На інвестиційному порталі «Республіки Крим» серед успішних історій реалізації інвестпроектів знаходимо інформацію про будівництва компанією «Кримдорстрой» асфальтобетонного заводу виробничою потужністю 160 тонн асфальту за годину. «Крім виробництва асфальту, компанія займається ремонтом дорожнього полотна, а також капітальним будівництвом дорог. Таким чином, власний асфальтобетонний завод скорочує витрати, в тому числі і логістичні», — повідомляє інвестпортал.
Сума інвестиції — 111,4 млн рублів, які, вочевидь, були в основному витрачені на закупівлю обладнання заводу. На фото, розміщених на сайті компанії, чітко видно, обладнання яких виробників використав «Кримдорстрой» для своїх заводів у Сімферополі і Феодосії.
Фото: krymdorstroy.ru
На цьому фото бачимо устаткування виробництва компанії Amomatic Oy. Це відома фінська компанія зі столітньою історією, яка спеціалізується на виготовленні асфальтобетонних заводів. У Росії різні моделі заводів виробництва Amomatic дуже популярні, їх поставляють численні дилери, а сайт має російськомовну версію.
Але у компанії «Кримдорстрой» є не тільки обладнання із Європи. Власник компанії цінує вітчизняного виробника — на іншому знімку бачимо обладнання з логотипом торговельної марки «Кредмаш», що належить ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин».
Фото: krymdorstroy.ru
«Кредмаш» — провідний виробник асфальтозмішувальних установок і запасних частин до них. Його продукція, як повідомляє сайт, експлуатується більш ніж в 50 країнах світу. Одним із найбільших ринків була і залишається Росія.
Фото: krymdorstroy.ru
ТОВ «Кримдорстрой» зареєстроване у Феодосії. Його засновником від 2014 року був Віталій Ульяницький, який є директором, а з 2015 року засновницею стала Ніна Богуславська.
«Кримдорстрою» щастить на тендерах: загальна сума підрядів підбирається до трьох мільярдів. Найбільше замовлення, кошторисом у 1,14 млрд рублів — будівельно монтажні роботи на протизсувних спорудах берегового схилу в районі Аршинцево у Керчі.
Ще одну установку «Кредмашу» ЦЖР знайшов на фото асфальтобетонного заводу ТОВ «Крим-Магістраль» у селищі Гвардійське Сімферопольського району. Ця компанія виконувала великі підряди в новому аеровокзальному комплексі «Сімферополь» та міжнародному дитячому центрі «Артек».
Фото: kr82.ru
На сайті «Кредмашу» надається перелік офіційних дилерів заводу у Російській Федерації — це 12 компаній. Дві з них мають у назві слово Кредмаш, оформлені на фізичних осіб.
Тож ніякої загадки у питанні, як асфальтові змішувачі «Кредмашу» потрапили до окупованого Криму немає — через Росію, через Керченську протоку. Тобто, перша частина поставки — з України до Росії цілком законна, адже Україна не припинила товарообіг з країною-агресором, обмеживши його тільки продукцією ВПК і подвійного призначення. А вже поставка обладнання в Крим, без сумніву, є порушенням закону, а саме, Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію Криму.
