Руководители военных администраций оккупированных громад Запорожской области, получившие иски от энерготрейдеров за электроэнергию, которую потребили оккупанты, обратились в Офис генпрокурора Украины с заявлением о мошенничестве.
Позиция руководителей громад, территории которых оккупирована, ясна. Как и наше неприятие того факта, что до конца 2022 года электроэнергия, сгенерированная на свободной территории, поставлялась на оккупированную. Как должно действовать правительство, которое почему-то никак не реагирует на возникновение нового долгового рынка? Как остановить каток накопления долгов и чего нам ждать зимой? Эти вопросы мы задали эксперту энергетического рынка, руководителю деловой редакции Liga.net Сергею Головневу.
Валентина Самар: Я хочу почати з нагадування дикої історії 2014-2015 років навколо постачання електроенергії до окупованого Криму, коли уряд України погодив договір з російською компанією в “Крымском федеральном округе”, хоча це йшло врозріз з політикою невизнання і законом про окуповані території. Тільки під тиском громадськості цю ганебну угоду було зупинено, а фізично постачання припинилось після підриву опор електромереж учасниками товарної блокади Криму. Тепер виявляється, що українські компанії постачали електроенергію на нові окуповані території до кінця 2022, платити за яку вимагають окуповані громади. Що каже про це закон?
Сергій Головньов: Підозрюю, що закон про це поки що нічого не каже. Каже рішення Кабміну і наказ міністерства енергетики. (Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території регулює Стаття 13-1 Закону про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України — ред .)
Ця тема стала актуальною після розслідування колег з Bihus.info про сонячні електростанції на окупованих територіях, що досить довгий час отримували зелений тариф, в тому числі, і в 2023 році. Серед них найбільше грошей отримали компанії, пов’язані з братом Ростислава Шурми, заступника глави Офісу президента.
Якщо я правильно розумію, до листопада 2022 року нормативними актами нічого не було врегульовано. Починаючи з листопада, всі визнають, що на окупованих територіях немає українських компаній, українських органів влади, неможливо навіть порахувати, скільки електроенергії було спожито. Відповідно, позиція держави така: з листопада 2022 року ніхто ні за що не платить. Це питання буде вирішуватись після війни. Хоча зрозуміло, що якісь неконтрольовані перетоки могли відбуватися.
До речі, таке ж рішення було прийнято по зеленому тарифу. Ймовірно, після деокупації вони мають отримати гроші за те, що виробили. Інша річ, що більшість з них просто припинили роботу і нічого в мережу не відпускають.
Валентина Самар: Тобто українські енергопостачальні компанії таки постачали електроенергію на окуповану територію півдня і сходу, принаймні, до листопада 2022?
Сергій Головньов: Підозрюю, що це точно було. Війна війною, а мережі — окремо. На початку окупації ще працювала Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС), і ми звідти отримували електроенергію. Дуже швидко ні ми, ні вони не могли відокремити мережі. Плюс на окупованій території все одно залишалися люди, які споживали електроенергію. Технічно не можна просто взяти і вимкнути рубильник.
Валентина Самар: Зрозуміло, це складна система. Хоча у випадку з Кримом у 2015 році патріотичні громадяни просто підірвали ЛЕП і на тому припинили постачання енергії по ганебному і колабораційному рішенню Уряду.
Сергій Головньов: З Кримом легше, бо це півострів, куди йде обмежена кількість ліній на невеликій території. Якщо умовно обірвати перетік електроенергії по цих лініях, ніякого живлення Криму не буде. Тут не так, бо багато різних мереж з різних боків проходили по цих територіях.
Валентина Самар: Так, але ми знаємо, що рубильник Запорізької АЕС був відключений у серпні-вересні 2022 року. І вже 12 вересня гауляйтери Херсонської і Запорізької областей говорили про відновлення перерваного у 2015 році постачання з Криму. Чи реально це і чи є в Криму така генерація?
Сергій Головньов: Я не дуже слідкував за тим, що будувалось у Криму. Наскільки пам’ятаю, росіяни збудували ТЕС на газу. Весь газ, який видобувався українськими вишками, так званими вишками Бойка, йшов на Крим. Там своя електроенергія присутня і в принципі вони могли це забезпечити.
У цій війні є своя специфіка. За пару днів до повномасштабного вторгнення Україна від’єдналась від об’єднаної енергомережі з РФ і Білоруссю і приєдналася до Європейської мережі. В цих мережах різні частоти. Тож якщо умовно кинути дріт з кримської мережі і під’єднати до української, це б не спрацювало. Вони могли під’єднати Крим до окупованої території материкової України тільки в тому разі, якби вони від’єднали мережі окупованої території від української енергомережі. Якщо це правда, з того часу на окупованих територіях просто неможливо було б споживати електроенергію з українських обленерго.
