С января 2019 Главное управление Национальной полиции Украины в АР Крым и г. Севастополе переведен из Одессы в смежную с оккупированным полуостровом Херсонскую область. Такое решение было принято руководством Нацполиции несмотря на значительные расходы бюджетных средств, мало аргументированную потребность в таком маневре и опасения правозащитников относительно торможения расследования «крымских дел» из-за «переезда».
Відновлення роботи кримських правоохоронних органів у різний час і з дислокацією в різних містах, звісно ж, мало сприяло розслідуванню злочинів, вчинених на території окупованого Криму. Робота прокуратури АРК була відновлена у 2014 році в Києві, главку МВС/Нацполіції — через рік, і в Одесі (міністр Аваков таким чином працевлаштував генерала Катеринчука, який звільнив місце головного міліціонера Одещини для соратника губернатора Саакашвілі — Лордкіпанідзе); а главк СБУ «відродився» лише у 2016 у Херсоні. Центр журналістських розслідувань не раз писав про цю алогічну ситуацію, найслабшим місцем у якій було МВС. Адже підслідними поліції є близько 90 відсотків «кримських справ», а був час, коли злочини на окупованій території просто нікому було розслідувати — кримської поліції не було, тож кримські провадження були розкидані по райвідділам по всій країні.
Враховуючи, що за КПК підсудність «кримських справ» у київських районних судах визначає Київський апеляційний суд, логічним було б перевести главки Нацполіції і СБУ до Києва, де дислокуються процесуальні керівники з прокуратури АРК і де знаходяться суди. При цьому і прокуратура, і главки НП і СБУ, й органи влади та відомства, що мають «кримську» складову, повинні мати підрозділи у Херсоні чи у безпосередній близькості до Криму. Що, власне, вже і відбулося: у Херсоні є відділ прокуратури АРК та представництво міністерства з тимчасово окупованих територій.
Важливий момент: з 2016 року офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, що здійснює попередню перевірку у справі «Ситуація в Україні», визначає ситуацію в Криму як міжнародний збройний конфлікт міє Росією і Україною. Це означає, що на територію окупованого РФ півострова поширюються норми міжнародного гуманітарного права (Римського статуту МКС і Женевських конвенцій 1949 року), а їх порушення є воєнним злочином. (Детальніше у циклі матеріалів Воєнні злочини РФ у Криму )
У зв’язку з цим, як не раз повідомлялось, «кримські справи» були перекваліфіковані за статтею 438 Кримінального кодексу — порушення законів і звичаїв війни, «виписаною» у відповідності до норм міжнародного гуманітарного права. Розслідування воєнних злочинів, вчинених на території ТОТ Криму і Севастополя — справа складна і абсолютно нова для українських правоохоронців і судів. Тим більше, що одночасно необхідно збирати докази і для національних, і для міжнародних судів. Тож, за підтримки міжнародних партнерів та українських правозахисників, прокурори і слідчі поліції пройшли відповідне навчання.
Тут планують розмістити Кримський главк Нацполіції Фото investigator.org.ua
Як повідомлялось, до МКС подано уже чотири повідомлення про воєнні злочини у Криму та Севастополі, напрацьованих спільно прокуратурою АРК та правозахисними організаціями — Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Регіональним центром прав людини та Кримською правозахисною групою. Наразі готується п’яте подання до МКС — про використання РФ «живих щитів» під час окупації Криму. Як стало відомо, офіс прокурора МКС переходить до фінальної стадії попереднього вивчення «української справи» , отже, є сподівання що цього року, або наступного, МКС розгляне питання відкриття офіційного розслідування.
«Якщо прокурор дійде висновку, що дійсно на території України були вчинені такі міжнародні злочини, як воєнні злочини чи злочини проти людяності, то прокурор звернеться до Палати попереднього правосуддя МКС щодо надання санкції прокурору почати офіційне розслідування. Якщо це розслідування буде розпочато, то прокурор зможе просити МКС видавати ордери на арешт тих осіб, які його в цьому питанні будуть цікавити», – розповідав після поїздки до Гааги юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний.
За таких обставин не дивно, що ідея керівництва Нацполіції (та тих , хто лобіював таке рішення) викликала різке несприйняття у прокуратури та правозахисників, які висловлюють занепокоєння, що через переїзд главку загальмується розслідування «кримських справ» і, як наслідок — робота з Міжнародним кримінальним судом.
