Річний цикл після підриву російською армією греблі Каховської ГЕС дозволяє оцінити наслідки терористичного акту: деякі негативні прогнози не виправдались, але головні виклики попереду.
Про це в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар повідомив Ігор Пилипенко, професор Херсонського державного університету.
За його словами, не справдились прогнози про потенційні пилові бурі, адже рослинний покрив днища колишнього Каховського водосховища відновлюється швидкими темпами. Ложе заростає аборигенними видами, а не адвентивною, тобто чужою флорою, що потребувавло б додаткого втручання. Втім, за оцінкою Ігоря Пилипенка, проблеми не закінчились – вони лише розпочинаються.
Головна з них – як забезпечити водою сотні тисяч людей, які жили і вели господарську діяльність завдяки ресурсам Каховського водосховища.
«Три покоління людей чули про великий луг, але бачили Каховське водосховище. 70 років люди існували в умовах наявності Каховського водосховища, а тепер його немає. Три покоління – це народ. Ми шукаємо джерела води, перекидаємо з інших ділянок Дніпра, з інших водосховищ Дніпра, тим самим ще більше експлуатуючи його ресурси», – сказав Ігор Пилипенко.
Серед відтермінованих наслідків – зменшення запасів підземних вод у Присивашші і на узбережжі Чорного моря, необхідність забезпечити питною водою людей після деокупації територій, вимушене повернення від зрошуваного до ризикованого землеробства.
«Ми кажемо про долю сотень тисяч людей. Місто Бердянськ фізично п’є воду з Каховського водосховища, якого рік немає. Бердянське водосховище на річці Берда давало воду мало і низької якості, яка не відповідала потребам 170-тисячного міста і навколишніх населених пунктів. Те ж саме з Мелітополем, де немає джерел води, які б регулярно давали воду 140-тисячному населеному пункту. Те ж саме – Приморський регіон. Вони значною мірою залежать від води», – пояснив Ігор Пилипенко.
При цьому він повідомив, що у науковому середовищі немає одностайної думки у питанні відновлювати чи не відновлювати Каховське водосховище після звільнення півдня.
«Перший екоцид був у 1950-і роки, коли заповнили водосховище. Другий екоцид – підрив існуючої екосистеми Каховського водосховища. Якщо ми будемо його затоплювати знову, в нас буде третій екоцид. Як не зроби – все погано. Не буде золотої середини. Не може бути пів водосховища: воно або є, або його немає», – заявив науковець.
За даними Дежекоінспекції, унаслідок підриву російськими військовими греблі Каховської ГЕС рік тому довкіллю було завдано шкоди, за попередніми розрахунками, на 146 млрд грн. Повну картину отриманих збитків можна буде побачити тільки після деокупації півдня України.
Як повідомлялось, вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Вода затопила населенні пункти, розташовані нижче неї.
СБУ перехопила розмову окупантів, яка підтверджує факт підриву Каховської ГЕС росіською диверсійною групою. Загарбники хотіли шантажувати Україну підривом дамби і влаштували техногенну катастрофу на півдні нашої держави, однак все пішло не за планом.
Сума прямих збитків, спричинених підривом російськими окупантами Каховської ГЕС, становить щонайменше 2 млрд доларів. Йдеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості. Про це свідчить аналіз, здійснений фахівцями KSE Institute – аналітичного підрозділу Київської школи економіки – у співпраці з Офісом президента, Мінекономіки та Мінінфраструктури України.
***
24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив про проведення «спеціальної військової операції» на окупованому Донбасі. Росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення на чотирьох напрямках. Збройні сили України дають відсіч ворогові: план бліцкрігу – захопити Київ за два-три дні – провалився, російська армія відступила від столиці, зазнала нищівної поразки на Харківському напрямку, у листопаді 2022 ЗСУ звільнили Херсон і правобережжя області. Російські військові вчиняють тисячі воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всій території України.
Центр журналістських розслідувань веде щоденну хроніку Війна Росії проти України на всіх майданчиках: YouTube, Facebook, Telegram, Twitter
