В течение всего срока оккупации Россия превращала Крым в военную базу и плацдарм для полномасштабного вторжения на материковую часть Украины. И хотя на территории полуострова активные боевые действия пока не ведутся, Крым изначально вовлечен в войну. Российские оккупанты накапливают здесь военную технику и личный состав, проводят насильственную мобилизацию и жестоко преследуют за любое сопротивление. О последствиях войны в Крыму и плане Украины по деоккупации и реинтеграции полуострова — в интервью Тамилы Ташевой, постоянной представительницы президента Украины в АРК и Севастополе, в эфире программы «Вопрос национальной безопасности» с Валентиной Самар.
Валентина Самар: Востаннє ми з вами говорили в нашій програмі у перший місяць після повномасштабного вторгнення Росії, одним із проривних напрямків якого був Крим. І сьогодні я б хотіла почати розмову із ситуації в Криму, який РФ перетворила на хаб війни. Що змінив цей рік великої війни для Криму?
Таміла Ташева: Змін достатньо багато. Я назву ключові моменти. Крим використовувався Російською Федерацією як велика військова база усі попередні 8 років окупації. Останній рік використовується ще потужніше. Весь світ побачив, що РФ у Криму ніколи не планувала розвивати рекреаційну зону, економіку, робити його місцем комфортного і безпечного проживання людей, представників корінних народів.
Крим використовується як ресурсна база для війни і як полігон для випробування технологій і підходів до окупації територій. Всі методи, які росіяни використовували в Криму, починаючи з 2014 року, просто під копірку перенесли на нові окуповані території південних областей України: викрадення активістів, катування, переміщення людей у тюрми або місця незаконного утримання, переслідування за будь-яку іншу думку.
З іншого боку, ми побачили нечуваний сплеск громадянської активності людей у Криму, починаючи з 2022 року. Мене як людину, яка 9 років займається темою Криму, не може це не дивувати. Бачимо рухи «Жовта стрічка», «Кримські партизани», «Атеш», «Кримська бойова чайка».
Люди, які не об’єднані цими рухами, теж у той чи інший спосіб чинять спротив окупації і великий війні проти нашої держави — сотні адміністративних або кримінальних справ за фактами буцімто дискредитації Збройних Сил РФ.
Валентина Самар: Чи є у представництва дані кількісної участі Криму у війні?
Таміла Ташева: Ми деякий час моніторили кількість поховань на території півострова. Вже перевалило за 400 осіб і це лише публічні дані. Більшість цих поховань, ймовірно, припадає на громадян України. Бо є інформація, що вони жили у Криму на момент окупації у 2014 році. Нагадаю, держава-окупант не має права призивати на строкову службу або мобілізовувати громадян іншої держави. Це міжнародний воєнний злочин.
В Криму росіяни мають дуже великий військовий потенціал. До 2022 року чисельність регулярних військ там складала близько 32 тисяч осіб. Зараз це мінімум 40 тисяч осіб постійного військового контингенту.
Валентина Самар: У Росії вважають, що окупацією півдня вони досягли двох ключових успіхів: дніпровська вода і так званий сухопутний міст, що з’єднав півострів із РФ. Однак вкрадене не приносить России користі. Бо відновити зрошення і навіть почистити русло Північно-Кримського каналу окупанти не здатні, а сухопутний коридор «стоїть», бо проходить зоною активних бойових дій.
Таміла Ташева: Окупаційні адміністрації дуже переможно заявляли про відновлення постачання дніпровської води. Казали, що цією водою тепер зможуть користуватися фермери, збирали з них заявки на цю воду.
Але ж вони не розповідають, яка ситуація після відновлення постачання дніпровської води. Звісно, сільськогосподарські угіддя колосально скорочувалися. Після 8 років відновити фактично засолені грунти дуже складно.
Але вони подають це як перемогу, бо іншими перемогами так званої «СВО» похизуватися не можуть. Ідуть наступальні дії з боку ЗСУ, ми поступово відвойовуємо свої землі. Окупанти говорили, що Крим за ними назавжди, тепер вони поступово розуміють, що втримати цю територію вони не зможуть.
Валентина Самар: Представництво разом з експертами напрацювало концепцію «Деокупований Крим: першочергові кроки держави». Ви презентували її для закритого обговорення. Зараз готуються зміни до стратегії деокупації Криму. Дещо ви вже озвучували в інтерв’ю, під час міжнародних зустрічей. Назвіть основні пункти, які необхідно змінити в стратегії і що планується робити до і після деокупації?
Таміла Ташева: Напрацювання першочергових кроків було прямим дорученням президента Володимира Зеленського. Ми розуміємо, що Крим рано чи пізно буде звільнений, відповідно нам потрібно бути готовими до цього.
Стосовно змін — це питання, які пов’язані з російськими громадянами, що незаконно перебувають на території півострова після 2014 року. Що ми з ними робимо: видворяємо, залишаємо, як до них ставимося, які підходи застосовуємо? Другий момент — відновлення органів публічної влади. В нас було бачення, що це має бути спочатку військова адміністрація, потім військово-цивільна, згодом перехід до цивільного життя — коли буде сформовано відповідний інформаційно-гуманітарний простір і пройдуть вибори.
Третій блок пов’язаний з формуванням кадрового резерву, тобто кадрів для відбудови Криму. Це питання зараз комунікується на рівні Міністерства з питань реінтеграції ТОТ, експертного середовища. Є питання майна на території Криму, яке потрібно верифікувати, подумати, що з ним робити. Одна справа — експропріація майна, незаконне вилучення. А що робити з майном, яке було за добровільної згоди продано, відчужене, наприклад, громадянами РФ?
Напрацювання ми презентували лідерам суспільної думки, журналістам, експертам, Меджлісу кримськотатарського народу, окремо правоохоронним органам. Отримали фідбек.
Таміла Ташева і Валентина Самар Фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: Президенту презентували?
Таміла Ташева: Презентували в жовтні 2022 року загальну рамку. Вона була уточнена, але ключові моменти щодо відповідальності, відновлення української влади презентували. Найближчим часом плануємо презентувати доопрацьований, більш глибинний документ.
Щодо вашого питання про стратегію деокупації і реінтеграції. Стратегія, яка була прийнята в 2021 році, продовжує бути актуальною в більшій своїй частині. В ній було закладено, що ключовим механізмом деокупації є політико-дипломатичний шлях. Вочевидь це потребує перегляду і зміни будуть внесені: замість політико-дипломатичного шляху — військовий. Будуть певні зміни у безпековій частині, відновленні органів публічної влади, економічному відродженні. Ми хочемо зробити більш доповнений і ширший документ, ніж той, що був затверджений у 2021 році.
Валентина Самар: Якщо критично подивитися на останні 2 роки після прийняття стратегії деокупації Криму, що не вдалося зробити, хто і що гальмував?
Таміла Ташева: Чесно, до повномасштабного вторгнення у швидкий шлях повернення Криму вірило дуже мало державних органів. Докорінно підхід почав мінятися після 24 лютого 2022 року.
Я не скажу, що тепер нам стало набагато легше просувати тему Криму. На жаль, є багато бюрократичних перепон щодо прийняття того чи іншого акту. Але зараз я бачу розуміння в очах представників державного сектору. Коли ми робимо запит стосовно кількості людей, які будуть їм потрібні для встановлення порядку на вільній території Криму, вони вже дають нам конкретну розкладку по людях, по фінансах. Ще півтора роки тому на такий запит нам дали б банальну відписку.
Якщо говорити про пакет законодавчих ініціатив «Кримської платформи», вже є ряд зареєстрованих законопроектів. Наприклад, щодо адміністративної процедури документування фактів народження та смерті. Над проектом після 24 лютого 2022 року активно почали працювати, він вже кілька місяців як зареєстрований і зараз знаходиться на обговоренні в комітетах Верховної Ради. Після обговорення буде винесений до сесійної зали і, я думаю, скоріш за все буде підтриманий.
