Россияне разрушили систему медицинской помощи на захваченных территориях юга Украины. Большинство квалифицированных врачей уехали, часть медучреждений оккупанты превратили в госпитали для российских военных, еще часть просто закрыли. Очередь на прием в единственный на ВОТ онкодиспансер в Мелитополе – больше месяца, пациентов с кардиопроблемами госпитализируют только в Бердянск, а за высококвалифицированной медицинской помощью жителям вообще нужно ехать в Крым.
Вместе с тем, медицина стала дополнительным рычагом давления для получения российского паспорта. Центр журналистских расследований собрал информацию о том, как работает, а в большинстве случаев не работает, медицинская сфера на оккупированной Запорожской области и как выживают жители при дефиците врачей и разваленной системе оказания медицинской помощи.
Головний лікар на селі — колишня фельдшерка
«Як ми лікуємось? Телефонуємо на меседжери нашій колишній фельдшерці Зої (ім’я змінене на прохання жінки). Вона і ліки порадить, і словом заспокоїть», — розповідає мешканка маленького села в Пологівському районі.
Жінка зауважує, медичне обслуговування у віддалених селах і до окупації було проблемним, але можна було хоч доїхати в Мелітополь чи Запоріжжя та без проблем записатися в приватну клініку. Зараз такої можливості немає, бо до Мелітополя з деяких населених пунктів автобуси ходять раз на день, і черги на запис до «вузьких спеціалістів» — більше місяця. А до Запоріжжя і зовсім не доїдеш.
Найменше скарг на роботу «швидкої допомоги». Медики по всій ТОТ виїжджають на допомогу і вдень, і вночі.
Автомобілі швидкої допомоги в окупованому Мелітополі. Фото: окупаційні ЗМІ
«Головне, щоб зв’язок був. Бо якось в черзі на отримання водійського посвідчення літньому чоловікові стало погано — хрипів, задихався. То додзвонитися в швидку не вийшло, добре що були небайдужі люди, які просто відвезли його в лікарню на своєму авто», — розповідає мешканка Мелітополя, яка була свідком цієї ситуації.
Мешканцям Мелітопольського району так допекла якість медобслуговування, що вони скаржаться окупаційному «голові» Андрію Сигуті:
«В Новобогданівці лікар приймає один раз на тиждень. Як вважаєте — це нормально?»
«А у нас в Оріховці взагалі немає ні лікаря, ні медсестри».
«Цікаво де наші чиновники лікуються? Чи проходять вони медкомісію? Людей з усієї області в «зельонку» (поліклініка в Мелітополі. — авт.) загнали. Не встигаєш ніде. А нарколог! Люди чергу займають з 5 ранку. Нам з села це фантастика пройти обстеження. А де Євген Балицький проходить комісію?».
В Мелітополі, названому окупантами «столицею» Запоріжчини, люди чекають черги до лікаря тижнями.
«Дуже потребую консультації хірурга-онколога, але найближча дата прийому — за півтора місяці. І мене вже попередили, що для постановки на облік в онкодиспансері, обов’язково треба мати російський паспорт та СНІЛС», — розповідає мешканка Токмака.
Такий же строк запису до багатьох вузьких спеціалістів.
«Створюється таке враження, що деякі створюють гірші умови для людей, ніж було за України. Назвати це саботажем буде м’яко, це дискредитація Росії на звільнених територіях», — бідкаються проросійські коментатори в соцмережі.
Медичний трудовий десант із РФ
Гауляйтер Запоріжчини Євген Балицький проблеми в медицині пов’язує з нестачею кадрів.
«На сьогодні дефіцит кадрів лікарів становить близько 1300 осіб, укомплектованість кадрами менше 50 відсотків. Проте за рік вдалося залучити в галузь 139 лікарів, 176 осіб середнього медперсоналу», — повідомляв Балицький під час «робочої зустрічі» з «міністрами» окупаційного уряду Запоріжчини.
Проблему вирішують, в основному, за рахунок медиків, які приїздять на ТОТ вахтовим методом.
