«От нас требуют тратить огромные деньги на то, что лишено никакого смысла», — говорит Максим Кожемяка, начальник Калиновской поселковой военной администрации (далее – ВА) Бериславского района на правобережной Херсонской области. Причиной его возмущения стали предписания и обращения в суд местной прокуратуры о приведении в надлежащее техническое состояние укрытия, расположенного в разбитом во время военных действий здании местной школы.
Выполнять требования прокуроров в Калиновской громаде отказываются. По словам Кожемяки, даже в случае восстановления укрытия за немалые средства, его вряд ли удастся использовать по назначению. И эта ситуация далеко не уникальна для Херсонщины.
восстановления укрытия и выделения на это немалой суммы его вряд ли удастся использовать по назначению. И эта ситуация в Калиновском далеко не уникальна.
Калинівське і укриття, «позбавлене жодного сенсу»
Попри те, що суд першої інстанції – Одеський окружний адміністративний – виніс рішення не на користь Калинівської селищної ВА, Максим Кожем’яка сподівається, що їм вдасться його оскаржити.
Причиною спору стало укриття в місцевій школі, розбитій під час інтенсивних воєнних дій у 2022 році. На думку прокуратури, Калинівська ВА була зобов’язана привести його в належний стан і звинуватила останню в бездіяльності в сфері цивільного захисту.
За словами Максима Кожем’яки, відновлювати саме це укриття недоцільно через те, що воно не відповідатиме. Державним будівельним нормам для захисних споруд цивільного захисту, які набрали чинності 1 листопада 2023 року.
Максим Кожем’яка, начальник Калинівської селищної військової адміністрації. Фото: Олег Батурін/nvestigator.org.ua
Яку б реконструкцію або капітальний ремонт там не зробити, ця споруда буде непридатною для використання за новими вимогами: про це йдеться у висновку незалежної експертизи, на яку посилаються в Калинівській ВА.
«Укриття в школі розташоване на цокольному поверсі, має ненадійні перекриття і чималі руйнації. Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року ці приміщення декілька тижнів були затоплені водою. А під час війни в укритті переховувалися орки, тому школа сильно постраждала від бойових дій і артилерійських обстрілів. Тому ми знайшли і зараз обговорюємо інший варіант з будівлею, яку можна використовувати для навчання дітей і де можна було б вирішити питання з захисною спорудою, яка повинна повністю знаходитися під землею. Замість цього прокуратура вимагає від нас витрачати величезні гроші на те, що позбавлене жодного сенсу», — каже Максим Кожем’яка.
Основні його аргументи такі: укриття в цокольному приміщенні ніколи не дасть належного захисту ані дітям, ані дорослим, на відміну від укриття під землею. Якщо ж його все таки відновити, то навіть за колишніми державними будівельними нормами воно було б розраховане на 151 особу, а за новими нормами цю кількість треба поділити майже втричі. Тоді як у громаді зараз нараховується 208 дітей і є надія, що з відновленням роботи школи сюди повернеться ще більше родин із дітьми.
«Тому невелике укриття зовсім не задовольнить потреби нашої громади», — констатує Максим Кожем’яка.
П’ятий апеляційний адміністративний суд вже відкрив провадження за скаргою Калинівської селищної ВА на рішення Одеського окружного адміністративного суду і має розглянути її найближчим часом.
Зруйнована школа в Калинівському. 2023 рік. Фото: Олег Батурін/nvestigator.org.ua
У Дар’ївській сільській громаді Херсонського району подібна судова тяганина навколо укриттів призвела до більш серйозних наслідків – реальних збитків громаді в більш ніж 1 мільйон гривень. Сталося це після того як Держаудитслужба знайшла несуттєві порушення при проведенні Дар’ївською сільрадою закупівлі щодо поточного ремонту укриття для колективного захисту населення.
Дар’ївка: виграні громадою суди і збитки в понад один мільйон гривень
18 жовтня 2024 року за заявою Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби Господарський суд Одеської області заборонив виконавцю послуг виконувати роботи з ремонту укриття і заборонив Дар’ївській сільраді здійснювати платежі за цим договором.
«Ремонтні роботи довелось зупинити, коли вже було зроблено чимало і була викопана метрова яма біля цокольних приміщень. Ми просили суд дозволити хоча б накрити цю яму, щоб під час осінніх дощів не затопило фундамент будівлі. Однак наше прохання проігнорували», — коментує Анатолій Дідур, начальник Дар’ївської сільської ВА.
9 грудня 2024 року Південно-Західний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу Дар’ївської сільради і скасував ухвалу Господарського суду Одеської області.
Більше того: Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 17 липня 2024 року і П’ятий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 29 жовтня 2024 року задовольнили позов Дар’ївської сільради, визнали протиправним та скасували висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі поточного ремонту укриття в Дар’ївці.
Анатолій Дідур, начальник Дар’ївської сільської військової адміністрації. Фото: Олег Батурін/nvestigator.org.ua
Адміністративний суд встановив, що втручання Держаудитслужби в публічні закупівлі є виправданим у разі, якщо виявлене нею порушення має негативний вплив для бюджету і призводить до зайвого витрачання бюджетних коштів. Однак відсутність підпису і печатки інженера в кошторисній документації виконавця робіт та інші недоліки ніяк, за висновком суду, не вплинули на можливість порушення фінансової дисципліни.
Поки ж тривала судова тяганина, дощі зробили свою справу. Внаслідок зупинення ремонтних робіт Дар’ївській сільській раді завдано збитків на суму в понад 1 мільйон гривень. Цю суму Анатолій Дідур називає з посиланням на акт незалежної експертизи.
Втім, призупинення і оскарження ремонту укриття далеко не єдина подібна історія з захисними спорудами в Дар’ївській громаді.
«Дійшло до абсурду, — говорить Анатолій Дідур. — Поки суд за однією вимогою прокуратури зупиняв ремонт укриття площею 800 кв. метрів, розраховане на достатньо велику кількість людей, іншими своїми приписами прокуратура вимагає від нас вкласти майже 10 мільйонів гривень у ремонт невеличкого укриття на 120 кв метрів, у якому змогли б розміститися лише декілька десятків людей. Де в цьому логіка? Яка доцільність витрачання чималих грошей на таке невелике укриття? Займатися ним і фінансувати це з бюджету громади я відмовляюсь. Тож будемо й далі воювати з прокуратурою в суді і доводити свою правоту».
P.S. Центр журналістських розслідувань звернувся до Херсонської обласної прокуратури за коментарем з приводу згаданих у матеріалі судових справ щодо укриттів. Після отримання відповіді ми неодмінно її оприлюднимо.