Перелічимо фактори, на яких будуються ці побоювання. По-перше, не всі слідчі, які вже пройшли навчання з міжнародного гуманітарного права і мають практику розслідування воєнних злочинів, погодяться переїжджати до Херсона з Одеси. А першим, хто був категорично проти, став начальник главку — Анатолій Бахчиванжи, який взагалі звільнився з органів внутрішніх справ. Ні квартир для одеситів, ні належних умов для роботи главку наразі у Херсоні немає. Облаштування займе дорогоцінний час.
По-друге, буде порушена комунікація з МКС та іншими міжнародними судами, міжнародними організаціями, представники яких за день відвідувань Києва мають зустрічі з усіма зацікавленими органами та організаціями. Постраждає також і комунікація з центральними органами та спецслужбами, яка дуже насичена через особливий характер розслідувань (окупована територія) та міжнародний аспект роботи.
Не розуміти усього переліченого в Арсена Авакова не могли. І все ж рішення було прийняте і миттєво виконане — призначений керівником кримського главку НП донеччанин Андрій Бондаренко, за його ж словами, прибув відразу у Херсон, навіть не заїжджаючи до Одеси.
То хто ж і навіщо наполіг на переведенні главку НП до Херсона і як це позначиться на розслідуванні «кримських справ»? На другу частину питання повно відповімо згодом — коли буде зрозуміло, настільки розтягнеться переїзд, облаштування на новому місці та перезапуск роботи. У телефонній розмові Андрій Бондаренко підтвердив, що квартир для працівників главку немає — «будемо шукати», а приміщення ДАІ області, де розміститься главк, потребує ремонту.
Відповідь на питання про лобістів такого рішення начебто на поверхні. Публічно таку пропозицію не раз висловлював Борис Бабін, займаючи посаду Постійного представника президента в АРК (представництво також розміщене у Херсоні). Він наполягав на переведенні до Херсону і прокуратури АРК, хоча, як юрист не може не розуміти, що це створило б значні перешкоди для роботи в судах, зняти які могло б тільки внесення змін до КПК. Відомо також намагання пана Бабіна координувати правоохоронні та інші, дотичні до Криму центральні органи влади та відомства, хоча закон про постпредство дає представнику право лише «організовувати та проводити наради і консультації» органи влади АРК та правоохоронцями — «з метою підготовки для внесення Президентові України пропозицій щодо вирішення актуальних соціально-економічних та інших проблем в Автономній Республіці Крим». Але, як відомо органи влади АРК наразі з відомих причин відсутині, а ситуація непідконтрольна. Однак наразі Борис Бабін уже у відставці, та й навряд чи передислокація главку робилась лише на задоволення його побажань.
За інформацією Центру журналістських розслідувань, справу лобіював нардеп Сергій Куніцин, з яким пов’язаний роботою в уряді і, начебто, партнерством у транспортному бізнесі в Криму, заступник постпреда президента — Ізет Гданов. Деякі наші джерела також додають, що до протискання рішення мав стосунок і інший «кримський» нардеп — Микола Паламарчук, однак інші заперечують. Але усі сходяться на тому, що вирішальне слово тут було за В’ячеславом Аброськіним, заступником начальника Нацполіції, який до 2014 року був заступником начальника УМВС України у Севастополі.
Виконуючим обов’язки керівника ГУ НП в АР Крим та Севастополі став полковник Андрій Бондаренко, який вважається людиною Аброськіна. Власне, Бондаренка Аброськін у 2017 році призначив на місце, з якого він починав працювати на Донбасі — начальника Кальміуського відділу поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області. Тобто, якщо говорити зрозуміліше, генеральську посаду начальника кримського главку посів (поки що у статусі т.в.о.) вчорашній начальник райвідділу у місті Маріуполі.
Андрій Бондаренко, в.о. начальника главку Нацполіції в АР Крим та м. Севастополі Фото investigator.org.ua
Під час першої розмови телефоном Центр журналістських розслідувань напряму запитав підполковника Бондаренка: чи «потягне» він таку посаду, маючи у багажі лише два роки керування райвідділом?
Андрій Бондаренко впевнений, що справиться, і звертає увагу, що є лише тимчасово виконуючим обов’язки начальника ГУ НП і призначений на посаду начальника відділу кримінальної поліції, а оперативник він досвідчений. Щиро зізнається: щодо специфіки розслідувань воєнних злочинів і норм міжнародного гуманітарного права не обізнаний. Назвати кількість співробітників главку і, зокрема, слідчих, які погодились на переїзд із Одеси до Херсона, Андрій Бондаренко відмовився. Як і назвати кількість оперативників, які наразі є у штаті, адже саме на посилення оперативно-розшукової роботи робився наголос при обгрунтуванні переведення главку ближче до Криму (і ця тема потребує окремого розбору). Повідомив лише, що начальник слідчого відділу Сергій Пантелеєв на переїзд погодився.
