Как с точки зрения редакции «Наших грошей» выглядит сейчас ситуация с коррупцией. Об этом пишет в Facebook главный редактор издания Алексей Шалайский.
1. Кількість. Наступного дня після призначення Шмигаля крива корупції різко полізла вверх. Ще тижнів 3-4 ми ще встигали бодай відслідковувати нові-старі схеми. Зараз – вже втратили лік. Деякі галузі ще випадково залишаються «неохопленими», тільки через те, що чекають призначення нового керівника-«професіонала». Але прізвища вже всім відомі.
2. Диверсифікація корупції. Відсутність стрункої вертикалі влади дозволила кожному чиновнику відчути себе автономним сатрапом на ввіреній території. «Сам придумав схему – сам реалізував». Ефект правоохоронних органів гаситься відкатом з маржі. Бо правоохоронні органи – це теж своя сатрапія. Трохи подібна ситуація була за часів раннього Ющенка, але цього разу – це набагато крутіша махновщина.
3. Якість корупції. З нових схем ми зафіксували, може, 3-4. Усе решта: банальне ламання сейфа. Нема чого паритись з ідеями, якщо працює банальний лом.
4. Учасники схеми. A). Президент – особисто я до цього часу вважаю, що з ним діляться дуже мало. Бо навіщо ділитись грішми, якщо можна зварити на вуха вермішель. Б). «Друзі президента» — це штук 8-10 потвор — основні бенефіціари. Між собою не сваряться, оскільки, як розумніші від свого друга, – поділили між собою сфери впливу. В). «Партизани». Від районного судді до приватного нотаріуса. Золотий час. Можна заробляти свою десятку за кожен кейс – відкочувати від трьох до п’яти – контролюючим органам – і цього ніхто не помітить. Бо друзів у президента – не так багато, і ще лишається купа лакун, де можна отримати свій ґешефт.
Висновок. Усе сиплеться з невимовною силою, але поки що економічно пересічний люд це не до кінця помітив. За півроку стане яскравіше.
Прогноз. Цих хлопців знесуть достроково. І не за продаж України Росії (що є беззаперечним фактом), а за несправедливість. Тобто за те саме, за що знесли дві попередні влади.
