Буквально, «топить украинских детей» призвал в одном из эфиров, теперь уже бывший директор русскоязычного Russia Today Антон Красовский. Такое заявление оказалось картинно неприемлемым для его коллег по цеху, которые еще вчера ратовали за уничтожение украинских городов. Теперь же, вдруг, решили поиграть в гуманистов, демонстративно отрекаясь от Красовского. Но дело в том, что он не предложил ничего принципиально нового. Ничего из того, чего российские войска и оккупационные администрации на занятой территории не делали бы и так. Разве, может, в не столь буквальных и вызывающих формах.
Коли 18 лютого 2022 року російські гауляйтери в Донецьку і Луганську, під приводом імовірного наступу ЗСУ, оголосили так звану «евакуацію» цивільного населення, було зрозуміло кого це торкнеться в першу чергу. Найбільш незахищеними виявилися діти. Саме вихованців дитячих будинків з Донецька і Луганська першими «евакуювали» до Ростова-на-Дону. Вивозити своїх вихованців росіянам допомогли самопроголошені керівники цих закладів – так звана «директор» «ДОУ ЛНР «Луганський дитячий будинок» — Вікторія Мочалова та «директор» «Дитячого соціального центру» з міста Донецьк – Тетяна Соркіна. У 2014 році Соркіна відзначилася тим, що самовільно повернула в Донецьк двох 5-річних хлопців сиріт, яких вивезли звідти до Миронівського ЦСПР в Київській області. Зі слів російської пропаганди діти приїхали в Донецьк хворими і зацькованими.
Вихованці дитячих будинків, притулків для літніх людей завжди були першими російськими жертвами в іграх про гуманізм. Серед вчителів і вихователів, на окупованій території часто знаходилися бажаючі в цьому допомогти. У крайньому разі їх посилювали російські «волонтерські десанти». Власне тому, що організувати красиву пропагандистську картинку «евакуації» — груп дітей, колон білих автобусів, добрих «дядь-волонтерів» з літерами «МЧС» на спині, так значно простіше.
У жовтні 2022 схожа історія повторилася в окупованому Херсоні. Щоправда, тут російські окупанти проявили диявольську винахідливість, якої не вистачило Красовському.
Шкільні канікули чи все ж евакуація?
5 жовтня 2022 року так зване «міністерство освіти» Херсонської області оголосило про канікули у закладах середньої і професійно-технічної освіти. В Херсоні, Білозерському, Бериславському, Каховському, Снігурівському «муніципальних округах» і Новокаховському «міському окрузі». Опублікували «наказ» в якому рекомендували керівникам освітніх установ організувати оздоровлення своїх вихованців. 11 жовтня канікули запровадили на всій підконтрольній РФ частині Херсонської області, а їх дію продовжили до 25 жовтня.
Окупаційна адміністрація, очолювана Володимиром Сальдо, намагалася петляти, не відкриваючи суті справи. Наскільки це їм вдавалося в силу обмежених інтелектуальних спроможностей. У перший же день заявлених «канікул» кримський колега Сальдо – Сергій Аксенов оголосив, що Крим «прийме на відпочинок 5 тисяч дітей з Херсонщини».
Володимир Сальдо, так званий т.в.о. «губернатора Херсонської області» у Євпаторії, 08.10.2022 Фото: скріншот Rutube Первый канал
8 жовтня Сальдо відвідав Євпаторію, саме там в кількох літніх таборах розмістили херсонських дітей. Дивним чином, крім власне дитячого відпочинку, постало питання виїзду з Херсонщини дорослих. «Пока у нас не спокойно, пусть лучше кто хочет будет здесь. Та же самая возможность предоставляется уже и для взрослых. И Краснодар, и Ставрополь, Крым […] готовы принять и взрослых и детей. До 10 тысяч, каждый край обещает принять». Російський «журналіст», ще щось намагався розпитати про «відпочинок обдарованих дітей», але новоявлений в.о. губернатора вже проговорився.
На той момент, ні про які офіційні «евакуації» ще не йшлося. Звісно, українська спільнота почала бити на сполох. 9 жовтня 2022 року, перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський застерігав, що росіяни можуть не повернути дітей батькам херсонців, посилаючись на небезпечні умови проживання.
Сальдо і далі невміло виправдовувався, відверто брехав, знову ненавмисно видаючи російських господарів. 10 жовтня на місцевому колаборантському ТВ в інтерв’ю сказав буквально таке. До 10 тисяч [людей] на оздоровлення може прийняти кожен російський регіон [т.з. «Республіка Крим», Краснодарський і Ставропольський край]. Але населення Херсонської області значно чисельніше. «Логически как-то не увязывается с эвакуацией». Все це, мовляв, пропагандистські виверти ворогів.
