Под Херсоном продолжается уничтожение национальной археологического памятника последнего времени свободного запорожского казачества — Олешковской Сечи. Застройщики игнорируют закон и безразлично относятся к историческому наследию, которое тщетно пытаются спасти историки и общественные активисты.
«Це щастя для людей, якого ніколи не було!», — так назвав будівельні роботи на території Олешківської Січі херсонський підприємець Владлен Гірін, з яким кореспонденти Центру журналістських розслідувань випадково зустрілись на території історичної пам’ятки Національного значення «Олешківська Січ».
Херсонський підприємець Владлен Гірін Фото: investigator.org.ua
Гірін неодноразово обирався до Херсонської міської ради. У нього свої бізнес-інтереси щодо історичної пам’ятки, адже будівлі, зведені на цій ділянці, належать ТОВ «СТРОЙ СІТІ», кінцевими бенефіціарами якої і є Владлен Гірін та його рідний брат Геннадій, теж у минулому депутат міськради Херсона.
Січ в урочищі Олешки навпроти сучасного Херсона була заснована козаками у 1711 році, після поразки у Полтавській битві і зруйнування московським військом Старої Чортомлицької Січі. Тоді це були землі Кримського ханства.
Фортеця являла собою правильний чотирикутник з ровами й валами заввишки 1,5 метри, з редутами по кутах та брамою з північного боку. Всередині були курені — напівземлянки.
Олешківська Січ проіснувала до 1734 р, коли Військо Запорозьке низове перейшло під російський протекторат. Тоді козаки переселилися на правобережжя Дніпра і заснували Нову Січ.
Олешківська та Кам’янська Січі на Херсонщині — останні території, де ще можна досліджувати життя і побут козаків, решта вже затоплені.
Та у забудовників, зокрема Владлена Гіріна, свої плани на цю територію.
Будівлі, звдені ТОВ «СТРОЙ СІТІ» біля Олешківської Січі Фото: investigator.org.ua
Загроза Олешківській Січі виникла не сьогодні. Два роки тому до Центру журналістських розслідувань звертались місцеві мешканці, занепокоєні спонтанною забудовою поблизу пам’ятки.
Тоді кореспонденти ЦЖР зафіксували будівництво розважального комплексу в рекреаційній зоні поблизу Олешок.
У міській владі тоді відверто здивувалась цій інформації та заявили, що жодного дозволу на будівництво не надавали.
«Ми про це будівництво дізнались щойно від вас. З питанням про будівництво у цій зоні до нашого виконавчого комітету ніхто не звертався», — не приховувала свого здивування нашим питанням у 2018 році заступниця міського голови Олешок Тетяна Серогодська.
Як комплекс на ділянці площею у 3 гектари з’явився в межах міста без відома міського голови — пояснити влада так і не спромоглась.
Та будівництво все ж таки було узаконено — заднім числом.
Фото: Дмитро Воронов, Олешківський міський голова
Рішення винесла тодішня голова Олешківської РДА Олена Кравченко-Скалозуб у грудні 2018 року, тобто, через 8 місяців після виходу сюжету ЦЖР та майже через рік від початку будівництва.
«Фактично за межами самої пам’ятки має бути виділено п’ятнадцятиметрову охоронну зону та таку ж зону регульованої забудови. До нас за такими документами та дозволом про будівництво в цих зонах ніхто не звертався», — розповів кореспондентам Центру журналістських розслідувань два роки тому старший науковий співробітник Інспекції з охорони пам’яток Олександр Волошин.
«Зона регульованої забудови для археологічних пам’яток передбачається, бо часто під пам’ятку виділяється територія, що не забудована на момент її реєстрації. Історики XIX ст. описували територію Січі вдвічі більшою. Тому будь яким будівельним роботам повинні передувати археологічні дослідження. Ми точно знаємо, що перед будівництвом ніяких археологічних досліджень проведено не було», — доповнив розповідь колеги заввідділом сектору «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця», краєзнавець Андрій Лопушинський.
Всі охоронні зони пам’ятки вказані в її паспорті, оформленому ще у 1994 році.
Однак після того, як брати Гіріни облюбували і почали забудовувати ділянку, що накладалась на план пам’ятки, паспорт змінили.
Фото: Дмитро Воронов, Олешківський міський голова
За новим планом територію самої Січі урізали, а зону регульованої забудови взагалі не позначили.
Фото: Дмитро Воронов, Олешківський міський голова
Повернемось до пана Гіріна та дороги, з якої ми починали. Ці кадри були відзняті 13 серпня 2020 року. На них новий об’єкт — бетонна дорога, що проходить вже навіть не в межах зони регульованої забудови, а по території самої пам’ятки археології.
Фото: investigator.org.ua
Тут також збираються облаштувати вуличне освітлення, що, ймовірно, передбачає встановлення стовпів електропередач на території Січі.
Місцеві активісти звернулись до голови Херсонської олблдержадмінстарції Юрія Гусєва з проханням втрутитись в ситуацію. Гусєв, перебуваючи в Олешках, надав місцевій владі розпорядження розібратися з ситуацією.
Міський голова Олешок Дмитро Воронов досить своєрідно сприйняв доручення керівника області, почавши рекламувати на своїй сторінці у Фейсбуці незаконний об’єкт як соціально значимий та важливий.
Скріншот сторінки у Facebook Дмитра Воронова, Олешківського міського голови
А вже за місяць, 7 серпня, голова ОДА Юрій Гусєв підписав розпорядження, яким частину землі під комплексом ТОВ «СТРОЙ СІТІ» було передано в приватну власність його засновнику.
На запит Центру журналістських розслідувань в Херсонській ОДА відповіли, що дане розпорядження стосується ділянки, яка не входить в охоронну зону пам’ятки, та знаходиться в 350 метрах від неї.
«Розробка проекту землеустрою, а також проведення нормативно-грошової оцінки було прийнято ще в 2018 році, тоді головою ХОДА Гордєєвим. Зараз рішення погоджено, але погоджена не та ділянка, про яку зараз говорять у ЗМ»І, — розповів кореспондентам ЦЖР директор Департаменту енергетики та екології ХОДА Михайло Зайцев.
Справді, згідно з кадастровою картою ця ділянка на березі річки Конки віддалена від історичного об’єкту.
А щодо приватизованої землі в межах охоронної зони Олешківської Січі в Херсонській ОДА заявляють: питання не до них, бо у власність Владлена Гіріна її було передано ще минулим керівництвом.
Однак це ніяк не знімає питання про незаконність забудови Олешківської Січі та бездіяльність влади із відведення ділянки у відповідності до початкового плану пам’ятки.
Фактично, територія Олешківської Січі на сьогодні є безхазяйною, адже земельна ділянка не оформлена і не передана у користування жодній місцевій чи обласній інституції. Це стимулює підприємців обходити закон, який обмежує забудову пам’ятки.
Благодійність Владлена Гіріна, який розповідає про благоустрій території, також сумнівна. Паралельно новій бетонній дорозі, що веде до його володінь територією пам’ятки, проходить ще один ґрунтовий шлях, перебудова якого не зачіпала б меж Січі. У цьому випадку дорога справді була б для громади, а не лише для відвідувачів комплексу забудовника.
Тож боротьба за культурний спадок на Херсонщині триває. Краєзнавці, історики та активісти — проти великих бізнесменів та забудовників, для яких історія Херсонщини лише заважає зростанню власних активів. Якщо процес «відкушування» території пам’ятки не зупинити, за кілька років Олешківську Січ можна буде побачити лише в раніше знятих телесюжетах.
