Весной 2014 года Херсонская область первой приняла вынужденных переселенцев с территории оккупированного Россией Крыма. Позже к ним присоединились еще больше перемещенных лиц из Луганской и Донецкой областей. И пусть для большинства из них Херсон стал лишь первой остановкой на пути к другим, более комфортным для проживания городам Украины, для многих это первое убежище стало конечным.
На Херсонщині, за даними офісу омбудсмена, зараз мешкає 256 сімей переселенців, 44 з яких переїхали сюди з території тимчасово окупованого півострова. Вісім років по тому мало хто з них планує змінити своє місце проживання.
Скільки з них мають власний дах над головою і які можливості надає держава для забезпечення переселенців найголовнішим — житлом? Виявляється, на Херсонщині діє аж 4 програми пільгового кредитування цієї категорії громадян — щоправда, виконуються з них лише дві. Найуспішніша — це програма молодіжного будівництва.
За словами в.о. директора департаменту розвитку територій Херсонської ОДА Івана Чорного, це програма надання пільгових кредитів за рахунок статутного капіталу Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло). В рамках програми молоді сім’ї до 35 років можуть скористатися та взяти кредит під невелику ставку (наразі це 6 відсотків).
Першочерговий внесок за програмою молодіжного кредитування складає 10%. За інформацією Херсонської обласної адміністрації, у 2021 році 22 родини переселенців скористатися пропозицією від Держмолодьжитла.
Також діє програма індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім». За нею кредити видаються на придбання житла саме в сільській місцевості. Минулого року в рамках цієї програми одна родина ВПО поліпшила свої житлові умови.
Переселенці та учасники АТО за цією програмою отримують пільгові кредити під 3% річних для придбання або будівництва житла у селі. Для молодих сімей термін кредиту може бути розраховано до 30 років. Окрім безпосередньо самого житла, родини з Криму чи Донбасу, що бажають жити у сільській місцевості, можуть отримати ще й кошти на розвиток власного господарства — зокрема, на придбання великої рогатої худоби.
Ще дві програми, покликані допомогти переселенцям вирішити проблему з житлом, наразі існують тільки на папері — в обласному бюджеті немає на них коштів.
Іван Чорний, в.о. директора департаменту розвитку територій Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua
«Обласний бюджет має, ми всі знаємо, обмежені фінансові можливості, а потреб на його використання багато. На жаль, цей напрямок не те що не в пріоритеті, але на нього не вистачає коштів», — зазначає Іван Чорний.
Однак трапляється, що гроші на придбання житла для ВПО є, а херсонські чиновники не можуть їх використати. У 2021 році в рамках державної програми покращення умов проживання переселенців з державного бюджету, у рахунок субвенції, було виділено 4,6 млн гривень. Ще майже 2 млн знайшлось у бюджеті міста. Ця сума мала піти на придбання 17 квартир для ВПО в Херсоні. Але у жовтні міська рада оголосила тендер на закупівлю лише чотирьох помешкань. А наприкінці року тріумфально відзвітувала про придбання аж однієї квартири.
У правозахисній організації КримSOS цю ситуацію пояснюють розбіжностями між зазначеною кількістю житла та фінансовими можливостями даної програми. Зокрема, представник КримSOS у Херсонській області Олексій Тільненко пояснив у коментарі Центру журналістських розслідувань:
«Кошти було виділено, проте самі суми досить скромні, і доволі складно знайти пропозиції за ці кошти. Звичайно, йдеться не про якісь там новобудови. Навіть на вторинному ринку за ці кошти щось знайти досить складно».
Олексій Тільненко, представник ГО КримSOS у Херсонській області Фото: investigator.org.ua
Справді, найдешевша двокімнатна квартира, яку нам вдалось знайти за оголошеннями вторинного ринку у Херсоні, коштує 650 — 700 тисяч гривень, за умови, що ще як мінімум половину цієї суми доведеться витратити на ремонт. Тож на виділені кошти аж ніяк не можна придбати 17 навіть найдешевших квартир для сім’ї переселенців.
Та навіть за таких умов зазначених коштів мало вистачити як мінімум на 5-6 двокімнатних квартир для ВПО. У підсумку ж невикористані гроші повернулись у держбюджет і навряд чи будуть виділені повторно. За роз’ясненням Центр журналістських розслідувань звернувся з інформаційним запитом до міського голови Херсона Ігоря Колихаєва, на що отримали сумбурну відповідь, що не пов’язана з жодним з наших питань.
Більше пощастило представниці Уповноваженого Верховної Ради з дотримання прав жителів АР Крим і Севастопля Ірині Верігіній. Вона зустрілась із заступником міського голови саме з приводу придбання житла для ВПО.
«У місті Херсоні було закуплено всього одну квартиру, хоча планувалося 17. Ми запитали, чому так. Як нам повідомили, причиною є висока ціна на житло, а також, коли почали закупати ще додаткові квартири, виявилось, що господарі, в яких мали їх купити, їх вже продали», — зазначила Верігіна.