За три дні, 13 жовтня все логічєскі увязалось. Сальдо офіційно попросив про допомогу з «евакуацією». Того ж вечора, з наперед заготовленої методички, прозвучала відповідь Марата Хуснулліна, офіційного куратора кримських питань в російському Уряді. Було ухвалено рішення про допомогу Херсонській адміністрації з організацією виїзду жителів області «в інші регіони країни». Майбутнім біженцям пообіцяли безкоштовне проживання і всі належні умови, аж до сприяння в отриманні житла «тим хто захоче залишитись». Процес депортації офіційно запустили. Чому те, що затіяли росіяни в Херсоні варто називати саме депортацією можна прочитати тут.
Віцепрем’єр РФ Марат Хуснулін приймає запит на «евакуацію» з Херсонщини, 13.10.2022 Фото: kherson-news.ru
Херсонських дітей, шкільні канікули і піонерські табори росіяни використали як димову завісу. Місцем куди звезли школярів стала Євпаторія. 29 жовтня Асоціація реінтеграції Криму писала, що їх розмістили в п’яти таборах: «Дружба», «Здравніца», «Лучістий», «Мрія» та «Чайка». При цьому, факт того, що додому дітей ніхто повертати не збирається, став причиною протестів серед самих школярів, тож «вожатих» таборів посилили співробітниками силових структур, «козаками» і «ополченцями». Ще 8 жовтня в Євпаторії, в таборі «Лучістий», дівчинка 12-13 років, від імені дітей попросила Сальдо відправити до Криму на відпочинок і їхніх батьків. Чим мало не розчулила окупантів. Старшокласники з Каховки, 6 листопада на російську камеру підтвердили, що їх забрали на початку жовтня на два тижні, але потім перебування в таборі продовжили через «евакуацію».
Російський «відпочинок», незважаючи на картинки веселого дозвілля в кремлівських медіа, пов’язаний зі стресом. Для молодших школярів, перспектива розриву з родиною, коли тобі говорять, що ти не можеш побачити тата чи маму, або коли з ними нібито немає зв’язку, є втіленням одного з найстрашніших кошмарів.
Українські діти відстали від російської шкільної програми
Куратором дитячого відпочинку в Криму стала так звана «віце-прем’єр Республіки Крим, міністр праці і соціального захисту» Єлєна Романовская. Власне вона, 6 жовтня однією з перших, розповіла про готовність прийняти дітей. Пізніше, прес-служба «Ради Міністрів Криму» фактично підтвердила, що для «евакуйованих» школярів з Херсонської і Запорізької областей обрали 5 санаторіїв і дитячих таборів. «Лучістий», «Дружба» і «Мєчта» належать до найбільшого кримського конгломерату санаторно-курортних закладів так званого «ДУП РК «Солнєчная Тавріка», що в 2018 році кинуло на гроші Олега Царьова, а АТ «МДМЦ «Чайка» та «ДБУ РК КСД і ДР «Здравніца» — зареєстровані як окремі юридичні особи.
Єлєна Романовская, «віце-прем’єр — міністр праці і соціального захисту Республіки Крим» Фото: РИА Новости
Від самого початку російські окупанти не приховували для чого їм діти з окупованої Херсонщини і Запорізької області. Йшлося не просто про відпочинок, а про «освітньо-оздоровчу зміну». Єлєна Романовская прямо заявляла: «Для нас важно, чтобы у них [дітей] не прекращался учебный процесс […] Мы обговорили с министром образования Крыма, чтобы у них факультативно здесь преподавали русский язык, литературу и историю. Начнём с нашей крымской истории, Крымской весны. Познакомим с крымскими детьми, организуем экскурсии.»
Школярі тут же потрапили в руки вже знайомих нам волонтерів руху #мывместе та під каток позакласних уроків патріотичного виховання «Розмови про важливе» («Разговоры о важном»). Резонансним цей курс у серпні 2022 року став завдяки спробам Мінпросвіти РФ героїзувати так звану «спецоперацію». Буквально виправдовувати в методичних матеріалах «демілітаризацію і денацифікацію» України, героїв СВО і саму можливість смерті на полі бою.
Організоване вивезення дітей (саме дітей, а не родин) з Херсонщини відбувалося не лише до Криму, а й на територію РФ. Це те, про що одразу говорив Сальдо. 11 жовтня 2022 року перший потяг з «херсонськими біженцями» транзитом через Крим прибув до Анапи (Ростовська область). Офіційного рішення про «евакуацію» на той момент не було, а за повідомленнями МНС РФ більшу частину з більш як 500 пасажирів потяга становили діти, в тому числі з дитячих будинків. Донецька історія лютого 2022 року знову повторилася.
