Агрессивная война России против Украины уничтожает экономику прежде всего тех территорий, которые РФ считает своими. Большинство фермеров на освобожденном Юге пропускают еще одну посевную кампанию: россияне уничтожили или разграбили их технику, до зернышка вымели посевной материал, поля заминировали или ежедневно обстреливают. Крым теряет единственный источник заработка – курортный сезон: шезлонги на пляжах заменяют окопы и траншеи.
Как после освобождения возродить уничтоженные Россией территории и готова ли Украина к этому? Разговор с Евгением Хлобыстовым, доктором экономики, профессором Киево-Могилянской академии и координатором Экспертной сети Крымской платформы в эфире программы «Вопрос национальной безопасности» с Валентиной Самар.
Валентина Самар: Як би ви охарактеризували економічний режим, який склався під час окупації на Півдні України? Лише третину полів на Півдні можна засівати і то за умови, що їх розмінують.
Євген Хлобистов: Я не думаю, що там є якийсь особливий економічний режим. Фактично всі роботи були припинені, люди і зокрема фермери покинули свої міста. Важко сказати, скільки полів засіяно. Необхідно величезну кількість територій розмінувати. Йдеться про сотні гектарів сільськогосподарських земель, які в той чи інший спосіб постраждали від наслідків військових дій. Ситуація поки дуже складна і поки я не бачу можливостей для того, щоб вона швидко була вирішена.
Валентина Самар: Мінагрополітики називає 700 тис. га. Не всі вони заміновані, але роботи на них не можуть проводитись поки вони не будуть очищені від усіх вибухонебезпечних предметів. Лівий берег Херсонщини, Приазов’я залишаються під окупацією і, як на мене, там є економічний режим. Це режим крадіжок, які є державною російською політикою на цих землях: привласнення чужого майна, бізнесів, вимітання всіх ресурсів. Чи є в України шанс на звільнених землях швидко відновити нормальний економічний режим?
Євген Хлобистов: Швидко ні. Я не оптиміст в цьому плані. Я обережний песиміст. Швидко відродити нормальне господарювання шансів немає. Наслідки військових дій ми будемо спостерігати і відчувати роками. Там, де безпосередньо були бої, будь-яка господарська діяльність, пов’язана з залученням техніки, буде наражатися на небезпеку ураження снарядами і мінами. Ми сьогодні навіть не маємо моніторингу рівня небезпеки цих територій. Це окрема і дуже серйозна робота, на яку Україна сьогодні не має технічної, фізичної, людської можливості.
Валентина Самар: Уряд і Офіс президента заявляють про формування фонду відновлення України. Але в основному йдеться про інфраструктурні об’єкти, а не про сектори економіки, які частково чи повністю втрачені. Чи, може, я чогось не знаю?
Євген Хлобистов: Фонд — це поки добрі побажання, наскільки я знаю. Формально він не створений і поки невідомо, як він буде функціонувати, як буде розподіляти гроші і, до речі, які гроші будуть в нього в наявності — це теж велике питання.
З точки зору здорового глузду, спершу ми мали б відновити системи критичної інфраструктури. Далі — систему традиційного господарювання, зокрема і сільськогосподарського на півдні нашої держави. Але яким чином це буде здійснюватися, мені поки що важко сказати.
Можна стверджувати, що зараз ми знаходимось у стадії усвідомлення цих проблем. Вони поки не перейшли в площину публічного активного обговорення. Скоріше за все йдеться про те, що поки це приємне позитивне побажання, до якого конкретні кроки ще не зроблені.
Євген Хлобистов та Валентина Самар Фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: На жаль. Ви зараз знаходитесь на форумі, організованому Кримськотатарським ресурсним центром, де серед іншого обговорюєте деокупацію Крим. Поки теж не в публічному обговоренні, але є концепція практичних кроків з відродження на півострові українського життя, самоврядування, повернення туди прав людей і закону. Які кроки можна було б зробити вже сьогодні, щоб підготувати до деокупації і державу, і мешканців Криму?
Євген Хлобистов: Перш за все, треба усвідомити, що питання деокупації Криму може постати перед усім українським суспільством цього року. Це означає, що у нас не так багато часу на створення програми дій, формування бачення урядування на деокупованій території. Перед нами постане ціла низка проблем політичного, урядового, безпекового характеру, питання довкілля — маємо серйозні виклики в цій царині. Для цього дійсно потрібна фахова експертна дискусія. Дуже добре, що вона розпочалася, але, на мою думку, вона мала б розпочатися трохи раніше. Бо ми вже дещо прогавили час.
Зараз ми виходимо з розуміння першочергових кроків після деокупації. Наступний блок — кроки, пов’язані з соціально-економічною і суспільно-політичною реінтеграцією Криму до України. Про це треба не тільки говорити, а вже виходити на конкретні проєкти урядових рішень, політик, планів і програм. Саме про це сьогодні йдеться в колі експертів. З відомих причин ця дискусія поки не є абсолютно публічною, але певні результати ми доведемо до громадськості як тільки буде така можливість.