Валентина Самар: Але споживали, виходить. Судячи з позовів, які подали електропостачальні компанії, зокрема, дочка «Запоріжжяобленерго» ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», вимоги до окупованих громад виставляються аж по грудень 2022 року. Андрій Єрмоленко, начальник Семенівської військової адміністрації, говорить про те, що їм виставлений рахунок на 374 тисячі гривень за начебто спожиту електроенергію з травня по грудень 2022 року. Він називає «Запоріжжяобленерго» шахраями, оскільки ще у квітні всі заклади і установи фактично припинили діяльність за українським законодавством і не могли бути споживачами електроенергії. 60% «Запоріжжяобленерго» належать державі Україна, решта — трьом кіпрським компаніям. Дві з них записані на Оксану Марченко, дружину Віктора Медведчука. Хто сьогодні контролює цю компанію і хто відповідає за ці позови?
Сергій Головньов: Те, що вони вимагають гроші за період, в який фактично споживання технічно не мало бути і не могло бути, — це повна маячня. Щодо тих, хто контролює. Вочевидь, контролює держава, в особі Міненерго. Йому належить створена у 2022 році компанія «Українські розподільні мережі» (ОРМ), в яку протягом її півтора року існування Міненерго намагається запхати, формальною мовою консолідувати, всі обленерго, в яких контрольні пакети акцій належать державі. «Запоріжжяобленерго» також туди входить. Буквально місяць тому ця консолідація завершилась. Ні для кого не було секретом, що до війни міноритарні пакети акцій там мали Ігор і Григорій Суркіси і Костянтин Григоришин. Підозрюю, що там, де були Суркіси, там була і частка Медведчука-Марченко. Зараз це не важливо, тому що, вочевидь, ніяких грошей вони не отримують. По-перше, це технічно неможливо, по-друге, там і нема ніяких дивідендів.
Чому з’являються ці позови? Це моя думка, поясню, на чому вона ґрунтується. На засіданнях Комітету ВРУ з питань енергетики і житлово-комунальних послуг це питання багато разів обговорювалось. Суть у тому, що енергосистема у величезних боргах. В першу чергу, це пов’язано з так званим PSO (механізм покладання спеціальних зобов’язань з постачання електроенергії для потреб населення). «Енергатом» має платити компенсацію за занижену ціну електроенергії для населення. Влітку у нього був дуже малий виробіток, ціни на електроенергію були порівняно невисокі, і він взагалі нічого не платив. Пішли борги по всій системі. Тобто, якщо «Енергоатом» не платить ПУПам (постачальникам універсальних послуг — тобто тим, хто має ліцензію на постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам), в тому числі «Запоріжжяелектропостачання», воно зі свого боку не платить тариф на розподіл енергії. Відповідно гроші недоотримують і «Запоріжжяелектропостачання», і «Запоріжжяобленерго». Звичайно, вони хочуть компенсувати ці втрати і, серед іншого, позиваються всюди, де теоретично можливо отримати якісь гроші.
Валентина Самар: У цей же час до інших енерготрейдерів, які також вимагають від юридичних осіб і громад на окупованій території тієї ж Запорізької області сотні тисяч і мільйони гривень, в свою чергу позивається «Укренерго». Воно має забрати в трейдерів гроші за відпущену, скажімо так, енергію.
Сергій Головньов: Укренерго збирає тариф на передачу. Вартість електроенергії, яка мала б бути оплачена цим ПУПам, потім розділяється. Частина йде за спожиту електроенергію, частина як тариф на розподіл обленерго, частина — як тариф на передачу «Укренерго». Є така проблема, ланцюжок позовів. Народні депутати навіть звертались до голови «Укренерго» Володимира Кудрицького з проханням притримати ці позови. Бо якщо «Укренерго» їх виграє і виконавча служба почне блокувати рахунки учасникам ринку — енергопостачальних компаній, обленерго — це призведе до колапсу. Ніхто нікому не зможе платити, навіть якщо з’являться гроші.
Теоретично, з вересня гроші почали з’являтись. Тому що «Енергоатом» вийшов у роботу усіма наявними блоками, збирає більше грошей з ринку і відповідно може виплачувати борги. Всі бояться візиту контролюючих органів — БЕБ, ДБР, НАБУ, ДАСУ, інших — і хочуть прикрити свої сідниці папірцем, подаючи позови в суд на контрагентів.
Валентина Самар: Енерготрейдер «Енерджи» з Харківської області, з якого «Укренерго» хоче стягнути майже 8 мільйонів гривень, у свою чергу передав право на стягування начебто боргів зі споживачів з окупованої території Запорізької області якомусь ФОПові. Тепер цей ФОП ходить по судах і вимагає мільйони у людей, у яких росіяни вже відібрали все їхнє майно. Що держава має зробити, щоб зупинити потік боргів, стягування цих боргів і блокування рахунків?
Сергій Головньов: Щодо громад, з яких стягують по 300-400 тисяч гривень за 2022 рік. Для них це, звичайно, проблема. Але, мені здається, це питання більше юридичне і його можна відносно легко вирішити, бо гроші невеликі: 300 тисяч для ринку, на якому заборгованість сягає 30 мільярдів гривень.