Загалом же Андрій Бондаренко демонструє неабияку відкритість, обіцяє належну доступність інформації для ЗМІ та громадськості і, на підтвердження, запросив херсонського кореспондента Центру журналістських розслідувань Петра Коберника поїхати на КПВВ, поруч з якими розміщені і пункти кримської патрульної поліції.
Нагадаємо, що 14 травня 2018 року на Херсонщині розпочало роботу відкрите відокремлене відділення патрульної поліції в АР Крим і Севастополі. Про початок набору на 60 посад патрульних офіцерів відділу патрульної поліції в АРК і Севастополі керівник Нацполіції України Сергій Князев оголосив ще 25 квітня, однак і досі вона працює на ротаційній основі. Зараз на прикордонні служать патрульні із Тернопільської області. Доцільність створення кримського відділення дискутується і досі, але це теж — окрема тема.
Відділення патрульної поліції в АРК та Севастополі Фото investigator.org.ua
Умовно кримські патрульні працюють на території трьох прикордонних районів Херсонщини, патрулюють три основні дороги, що ведуть до окупованого півострова та чергують на трьох пунктах пропуску з Кримом — «Чонгар», «Чаплинка» та «Каланчак». Своє перше у новій посаді телеінтерв’ю пан Бондаренко дав у пункті кримської патрульної поліції на КПВВ «Чаплинка»:
«У зв’язку зі зміною місця дислокації ГУ НП в АР Крим співробітники, які працювали в місті Одесі, переїжджають до міста Херсон, де тепер буде розташовано головне управління — на вулиці Адмірала Сенявіна, 128. Зараз вирішується питання щодо проведення косметичного ремонту кабінетів та розміщення особового складу. Наразі у нас працює 56 співробітників», — розповів Андрій Бондаренко.
Керівник главку каже, що функції та завдання кримської поліції після передислокації не зміняться — це розслідування злочинів, вчинених на території ТОТ Криму і Севастополя, виявлення осіб, які скоїли кримінальні правопорушення на території Криму або знаходяться у розшуку.
Відомо, що громадяни, які переховуються від слідства в Україні, часто намагаються потрапити на її окуповану територію.
«Сьогодні, наприклад, ми отримали орієнтування, що в місті Нова Каховка було скоєно розбійний напад на «Укрлото». При перетині адмінмежі на КПВВ «Чаплинка» ми затримали підозрюваного. Зараз інформацію щодо скоєння злочину внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань», — розповів Андрій Бондаренко.
Однак маємо і негативну інформацію щодо роботи кримських поліцейських. Люди, які їхали автомобілем з Криму, поскаржились правозахисникам, що співробітники кримської поліції на КПВВ переглядають відео з автомобільних відеореєстраторів.
Андрій Бондаренко інформацію про такі дії поліцейських підтвердив і пообіцяв оперативно реагувати на скарги громадян:
«На відеореєстраторах автомобілів, які перетинають лінію розмежування, може бути інформація, яка представляє для нас оперативний інтерес. Кожен поліцейський теж має портативні відеокамери, аби уникнути корупційних ризиків, тому законність дій будь-якого патрульного легко можна перевірити. На всі скарги я готовий відповісти, я проводжу прийом громадян щопонеділка з 9:00 у приміщенні Дніпровського відділу поліції».
Відеореєстратор поліцейського Фото investigator.org.ua
За штатним розкладом, в головному управлінні кримської поліції — 56 співробітників. Не всі вони погодились на переїзд до Херсону. За словами Андрія Бондаренка, усі вакансії буде заповнено найближчим часом:
«Ми сподіваємось, що найближчим часом усі вакансії будуть заповнені. Наразі на трьох КПВВ несуть службу співробітники з Тернопільської, Рівненської області. З ними проводиться робота, і хто буде бажати вступити до лав національної поліцї в АР Крим, будуть прийняті до нас на роботу».
Службовий собака лабрадор Арчі Фото investigator.org.ua
Перше нововведення з приходом підполковника Бондаренка, який раніше керував райвідділом на території, прилеглій до лінії розмежування, свідчить про намір перенесення свого досвіду з лінії фронту на Сході на адмінмежу з окупованим Кримом. Від цього тижня тут працюватимуть поліцейські кінологи з собаками, навченими на пошук вибухівки і зброї. Вони працюватимуть за ротацією — своїх кінологів і навчених собак у кримського главку досі не було. Першим прибув Дмитро Радіонов із Запорізького главку Нацполіції разом зі своїм напарником — лабрадором Арчі.
Інтерв’ю з Андрієм Бондаренком записав Петро Коберник, Центр журналістських розслідувань
