Мы публикуем результаты достаточно длительной работы Мониторинговой группы Института Черноморских стратегических исследований, Майдана иностранных дел и интернет-издания BlackSeaNews по созданию синхронизированной базы данных юридических лиц, к которым введены санкции Украины, США и ЕС в связи с российской агрессией против Украины.
У повному обсязі базу даних станом на 1 лютого 2020 року можна подивитися та скачати тут.
Правова база
Санкції США у зв’язку з російською агресією проти України були запроваджені чотирма указами президента:
Executive order № 13660 от 06.03.2014;
EO № 13661 від 16.03.2014;
EO № 13662 від 20.03.2014;
EO № 13685 від 19.12.2014.
Протягом наступних років санкційні списки США активно доповнювалися новими фігурантами. Останнє поповнення відбулося 29 січня 2020 року.
Європейські санкції запроваджені трьома постановами Ради ЄС:
Постанова Ради ЄС № 269/2014 від 17.03.2014;
Постанова Ради ЄС № 692/2014 від 23.06.2014;
Постанова Ради ЄС № 833/2014 від 31.07.2014.
Санкційні списки України з’являлися як рішення РНБО і затверджувалися Указами Президента з різною періодичністю, починаючи з вересня 2015 року.
Останні чинні укази:
№ 133/2017 від 15.05.2017;
№ 57/2018 від 06.03.2018;
№ 126/2018 від 14.05.2018;
№ 176/2018 від 21.06.2018;
№ 82/2019 від 19.03.2019.
На жаль, логіка формування українських списків не є прозорою та професійною на погляд спостерігача.
Деякі підприємства переносилися з попереднього списку у наступний (як є – без відображення змін, що відбулися з цими підприємствами, без виправлення існуючих помилок), деякі залишалися в «старих» списках (до речі, по низці юросіб строк дії санкцій добігає кінця вже навесні 2020).
Іншого, консолідованого, офіційного списку підприємств під санкціями України нами не знайдено.
Кількість юридичних осіб
Загалом у списках юридичних осіб, що знаходяться під санкціями України, США та ЄС, міститься 1270 підприємств і політичних та мілітарних організацій.
В наведеній у додатку таблиці – 1278 юросіб, але 8 з них були виключені з українських списків у березні 2019 року. Зокрема, наприклад, ВАТ «Молдовський металургійний завод» у Придністров’ї. Чому? Питання до тих, хто готував цей Указ Президента.
На сьогодні в українському списку міститься 1137 юридичних осіб, у списку США – 469, ЄС – 68.
Діаграма 1. Кількість юридичних осіб у санкційних списках
/1(1).png)
Якщо дивитися тільки на кількість юросіб у списку санкцій України, картина виглядає начебто непогано. Коли не помічати низку чинників, що впливають на ефективність українських санкцій. Про це – далі…
У списку санкцій США в нашу базу додано додатково 10 підприємств, що містяться в інших санкційних програмах:
• TCO (Transnational Criminal Organizations Sanctions Regulations);
• Syrian Sanctions Regulations;
• CYBER2.
Ці юрособи наявні також в українському списку.
У діаграмі 1 можна також побачити збігів осіб у списках в усіх комбінаціях.
До речі, про повну синхронізацію українських санкцій з санкціями США, щодо якої відзвітовувалася українська влада у 2019 році, говорити, вочевидь, зарано. Тим паче, що не потрапили до українських списків найбільш серйозні підприємства.
Активність санкційних дій по роках
Перші санкції до юридичних осіб за наслідками російської агресії проти України були запроваджені США 20 березня 2014.
Останнє на цей час «надходження» до нашої бази санкцій: російська «Транспортна компанія «Гранд Сервіс Експрес» – оператор залізничного сполучення з окупованим Кримом, до якої запроваджено санкції США 29 січня 2020.
Перша юрособа у санкційному списку ЄС з’явилася 12 травня 2014.
Перший санкційний список України затверджений 16 вересня 2015.
Базовий закон «Про санкції» ухвалений Верховною Радою 14 серпня 2014, тому таке зволікання з боку найбільш зацікавленої сторони з ухваленням першого рішення про практичне застосування санкцій виглядає дивно…
Діаграма 2. Додавання юридичних осіб до санкційних списків по роках
/2(1).png)
У діаграмі можна побачити одне підприємство, яке потрапило під санкції до 2014 року, – це російське ТОВ «Авуар», що з 2013 року міститься у списку американської програми TCO як транснаціональна злочинна організація.
В грудні 2015 юрособу ліквідовано, є офіційний правонаступник – ТОВ «Максимус», але… в травні 2018 ТОВ «Авуар» з’явилося в українських списках.
Застосування санкцій України проти вже не існуючих підприємств – на жаль, не поодинокий випадок.
Зокрема, виявлено багато нелогічностей та відвертих помилок.