В цілому, має бути політичне рішення. Я думаю, щодо зміни цього механізму PSO. Проблеми почались до повномасштабної війни. Восени 2021 року, коли, так би мовити, знизили тариф на електроенергію для населення, хто споживає до 250 кВт-годин на місяць. Це було розраховано на споживання в мирний час, на виробництво в мирний час. Під час війни дуже сильно впало і виробництво електроенергії, і споживання. Відповідно, обсягу грошей просто не вистачає для того, щоб ринок існував без боргів.
Звичайно, є ще проблеми з корупцією ПОПів в різних областях, обленерго. Величезна проблема – «Харківобленерго», керівник якого Костянтин Логвиненко? наколядував мільярди гривень через те, що просто не платив гроші тому ж самому «Укренерго». Він це почав робити ще до війни, ну а під час війни, звичайно, залізна відмазка — бойові дії.
Енергоринок називають відром, з якого витікає набагато більше, ніж втікає. Треба міняти PSO. Найкращий варіант — відкривати ринок для населення, а для категорій громадян, яким важко платити за електроенергію, надавати субсидії. Так як це приблизно було з газом у 2016 році. Але зрозуміло, що до кінця війни ніхто цього робити не буде. Тому, я думаю, що ми так проіснуємо ще деякий час точно. Борги будуть накопичуватись, всі з усіма будуть судитись.
Фото: investigator.org.ua
Валентина Самар: Невтішний висновок для людей, які до нас звертаються з питанням, що робити? Ситуація стосується усіх окупованих територій, крім Криму. Це проблема колосальних масштабів, яку уряд не збирається ніяким чином вирішувати. Чи не будуть наступними газовики?
Сергій Головньов: Не знаю. До речі, там процес консолідації вже відбувся. Наприклад, «Запоріжгаз» раніше належав олігарху Дмитру Фірташу, зараз він під контролем Нафтогазу. І в електроенергії, і в газу відбуваються приблизно споріднені процеси: розподільчі компанії держава бере під себе.
Щодо порад керівникам громад. Мені здається, звернення в прокуратуру за судовий позов, є хиткою юридичною конструкцією. Насамперед тут не Генпрокуратура має допомогти, а Міненерго і регулятор НКРЕКП. Щодо цього кейсу НКРЕКП давало роз’яснення. Воно каже, що з листопада 2022 року вже нічого рахувати не треба. Мабуть, було б добре, якби чиновники з Міненерго, з НКРЕКП зі свого боку достукались до Офісу президента, який може натиснути на Кабмін, щоб той оперативно вирішив би питання якоюсь постановою.
Валентина Самар: Точка входу одна.
Сергій Головньов: Точка входу — Офіс президента. Ні для кого не секрет. Враховуючи, що президент може відмінити рішення НКРЕКП, яке вже було прийнято, напевно є сенс відразу йти до Офісу президента. До того ж для керівників військових адміністрацій це пряме керівництво.
Валентина Самар: Чого чекати зимою? Що з баланом? Є різні прогнози нашої енергетичної стійкості. Що прогнозуєте ви?
Сергій Головньов: Прогнозую, що відключення будуть. Питання коли і якого масштабу. Судячи з релізів, які видає «Укренерго», у нас з’явились проблеми з генерацією, щойно почались холоди.
Всі учасники ринку розраховували на баланс, але проблема в тому, що багато блоків ТЕЦ побиті. Коли диспетчер «Укренерго» дав їм команду навантажуватись, вони почали вилітати в аварійний ремонт. Вони зараз не працюють, через це «Укренерго» тягне аварійну допомогу з сусідніх країн. Міг би врятувати комерційний імпорт електроенергії, але його немає через непередбачувану ситуацію із цими аварійними ремонтами.
Може настати такий момент, що в сусідніх країнах скажуть: вибачте, у нас тут теж холодно, і ми теж використовуємо електроенергію, щоб забезпечити своїх споживачів. Тоді будуть відключення. Особливо це стосується піків споживання: десь з 16:30 до 19:30. Якщо обстрілів не буде, у порівнянні з минулим роком, це буде лайт-ситуація.
Валентина Самар: Але ж її ніхто не очікує. Ми бачимо економію ракет з боку Росії, вона накопичує їх на період найсильніших морозів, щоб завдати нам найбільших збитків. Сподіваючись, що люди будуть тиснути на військове і політичне керівництво для заморожування конфлікту, якого так хоче Путін.
Сергій Головньов: Може бути і зворотна ситуація. Рік тому, 23 листопада, у нас стався блекаут — вся країна потухла на декілька годин. І в чому тут іронія? Згадаймо слова нашого міністра енергетики, який казав, що відключень не буде, якщо обстрілів не буде. А проблема в тому, що відключення можуть бути навіть без обстрілів. Якщо будуть обстріли, всім зрозуміло, чому сталося відключення. А якщо їх не буде, а відключення все одно станеться? Це буде незрозуміло для людей. Бо що ж тоді влада робила цілий рік і чому казала, що все нормально?