Ірина Верігіна, представниця уповноваженого Верховної Ради з дотримання прав жителів АРК і Севастополя Фото: investigator.org.ua
Тобто, окрім невідповідної ціни на житло, у міськраді виникли ще й проблеми з пошуком прийнятних варіантів для купівлі. Нам вдалося знайти безліч пропозицій щодо продажу двокімнатних квартир за два кліки мишкою, — чиновники міськради не спромоглися це зробити впродовж двох місяців.
Втім, Ірину Верігіну у міськраді запевнили, що вже в лютому 2022 року за бюджетні кошти місто закупить ще 5 таких квартир для переселенців.
При цьому знущанням виглядає пост на сайті міськради, в якому прес-служба Ігоря Колихаева подає придбання однієї квартири для переселенців як беззаперечну перемогу:
«Надалі планується включити придбану квартиру до фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та розподілити серед громадян, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, що потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (наразі у Херсоні 34 родини)».
Як міська рада збирається розподілити одну квартиру між 34 сім’ями — питання досить цікаве. Також невідомо, за якими критеріями обиратиметься черговість при заселені у цю квартиру, адже в списках сімей, що перебувають в комунальній черзі за квадратними метрами, окремого переліку з ВПО немає.
Не можуть поки переселенці розраховувати й на швидке завершення епопеї з уже легендарними «квартирами Ердогана». Тут ситуація виглядає зовсім парадоксальною — турецька сторона виділяє кошти на зведення нових, сучасних житлових комплексів, але пасивність місцевої влади вже кілька років не дозволяє цьому проєкту бодай розпочатися.
На початку листопада минулого року в інтерв’ю телеканалу «Дом» щойно призначена міністерка реінтеграції Ірина Верещук зазначила, що основною причиною зволікання у цій справі є відстороненість міської влади Херсона від побудови комунікацій, що в майбутньому зв’яжуть «будинки Ердогана» з мережами міста. Турки готові профінансувати житло, але не бажають витрачати кошти на розбудову інфраструктури цілого мікрорайону.
«Зараз я розбираюсь по Херсону. Кажуть, що є земельна ділянка, та міський голова, замість того, щоб виставити технічні умови, які легко зробити, ледь не півміста хоче повісити на турецьку сторону, щоб вони побудували комунікації. Їх протяжність має бути сотні метрів», — зазначила Верещук.
Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук Фото: IPC-Херсон
Із земельною ділянкою й справді визначились — там наразі пустир. Поряд вирує робота, однак це не майбутні квартири для переселенців за кошти турецької сторони, а нова школа за програмою «Велике будівництво». У цього об’єкта, що знаходиться за кількадесят метрів від майбутніх будинків для ВПО, проблем з підключенням та проведенням комунікацій не сталося. За відсутності прийнятної відповіді від міської влади, ми знову звернулись за роз’ясненням до обласної адміністрації.
«Я озвучу позицію турецької сторони: вони хочуть проводити всі етапи будівництва самі. Працювати будуть турецькі забудовники. Але для цього треба ж попередні роботи провести. Там провести комунікації, теплопостачання, електропостачання», — коментує майбутнє будівництво Іван Чорний.
Міська влада, на свою чергу, має визначити комунальне підприємство, що проведе до відповідних земельних ділянок комунікації, а потім передасть ці ділянки разом з інфраструктурою турецькій стороні для подальшого будівництва. Однак поки що на місці майбутніх будинків — пустка та калюжі.
Земельна ділянка в Херсоні, яку планують виділити під будівництвто «квартир Ердогана» Фото: investigator.org.ua
Поки херсонські можновладці купують одну квартиру на 34 сім’ї, 111 переселенців продовжують мешкати у кімнатах гуртожитків, отриманих ще в 2014-му. Подекуди в одній кімнаті живуть кілька поколінь. Для них тимчасове житло в очікуванні нових квартир поступово перетворюється на постійне місце проживання. Ба більше — замість обіцяних осель, ВПО в Херсоні отримують блекаути за борги.
Так і знайомий нам з попередніх розслідувань гуртожиток №8 на вул. Комкова знову опинився в центрі уваги місцевих ЗМІ. Центр журналістських розслідувань розповідав, як у 2017 році у Херсоні 800 тис євро від ЄС міськими чиновниками були витрачені на ремонт кімнат і побутових помешкань у двох гуртожитках та закупівлю необхідного приладдя задля створення належних умов для переселенців, однак роботи були проведені неякісно, а сантехніка вже через півроку потребувала заміни.
Тепер же ці приміщення, виділені ще в 2014 під проживання переселенців, кілька днів залишалися без електрики, і лише втручання громадськості змусило відновити енергопостачання цієї будівлі.
Та навіть ці кімнати в гуртожитках не можуть бути приватизовані переселенцями з кримською пропискою. Їм доводиться кожні півроку продовжувати договори про оренду.
Тож поки більше сотні переселенців вимушені жити в гуртожитках, побоюючись у будь який час втратити й це житло, херсонська влада не встигає використати бюджетні кошти на придбання квартир для ВПО. Більш того — через відсутність рішень керівництва міста гальмується початок будівництва житла для переселенців за рахунок турецьких інвестицій. На що найближчим часом розраховувати людям, що вже 8 років чекають власного житла? Максимум — вірити, що їм пощастить розділити двокімнатну квартиру ще з 33-ма сім’ями з аналогічною історією.
Відеоверсію матеріалу дивіться тут:
