Крым стремительно катится в пропасть кадрового дефицита. Острый кадровый голод ощущают все сферы: медицинская, образовательная, строительная, туристическая. «Голодуют» также промышленность, сельское хозяйство, силовые ведомства и даже «властные» структуры. К примеру, не так давно новым и.о. «министра» здравоохранения стала 47-летняя выпускница прокурорской академии Ольга Владимировна Растригина.
Ольга Растрігіна. Фото: РИА новости
Це вже друга посадка Растрігіной в міністерське крісло. Восени 2021 року вона просиділа в ньому три тижні також в статусі виконуючої обов’язки. Потім її змінив Костянтин Скорупський, нещодавно звільнений через зрив поставок медикаментів для пільговиків. Та на відміну від Скорупського, який має вищу медичну освіту, Растрігіна має до медицини таке ж відношення, як шкіряник до коровника.
У неї два дипломи — фінансиста та юриста. До 2014 року працювала в кримських банках, а тоді спливла у ролі заступника головного лікаря з економічних питань спочатку в сімферопольській лікарні №3, а згодом — у Республіканській лікарні ім. Семашка. Юридичну освіту отримала в московській Академії генпрокуратури РФ вже після анексії півострова. До 2019 року обіймала керівні посади в «Територіальному фонді обов’язкового медичного страхування Республіки Крим». Звідти Растрігіну й просунули в мінохоронздоров’я, де її призначили заступником міністра. Новий досвід надихнув її на написання дисертації, яку вона захистила у фейковому «федеральному університеті».
Призначення Растрігіной — показовий приклад недолугої кадрової політики та дефіциту фахівців у Криму зверху донизу. Перелік вакансій в кожне кримське «міністерство» й відомство, міські та районні «адміністрації» вимірюється далеко не одиницями. Владними коридорами «Госсовєта» та «Совміна» шкутильгають підстаркуваті можновладці типу 77-річного «віцеспікера», зрадника Юхима Фікса.
Юхим Фікс. Фото: rus.team
Катастрофічно недоукомплектовані медичні заклади півострова. Звідси шалені черги до лікарів, запис навіть до дільничного терапевта розписаний на два тижні вперед. «Швидкій» у Криму не вистачає майже третини кадрів.
Якщо вірити Аксенову, то нині дефіцит медичних кадрів на півострові складає 2,3 тисячі чоловік — лікарів, медсестер, санітарок, водіїв. Причому лише два місяці тому він називав цифру у півтори тисячі. На сайті «мінохоронздоров’я» Криму наразі викладено майже 800 вакансій. Приміром, лише в сімферопольській лікарні №7, яка обслуговує величезний район кримської столиці, не вистачає 60 фахівців. Надмірна навантаженість, низька оплата та купи паперів до заповнення — головні причини небажання працювати в бюджетних лікарнях.
Не допомагають і пряники у вигляді доплат та компенсацій за орендоване житло і комунальних послуг, та навіть «підйомний» мільйон, який надають лікарям, щоби загнати їх в село.
Лікарня швидкої допомоги в окупованому Сімферополі. Фото: пресслужба «Минздрава РК»
Така ж сумна картина і в освіті. За останні 3 роки дефіцит учителів у Криму виріс у 3 рази, і нині в кримських школах не вистачає понад 2 тисячі викладачів. У найбільшому дефіциті вчителі початкових класів, математики, фізики, історії та навіть російської мови.
«З нашої школи після останнього дзвоника звільнилось одразу 5 вчителів, — розповідає мати учениці однієї з сімферопольських шкіл. — Донька перейшла в 5 клас, а викладати нема кому. В початковій школі за 4 роки в класі чи не кожні півроку змінювались вчителя фізкультури та англійської мови. Був період, коли фізкультури не було цілу чверть. Вчителів початкових класів також не вистачає, а перших класів уже не 2, як було ще кілька років тому, а 5. У багатьох викладачів по два класних керівництва».
Через перенаселення півострова навчальні заклади перевантажені та вчаться у дві зміни.
Фото: newizv.ru
Випускники вишів надовго у школах не затримуються — навантаження, нервова робота, писанина та низька зарплата демотивують. До того ж випускники приходять у школи настільки непідготовленими, що їх треба переучувати. Бо якість вищої освіти на півострові не на вищому рівні, адже виші також відчувають шалений кадровий голод.
Частково заткнути діри вирішили учасниками «СВО». Вбивць запрошують отримати додаткову освіту та викладати в школах «ОБЖ» (Основи безпеки життєдіяльності) та «НВП» (початкова військова підготовка).
У туристичній галузі Криму дефіцит кадрів складає 200 тисяч чоловік. Про це заявив голова Кримської готельної організації Сергій Маковей.
«Сьогодні нестача кадрів у нас приблизно 200 тисяч співробітників. Ми, коли пік, — «зашиваємось», нам потрібні люди — студенти, молодь», — сказав Маковей.
Окрім медперсоналу в санаторії, потрібні кухарі, офіціанти, вожаті, рятувальники, масовики-затійники, аніматори, сантехники, водії у дитячі табори та готелі. Але потенційних працівників відштовхують низькі зарплати та загроза «бавовни», адже кримське узбережжя окупанти перетворили на засідки, дзоти та укріпрайони.
Вибухи на авіабазі РФ у Новофедорівці в окупованому Криму, 09.08.2022. Фото: соцмережі
Всі роки окупації в Криму не вистачало будівельників. «Влада» називала цифру у 10-20 тисяч чоловік. А з початком «СВО» цей дефіцит збільшився в рази — когось мобілізували, хтось поїхав, тікаючи від мобілізації. Через падіння курсу рубля гастарбайтерам з Узбекистану, Таджикистану, Киргизії стало невигідно працювати в Росії та в окупованому Криму. Значну долю будресурсу відтягнули на відновлення «нових регіонів», адже там пропонують зарплату втричі більшу, ніж в Криму. Ще чимало майстрів воліють працювати на себе, будуючи будинки, виконуючи ремонтні та оздоблювальні роботи на приватні замовлення. Враховуючи масштаби будівництва на півострові при такому дефіциті кадрів, про якість збудованого годі й казати.
ЖК «Жигулина роща» в Сімферополі. Фото: ndnews.ru
З тих же причин нестачу робочих рук відчувають заводи та підприємства Криму. Електрики, монтажники, сантехніки, зварники заробляють на «шабашках».
Сільське господарство Криму потребує як сезонних, так і постійних робітників — механізаторів, трактористів, агрономів, ветеринарів. Молодь прагне виїхати із села, більшість працівників агропідприємств — пенсіонери.
Критичний некомплект в окупаційного кримського МВС. Відтік кадрів стався з початком повномасштабної війни, коли поліцейських стали відправляти у відрядження на окуповані території Запоріжчини та Херсонщини, щоби покрити кадровий голод там. Але через небажання їхати у зону військових дій багато поліцейських просто звільнилися зі служби. Не вистачає також співробітників патрульно-постової служби, оперативників та слідчих. Послаблення умов для прийому на роботу в поліцію, повний соцпакет та пільги не принесли буму бажаючих служити в потенційно небезпечній структурі, де за наказом можна будь-якої миті опинитися на війні.
