На четвертый месяц оккупации части территорий Херсонской и Запорожской областей Россия начала процесс паспортизации местных жителей. Желающих получить аусвайсы немного. Чтобы выполнить разнарядку руководства, местные коллаборанты прибегают к принуждению и подкупу. Процесс обращения украинцев в российское гражданство продолжается в условиях информационного вакуума и засилья пропаганды. Потому что российские военные сделали все, чтобы прекратить деятельность украинских операторов мобильной связи и интернета на временно оккупированном юге.
О ситуации в Херсоне и Мелитополе говорим с Сергеем Даниловым, экспертом и основателем Центра ближневосточных исследований, и Петром Коберником, херсонским корреспондентом ЦЖР в эфире программы «Вопрос национальной безопасности» с Валентиной Самар (проект Центра журналистских расследований).
Валентина Самар: Почати пропоную із загального визначення стану справ. Що на сьогоднішній день можна сказати про державну політику рф щодо захоплених нею територій півдня України. Чи є ця політика взагалі і чи є єдиний центр прийняття рішень, контролю і керування процесом?
Сергій Данилов: Як ми бачимо, якісь загальні настанови існують. Принаймні вони намагаються створити видимість. Цього центру чи осмисленого плану дій довго не було, бо вони ж хотіли захопити всю Україну. І окремо для якоїсь області, наприклад, Херсонської ніхто нічого не продумував. Це дуже добре було видно в перші місяці.
Загальний план — це анексія, безперечно. Включення територій до складу рф вони бачать як оптимальний варіант. Для цього утворили якихось 19 комендатур, пробують набрати місцеві адміністрації. І безглуздо б’ються об кадровий голод і неспроможність організувати цивільне мирне життя, функціонування соціальної сфери, бізнесу, банківської сфери, освіти, медицини.
В них нічого не виходить. Навіть на елементарному рівні. Їм потрібно забезпечити порядок руками місцевих, а не власними. Тому що ФСБ і Росгвардії не вистачає для повноцінного контролю над всією територією. Зараз росіяни б’ються над утворенням адміністрацій і створенням картинки. Це основне, чим вони займаються. І третє, але насправді головне, — грабують. В різний спосіб різні суб’єкти силового блоку росії грабують Херсонщину. Власне те, що зараз бачать люди, — переважно результат корупційних схем і оборудок підрозділів російського сектору безпеки.
Валентина Самар фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: До яких долучаються і колаборанти з окупованого Криму під шефством Аксенова, до якого весь час апелюють колаборанти з Херсонщини і Запоріжчини. Очевидна відмінність дій рф щодо півдня України від сценаріїв, який вона реалізувала у Криму і ОРДЛО. І хоча стратегічна мета зрозуміла — анексія і цих територій — на практиці ми спостерігаємо лише шарахання з боку в бік в залежності від того, з наскільки важкою головою прокинувся який-небудь Стремоусов чи Рогов (колаборанти в Херсоні і Мелітополі Кирило Стремоусов і Володимир Рогов). Вони то заявляють про «референдум», то відмовляються від цієї ідеї. Що відбувається? Це спроба створити шум замість дій чи намагання ввести в оману світову спільноту, щоб уникнути посилення санкцій?
Сергій Данилов: Я думаю, що це спосіб ввести в оману, зокрема начальство в Кремлі. Тому що звітуватися треба, а звітувати нема про що. Від них постійно вимагають результат. От вони і обіцяють, думаючи, що потім якось будуть викручуватися. Взагалі їхні заяви мають декілька адресатів. Перший — Кремль та інше начальство в особі якого-небудь ФСБ. Другий — місцеві мешканці. Такі заяви мають на меті дезорієнтувати, ввести людей у прострацію, змусити їх повірити в те, що росія тут назавжди, а значить — буде «референдум», після якого буцімто вже нічого не можна буде зробити. Тобто ці заяви слід розцінювати як пропаганду і водночас як спробу колаборантів прикрити себе від критики з боку тих, хто їх утримує.
Валентина Самар: 25 травня Путін видав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для мешканців окупованих територій. Ми вже бачимо пропагандистські сюжети про черги на подання документів. В Мелітополі розповідають про тисячі нібито охочих людей, в Херсоні — поки що про кілька сотень. Ці дії рф без сумнівів порушують міжнародне гуманітарне право і є ознакою колонізації. Ні Україна, ні інші держави не визнаватимуть ці паспорти. Зараз до нашої розмови приєднується херсонський кореспондент ЦЖР Петро Коберник з розповіддю про ситуацію із примусовою паспортизацією в області.
Петро Коберник: На Херсонщині колаборанти вимушені імітувати діяльність, тому що від них дійсно вимагають результатів, при чому негайно. Зрадники наводять мізерні цифри про кількість охочих отримати російське громадянство, але і вони завищені.
Зараз в області працює один центр, де приймають документи на отримання паспорту рф. Процедура отримання триває протягом 3 місяців. Центр відкрився 30 травня у Херсоні, в будівлі, що належить українському ДП «Документ». Станом на 2 червня колаборанти казали про сотню заяв, 4 червня — про дві сотні. А вже 5 червня вони знизили це число до 80 заяв. Тобто сталої цифри немає, і вони самі плутаються.
