29 октября 2017 года в Украине впервые выбирали глав и депутатов в 201 объединенной территориальной громаде (ОТГ). В Херсонской области голосование прошло в 10 ОТГ. Мало еще кому до конца понятная реформа децентрализации вступила в села. Центр журналистских расследований решил узнать, понимают ли херсонцы за что они голосуют, как прошли первые выборы глав и депутатов ОТГ и сдвинулась ли с места самая большая проблема децентрализации в Херсонской области — на границе с Крымом, в Геническом районе.
Що думають і знають про реформу на селі?
Проїхавшись селами Херсонщини, ми побачили традиційну для аграрної України картинку: погані дороги, відсутність інфраструктури, адмінбудівлі, лікарняні заклади та школи у більшості потребують ремонту. За словами людей, причина проста — немає грошей. Селяни розповідають: фраза «район виділив кошти» для них була майже закодованою. Адже хто і як у тому районі розпоряджається бюджетом, ніхто ніколи не звітував. Після реформи децентралізації гроші мають стати ближчими до громади. Її суть люди пояснюють по-селянськи просто.
«Усі працюють, вносять вклад у сім’ю і увесь дім краще розвивається. Так і в громаді повинно бути: все у купку — розподілили правильно, й усім буде добре», — розповідає жителька с. Каїри Марія Дехтярьова.
Фото: Центр журналістських розслідувань
Явка виборців цього року як для Херсонщини добра — більше 48%. В цілому, до реформи селяни ставляться позитивно, незалежно від віку вірять, що після об’єднання у громаду жити буде краще.
«Мені здається буде краще. Все буде у нас, у селі, і по тих селах — не будемо віддавати нікому», — розповідає мешканка села Любимівка Людмила Зайченко.
«Ну, звичайно за об’єднання! Бо ми разом сильніші будемо. Будемо вірити в краще, а там побачимо, що воно вийде», — каже Олексій Мужчинін, мешканець села Каїри.
Однак розуміння того, що тепер за ними буде перше і останнє слово у розпорядженні грошима, поки що прийшло не до всіх. На запитання про очікування від реформи, відповідь у людей була стандартна: «Вони зроблять дороги, освітлення ,у школи куплять техніку». А коли перепитували, хто ці загадкові «вони», однозначної відповіді не було.
Фото: Центр журналістських розслідувань
«Ми, селяни, чогось думаємо, що маленька купка це краще ніж велика, думаємо, що так буде краще. Вони зроблять нам дороги, десь садок відкриють, щось зроблять для школи … Хто вони? Ми разом повинні допомагати — депутати і ми, напевне?», — напівзапитально говорила Марія Дєхтярьова.
Вибори на Херсонщині провели у 10 ОТГ. Як наслідок, на карті області зникне перший район — Горностаївський, територіально він буде розділений між трьома об”єднаними громадами. Та районна держадміністрація продовжить діяльність — відповідна норма у Конституції лишилась «дореформенною».
«Поки що будуть і райони, і громади. Оскільки рішення остаточне щодо долі районів ще не прийняте на центральному рівні. Але зараз обговорюється питання ліквідації районів або переведення їх у інший формат», — пояснює Оксана Силюкова, директор Херсонського відділення Центру розвитку місцевого самоврядування.
Оксана Силюкова, директор Херсонського відділення Центру розвитку місцевого самоврядування
У раді децентралізованого району реформу сприймають ніби позитивно, та у зникнення району поки що не вірять. Тетяна Ющенко, заступниця голови Горностаївської райдержадміністрації каже, що процес реформування потребує часу і серйозних змін в законодавстві.
«На сьогоднішні ми є вертикаль між Адміністрацією президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Хто, як не районна державна адміністрація і районна рада, може по вертикалі спускати постанови. Районна рада була, є і буде», — впевнена Тетяна Ющенко.
Тетяна Ющенко, заступник голови Горностаївської районної державної адміністрації розповіла
Жителі ж району на такі зміни реагують по-різному. Та основні суперечності викликає саме проблема вибору — з ким об’єднатися. Село Каїри Горностаївського району увійшло до Любимівської об’єднаної громади, тобто, фактично до іншого району — Каховського. Не на камеру люди кажуть, що це рішення далеко не одноголосне. Адже територіально село Каїри межує з селищем Горностаївка, є навіть будинок, який між ними розділений навпіл. Та і працює більшість населення в Горностаївці. Чому депутати вирішили об’єднатись із Любимівкою, не всі люди розуміють і досі.
«Нас ніхто не запитував, це було так спонтанно — одному захотілося і всі приєднались дружно. Здається люди усі проти були, а виявились — за. Як воно так вийшло, насправді, ніхто не зрозумів», — каже жителька Світлана Барсук.
Попри це 29 жовтня вибори тут відбулися, причому, без порушень. На відміну від інших ОТГ, де вони були під загрозою зриву.
Фото: Центр журналістських розслідувань
Вибори на Херсонщині — як це було
Фіксувати порушення спостерігачі Громадянської мережі «ОПОРА» почали ще напередодні дня виборів. Серед них традиційні спроби підкупу через дорогі подарунки, агітація посадовими особами і «чорний» піар. Та деякі «пустощі» у день виборів здивували навіть досвідчених спостерігачів, розповідає координатор Громадянської мережі ОПОРА в Херсонській області Максим Єлігулашвілі.
