Светлана Залищук, внештатный советник в Офисе вице-премьера по вопросам европейской и евроатлантической интеграции пишет в Facebook о своих выводах после заседания Мюнхенского форума по безопасности.
1. Обнулення Євро-Атлантичної єдності
Вона була знаменником повоєнної реальності. Кожний Мюнхенський безпековий форум починався з промови американців, який би табір не був при владі, щодо спільного бачення міжнародних викликів. Ця єдність США та Європи також була ключовою матрицею міжнародних відносин у світі. Більше не є. Чи буде це особливістю терміну нинішнього американського президента, чи промова віце-президента США поклала початок нової системи координат – покаже історія.
2. Європа прокидається…
Мюнхен 2025 року зафіксував, що автоматичний механізм, який розкривав безпекову парасольку у вигляді 5 статті договору НАТО – може заїдати. Відбулося прийняття реальності, що Євросоюз має сам всерйоз почати дбати про власну безпеку. Як наслідок, маємо екстрений саміт європейських лідерів щодо України, який збирає Макрон в Парижі.
3. Європа за столом переговорів
Суботня відповідь спеціального представника США по Україні генерала Келлога у Мюнхені на питання, чи буде ЄС брати участь в перемовинах, – шокувала європейців, як своєю категоричністю (без дипломатичних реверансів), так і змістом: ні, але США врахує позиції європейців.
Зрештою така прямота з боку американців та обурення з боку європейців дало позитивну динаміку вже наступного дня. Європейці проводять саміт; обдумують ідею спецпосланника від ЄС на переговорах; активізувалися заяви кількох країн про готовність розміщувати європейські війська на території України. Американці у свою чергу розіслали питальник щодо форми готовності європейців бути частиною мирних переговорів.
4. Таймлайн переговорів
Здається, що наразі співіснують реальності на 4 різних швидкостях.
Trump-time. Який за свідченнями багатьох співрозмовників означає, що президент США хоче зустріч з Путіним до кінця Рамадану й укласти якнайшвидшу мирну угоду.
Келлог-time. Який публічно собі дав 180 днів спілкування з усіма сторонами.
ЄС-time. Склалося враження, що Європа щойно перевернула пісочний годинник, який почав новий відлік.
І зрештою час, за яким живе Україна. Це той час, який нам дають Збройні сили.
5. Рамки миру
Чимало людей очікували, що Мюнхен дасть ясність принаймні обрисів завершення війни. Цього не сталося.
Віце-президент США під час ключового публічного виступу навіть не торкнувся питання війни в Україні (чимало людей вважають це позитивом, з огляду на контекст його промови). Генерал Келлог багато виступав, однак так і не озвучив фактично жодних конкретних рамок, передумов чи модальностей, які мають стати частиною миру.
Щодо ролі ЄС – ми більше почуємо найближчими днями.
Єдина рамку можливого завершення війни озвучив власне президент України. Це має бути справедливий мир, який буде стабільним, який буде забезпечений надійними гарантіями безпеки. Не може бути мирного плану, який розроблений без України. І також частиною цих переговорів має бути Європа.
6. Слоган конференції
Щорічна Конференція в Мюнхені завжди народжує якусь фразу/заголовок, що дуже влучно діагностує стан світу.
Напередодні війни цією фразою була «Post-west, post-truth, post-order».
У 2023 році цією фразою міжнародних партнерів було “We will stand with Ukraine as long as it takes”. Ця теза мала проблеми з самого початку. Вона розмивала відповідальність та лідерство Заходу. Стояти поруч з Україною важливо, але зовсім не достатньо для справедливого завершення війни.
Думаю, що ключовим слоганом Мюнхена 2025 стала теза Зеленського про те, що мир в Україні не може бути укладено без України, безпека в Європі не може бути досягнута без Європи. У якомусь сенсі це і стало колективною відповіддю Європи Америці щодо бачення головних викликів, які стоять перед світом, на противагу баченню, озвученому віце-президентом Венсом.
Зрештою, якщо Євро-Атлантична єдність і має шанси на відродження в середньостроковій перспективі, то мінімальною передумовою цього має стати те, щоб ця теза пережила випробовування реальністю у 2025 році.