Російські ЗМІ повідомляли про величезні черги у цей центр, але ми не змогли знайти жодного фото чи відео, які засвідчили б якийсь ажіотаж. Проте колаборанти активно намагаються просувати цю тезу в маси. Буквально сьогодні була інформація про те, що замість одного центру в Херсоні планують відкрити одразу 10, зокрема на базі трьох херсонських РОВД і на базі якихось російських гуманітарних центрів. Можливо, це буде пов’язано з процесом роздачі гуманітарної допомоги: хочеш отримати — продемонструй паспорт рф. Щоб покращити картинку, також заявляють про намір запустити мобільні центри, які будуть виїжджати з Херсона в інші міста області, щоби там місцеві також могли стати в чергу на отримання російського громадянства.
Петро Коберник фото: investigator.org.ua
Якщо взяти навіть максимальну цифру росіян і колаборантів, — 250 заяв — це мізер. Особливо з урахуванням того, що в області залишилися близько 150 тисяч людей, а то й більше. Це вказує на те, що херсонці не бажають мати нічого спільного з росією, не бажають ставати громадянами держави-агресора.
Ці начебто 250 заяв — досить умовна цифра. Колаборанти обіцяють херсонцям преференції за отримання громадянства. Наприклад, одноразову виплату в розмірі 10 тисяч рублів. Також поширюють інформацію, що без російських паспортів не будуть продавати російські сім-карти. А ситуація зі зв’язком дуже складна. Тому, я думаю, що з цих умовних 250 людей, можливо, тільки сотня добровільно подали документи. Як на мене, це можна назвати повним провалом — як в ідеологічному плані, так і в плані картинки для пропагандистських ЗМІ.
Валентина Самар: Але не будемо забігати наперед із висновками. Питання до пана Сергія. На відміну від Херсона, ми бачимо реальні черги на подачу документів в Мелітополі. Багато людей розповідають про своє бажання отримати російські паспорти в інтерв’ю пропагандистам. Чим пояснити відносний ажіотаж в Мелітополі і повну його відсутність в Херсоні?
Сергій Данилов: Дуже гарне питання. Одночасно з ним можна поставити ще одне: чому тоді в Мелітополі настільки активний збройний опір і стільки вже вбитих російських окупантів? Принаймні, так каже мер Іван Федоров. Стандартно середня чисельність тих, хто йде на співпрацю з окупантом або має проблеми з ідентичністю, на перших парах окупації коливається в середньому від 10% до 15%. Звичайно, в різних країнах по-різному, але навіть там, де був найбільший опір, завжди були люди, готові до колаборації. Тобто цьому не треба дивуватися. Як і не треба дивуватися людям, на яких діє російська пропаганда. Вона розповідає, що росія прийшла назавжди, що Україна програла і, по-третє, що росія — сильна. Люди вибудовують свій життєвий трек в залежності від цих уявлень. Це спільно для Херсона і Мелітополя, але є відмінність.
Сергій Данилов фото: investigator.org.ua
В Мелітополі є група прихильників колишнього народного депутата Євгена Балицького — нині гауляйтера від окупантів. Він програвав вибори з розгромним результатом, але ядро його прихильників зберігається. Воно може бути трохи більше, ніж 15%. Ми колись проводили там фокус-групу і чули, як до цього зрадника ставляться місцеві, — «наш Жєнєчка». Особливо жінки старшого віку. Він у них викликає якісь материнські почуття. Але це неважливо. Важливо те, що у нього є стале ядро прихильників, які готові слухати його поради: отримувати громадянство, вважати, що тут тепер росія і весь цей наратив. Тому Балицький спроможний у Мелітополі когось мобілізувати, але це далеко не більшість мелітопольців. При Федорові і при попередньому мері місто досить сильно змінилося, це динамічне молоде українське місто, яке зараз героїчно чинить опір. Але меншість є, і вона спроможна створити картинку.
Валентина Самар: Я б до сталого електорального ядра додала б людей, яким той же Балицький і його компаньйони дають роботу. Співробітників їхніх заводів, яких також стимулюють підтримувати росію. Важливе питання — хто адмініструє цей процес? За російським законодавством, на території самої рф іноземці можуть подати документи на отримання громадянства у територіальних органах МВС, на території інших держав — звернувшись до консульських установ. Щоден з цих варіантів на окупованому півдні не працює. Хто ж тоді приймає ці документи?
Сергій Данилов: Ті, кого призначили. Міграційна служба з Криму, наскільки я розумію. Оскільки це взагалі все незаконно, вони діють по ситуації. Де змогли набрати — тих і прислали. Причому в супрводі ФСБ.
Петро Коберник: В одному з пропагандистських сюжетів зазначалося, що допомагати з цією діяльністю будуть спеціально навчені люди з Москви. На всіх фотографіях і відеосюжетах з цих центрів обличчя працівників заблюрені, а голоси — змінені. Тому хто б це не був, вони дуже бояться за своє здоров’я і благополуччя.
