Охота на журналистов. Херсонщина

Публикации

Двое пророссийских деятелей атакуют в центре города журналиста местного издания. К сожалению, пока для Херсона такая картина скорее является нормой, чем экстраординарной ситуацией. За последний месяц на работников СМИ в регионе было совершено четыре нападения, но ни один из нападавших до сих пор ответственности за свои действия не понес.

23 червня Дмитро Багненко, журналіст-розслідувач місцевого видання «Вгору», готував матеріал з приводу незаконного будівництва парковки в центрі Херсона, коли на нього було скоєно напад. Людина, яка на нього напала — скандально відомий проросійський діяч, сподвижник Іллі Киви Кирило Стремоусов.

Як не парадоксально, нападник сам є власником місцевої інформагенції і блогер. Та відомий не тільки цим. У 2018 році Стремоусов намагався відбити під будівлею херсонського суду євпаторійського депутата-колаборанта Осмініна, затриманого СБУ, роком пізніше влаштував стрілянину в пресклубі обласної газети «Новий день». Слідство за цим фактом досі не закінчено.

Дмитро Багненко, журналіст-розслідувач видання «Вгору» Фото: investigator.org.ua

Якщо згадати ще довоєнні часи, то Стремоусов запам’ятався організацією у Херсоні так званих «руськіх пробіжок», а зараз, прикриваючись посвідченням журналіста, схоже, лобіює інтереси місцевих забудовників.

За словами Дмитра Багненка він одразу ж зателефонував до поліції. Стремоусов вів себе доволі агресивно та сам же знімав свій напад на відео. В певний момент (на жаль камера цього не зафіксувала) Багненко отримав удар по голові. Погрози та тиск на журналіста «Вгору» скінчились лише після того, як на місце прибула поліція.

Кирило Стремоусов Фото: investigator.org.ua

Після нападу Дмитро Багненко потрапив до лікарні, де в нього діагностували закриту черепно-мозкову травму. На телефон кореспондента та редакції почали приходити погрози з невідомих номерів, офіс видання обіцяли підпалити. А коли залякуванням не вдалося змусити колектив «Вгору» видалити публікацію про незаконну парковку, представникам ЗМІ почали пропонувати доволі великі суми за спростування опублікованої інформації. Забудову зеленої зони під парковку активісти повязують з керівником місцевого концерну Електромаш Вячеславом Горловським, якому належить бар «Твін Пікс».
Наразі слідчі дії тривають.

Та напади на журналістів і тиск на ЗМІ на Херсонщині не завжди пов’язані з їх викривальною діяльністю. Влітку, в сезон відпусток, населення області збільшується майже вдвічі завдяки курортникам і туристам.

«Туристичною Меккою» цей регіон став після окупації Кримського піовстрову. Для місцевого населення це чудова можливість сезонного заробітку. І часом — не зовсім законного.
Працівники каналу «Україна 24» знімали сюжет про відкриття туристичного сезону в курортному селищі Залізний Порт, коли помітили чоловіка, що пропонував охочим сфотографуватися з папугою. Така діяльність кваліфікується як жорстоке поводження з тваринами, що й намагались зафіксувати журналісти.

Чоловік не очікував такої уваги до своєї персони та почав погрожувати представникам ЗМІ, а коли це не спрацювало — просто вибив мікрофон з рук у кореспондентки.
Інформація про цей випадок також була внесена в Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Представник Інституту масової інформації в Херсонській області Сергій Нікітенко зазначає, що для південного регіону таке відношення до журналістської діяльності є, на жаль, майже традицією.

«Херсонщина, на жаль, стабільно займає місце в першій пятірці серед областей щодо порушення прав журналістів. Цю тенденцію ми спостерігаємо вже декілька років. Іноді навіть виходимо на третє місце. В цю ж пятірку входять Миколаївська та Одеська області. Якщо можна так сказати — це південна специфіка», — розповів Нікітенко.

Сергій Нікітенко, редактор херсонського видання «Мост» Фото: investigator.org.ua

З особливим цинізмом напади на представників ЗМІ скоюються колишніми або діючими співробітниками правоохоронних органів. Експоліціянти впевнені у своїй безкарності, що додає їх діям агресивності та зухвалості. Ще один напад, цього разу на знімальну групу телеканалу «Херсон Плюс», було скоєно в селищі Чаплинка, куди телевізійників запросили для зйомок сюжету про незаконне будівництво МАФу.

Володимир Косюк, директор телеканалу Херсон Плюс Фото: investigator.org.ua

«Як тільки наша знімальна група потрапила на цю будівельну площадку, їх одразу оточило десяток молодиків. Керували ними три людини — їх персони встановлено та вони й самі не приховували хто вони», — розповів нашим кореспондентам директор «Херсон Плюс» Володимир Косюк.

Агресивні дії щодо журналістів, за словами Володимира Косюка, вчиняли представники Громадського Об’єднання «Єдиний щит», керівником якого є голова обласної поліції часів Януковича генерал Валерій Литвин. Він не бере активної участі у політичному житті області, та фокусує свою діяльність на створенні організації ветеранів силових структур.

Генерал Валерій Литвин нагороджує грамотою Сейтумера Німетулаєва Фото vizit-info

Місцеві підприємці, обурені незаконним будівництвом МАФів Єдиного Щита, скаржились, що нові об’єкти заважають їх бізнесу та принесуть збитки чаплинським торгівцям.
Люди радо спілкувались на камеру з представниками ЗМІ, та вже за кілька годин після виходу сюжету про МАФи на телеканалі Херсон Плюс представники генерала Литвина обійшли торговців, що давали інтерв’ю, зібравши з них заяви про начебто тиск з боку журналістів та примус до коментарів. Колеги надали аудіозапис, на якому мешканець Чаплинки розповідає про ці дії з боку колишніх правоохоронців. З міркувань безпеки не називаємо його ім’я.

«Вони побачили, хто де був і почали дзвонити людям, щоб вони дали отказ, шо їх змусили дати інтерв’ю. Вони обійшли всіх та сказали, що всі хто там був на відео, шо всім буде хана! Люди бояться. Зрозуміло — ви поїхали в Херсон, а їм тут жити», — розповів анонім.

Директор телеканалу Херсон Плюс має сумніви щодо об’єктивності розслідування випадку нападу на його підлеглих правоохоронцями, адже ветерани силових структур можуть мати вплив на хід слідства.

Відтак сезон полювання на журналістів в Херсонській області триває, а бездіяльність правоохоронних органів та обласного керівництва спонукають нападників на подальші порушення закону про свободу слова. Безкарність породжує нові злочини.