В июне крымские преспешники России в очередной раз под видом так называемой «национализации» ограбили имущество украинцев. Среди самых дорогих активов — четырехзвездный Парк-отель «Порто Маре» в Алуште. Это могла быть очередная история о военном преступлении России, однако в ней есть и другая сторона — коллаборационная деятельность украинцев, на которых зарегистрирован «Порто маре» в российской юрисдикции. Они публично заявляют о поддержке «СВО», оказывают российской армии финансовую и материальную помощь, а реальные владельцы бизнеса — члены семьи братьев Вадима Вайспапира и Михаила Евстратова — отказываются давать этим действиям оценку. (Видеоверсия расследования здесь).
Фешенебельний готельний комплекс «Порто маре» з власним пляжем, басейнами, SPA-центром і багатоквартирним будинком розташований на ділянці у п’ять гектарів в центрі Алушти. І до окупації Криму, і під час неї він був і є одним із найкращих курортних закладів Криму.
Бенефіціарними власниками компаній, на які зареєстрований готельний комплекс, є члени родини відомих українських бізнесменів братів Вадима Вайспапіра та Михайла Євстратова. Попри зміну власників компаній-клонів, зареєстрованих у російській юрисдикції, на «громадян Росії» (українців з Криму, які взяли російські паспорти-аусвайси) , кримські гауляйтери рейдернули курортний комплекс за звинуваченням у фінансуванні ЗСУ.
За гіркою іронією долі, під гаслами боротьби з українським «неонацизмом» росіяни привласнили майно синів і онуків Аркадія Вайспапіра — легендарного організатора повстання у нацистському концтаборі смерті Собібор.
Аркадій Вайспапір (в центрі) з синами Вадимом Вайспапіром (зліва) та Михайлом Євстратовим. Фото: Цензор.нет
І тут могла бути вже звична історія про те, як Росія, порушуючи міжнародне гуманітарне право і навіть власне законодавство, прибрала до рук майно українських громадян в окупованому Криму. Таких фактів за роки окупації півострова ми розслідували чимало і ця — в частині незаконної експропріації цивільного об’єкту на окупованій території — безперечно, доповнює перелік воєнних злочинів Росії.
Однак є в цій історії й інший бік — колабораційна діяльність українців, на яких в російській юрисдикції минулого року було переписане курортне майно вартістю майже в 5 мільярдів рублів. Тут і визнання Криму російським, і допомога окупаційній армії, і публічні заяви про підтримку СВО, тобто, війни проти України. І головний слоган «лучший семейный отель России» не залишає жодного сумніву у проросійськості «сім’ї Порто-Маре», як називають свій колектив його очільники. То хто ж у такому випадку його власники і керівники — потерпілі від рейдерського захоплення окупантів чи їхні посіпаки, яким не пощастило? Про це в розслідуванні Кримського Центру журналістських розслідувань.
Власники реальні та номінальні
У далекому 1961 році на місці нинішнього парк-готелю був збудований типовий на той час пансіонат, що згодом отримав назву «Міжнародний центр відпочинку «Юність». У 90-х роках минулого століття почався процес його роздержавлення. Частками статутного капіталу володіли і Алуштинська міськрада, і колективне підприємство «Юність», у 2000-му році з’явилось ТОВ «Парк-готель «Порто маре», а в 2004-му Фонд майна Криму дозволив приватизацію частки у 49% шляхом викупу. Вже за п’ять років колишня радянська «Юність» перетворилась на сімейний готель із назвою «Порто маре».
Майже 10 років, тобто, упродовж усього процесу приватизації, курортний заклад очолював Олександр Миколайович Романенко, колишній секретар Ленінського райкому комсомолу, який був керівником кількох оздоровниць і навіть встиг недовго побути заступником прем’єра Криму. Після окупації він взяв російський паспорт і вступив до шовіністичної партії «Справедливая Россия». У цій історії нам також буде цікава його дружина — мешканка Алушти Ольга Володимирівна Романенко, на яку записані частки у 33,3 % в трьох українських компаніях — засновницях «Порто маре».
Подружжя Ольга та Олександр Романенко, засновники парк-готелю «Порто маре», відповідно, в українській та російській юрисдикції Фото:соцмережі
З 2010 року готелем і юрособою «Парк-готель «Порто маре» ХХІ», беззмінно керує киянин Михайло Едуардович Биченков. Причому, і в українській, і в російській юрисдикції. Він, як і Ольга Романенко, має стабільну частку в українських компаніях — засновницях цього бізнесу, щоправда, набагато меншу — 6,7 %.
