Скандал в соцсетях и СМИ вокруг острова Джарылгач в прошлом месяце вызвала информация на сайте Херсонской областной государственной администрации о том, что животные с острова будут переселены на материк. Мы проверили эту информацию и выяснили, что переселение животных — это уже следствие значительных изменений, которые ожидают самый большой остров Черного моря.
4 грудня 2018 року голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв зустрівся із заступником міністра екології та природних ресурсів України Василем Полуйко. Говорили, зокрема, про реконструкцію Джарилгацького маяка, передачу земель Скадовського дослідного лісомисливського господарства на баланс національного природного парку «Джарилгацький» та переселення тварин з острова на материкову частину у спеціально облаштовані вольєри. Повідомлення про це було опубліковане на сайті ХОДА за авторства Елеонори Гуськової, прес-секретарки Андрія Гордєєва.
Зустріч голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва із заступником міністра екології та природних ресурсів України Василем Полуйко 04.12.2018 Фото: khoda.gov.ua
Громадськість звернула увагу на новину про переселення тварин лише через два місяці. Люди не розуміли причини такого рішення, тож здійнявся галас у соцмережах. Обласна влада зреагувала на занепокоєння громадськості дивним чином: 27 лютого з тексту повідомлення на сайті ХОДА зникла інформація про переселення тварин, будівництво вольєрів та передачу острівних земель лісомисливського господарства Національному парку. Але скріншоти не горять. Нижче на двох скрінах з сайту ХОДА, добре видно, яка саме інформація була видалена.
Скрін сайту Херсонської ОДА до та після видалення інформації Фото: khoda.gov.ua
У запиті до ХОДА ми попросили повідомити причини видалення частини інформації із сайту відомства. У відповідь нам повідомили:
«Інформацію стосовно передачі території національного природного парку «Джарилгацький» державному підприємству «Херсонське лісомисливське господарство» та фінансування будівництва на материку цього підприємства вольєру, до якого будуть переселені тварини з острова Джарилгач було уточнено і одразу видалено з сайту обласної державної адміністрації як таку, що не відповідає дійсності».
Той факт, що в адміністрації вирішили не спростувати поширену ними ж інформацію, а просто видалити її, звісно ж, викликає подив. Неточність і справді була — землі о.Джарилгач входять до Скадовського лісомисливського господарства, а не Херсонського, як було помилково вказано у повідомленні ОДА. Поза тим, своєю відповіддю на інформаційний запит у адміністрації визнали, що вся видалена інформація була недостовірна.
Чи так це насправді, чи за цим стоїть щось зовсім інше? Продовжуючи шукати відповідь на питання — що ж відбувається насправді довкола о.Джарилгач, автор подав інформаційні запити до міністерства екології та природних ресурсів України та до самого НПП «Джарилгацький».
Велике переселення
У відповідь Мінекології підтвердило, що на зустрічі з головою ХОДА заступник міністра В.Полуйко обговорював питання, що стосувались острова Джарилгач. А саме: «необхідність організації роботи щодо розширення території національного природного парку «Джарилгацький» та можливості фінансування будівництва вольєрів для переселення тварин з острова на материк.
Міністерство нагадує, що у 2009 році на території острова був створений національний природний парк, однак із 10 тисяч гектарів землі, передбачених Указом президента, адміністрації парку наразі підпорядковані лише 805 у центральній частині острова. Решта 6 726 га належить ДП «Скадовське дослідне лісомисливське господарство», та тепер ці землі мають повністю передати в управління адміністрації Національного парку. Робота з передачі земель, повідомляють у міністерстві, триватиме від 2 до 10 років. Територія НПП «Джарилгацький» значно розшириться і за рахунок всієї акваторії Джарилгацької затоки (2 469 га) — від мису Джарилгач до мису Джалдихан, Каржинських, Каланчацьких, Устричних та Олексіївських островів, з прилеглою до них 500 — метровою акваторією. До Нацпарку передадуть і трьохкілометрову смугу Каркінітської затоки і півострів Карадай.
Скрін відповіді Мінприроди на інформаційний запит автора
Міністерство також дало пояснення необхідності переселення тварин із острова. У 50-ті, 60-ті роки минулого століття на Джарилгач було завезено немісцеві види тварин – лані та муфлони, тому вони повинні бути переселеними, натомість, замість них на острові пропонується відновити місцеві види фауни, але які саме, не повідомляють. Переселення тварин з острова на материк є головною умовою, за якої ДП «Скадовське дослідне лісомисливське господарство» передасть землі у володіння Нацпарку, оскільки ці тварини були завезені ними і саме вони слідкували за їхньою популяцією. До слова, до створення на цій території Нацпарку, на острівних тварин приїжджали полювати поважні особи.
Переселити тварин мають до спеціально побудованих вольєрів на материку. Ще одну причину переселення тварин з острова нам повідомили у Нацпарку: за їхнім твердженням, немісцеві види тварин затоптують на острові червонокнижні види рослин та розорюють місця гніздування птахів.
