Новый порядок закупок оружия главы Агентства оборонных закупок Арсена Жумадилова: цифровизация или закрытый клуб.
Подобные анализы не набирают много лайков, но именно они нужны, чтобы оценить все риски, пишет в Facebook Татьяна Николаенко, журналистка и член общественного антикоррупционного совета при Минобороны Украины.
? Порядки закупівель — це рамка закупівельного процесу. Вони визначають прийом пропозицій компаній на поставки зброї.
⚙️Насправді це ключовий механізм, який відкриває всі двері до корупції. Одна невчасно подана заявка, один злив інфи своїм людям ціни конкурента, і золотий ключик у вас в кишені.
?Тому, ознайомившись з кейсами закупівлі за завищеними цінами на кшталт Alfa z.o.o і «Львівського арсеналу», ще в першій ГАР ми вимагали зустрічі з тодішнім керівником АОЗ Пікузо, щоб почути алгоритм прийому. Марно.
Коли в АОЗ Марини Безрукової прийшов Артем Ситник, там був напрацьований новий порядок прийому пропозицій.
Що там було:
? Відкритість участі: будь-який постачальник міг подати комерційну пропозицію без запиту від АОЗ.
?Принцип «всі бачать все»: пропозиція одразу потрапляла до трьох заступників керівника.
встановлений перелік документів;
?Часткова автоматизація: Документи подавались електронною або паперовою поштою, без ID-запитів.
?Відповідь на пропозицію протягом 3 днів.
?Активна роль департаменту дослідження ринків і публічних сигналів про стан заявки.
▪️Менше цифровізації, більше ручного контролю, але й більше прозорості у вході.
▪️Відсутність фінальної дати подачі пропозицій. Чим це загрожує? Якщо побачив хтось нечесний в АОЗ, то значить конкуренти знають вашу ціну і можуть наступного дня подати нижчу
Що змінив порядок Жумаділова від 29.05.2025:
?Вхід лише за запитом АОЗ із унікальним ID: пропозиції поза запитом не розглядаються.
?Участь лише для верифікованих постачальників (чітко обмежене коло).
?Автоматизована система IT-Enterprise для прийому заявок з модулями реєстрації, фільтрації та аналізу (РТКО). Тобто відповідність пропозиції визначає не людина, а машина за однаковими параметрами.
?деталізовано перелік вимог до документів.
?Всі комерційні пропозиції спершу йдуть через директора АОЗ (Арсена Жумаділова).
?Пропозиції без дотримання форми або дедлайну — автоматично відхиляються.
?Значно підвищено технічну складність і бюрократичний бар’єр для нових гравців.
? Оцінка в євро (з автоматичним перерахунком), що усуває валютні маніпуляції.
?Пропозиції виносяться на колегіальний орган.
? Запроваджено системну верифікацію постачальників, яка включає:
• перевірку санкційних зв’язків;
• фінансову стабільність;
• виробничі потужності;
• юридичну історію.
?Наявність фінальної дати подачі пропозицій.
Тобто в багатьох нюансах порядок Жумаділова вийшов більш цифровізований та уніфікований.
?Але головна претензія до нього, що через запровадження Реєстру він став закритим клубом. Якщо ти не в реєстрі — ти не в грі. Тут ЦПК правий.
Логічно, що виникає питання — скільки компаній внесено в реєстр. Сьогодні на заході в НАЗК про розбудову антикорупційних механізмів в оборонці директор з комплаєнс Дмитро Бігунець повідомив, що наразі їх 1247.
На моє питання в перерві заходу, як швидко реєструють, Дмитро відповів, що протягом 2 тижнів. І додав, що в реєстрі є всі компанії, які працювали за попереднього керівництва АОЗ.
Тепер залишається зрозуміти, як були сформовані запити по ціновим, і на які компанії та за яким принципом надсилались.
Зараз це ж питання вивчатиме антикордепартамент МО.
Але будь-яка закрита система завжди першою опиниться під підозрою.
