У Генпрокуратурі України заявили, що слідство у справі про вбивство одного з керівників видання Українська правда, журналіста Павла Шеремета не встановило в злочині ознак терористичного акту.
Як повідомляє Українська правда, про це йдеться в поясненнях, які ГПУ надала у відповідь на заяву редактора-засновника УП, громадянської дружини Шеремета Олени Притули, передає Центр журналістських розслідувань.
«Суб’єктивна сторона складу злочину за ст. 258 КК (терористичний акт – ред.) передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади», – вказують у ГПУ.
У той же час, у відомстві стверджують, що «на час реєстрації провадження та на сьогодні таких ознак не встановлено».
Також правоохоронці кажуть, що експертиза встановила потужність вибухового пристрою – від 350 до 700 грамів в тротиловому еквіваленті. Слідство наполягає, що це «відносно незначна кількість для ураження багатьох цілей».
«Спосіб кріплення пристрою, направленість вибухової хвилі та її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб», – йдеться в поясненнях.
У ГПУ кажуть, що їх співробітники з нагляду за СБУ вивчали кримінальне провадження і також не встановили підстав для кваліфікації вбивства як теракту.
Також повідомляється, що прокурор, який є процесуальним керівником в справі, і двоє слідчих Нацполіціі звільнені від інших розслідувань для концентрації «зусилля виключно на цьому провадженні».
Щодо вимоги Олени Притули визнати її потерпілою в справі, ГПУ відповіла, що «права і обов‘язки потерпілої особи виникають з моменту подання нею заяви про вчинення злочину або заяви про залучення як потерпілої».
«Така заява від Олени Притули (20.07.2017), а також мами журналіста Шеремет Людмили Станіславівни та доньки Єлізавети (21.07.2017) надійшли до слідчих Нацполіції. Після заяв усім потерпілим була видана пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого, в яких стоять їхні підписи», – відзначають в ГПУ.
Там також стверджують, що в чинному КПК немає прямої вимоги про винесення постанови про притягнення в якості потерпілої.

Олена Притула и Павло Шеремет Фото: Никита Кузьмин
Як повідомлялося, Олена Притула звернулася до Печерського райсуду зі скаргою на бездіяльність генпрокурора України справі про вбивство Шеремета, в якій вимагає визнати її потерпілою і перекваліфікувати справу про вбивство журналыста на теракт. Крім того, ще 27 лютого 2018 року Притула звернулася до генпрокурора із заявою, в якій просила розслідувати цю справу як теракт, який привів до загибелі людини.
Нагадаємо, вранці 20 липня 2016 року в Києві в результаті вибуху машини загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Автомобіль належав керівниці «Української правди» Олені Притулі, її в машині в момент вибуху не було.
Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом вбивства Шеремета. Вбивство кваліфіковано за ч.2 п.5 ст.115 КК України – (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб), підслідність по якому віднесена до Нацполіціі. Раніше в Нацполіціі України заявляли, що в якості основної версії вбивства журналіста слідчі розглядають його професійну діяльність.
Журналісти з проекту «Слідство.Інфо» разом з колегами з міжнародної мережі OCCRP представили власне розслідування вбивства Павла Шеремета.
5 червня 2017 року ім’я Павла Шеремета внесли в Меморіал журналістам, загиблим при виконанні своїх професійних обов’язків, в Музеї новин «Newseum» в столиці США Вашингтоні.
12 липня Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) представив у Києві спеціальний звіт про вбивство Павла Шеремета. Комітет повідомив про відсутність конкретних результатів в даному розслідуванні і рекомендував Україні задіяти всі необхідні ресурси для встановлення організаторів цього злочину.
20 липня 2017 року в Києві прошла акція пам’яті «Рік без Павла», присвячена річниці загибелі Павла Шеремета. Її учасники вимагали від влади розслідувати вбивство журналіста.
Головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета для захисту життя осіб, «які беруть участь у кримінальному судочинстві».