Координатор Громадянської мережі “ОПОРА” в Херсонській області Максим Єлігулашвілі
«В Білозерській ОТГ, там я був свідком, ми зафіксували ланцюг підкупу біля гімназії Печорського. Формат був доволі простий, знаходились виборці певної категорії які спрямовувалися до гімназії там їх зустрічала одна людина, заводила за ріг, щось проговорювала, а виходили вони з іншою» — розповідає Максим Єлігулашвілі.
Окрім цього на одній дільниці Станіславської ОТГ виявили, що в бюлетенях не було прізвища одного з кандидатів у депутати. Вибори на дільниці все ж відбулися, та голосували люди лише за голову громади.
«Бюлетені за депутатів вирішили додрукувати у день голосування. І як не дивно, ніхто навіть не оскаржив таке рішення», — розповідає представник Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий.
Окрім таких несподіванок були й інші: традиційна для виборів двохтисячних «карусель», вимкнення світла у приміщеннях ДВК та хлопці в камуфляжі біля дільниці. За словами координатора ОПОРА найнеспокійніше було у Білозерському районі. Тут активісти вступили у відкритий конфлікт з одним із кандидатів у депутати, який підвозив виборців на дільниці. Свідком цих подій був журналіст Костянтин Риженко.
«Ми підійшли, хотіли поцікавитись у цих людей куди вони їдуть, чи випадково не на вибори. Вийшов чоловік у камуфляжі, як пізніше виявилось кандидат в депутати в ОТГ, з ним вийшли ще й пасажири які вели себе агресивно, кричали, що діючий голова Царюченко — їх кандидат, і вони будуть за нього голосувати. Я дістав камеру й почав це все фіксувати, побачивши камеру вони повели себе неадекватно. Кинулись, почали забирати камеру, спробували повалити мене на землю, вдарили у спину», — розповідає Костянтин Риженко.
Костянтин Риженко, журналіст
За фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста поліція відкрила кримінальне провадження. Заяву написали й пасажири автобуса, які переконані, що закон порушили саме активісти. Наступні вибори у об’єднаних територіальних громадах на Херсонщині пройдуть 24 грудня у Роздольненській та Долматівській ОТГ.
Геніческий район: відкладена реформа
Про проблему об’єднання в ОТГ сіл Стрілкове та Щасливцеве, що на Арабатській стрілці, яка зупинила процес децентралізації усього Генічеського району, Центр журналістських розслідувань розповідав ще у серпні. Висновку глави обласної держадміністрації щодо відповідності закону рішень двох рад про об’єднання і досі не має. Немає і узгодженого рішення — як розблокувати процес реформи. Обласне та районне начальство хоче, аби увесь район став ОТГ і не відпускає сільради Щасливцевого та Стрілкового у самостійне об’єднання. Причиною чиновники називають загрозу нацбезпеці через ріст сепаратизму на межі з Кримом, а в громаді впевнені — люди при владі і в погонах не хочуть втрачати контроль над землею та бізнесом у курортному регіоні області.
Борис Бабін, представник президента України в Автономній республіці Крим, зазначаючи, що загрози територіальній цілісності таки присутні, все ж останнє слово залишає за самими громадами.
«Це питання до органів місцевого самоврядування та до самих громад — як вони хочуть об’єднуватись, на яких засадах. Але, знов таки, на жаль, є питання безпекові щодо окремих діячів місцевого самоврядування. І те, що саме ці діячі торпедують процес утворення ОТГ поблизу лінії розмежування, наводить на дуже негативні роздуми про реальне підгрунтя цих факторів, про тих хто реально замовляє таку ситуацію в Генічеському районі», — говорить Борис Бабін.
Борис Бабін, Представник Президента України в Автономній Республіці Крим
Та тоді виникає просте запитання: якщо така безпекова загроза дійсно існує, то чому з нею не боряться спецслужби? Голова сільської ради села Щасливцево Віктор Плохушко, вважає, що об’єднання на межі з Кримом може існувати, однак від держави треба додаткова увага до неї.
«Так як в нас проходить об’єднання громад у Донецькій і Луганській області, то нічого не заважає проводити об’єднання на кордоні з Кримом. Але позиція обласної державної адміністрації – що це специфічний район, це кордон, і до питання об’єднання треба підходити, не поспішаючи», — розповідає Віктор Плохушко
За словами сільського голови Щасливцевого, Генічеський район зараз фактично відірваний від реформи.
«Ми на сьогоднішній день не є об’єднаною громадою, але ми будуємо пожежну частину, за власні гроші добудовуємо ФАП. На сьогоднішні держава дотує наші дитячі садки лише на 50% заробітної плати, а все інше ми беремо зі свого бюджету. Якщо подивитися з фінансової точки зору на наші зобов’язання, то ми, фактично, за повноваженнями — об’єднана громада. А за правами, на жаль, ні», — каже Віктор Плохушко.
Голова Щасливцевого згадує, що коли у області лише почали готуватись до реформи децентралізації, сільради Арабатської стрілки були першими, хто почав роботу на створення об’єднаної громади. Колеги тоді казали Плохушку, що подивляться, як у них виходитиме, тоді й собі візьмуться. А виходить навпаки: реформу у Херсонській області її очільники зупинили там, де люди були найбільш активними і вмотивованими до змін. То хто ж виявився не готовим до реформи?