Валентина Самар: Крим окупований 9 років, території південних областей — 9 місяців. Україна могла б напрацьовувати на Херсонщині і Запоріжжі рішення, які могли б бути використані і в Криму після звільнення. Але ми досі не бачимо серйозних ні законодавчих, ні розпорядчих документів. На деокупованих територіях до сих пір навіть українські суди не запрацювали. Це демонструє, наскільки складно нам буде з Кримом.
Євген Хлобистов: Направду буде ще складніше. Бо це непорівнянні речі. За 9 місяців ми не бачили суттєвих структурних зрушень, які за 9 років відбулися в анексованому Криму. Це дві різні задачі, які потребують різних підходів. В контексті Херсонщини на першому місці безпековий сектор і правопорушення, які мають відношення до однозначного колабораціонізму. Щодо Криму — зовсім інша ситуація, що потребує більш ґрунтовної підготовки. Звісно, в Криму нам не обійтися без змін у нормативно-правовій площині. Взагалі порівнювати ці два кейси дуже важко. Хоча б тому, що ми не знаємо, в який спосіб буде деокуповано Крим: чи будуть там безпосередньо військові дії, якої активності?
Різні варіанти перших кроків після деокупації обговорюються на таких дискусіях. Але сказати, що ми маємо позитивний кейс в Херсонській області і можемо перенести його на Крим, не можемо.
Валентина Самар: Наскільки ви оцінюєте економічний потенціал Криму?
Євген Хлобистов: Економічний потенціал Криму є, він цікавий. Ще існує частина сільськогосподарського виробництва. Залишилась обробна промисловість. Економіка Криму була мілітаризована. Все, що працює більш-менш ефективно, прямо чи опосередковано пов’язано з вирішенням мілітарних задач. Коли ми будемо з цією економікою розбиратися, матимемо зв’язки, які нереально буде відновити, треба буде формувати нові.
Наприклад, будівельна сфера. Інтенсивне будівництво в Криму зараз майже повністю припинилось, за нашими даними. Але вони вже побудували багатоповерхівки без урахування не те що українського законодавства, а навіть з порушенням чинного російського законодавства. Виникають величезні питання, чи можна його безпечно експлуатувати? Таких проблем величезна кількість. І навіть усвідомлення цього масштабу вже є предметом активної експертної дискусії. Економіка Криму точно не буде підлаштована під наші очікування.
Збудований у 2017-2019 роках житловий комплекс на вулиці Павла Корчаніна в окупованому Севастополі Фото: ruinformer.com
Спочатку треба буде зробити моніторинг того, що є. Потім — розбиратися, які з кримських підприємств можуть бути адаптовані до українських ринкових потреб, а які потребуватимуть кардинальної трансформації. Звісно, підприємства, які працювали виключно на мілітарні потреби Росії, з ними доведеться вирішувати більш серйозно.
Ми не знаємо, який кадровий потенціал буде на момент деокупації. Як взагалі виглядатиме територія і економічні зв’язки. За ці 9 років Крим з одного боку дуже прив’язався до регіональної економіки Росії, з іншого боку він все ще залишається певною мірою островом — емоційно, політично, соціально, економічно.
Валентина Самар: І ментально.
Євген Хлобистов: І ментально. Крим не став класичною російською територією. Радянське минуле і радянські очікування ідеальної реальності за ці роки 100% не виправдалися. Нам потрібно буде повертати Крим в українську ментальність, показувати, що є перспектива саме в українському майбутньому.
Валентина Самар: Курортний сезон у Криму — що скажете?
Євген Хлобистов: В традиційному розумінні курортного сезону не відбудеться. Звісно, невелика кількість росіян скористаються можливостями курортних ресурсів Криму. Але, якщо деокупація літом не відбудеться, то переважну більшість відпочивальників складатимуть самі кримчани. Ця тенденція чітко прослідковується. Охочих забронювати місця в готелях і курортних комплексах на найближчі літні місяці не видно попри величезні знижки. І це природно. Бо росіяни, хоча і зомбовані телевізором і пропагандою, але більшість з них все ж таки щось відчувають. Що ситуація не буде розвиватися так, як мріється кремлівським пропагандистам.
Валентина Самар: Але є інший контингент відпочивальників — поранені у боях проти України окупанти. Сергій Аксенов робить ставку на них. А якщо підтягнуться ще й люди Євгена Прігожина, курортний сезон буде феєричним, як на мене.
Євген Хлобистов: Не те слово. Реабілітація поранених має відбуватися в спеціальних закладах. Це специфічна частина курортно-рекреаційного комплексу. Якщо ми кажемо про заповнення класичних місць для відпочинку, а не про пацієнтів шпиталів, мені важко сказати, чи будуть вони обирати Крим. Допускаю, що люди, які пройшли бойові дії і відчули спротив ЗСУ, намагатимуться триматися якнайдалі від імовірної зустрічі з українськими військовими.