Закон про статус кримськотатарського народу. В 2022 році ми почали і завершили над ним працювати, але ще не прийняли. Зараз збираємо експертну оцінку міжнародних організації. Вже відправили в Раду Європи, плануємо відправляти в комітети ООН. Думаю, законопроект буде зареєстрований і протягом 2023 року прийнятий. Він також входить в пакет законодавчих змін «Кримської платформи».
Є й інші ініціативи. Не скажу, що все нам вдалося, але у 2022 році, навіть незважаючи на повномасштабне вторгнення, нам вдалося зробити більше, ніж за всі попередні роки.
Другий саміт міжнародної Кримської платформи, Київ, 23.08.2022 Фото: president.gov.ua
Валентина Самар: Неможливо не помітити зміни в роботі представництва у напрямку міжнародних відносин: багато відряджень, заходів, зустрічей. Який результат? Чи змінилося розуміння кримського питання з боку наших партнерів?
Таміла Ташева: У минулому році ми задалися стратегічною метою працювати в тому числі з глобальним півднем — країнами Латинської Америки, Африканського континенту, Південно-Східної Азії, Індією. Для нас важливо пояснювати країнам даного регіону, якою є боротьба українського народу, чому Крим у ній настільки важливий. На нашу думку, Крим може бути такими собі вхідними дверима в країни глобального півдня. Тому що в Криму є корінні народи, вони сповідують іслам, як дуже велика кількість країн глобального півня, Перської затоки, Малайзії, Індонезії. Коли ми пояснюємо історію війни, зокрема через призму утисків кримських татар як корінного народу, для них це стає відкриттям, з’являється більше емпатії до всієї України.
Якщо говорити про підсумки, у минулому році ми провели два саміти «Кримської платформи»: урядовий і на рівні парламенту. В цьому році обидва теж будуть, не буду поки озвучувати деталі. Я думаю, що пізніше Міністерство закордонних справ вийде з комунікацією.
Але насправді легше говорити за кордоном не стало. Останні півроку я б навіть сказала, що стало складніше. Коли говоримо про Крим, вони починають згадувати меседжі про те, що Росія і Путін одразу застосують ядерну зброю проти України, що військова операція з відновлення контролю над півостровом буде дуже складною. Окремі «експерти», які не дуже розбираються в темі, починають говорити: ну послухайте, у Криму ж завжди жили росіяни.
Доводиться базові питання роз’яснювати, що є міжнародне право, непорушність державних кордонів України 1991 року, давати екскурс в історію, пояснювати колонізаційні процеси на території півострова. Пояснюємо, чому необхідно якомога скоріше звільнити Кримський півострів з точки зору фактору безпеки. Хтось чує, хтось не чує, але нам потрібно продовжувати цю роботу.
Валентина Самар: На завершення я хочу анонсувати ще одну важливу міжнародну подію — Першу Чорноморську безпекову конференцію, яка пройде 12–13 квітня в Бухаресті. А друге — це просвітницький курс ProKrym, про який чомусь дуже мало говорять і пишуть. Пояснювати, чим є Крим, важливо не лише іноземній аудиторії, але й нашим чиновникам. Я так розумію, представництво розробило цей курс, в першу чергу для них?
Таміла Ташева: В першу чергу для них, але не лише для них. Державні службовці зобов’язані протягом своєї роботи постійно навчатися. Ми звернулися до Нацагентства з питань державної служби, до міністерств, попросили анонсувати цей курс, показати його держслужбовцям, щоб вони більше розумілися на темі Криму. Але загалом він для широкого глядача, і це не останній курс, який ми розробляємо.
Ми вже обговорюємо ідеї з академічними центрами, з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянською академією. Нам потрібно навчати і виховувати кадри, які будуть відбудовувати Крим. Чим більше таких просвітницьких можливостей буде у людей, які, ми сподіваємось, поїдуть відроджувати наш Крим, тим краще. Як на мене, цей курс дійсно гарно спроектований і буде цікавим навіть для тих експертів, які працюють з темою Криму тривалий час.