Після того як тандем Сальдо-Хуснулін благословив депортації, зрозуміти, яку кількість дітей росіяни вивезли в Крим чи на материк без батьків, фактично, неможливо. В офіційній російській лексиці конструкція «10 тисяч дітей на регіон» перетворилися на «10 тисяч дітей з батьками», а тоді просто на «10 тисяч біженців» в кожній приймаючій області. Пропаганда свідомо емоційно розгойдувала цивільних. Перші заяви Сальдо про «добровільність евакуації», змінювалися прихованим залякуванням про скорочення можливостей для виїзду чи потребу «дати військовим закінчити свою роботу». Те, як воює російська армія добре знають і українці, і самі росіяни. Паралельно в російських медіа набирала сили кампанія ненависті до «евакуйованих» українців. Невдячних «ждунів», які просто не заслуговують на соціальні виплати і прихисток.
«Їх батьки не виходять на контакт…»
2 листопада 2022 року санаторій «Здравніца» в Євпаторії відвідала заступник глави Державної Думи РФ Анна Кузнєцова. Від 9 жовтня тут розмістили дітей вивезених з окупованих районів Херсонської і Запорізької областей. Кузнєцова, колишній дитячий омбудсмен, в своїх коментарях очікувано педалювала проблему «відставання від шкільної програми». Діти погано сприймають навчальні курси російською мовою, а старшокласники не підготовлені до здачі російської підсумкової атестації. Першачкам простіше – вони «будуть починати все з чистого аркуша».
Необхідність силового нав’язування українським школярам російського освітнього «стандарту», в принципі, не піддавалася сумніву. Москва, як і завжди, не визнає своєї агресії, а гуманітарна політика в сфері освіти замість виконання зобов’язань держави-окупанта перетворюється на провідний інструмент ведення війни.
Анна Кузнєцова, заступниця голови Держдуми РФ у санаторії «Здравніца», Євпаторія, 02.11.2022 Фото: скріншот відео kherson-news.ru
З уст Кузнєцової пролунали і значно небезпечніші тези. Імовірно російський владний істеблішмент так промацує межі дозволеного, випробовує реакцію публіки і готує її. Це те, чого дуже остерігалися українські правозахисники і влада, від початку оголошених «канікул».
«Есть еще одна проблема […]. У одной трети детей пока не вышли на контакт родители. То есть получается они здесь находятся, а мы не знаем где их родители, они не проявляют интерес к детям».
Після цього залишається один крок до їх «усиновлення».
Якщо прийняти на віру заяви окупантів про те, що лише в Євпаторії «відпочивають» 850 дітей з Херсонської і Запорізької областей, можна приблизно уявити масштаби. За повідомленням Центру національного спротиву, від початку агресії 24 лютого цього року, з території України в російські регіони було вивезено більше 10 тисяч дітей. Частина з них – сироти, але інші мають родини. Дітей свідомо вивозять, в тому числі, у віддалені області Росії, фактично змушуючи батьків їхати слідом і розшукувати їх.
8 листопада так звана «міністр освіти, науки і молоді Криму» Валєнтіна Лаврік радісно відзвітувала – 9,6 тисяч дітей з Херсонської, Запорізької областей, так званих «ДНР» і «ЛНР» змогли «відпочити в Криму цього літа». Пропагандисти телеканалу «Крим 24» натомість показали, як почалося навчання школярів, які залишились в санаторії «Здравніца». При тому, за їх словами в закладах відпочинку на півострові залишається 545 дітей із Запорізької та Херсонської областей. Ще менш як тиждень тому, на зустрічі з Кузнєцовою, мова йшла про 850 дітей з цих же регіонів.
7 листопада окупанти офіційно припинили так звану «евакуацію» з правого берега Дніпра в Херсоні. За інформацією українських ЗМІ, населення Херсона скоротилось до 70 тисяч мешканців, з довоєнних 320 тисяч.
…
Москва винайшла диявольськи хитрий план депортації. Не просто виселяючи і розпорошуючи по власній території українських громадян, а намагаючись розірвати базові соціальні зв’язки всередині сімей. За димовою завісою «оздоровлення на канікулах», чергуючи методи заохочення і залякування росіяни, по-суті, викрали дітей у родин. Потім виявилося, що частину батьків «не можуть знайти» бо ті «не проявляють інтересу до власних дітей» (!!). Міграційний потік «дітей, які відправились на оздоровлення» злився з потоком «добровільно евакуйованих» дітей і дорослих. Зараз, точно зрозуміти, яку кількість дорослих і дітей (з батьками чи окремо від батьків) росіяни вивезли на свою територію, фактично, неможливо.
Імовірно, внутрішній спротив окупації на Херсонщині виявився значно сильнішим, ніж могли собі очікувати в Москві. Цивільне населення, навіть під загрозою потрапити до м’ясорубки російської «оборони Херсону», коли виїзди на звільнену Україною територію блоковано, не надто натхненно сприйняло перспективу «евакуації». Тоді виродки з Кремля вирішили розіграти на сучасний лад садистську версію історії про гамельнського щуролова.