Під керівництвом Биченкова «Порто маре» тричі перемагав у конкурсі Russian Hospitality Awards у номінації «кращий сімейний готель Росії». У 2022 році нагороду отримувала дружина Михайла — ялтинка Ольга Петрівна Биченкова, в дівоцтві — Москаленко. У 2015 році вона перемогла у конкурсі краси «Королева Криму», а минулого року реальні власники «Порто маре» переписали на неї контрольні частки у компаніях-клонах, зареєстрованих в Росії.
Ольга та Михайло Биченкові на врученні «Парк-отелю «Порто маре» російської премії у номінації «Кращий сімейний готель». 2018 рік,. Фото: hospitalityawards.ru
Тепер про реальних власників цього бізнесу. Активи готельного комплексу від початку були розділені між двома ТОВ — «Парк-готель «Порто маре» та «Парк-готель «Порто маре ХХІ», в засновниках яких — чотири пов’язані бенефіціарами юрособи. Але насправді компаній, афілійованих з парк-готелем, більше. Приміром, майже 60 квартир у зведеному на території готельного комплексу будинку апартаментів належать паливній компанії «Карлтон трейдінг Україна», що має спільних з «Порто маре» бенефіціарів — рідних братів Вадима Вайспапіра та Михайла Євстратова. (Схоже, мати різні прізвища в цій родині — традиція).
Зліва направо: Михайло Євстратов, Алла Євстратова, Інна Воловик, Лідія Воловик, Вадим Вайспапір. Фото: Facebook Михаил Евстратов
Киянин Вадим Аркадійович Вайспапір має розгалужений бізнес у декількох сферах, в основному — в аграрному і паливно-енергетичному. Він є бенефіціаром більш ніж 40 компаній, серед яких — п’ять заводів з виробництва біогазу, два цукрові та спиртовий заводи, а земельний банк холдингу «Галс агро» налічує 40 тисяч гектарів.
Брати і бізнес-партнери Михайло Євстратов (зліва) та Вадим Вайспапір Фото:facebook Михаил Евстратов
«Ми по індюках десь треті, у нас є свині, є корови дійні. Основною культурою був буряк — ми обробляємо 40 тисяч гектарів землі в Київській та Чернігівській областях», — розповідав Вадим Вайспапір у інтерв’ю каналу Andrey Zakrevskij минулого року, погоджуючись, що по виробництву спиртів його Гайсинський завод — №1 в Україні.
Дружина Вадима Вайспапіра — Лідія Воловик, також бізнес-партнерка чоловіка. У подружжя троє дітей. Причому двоє старших — Олег та Інна — носять прізвище матері, а наймолодший Давид — прізвище батька. Причина такого розкладу невідома, а для цієї історії і несуттєва. Всі троє дітей задіяні в родинному бізнесі. Олег Вадимович Воловик та Давид Вадимович Вайспапір є бенефіціарами у компаніях-засновницях курорту «Порто маре» з найбільшими частками їх статутного капіталу.
Родина Вайспапірів і Євстратових (зліва направо): Олег Воловик, Давид Вайспапір, Вадим Вайспапір, Лідія Воловик, Алла Євстратова, Михайло Євстратов , Інна Воловик. 2017 рік. Фото: facebook Михаил Евстратов
Старшому брату і бізнес-партнеру Вадима Вайспапіра — Михайлу Аркадійовичу Євстратову цьогоріч виповниться 76 років. Він лікар за фахом, як і його дружина — Алла Іванівна Євстратова, на яку оформлені частки у двох компаніях, що є засновницями «Порто маре». Михайло Аркадійович виставив в соцмережах велику кількість фото із парк-готелю у різні пору року, зафіксувавши часті поїздки на окуповану територію. Судячи з інформації, яку ми маємо на цей час, Євстратов, ймовірно, єдиний із великої родини, хто взяв російський аусвайс — виданий в Криму паспорт РФ, що не визнається у демократичному світі.
Структура власності ТОВ «Парк-готель «Порто маре» та «Парк-готель «Порто маре ХХІ», на які оформлений курорт, ідентичні. Обидві компанії мають юридичну адресу в Алушті, їхні засновниці — «ЮБК-2005», «Кримська рив’єра» та «Чорноморський бриз» — у Києві, за однією адресою — провулок Лабораторний, 3, де прописані багато компаній Вайспапіра і Євстратова. Ще один учасник з мікроскопічною часткою (але не функцією) — Компанія з управління активами «ІС-Холдинг» зареєстрована в Івано-Франківську і належить Ігорю Ілюку.
Після окупації Криму, у 2015 році власники «Порто маре» зареєстрували в російському держреєстрі компанії-клони українських із тими ж засновниками, відтак юридичні особи стали співвіснувати в двох юрисдикціях.
