Акції протесту проти російської агресії та на підтримку українських політичних бранців Путіна традиційно проходять біля посольства Російської Федерації. Та помітно, що будівля за високим муром у центрі Києва спорожніла. Як стверджує народний депутат Мустафа Наєм, російські дипломати перебралися в інше приміщення на Подолі, де базується представництво організації під назвою “Россотрудничество”.
Насправді, за угодою між урядами України та Росії, тут мав бути російський Центр культури та науки. Власне, так його й відкривали. Та, начхавши на підписаний договір, Міністерство закордонних справ Росії розгорнуло у Києві представництво свого агентства, головне завдання якого — просування інтересів Росії за кордоном.
Ще у лютому “Слідство.Інфо” довело незаконність існування “Россотрудничества” в Україні. Та саме бездіяльність української влади залишається надійною парасолькою для представництва країни-агресора.
За міжурядовою угодою, культурні центри України в Москві та Росії в Києві мали бути зареєстровані як юридичні особи. Український центр в столиці Росіх так і зробив. Росіяни ж у Києві довго тягли і врешті, не реєструючись у Міністерстві юстиції, стали на облік у районній податковій Києва без статусу юрособи. І без надання інформації про свої фінанси. Однак провести перевірку законності діяльності “Россотрудничества” фіскальна служба начебто не може — не дозволяє закон.
ВОЛОДИМИР РЄЗНІК, начальник управління главку ДФС:
— Так, дійсно, ми можемо здійснювати контроль щодо представництв іноземних органів та компаній. Але відповідно до вимог Податкового кодексу, є мораторій, встановлений на 2016 рік. Не підлягають проведенню перевірок підприємства з доходом менше 20 мільйонів гривень. Окремим може бути виключенням рішення суду або рішення Кабінету міністрів щодо такого платника податків.
Оскільки дані про банківські рахунки “Россотрудничества” відсутня, нікого чомусь не хвилює питання, як фінансується непередбачена угодою російська урядова структура в Україні. А вона не сидить без діла. Як зізнавався нам у лютневому інтерв’ю керівник “Россотрудничества” в Україні, окрім російського бюджету, його численні заходи спонсорують і дружні українські бізнесмени.
КОСТЯНТИН ВОРОБЙОВ, керівник представництва «Россотрудничества» в Україні:
— Чтобы сразу снять тему финансирования, оно не сопоставимо с тем, что получают наши коллеги из французского, немецкого, а также польского культурных центров. Мы анализировали. Конечно, у них значительно больше ресурсов в этом отношении. Мы, конечно, стараемся исправить дисбаланс за счет привлечения социально ответственного бизнеса. Но он сейчас здесь тоже себя чувствует на Украине не очень комфортно.
Усе, що пов’язано з оформленням статусу “Россотрудничества” в Україні, ніби оповите туманом. Код державної реєстрації, за яким організація стоїть на обліку у податківців, за інформацією з Мінюсту, у держреєстрі відсутній. Так ця обставина чомусь не підштовхнула відомство до якихось дій. Намагання ж знайти дані про тих, хто здає в оренду “Россотрудничеству” будівлю на Борисоглібській, 2, дало невтішний результат — у звичайний спосіб це неможливо.
Електронний реєстр майнових прав видав нам інформацію про власника будівлі навпроти. Юрисконсульт тамтешньої компанії, яка, за іронією долі, належить тим, кого в Росії називають бандерівцями, пояснює: власник будівлі, ймовірно, не вніс до реєстру своє майно, а пошуковик за запитом видав нам схожий результат.
ОЛЕКСІЙ МАНУСОВ, юрисконсульт:
— Компанія, яку я представляю, не має ніякого відношення до будівлі за адресою Борисоглібська, 2. Наш об’єкт — за іншою адресою та в іншому місці. У звя’зку з тим, что БТІ міста Києва було підключено до реєстру об єктів нерухомості лише у 2010 році, а інформація вносяться виключно за заявним характером, тобто, власник сам ініціює подання інформації або під час здійснення нотаріальних дій, тобто, там є дані тільки з 2010 року.
