За преступления против государства Украина во время оккупации и аннексии Крыма открыты тысячи уголовных производств, в суды направлены сотни обвинительных актов, но судами рассматриваются десятки, а обвинительный приговор пока не получил ни один обвиненный в государственной измене или сепаратизме.
Прокуратура АРК скерувала до суду 72 обвинувальних акти щодо кримських колаборантів — екс-депутатів Криму та Севастополя, колишніх співробітників прокуратури. Але наразі в суді по суті розглядається лише одне кримінальне провадження.
«Прокуратурою АРК скеровано до суду за процедурою спеціального досудового розслідування обвинувальні акти щодо 56 колишніх депутатів ВР АРК, двох колишніх працівників органів прокуратури та 14 депутатів Севастопольскої міської ради. Із названих мною кримінальних проваджень, які надіслані до суду, розпочато розгляд по суті лише одного», — повідомив заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко.
Заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко, фото: investigator.org.ua
У відомстві пояснюють, що затягування розгляду даних кримінальних проваджень відбувається з об’єктивних причин і обумовлено специфікою чинного законодавства щодо такого роду справ.
«Усі вони розглядаються судом в межах так званого спеціального досудового та судового розслідування. Тобто, коли людина фактично не присутня в залі судового засідання. З метою забезпечення процесуальних прав підозрюваного або обвинуваченого, забезпечення його права на захист, законодавець у чинному КПК гарантував певні процедури, які дозволяють підтвердити те, що особа належним чином повідомлена про те, що стосовно неї ведеться кримінальне провадження. І вона дійсно не бажає прибути до суду та довести у змагальному процесі перед судом свою позицію щодо своєї можливої невинності», — каже Удовиченко.
У прокуратурі додають, що на затягування розглядів даних кримінальних проваджень впливають також відпустки і лікарняні суддів. Але, як з’ясував Центр журналістських розслідувань, є й інші причини, які можуть і повинні бути усунутими.
Як гальмується розгляд кримських справ у судах можна побачити на прикладі справи колаборанта Сейтумера Німетуллаєва — колишнього голови Генічеської райдержадміністрації, обвинуваченого у посяганні на територіальну цілісність України (стаття 110 ККУ). Обвинувальний акт у його справі надійшов до Подільського райсуду Києва ще у жовтні 2016 року. Однак наразі не відбулося навіть підготовче засідання.
На відміну від підозрюваних у держзраді Сергія Аксенова, Володимира Константинова та Наталі Поклонської, які найняли собі київських адвокатів (із бюро, що належить колишнім прокурорам часів генпрокурора Віктора Пшонки), Сейтумер Німетуллаєв своїм захистом не переймався.
Сергій Аксенов, Володимир Константинов та Наталя Поклонська, фото: Униан
У такому випадку суд має призначити йому захисника із Центру безоплатної правової допомоги. Попри те, що справа розглядається у райсуді Києва, захисником Німетуллаєва було призначено Тамару Пацалову, адвокатку із Херсона, яка не може їздити на засідання у Київ. Тож у судовому реєстрі знаходимо лише ухвали про призначення нової дати підготовчого засідання і проведення його у режимі відеоконференції з адвокаткою. Усі ухвали — як під копірку.
«Від захисника обвинуваченого ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь її в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки вона проживає постійно в м. Херсон і поїздка до м. Києва в судові засідання займає велику кількість часу та відповідно до договору укладеного між адвокатом Пацаловою Т.В. та Регіональним центром безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, захисник надає вторинну правову допомогу виключно у м. Херсон», — йдеться в документі.
Суддя Леонід Отвіновський клопотання задовільняє і призначає чергову дату підготовчого засідання, яке з різних причин не може відбутись уже рік і три місяці.
Звернімо увагу на фінальну частину наведеної цитати: за договором із Регіональним центром безоплатної вторинної правової допомоги, Тамара Пацалова надає послуги адвоката за призначенням виключно у м. Херсон! То, можливо, стороні обвинувачення варто подати клопотання про заміну захисника на київського адвоката, аби справа Німетуллаєва нарешті було розглянута судом і в ній з’явився вирок. Бо, не виключено, що незабаром цей діяч стане фігурантом нового провадження.
Несудимий Німетуллаєв сьогодні активно сприяє країні-агресору у проведенні незаконних виборів президента РФ в окупованому Криму — проводить збори на підтримку Путіна, створюючи пропагандистську картинку лояльності кримських татар, у той час, як представники народу зазнають масових репресій.
«Единогласная поддержка президента Владимира Владимировича Путина. Мы будем работать двенадцать часов в день. Объезжать все районы, открывать офисы в поддержку президента Российской Федерации Путина. Крымские татары пошли на выборы!», — рапортує в інтерв’ю Німетуллаєв.
Щойно втікши до Криму у 2014 році, Німетуллаєв закликав російські окупаційні війська на Херсонщину та заявляв, що «Генический район всегда был пророссийский». Рік тому наше розслідування для програми Слідство.інфо виявило, що бізнес Німетуллаєва майже не постраждав після його втечі до Криму. Він і досі отримує прибутки від підприємств на Херсощині та навіть у Києві. У володінні його родини тисячі гектарів орної землі, бази відпочинку, автомобільний бізнес.
Усі свої статки Німетуллаєв накопичив під час керування колгоспом, а потім — усім Генічеським районом. Власне, перша підозра у кримінальному провадженні, відкритому у жовтні 2014 року, була складена за зловживання службовими обов’язками на посаді голови Генічеської РДА. І якщо майно Німетуллаєва з того часу під арештом, то на активи, які він зареєстрував на дружину, ніяких обтяжень немає.
У березні 2016 року прокуратура склала другу підозру колишньому главі держадміністрації та головному «регіоналу» Генічеського району — у посяганні на територіальну цілісність та недоторканність України.
Попри оголошення СБУ у розшук, санкцію на арешт і дві кримінальні справи Німетуллаєв, як стверджують херсонські оглядачі, продовжує впливати і на політичні процеси в прикордонному регіоні.