Представники Нацпарку повідомляють, що острів перенаселений — тварин у 2-3 рази більше, аніж вони можуть прогодувати. У цьому році на острові нарахували 205 голів оленя шляхетного, 165 особин лані європейської та 325 особин муфлона європейського. Науковці Нацпарку зауважують, що насправді тварин набагато більше, але у них немає можливості перевірити їх чисельність на заболоченій ділянці острова. Тож, якщо з острова будуть виселяти муфлонів та ланей, то це близько 500 тварин, які варто буде безперешкодно перевезти на материк.
У 2015 році ДП «Скадовське дослідне лісомисливське господарство» вже дало згоду на передачу земель за умови вивезення тварин і будівництва для них великого вольєру в урочищі Топази.
Скрін відповіді НПП «Джарилгацький» на інформаційний запит автора
«Маленький Крим»
Після окупації Криму РФ, кількість відпочивальників на курортах Херсонщини різко зросла, а от території для їх розміщення не збільшуються. Острів Джарилгач є унікальним місцем відпочинку за своїм розташуванням і можливостями, його кліматичні умови можна порівняти з тими, що має кримський півострів Тарханкут, що знаходиться неподалік, а його береги схожі на колись незаймані пляжі західного Криму. На острові є прісна вода, можливість вибору водойми для купання, оскільки з однієї сторони знаходиться Каркінітська затока, з іншої Джарилгацька, з більш теплою водою. В останні роки кількість відпочивальників на острові збільшується, лише за один день високого сезону острів відвідує щонайменше півтори тисячі відпочивальників, що є колосальним навантаженням на екосистему.
Найбільшу проблему для острова створюють відпочивальники, що приїжджають на один день — увечері після їх від’їзду острів перетворюється на відкритий смітник. Ті ж відпочивальники, які відпочивають на острові у наметах по кілька днів та тижнів, все ж таки мають туристичну культуру, і не смітять там, де завтра їм продовжувати відпочинок, і більше того, після від’їзду так званих «одноденок» збирають за ними сміття. На острові відсутнє щоденне прибирання території перевізниками та іншими підприємцями, що ведуть підприємницьку діяльність на острові.
Вигляд острову Джарилгач з повітря Фото: nppd.com.ua
Джарилгач, як «зона стаціонарної рекреації»
Нині, на території острова, заборонено будувати не тимчасові споруди, а можна влаштовувати лише сезонні розміщення туристів у дерев’яних будиночках, які по завершенню сезону мають бути розібраними. Звичайно, що більшість підприємців не розбирають їх, правоохоронні органи і представники Нацпарку звертаються до суду із відповідним клопотанням, який виносить рішення про накладення штрафу у розмірі 153 гривні і будиночки продовжують стояти до наступного сезону. Якби була воля і НПП «Джарилгацький» і правоохоронних органів, то можна було б виписати повторний штраф за не виконання рішення суду, сума якого у рази б збільшилася, та очевидно, що цього не відбувається і відомо з яких причин. Чимало підприємців кидають око на потенційні можливості острова, та на території дослідних лісомисливських господарств законом заборонено будувати стаціонарні будівлі для туризму і займатись його розвитком у великих масштабах. Але це дозволяє зробити статус національного природного парку, адже у законі «Про природно-заповідний фонд України» сказано, що територія нацпарків підлягає зонуванню, а це означає, що у нацпарках для будь-кого знайдеться місце. Окрім заповідної зони у нацпарках виділяють зону регульованої рекреації, де можна пройтись екологічними стежками та організувати короткочасний відпочинок. Та найбільш неоднозначна зона у нацпарках, у розумінні природоохоронної діяльності, — це зона стаціонарної рекреації. Саме у цій зоні дозволяється будувати великі пансіонати, бази відпочинку та інші місця для розміщення чисельної кількості туристів.
«Зона стаціонарної рекреації — призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації» — ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Допоки землі острова належать дослідному лісомисливському господарству, вони не можуть бути використані з метою розвитку цієї території для організованого масового відпочинку. Не виключено, що після того, як вони будуть передані у власність НПП «Джарилгацький», досі безлюдний острів може дуже швидко стати найбільшим заселеним островом Чорного моря.
Можливо, саме цю інформацію намагалися приховати в ХОДА? Мінприроди ж і не приховує того, що буде займатися на цих територіях не лише природоохоронною діяльністю.
Муфлони на острові Джарилгач Фото: nppd.com.ua
Відповідь на очікуване питання — чи потрібні такі зміни? — у кожного своя. Для Херсонщини це нові інвестиційні можливості, для частини населення Скадовськ — нові робочі місця, а для іншої – зменшення туристичного потоку і посилення конкуренції. Адже територія острова більш приваблива для відпочинку, ніж пляжі Скадовська, однак на сьогодні не має елементарних умов для його організації. З точки зору науковців парку, це позитивно вплине на червонокнижну флору та фауну, оскільки будуть вивезені їх вороги – лані та муфлони. Та чи не отримає острів в рамках таких змін нового ворога – людину, стане відомо, як тільки ці зміни торкнуться його берегів.
