Центр журналістських розслідувань розповідає, скільки приватного майна “офіційно” віджали окупанти у Запорізькій області з початку цього року, а також навіщо Кремлю раптом знадобився закон про “націоналізацію”, якщо гауляйтери на тимчасово окупованих територіях України і без нього успішно грабували житло та бізнес-активи цивільного населення.
Маріонетки Кремля із так званої “ЛНР” наприкінці березня ухвалили закон про націоналізацію, яким визначено порядок виявлення, постановки на облік житлових приміщень, які вони визнаватимуть безхазяйними, а також порядок передачі їх у користування. Ватажок фейкової “Луганської республіки” Леонід Пасічник повідомляв, що з 2014 року у регіоні виявлено близько 22 тис. покинутих квартир та будинків.
Про необхідність такого закону одразу після окупованої Луганщини заговорили і в Мелітополі, тобто, скоріш за все була вказівка з Москви. Перший заступник голови фейкового парламенту, запорізький зрадник Микола Пастушенко повідомив, що від великої кількості порожніх квартир і будинків страждають комунальні підприємства – не отримують оплати за послуги надання тепла, електрики.
Хоча, якщо там ніхто не живе, то ніхто й не користується щонайменше електрикою та водою. Але щось же треба було вигадати, аби виправдати черговий злочин.
А от що чесно сказав Пастушенко, так це те, кому дістанеться чуже майно. Його надаватимуть росіянам – медикам, вчителям, будівельникам та іншим “фахівцям”, які приїжджають у Запорізьку область допомагати відновлювати регіон.
А ще колаборант Пастушенко заявив, мовляв, ніхто не буде забирати житло у людей, які тимчасово поїхали, злякавшись бойових дій, і живуть в Ростовській області. А як бути тим, хто виїхав не в Ростовську область, а, скажімо, в Європу?
Проте, не у всіх виходить повернутися на окуповану територію, щоб засвідчити свої право на нерухомість. У Мелітополі процвітають кілька схем з віджиму квартир і будинків, одна з яких взагалі за межами окупованої частини області.
Єдиний шлях на окуповану частину Запорізької області лежить через “Шереметьево”, фільтрацію в аеропорту проходять далеко не всі. Багатьом людям виписують довгострокові заборони на в’їзд. Але навіть якщо пощастило пройти перевірку і дістатися до Мелітополя, це нічого не гарантує. По приїзду в рідне місто практично на всіх чекає візит ФСБшників, які отримують інформацію від колег із Шереметьєво. І тут уже як пощастить. З одними проводять коротку бесіду, інших можуть забрати в комендатуру і пресувати вже там. А третім і зовсім загрожує депортація.
А поки жителів Мелітополя не пускають додому – на дверях будинків з’являються “листи щастя”. У них окупанти повідомляють про перевірки прав власності на житло. Від мешканців вимагають надати копії паспорта рф, який є обов’язковим, і документи, які є підставою для проживання. Якщо документи не нададуть – житло просто визнають безхазяйним.
Окупаційним адміністраціям треба легалізувати свою крадіжку, аби вкрадене житло надавати росіянам, які так і пруть на захоплені українські землі. Балицький та Сальдо тільки розповідали, як при Україні все розвалювалось . Однак за два роки, як повідомив сам будівельний віце-прем’єр РФ Хуснуллін, на “нових територіях” півдня не збудовано жодного квадратного метра житла.
У перші два роки окупації так зване “міністерство майнових і земельних відносин Запорізької області” щомісяця публікувало списки майна, яке визнане безхазяйним. Ці переліки зазвичай налічували сотні об’єктів та земельних ділянок в окупованих містах і селах.
ЦЖР навіть створив базу даних краденого житла і ви можете скористатись нею, аби перевірити, чи не вкрали ваш будинок, квартиру чи нежитлове приміщення.
Однак з початку 2024-го окупаційне міністерство оприлюднило лише 5 таких списків, які налічують майже 90 квартир, будинків, комерційну та іншу нерухомість.
