Верховна Рада 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт, який передбачає легалізацію ринку віртуальних активів (криптовалюти) в Україні та встановлює правила їх оподаткування. Зокрема, передбачається законодавче визначення віртуального активу, як особливого виду майна, який не вважається грошима і не може використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні.
Законопроєкт №10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» підтримали 246 парламентарів, повідомив нардеп фракції «Голос» Ярослав Железняк у Telegram.
«Податки загальні будуть (18+5%) з прибутку і перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат (звичайні гроші – ред.) у перший рік. Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) – досі невідомо», — написав Железняк.
За його словами, до другого читання до законопроєкту вноситиметься багато змін.
У свою чергу, один з ініціаторів законопроєкту, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев (фракція «Слуга народу»), пояснив, що згідно з документом, віртуальний актив визначається як особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). При цьому віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні.
Документ поділяє віртуальні активи на три категорії: токени з прив’язкою до активів – їхня вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти; інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів.
Стосовно оподаткування доходів фізичних осіб законопроєкт пропонує окреме оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами. Оподатковуватиметься прибуток, отриманий протягом року, як різниця між доходами від продажу та витратами на придбання. При цьому для активів, придбаних до набрання чинності законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право застосувати пільгову ставку ПДФО – 5%.
Данило Гетманцев, голова фінансового комітету ВРУ. Фото: РБК-Україна
Щодо юридичних осіб, вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами). При цьому перелік витрат визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.
Операції з випуску, розміщення, продажу, обміну та погашення віртуальних активів не підлягатимуть оподаткуванню ПДВ, за винятком операцій з NFT та активів, що посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги.
Крім того, постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з віртуальними активами.
За невиконання цих обов’язків передбачені штрафи, які протягом перехідного періоду застосовуватимуться у зменшених розмірах: у 2026 році – 10% від встановленого розміру, а протягом 2027 – 2029 років – 25%.
«Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за 2021 – 2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян», – наголосив Гетманцев.
Очікується, додав він, що зміни до Податкового кодексу запрацюють із 1 січня 2026 року.
Водночас, бізнес-спілка Diia.City United закликала депутатів та профільні органи врахувати позицію ринку при подальшому опрацюванні законопроєкта №10225-д.
«Цей документ формує прозорі правила для ринку криптовалют, визначає їхній статус, встановлює вимоги до провайдерів та вводить сучасні підходи до оподаткування.
Це важливий крок для розвитку цифрової економіки України та наближення до європейських стандартів. Легалізація криптовалют, ліцензування операторів і прозорі податкові правила сприятимуть залученню інвестицій та підвищенню довіри до українського ринку», – йдеться на сторінці бізнес-спілки у Facebook.
Diia.City United підтримує ухвалення цього законопроєкту, водночас наголошує на необхідності його подальшого доопрацювання у діалозі з бізнесом. «Ми залишаємося платформою для взаємодії держави й технологічної спільноти, щоб створити в Україні передбачуване, прозоре й інноваційне середовище для розвитку віртуальних активів для інтеграції у глобальний економічний простір», – заявили у бізнес-спілці.
Нагадаємо:
- 6 липня 2025 року президент Володимир Зеленський увів в дію рішення РНБО про запровадження санкцій, спрямованих на боротьбу з російськими фінансовими схемами, зокрема криптовалютними, які використовуються для обходу санкцій. Під обмежувальні заходи потрапили 60 компаній, 55 з яких є резидентами РФ. Також у пакеті – 73 громадяни Росії
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.
