Нерухомість та інше майно Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму може бути «націоналізовано» і передано «Духовному управлінню мусульман Криму».
Питання про це винесено сьогодні на розгляд самопроголошеного «курултаю мусульман Крыму», повідомляє рупор кримської «влади» Кримінформ з посиланням на незаконно обраного «депутата» Держдуми РФ від Криму Руслана Бальбека, передає Центр журналістських розслідувань.
«Курултай сьогодні розглядатиме питання про власність меджлісу. Справа в тому, що історично склалося так, що одноосібним власником виявився Мустафа Джемілєв. Курултай мусульман Криму вважає, що це несправедливо. Рішення буде швидше політичним про націоналізацію всього майна, яке передавалося в фонд, де єдиним засновником виявився Джемілєв», – повідомив Бальбек.
За його словами, мова йде про квартирах фонду лідера кримських татар Мустафи Джемілєва.
Крім того, можуть бути «передані» приміщення, які були обладнані під медичну клініку.
«На неї Туреччиною було виділено близько 6-7 млн доларів, але клініка не працює вже більше 10 років. Робота медичного закладу буде відновлена після націоналізації цього майна.
Також в держвласність може перейти адміністративна будівля в центрі Сімферополя, де розташовувалося керівництво забороненого зараз меджлісу. Його планується передати міністерству культури Республіки Крим. У майбутньому в цій будівлі може з’явитися кримськотатарський музей», – пише видання.
«Чотири роки це питання широко обговорювалося кримськотатарською громадськістю – нецільове використання майна одноосібно Джемілєвим і вузькою групою осіб. Органи влади розглянуть це рішення (рішення курултаю) і допоможуть в пошуках правового механізму», – сказав Бальбек.
Міжнародний суд ООН направив РФ вимогу щодо виконання наказу про відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму й чекає на інформацію про результати до 19 січня 2019 року.
Як повідомлялося, 16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН в Гаазі для притягнення РФ до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації на протязі її незаконної агресії проти України. Позов поданий в рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН ухвалив рішення ввести обмежувальні заходи за позовом України проти РФ для захисту національних меншин в окупованому Криму. Зокрема, суд зобов’язав державу-агресор утриматися від обмежень кримських татар в представництві їх інтересів, в тому числі відновити діяльність Меджлісу, а також забезпечити відновлення освіти меншин українською мовою.
19 грудня 2017 року Генеральна Асамблея ООН прийняла оновлену резолюцію A/RES/72/190 з прав людини в окупованому Криму. У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.
У квітні 2018 року Україна попросила Міжнародний суд ООН підтвердити, що РФ зобов’язана скасувати заборону діяльності Меджлісу відповідно до наказу МС ООН від 19 квітня 2017 року.
18 травня 2018 року Міжнародний суд ООН звернувся до РФ з вимогою надати інформацію про хід виконання наказу суду від 19 квітня 2017 року в частині поновлення діяльності Меджлісу в окупованому Криму.