Наприклад, у грудні 2016 року США запровадили санкції проти ТОВ «Росхімтрейд» (LLC RUSCHEMTRADE), що зареєстровано у Ростові-на-Дону, займається перевалкою нафти, нафтопродуктів і хімічних вантажів в порту Темрюк та входить до групи «Совфрахт-Совмортранс». У березні 2019 при «синхронізації» санкцій в українському списку з’явилося ТОВ «Русхімтрейд», що зареєстровано в Нижегородської області.
За реквізитами ТОВ «Газпром трансгаз Махачкала», що потрапило під американські санкції у вересні 2016 року, в український список у травні 2018 додано підприємство ТОВ «Кізілюст», яке взагалі не існує.
А ось ПАТ «Газпром нафта» міститься в американських та європейських списках з вересня 2014 року. Україна додала у травні 2018… московську філію ПАТ «Газпром нафта». Це схоже на чудове «ноу-хау»: у списку вже є гучна назва, але філія – це не юрособа…
Таких прикладів, на жаль, чимало.
Взагалі, починаючи з 2017 року санкційна політика України (у кількісному вимірі) різко активізувалася, але якість підготовки списків не мінялася.
Країни та регіони розташування підприємств
Більшість юридичних осіб (67%), щодо яких застосовано санкції у зв’язку з російською агресією проти України, зареєстровані в РФ.
Діаграма 3. Розподіл юридичних осіб по країнах та регіонах реєстрації
/3(3).png)
В американському списку підприємств з російською реєстрацією 76%, в українському – 68%, в списку ЄС – 44%.
Багато (14% від загального списку) підприємств, розташованих в окупованому Криму та перереєстрованих за російським законодавством.
9% – підприємства – резиденти України, які тим чи іншим чином пов’язані з державою-агресором.
В українському списку таких підприємств 10%. Сюди входять, зокрема, численні представництва російських підприємств сфери інформаційних технологій, що в цілому є логічним.
3% загального списку становлять резиденти окупованих частин Донецької та Луганської областей. Значна частина їх не є суб’єктами економічної діяльності – це, насамперед, політичні та мілітарні формування.
Інші країни, резиденти яких становлять 7% загального списку, – це зарубіжні (частіше – офшорні) реінкарнації російських підприємств.
Ліквідовані підприємства
Діаграма 4. Ліквідація підприємств з санкційних списків по роках
/4(2).png)
Підприємства, що містяться в діаграмі як ліквідовані до 2014 року, – це юридичні особи з українського списку.
Тут немає нічого дивного, це лише наочно демонструє включення до списку неіснуючих осіб.
«Рекордсменом» є ТОВ «Стем», щодо якого були застосовані українські санкції у березні 2019. Це підприємство ліквідовано ще у 2005-му.
У списку українських санкцій міститься не менш як 26 підприємств, доданих до списку вже після їхньої офіційної «смерті».
З ліквідацією підприємства, щодо якого застосовані санкції, його функція, що була підставою для санкцій, не зникає – вона передається іншій юридичній особі.
Зазвичай це є приводом для складного розслідування, але у разі, коли в ліквідованої юрособи є правонаступник, – він має потрапити до списків «автоматично».
З 88 ліквідованих юридичних осіб 32 мають офіційних правонаступників, з них під санкціями лише 11.
Є ще цікаві нюанси:
• щонайменше 26 російських підприємств замість керівників-фізосіб мають керівні організації, більшість – не під санкціями. Це теж створює можливості для обходу санкцій та має бути слушною нагодою доповнити списки.
• навіть вибірковий аналіз показав, що чимало власників кримських підприємств, щодо яких запроваджені санкції, мають офіційний бізнес в Україні…
Стислі висновки та рекомендації
Наші рекомендації стосуються насамперед української влади. Ми сподіваємося, що хоча б РНБО знайде можливість відпрацювати інформацію нашої бази даних для виправлення помилок та подальшої роботи.
Незважаючи на велику кількість юридичних осіб в санкційних списках України, ми змушені констатувати відсутність в державі ефективного санкциймеханізму роботи з санкціями.
Відсутність постійно діючого ефективного органу (підрозділу), що відповідав би за якість списків, довга та громіздка процедура погоджень призводять не тільки до появи раз на рік списків, які одразу потрібно виправляти (але нікому), але й створюють на кожному етапі корупційні можливості.
У відкритому доступі повинна бути повна та зручна для користування база даних щодо осіб, які перебувають під санкціями.
В законодавстві України немає механізму контролю виконання санкцій та механізму відповідальності за їх порушення. Зовсім. Без законодавчих змін, які повинні запровадити ці механізми, українські санкції і надалі відіграватимуть здебільшого декоративну роль.
Власне, предмет санкцій України (перелік конкретних обмежень до конкретної особи) не був предметом детального аналізу в нашій роботі, але й зверхнього погляду достатньо, щоб бачити подекуди відсутність логіки та рекомендувати ретельно переглянути санкційні обмеження для досягнення ефективності санкцій.
Джерело: BlackSeaNews