Земля під будинком, де квартирує Россотрудничество, столична міська рада до 2029-го року передала ТОВ “Проектно-будівельне підприємство “Лев”. Публікації десятирічної давнини кажуть, що саме воно й зводило будинок. Тоді на Борисоглібській навіть рух на півроку перекривали — щоб ніщо не заважало будівництву.
Такі комфортні умови можна пояснити тим, що фірма належить Людмилі та Сергію Єрмакам — дружині та сину колишнього заступника голови Подільської райадміністрації та депутата Київради Віктора Єрмака.
На наші дзвінки до офісу підприємства “Лев” Сергій та Людмила Єрмаки не відгукнулися. Спроби застати їх за адресою реєстрації компанії також успіху не мали.
— Ні, в офісі нікого немає
Ми не повірили. І знайшли ще один вхід в офіс з іншого боку.
Вивіски підприємства “Лев” немає на жодному з двох входів. Нам кажуть, що тут нікого немає. Але світло горить, а люди , як тільки ми почали знімати, кудись поховались. Питання задавати нікому.
Можливо, це просто збіг, але реєстраційні дані, пов’язані з діяльністю “Россотрудничества” в Україні, або суперечливі, або недоступні громадськості. Така секретність агента “русского мира” в Україні викликає щонайменше тривогу.
Між тим, троє народних депутатів від Блоку Петра Порошенка — Ірина Фріз, Ігор Гринів та Вадим Денисенко — пропонують вирішити питання руба. За 10 днів після виходу першого сюжету “Слідства.Інфо” про російське федеральне агентство у Верховній Раді зареєстрували проект денонсації міжурядової угоди, яка й дала життя таким квазікультурним центрам у Києві та Одесі.
Проект пролежав без руху півтора місяці. Очільниця профільного комітету — у закордонних справах — щиро дивується.
ГАННА ГОПКО, голова Комітету ВР України з закордонних справ:
— У нас в комітеті? Я зараз уточню в секретаріаті, але ми не розглядали цього питання. Це раз. Я можу сказати, навіть з останніх візитів за кордоном, що Росія посилює свою присутність через дипломатичні центри різні, і аля культурні, в тому числі і в Софії, і в Мінську, і в Києві. Я думаю, що крім таких культурних, які вже є явними центрами, я думаю, що є багато інших громадських рухів, активностей і так далі. Я думаю, напевно, що на наступному засіданні подивимося.
Та й взагалі, вважає Ганна Гопко, питання про діяльність російських центрів — більше до силовиків.
— Де наша СБУ, де наші правоохоронні органи? У нас є президент, у нас є міністр Аваков…
— У нас є парламентський контроль за ними.
— Вчора у нас було в закритому режимі обговорення дуже важких питань, на яке прийшли вони абсолютно не готові до елементарних речей.
30 березня, коли комітет у закордонних стравах нарешті мав визначитись щодо проекту про денонсацію угоди, його розгляд не відбувся. Жоден з трьох його авторів не з явився на засідання комітету. Ганна Гопко, звертаючись до преси, закликала взяти це до уваги і не звинувачувати Комітет у затягуванні розгляду проекту. Між тим, присутні депутати запропонували на наступне засідання запросити представників СБУ і Служби зовнішньої розвідки — для інформування про законність діяльності російських центрів в Україні.
Тим часом “Россотрунічество” безперешкодно продовжує свою місію з провування “русского мира” точно за кримським сценарієм. Заходи — культурні, підтримка — проросійським політикам.
8 березня у Миколаєві за підтримки “Россотрудничества” відбулося свято за участі відомих проросійських діячів з організацій “Молода гвардія” та “Русич”. Тих, що зорганізовували антимайдан, а після анексії Криму і початку війни на Донбасі — мітинги з антиукраїнськими гаслами та російськими прапорами. До речі, кримінальні провадження за незаконні акції в МВС закрили. Тому свято триває…
