Венеціанська комісія розкритикувала рішення КСУ в частині антикорупційного законодавства

Венеціанська комісія оприлюднила думку за запитом президента України Володимира Зеленського щодо конституційної кризи, створеної рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня. Думка була підготовлена за терміновою процедурою і стосується наслідків цього рішення відносно антикорупційного законодавства.

Відповідна інформація розміщена на сайті ВК, повідомляє Інтерфакс-Україна.

У документі йдеться, що Венеціанська комісія наголошує, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, керованого верховенством права, але також і поважає Конституцію і конституційне правосуддя. «Вони йдуть пліч-о-пліч. Парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного суду як зберігача Конституції і повинні виконувати його рішення. Зі свого боку, Конституційний Суд, як і будь-яка інша державна установа і суд, з одного боку, заслуговує інституційної поваги, але, з іншого боку, повинен поважати свої власні процедури і заради конституційної стабільності і правової визначеності має приймати рішення, які в цілому відповідають власній судовій практикиці. Ще більш важливим є те, що Конституційний суд повинен вирішувати в рамках параметрів його законних повноважень і юрисдикції», – йдеться в документі.

Венеціанська комісія визнає, що рішення Конституційного суду України «не має чіткої аргументації, не має твердої основи в міжнародному праві і, можливо, було заплямовано серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів». «Це вартує співчуття не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, але також тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому», – вважають у ВК.

Разом з тим, у ВК констатували, що «конституційна роль Конституційного суду має поважатися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, витлумачивши його в світлі конституційної основи країни і відповідних міжнародних стандартів, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, в тому числі, в судовій системі». «Зокрема, важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включаючи суддів звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для державних службовців, включаючи суддів і прокурорів за завідомо неправдиві декларації або за їх неподання», – йдеться в документі.

На цьому тлі Венеціанська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:

Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, відновити кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивої декларації або за її неподання, але закон може більш детально вказати санкції, що відповідають ступені кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув’язнення для випадків вище певного порогу і для злочинців, що діють з наміром.

Що стосується повноважень Національного агентства з попередження корупції перевіряти декларації, то всі повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи рішення Конституційного суду.

Що стосується повноважень цього агентства щодо суддів, то в законі можуть бути передбачені додаткові гарантії з метою захисту від можливих зловживань.

Незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій GRECO; Деякі слідчі повноваження Агентства можуть бути сформульовані більш точно і в вузькому сенсі, або можуть бути передбачені спеціальні виключення і процесуальні гарантії щодо суддів.

Для того, щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю Агентства щодо суддів або форму механізму розгляду скарг, або форму регулярних звітів Агентства в відповідний судовий орган.

Щодо останньому пункту залишається питання, який судовий орган має здійснювати нагляд стосовно НАЗК (в тому, що стосується фінансових декларацій суддів). Оскільки українська законодавча влада розглядає можливість створення механізму розгляду скарг, ця роль може бути покладена на суд. Оскільки українське законодавство розглядає можливість введення зобов’язання для Агентства періодично подавати звіт про свою діяльність щодо суддів, то Вища кваліфікаційна комісія суддів буде найбільш відповідним органом для виконання цієї ролі в українському контексті через існуючі повноваження з перевірки заяв про чесність суддів. Проте, це рішення можливо тільки тоді, коли ВККС буде відновлена ​​і тільки якщо вона складається з професійних, чесних і незалежних членів, відповідно до рекомендацій Висновків Венеціанської комісії від жовтня 2020 р. Тому відновлення ВККС є пріоритетом. Що стосується суддів Конституційного суду, законом може бути передбачено інший механізм нагляду за діяльність НАЗК в їх відношенні.

Детальніше читайте Конституційна криза та блокування роботи НАЗК: наслідки, першочергові дії

Нагадаємо: 

• 27.10.2020 року Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій. 
• 27.10.2020 Нацагентство з запобігання корупції повідомило, що судді Конституційного суду ухвалили рішення щодо «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах.
• 28.10.2020 В Офісі президента, коментуючи рішення Конституційного суду скасувати кримінальне покарання за недостовірне декларування, заявили, що, «незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому випадку, відновлені».
• 26.02.2019 року Конституційний суд України вирішив, що положення статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення, не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. 
• 06.06.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення про неконституційність норми закону про обов’язкове електронне декларування доходів громадськими активістами, які ведуть антикорупційну діяльність.
• 29.08.2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.