Наприклад, за адресою Каховське шосе, 20 у Мелітополі знаходяться промислові будівлі приватного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій-5”. Підприємство було захоплене окупантами ще 2022 року і працювало на війну – тут виробляли “зуби дракона”. А ось документально про крадіжку промислових будівель окупаційна адміністрація повідомила на своєму офіційному сайті тільки зараз.
Підприємство зареєстроване в рашистському державному реєстрі 24 листопада 2022 року. Генеральним директором із 7 червня 23-го призначено Галину Василівну Відревич. За час окупації на Запоріжжі майже 500 підприємств віджато і передано під управління призначеного росіянами керівництва.
А ось у курортному Приморську безхазяйним визнано храм Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ та капличку у центральному парку. А також, санаторій Міноборони України “Приморський” і базу відпочинку “Аврора”. Обидва об’єкти російські військові заселили ще з початку окупації міста.
Свої списки безхазяйного майна у тимчасово окупованому Бердянську загарбники наразі не публікують, але активно розвішують на квартирах оголошення з вимогою до власників зʼявитися до окупаційної адміністрації з документами, що засвідчують право власності на житло.
На окупованій території Запорізької області розпочала роботу так звана “державна житлова інспекція”, завдання якої – контролювати якість послуг утримання багатоквартирних житлових будинків. Причому як тих, які перебувають у віданні керуючих компаній, так і товариств співвласників житла. Керівників ОСББ у Бердянську з цього приводу вже збирали колаборанти. Мʼяко погрожували та попереджали, що часи «вольниці» закінчились. Тепер усіх будуть контролювати та відповідно карати. Окрім своїх прямих обов’язків, ОСББ збирають дані про порожні квартири і передають їх окупантам. Можливо, і ця робота не дуже влаштовує російських кураторів.
Керувати житловою інспекцією поставили одіозного голову виборчкому з російського Волгограда Олєга Рябчука. Упродовж багатьох років він займався розподілом коштів, виділених на утримання міських чиновників, а також муніципальними виборами. Його робота супроводжувалася гучними скандалами.
На відміну від Запоріжжя, на окупованій частині Херсонщини так звана “націоналізація” майже не проводилася. Принаймні публічно. Тобто, віджимали мовчки, не прикриваючись фіговим листком фейкової націоналізації.
Після того, як ЗСУ прогнали рашистів із правого берега Дніпра, маріонетковий уряд оселився в Генічеську і Скадовську, а всі бази відпочинку зайняли російські військові. Без усякої націоналізації.
Причому, Сальдо разом із Хуснулліним провернули знатну аферу: “розпиляли” гроші на будівництво так званого урядового кварталу, за який видали вкрадений у спадкоємниць професора Козявкіна недобудований міжнародний реабілітаційний центр.
Тепер же гауляйтер Сальдо також змушений офіційно оформляти крадіжку і передавати начебто “безхазяйні” підприємства новим власникам. Питається: а хто ж їх використовував і отримував доходи більше двох років?
Квартири і будинки на лівобережжі Херсонській області , господарі яких виїхали з окупації, будуть віджимати, застосовувати досвід Криму. Тобто, якщо людину можна записати у вороги Росії – то все її майно можна відібрати.
Навіщо ж окупаційним урядам закони про фейкову націоналізацію, якщо і без них вони спокійно розселяють військових, силовиків і різних гастарбайтерів. Зрозуміло, що все крадене треба оформляти. Бо тут така заковика: усі ці націоналізації на “нових територіях” – за російськими законами незаконні. Адже закон РФ передбачає, що при націоналізації якогось майна власникам треба відшкодовувати його вартість. І те, що гаулятери визнали його безхазяйним, не завадить законним власникам йти до суду.
Як це зробити – вже не раз розповідали правозахисники.
Реєстрація віджатих об’єктів у майновому реєстрі РФ має відкрити для всієї Росії ринок нерухомості на нових окупованих територіях. Свого не будують, продаватимуть крадене. До переділу окупанти готують і ринок землі у Приазов’ї. У лютому представництво Роскадастру в Мелітополі оголосило про початок комплексних кадастрових робіт у регіоні.