За повідомленнями місцевих пропагандистів, у грудні 2023 року у Василівську лікарню прибули медики з Карелії: анестезіолог-реаніматолог, хірург-онколог, акушер-гінеколог, травматолог-ортопед та медсестра-анестезист.
В Мелітополі працюють лікарі з Санкт-Петербурга «допомагають організовувати роботу нового відділення нейрохірургії».
В 2023 році у Мелітополі працювали вже бригади, сформовані з медиків різних медорганізацій Петербурга, Уфи, Смоленська, Іжевська та Владивостока.
На майбутнє лікарів в окупацію хочуть заманювати грошима — через збільшення виплат за російськими держпрограмами «Земський лікар» і «Земський фельдшер», апробованими раніше в окупованому Криму. Також гауляйтери висловлюють сподівання, що зацікавить гастролерів і пільгова іпотека на придбання житла на вторинному ринку. Проте наразі на ТОТ Запорізької області ці програми не працюють.
Довга дорога до Криму
Для отримання якісної медичної допомоги та проведення досліджень мешканці окупованого півдня їдуть в Крим. Але це той ще квест. Без запису до лікаря не потрапити, а записатися не завжди можливо.
Дорожний вказівник на окупованій частині Запорізької області. Фото: Известия
«Провели ніч у машині, щоб зранку бути першими на прийом до лікаря-онколога, оскільки на сайті онкоклініки номери телефонів не відповідають дійсності. Але нас завернули, бо ми без попереднього запису», — ділиться в соцмережі мешканка Мелітополя, якій не змогла допомогти потрапити на консультацію до лікаря навіть завідувачка відділенням.
Але і попередній запис не гарантує, що мешканці ТОТ отримають консультацію.
Мешканка Пологівського району розповіла ЦЖР, що записалися на консультацію до кардіолога і виїхали вчасно, але через затримку на блокпосту до лікаря не потрапили.
«На блокпосту нас «фільтрували» чотири години. Мене двічі викликали в «клітку», двічі просили телефон на перевірку, а чоловіка просто тримали три години. Ймовірно, це тому, що ми їхали в Крим вперше. А до лікаря тоді ми так і не потрапили», — розповідає жінка.
Також мешканці ТОТ спростовують міф про безкоштовну російську медицину.
Дійсно, прийом до лікаря безкоштовний, проте за аналізи, які проводяться в приватних лабораторіях, вже доводиться платити.
Операції також безкоштовні. Але доводиться купувати частину медикаментів для післяопераційного догляду. Після операції на шлунково-кишковому тракті в день виходить близько 1000 рублів.
Поліс медичного страхування, оформлений на ТОТ, в Криму не діє, тож там мешканцям Запоріжчини доводиться платити навіть за консультації.
Фото: окупаційні ЗМІ
Мешканка Токмака розповідає, що за прийом спеціалістів платила від 800 до 1200 рублів. Аналізи також платні.
«Аналіз крові нам обійшовся в 400 рублів. Також винаймали житло, бо всі обстеження за день не пройдеш. Вартість квартири в Сімферополі подобово — близько 1000 рублів», — розповідає жінка і резюмує: з таким рівнем медицини в окупації хворіти можуть собі дозволити тільки здорові і багаті люди.
Наші співрозмовники також відмічають негативне ставлення мешканців Криму до жителів нових окупованих територій, які створюють і без того довгі черги до спеціалістів чи займають ліжка в стаціонарах.
«На нас дивляться майже з ненавистю і лікарі, і інші пацієнти, так, ніби ми винні в тому, що доводиться за допомогою їхати в Крим», — скаржиться мешканка Запорізької області.
Зате проблеми з доступом до медичних послуг і дефіцитних ліків сповна використовує окупаційна адміністрація, перетворивши їх на додатковий важіль тиску для нав’язування російського паспорта. Хронічні хворі можуть ставати на облік та отримувати ліки тільки за наявності аусвайса, а з 2024 року при будь-якому зверненні за медичною допомогою у людей вимагають поліс медичного страхування, який можна отримати тільки за наявності паспорта РФ.