Тут зробимо невеликий відступ і пояснимо, чому на той час вести бізнес в окупованому Криму для українців було законним.
Українські олігархи і корумпанти пролобіювали закон про фейкову «Вільну економічну зону «Крим», що дозволяв бізнесу продовжувати діяльність на окупованій і вже підсанкційній території АР Крим і Севастополя. І те, що західні санкції своєму бізнесу забороняли — українському бізнесу Верховна Рада минулого скликання і президент Петро Порошенко дозволили.
Відтак кримська хімія Фірташа забезпечувала промисловість Росії двоокисом титану із житомирського ільменіту та содою.
Стивідорна компанія і зерновий термінал «Авліта» Ахметова в Севастополі приймали судна-порушники санкційного режиму закритих портів і відвантажували зерно на незаконний експорт.
Аграрна імперія Косюка «Дружба народів Нова» в Криму годувала окупантів курятиною, м’ясопродуктами та фруктами.
Будівельні супермаркети Герег продавали Чорноморському флоту РФ будматеріали.
Медведчук збирався бурити свердловини на Чорноморському шельфі, махнувши, не глядя, діючий попри окупацію український спецдозвіл на російський.
Парк-отель «Порто Маре» Фото:hotel-portomare.com
Готель «Порто маре» також успішно працював і розвивався усі роки окупації Криму, попри те, що його засновниками залишались чотири українські юрособи, які до 2023 року (!) не мали клонів у російській юрисдикції.
Окупаційний уряд в Криму надавав підтримку «Порто маре», чиновники і депутати «Державної ради» брали участь у заходах з приводу розширення сервісів готелю і раділи в інтерв’ю з його успіхів.
«Перше, що мені спало на думку, напевно, час взяти відпустку днів на 10 і приїхати сюди пройти лікування. Зайвим воно не буде однозначно», — відверто ділився планами Олексій Черняк, член президії окупаційної «Державної ради» у Криму, який пізніше став депутатом Держдуми, на відкритті клініки в парк-готелі.
Олексій Черняк, підозрюваний у державній зраді на відкритті клініки в Парк-готелі «Порто маре». Скріншот відео з каналу «Porto Mare — лучший семейный отель России»
«Порто маре» вигравав російські конкурси, пишався званням «кращого сімейного готелю Росії» та забудовував територію, на що потрібен дозвіл окупаційної влади. І «Порто маре» їх отримував без проблем. На території був збудований 100-квартирний будинок і є можливість звести ще кілька будинків на 300 квартир. Благо, площа у 5 гектарів землі і її призначення дозволяє.
Ще раз: все це мі-мі-мі з окупаційною владою Росії в Криму фактично було дозволено владою України завдяки закону про ВЕЗ «Крим». Але влітку 2021 року, напередодні першого саміту «Кримської платформи», президент Зеленський підписав тоді ж нарешті прийняті закони про скасування режиму вільної економічної зони і внесення змін до закону про окуповані території. Відтак з 21 листопада 2021 року заборонено інвестувати в бізнес у Криму. При цьому відповідальність за порушення заборони (як і за порушення санкцій), на жаль, так і не ввели. Тож чи треба дивуватись, що у житті успішного курорту «Порто маре» в окупації нічого не змінилось?
Але є червона лінія, яка повинна була багато що змінити: початок великої війни Росії проти України і введення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність українських громадян. Однак «Порто маре», у засновниках російських компаній якого лишаються чотири українські юрособи, продовжує працювати, ніби нічого не сталось, отримувати прибутки і платити податки і збори країні-агресору. У 2022 році, за даними відкритих фінансових звітів, більше 17 мільйонів рублів заплатили тільки дві компанії «Порто маре». Втім, українські засновники таки муляли.
У грудні 2022 року голова окупаційного уряду Криму Юрій Гоцанюк шле листа міністру фінансів Росії Антону Сілуанову, який також очолює підкомісію урядової комісії з контролю за іноземними інвестиціями.
Гоцанюк просить дати дозвіл на вихід українських юросіб із ТОВ «Парк-отель «Порто маре» і «Парк-отель «Порто маре 21» і відчудження їхніх часток громадянам РФ.
Лист міністру фінансів Росії Антону Сілуанову про дозвіл на вихід українських юросіб із російських ТОВ «Парк-отель «Порто маре» і «Парк-отель «Порто маре 21» . Фото: відкриті джерела
«Ця угода необхідна для подальшої ефективної роботи Готелю, щоб унікальний продукт сімейного відпочинку «Порто маре» продовжував реалізовуватись для виконання бюджету Республіки Крим на благо громадян Російської федерації. Рада міністрів Криму підтримує отель Порто маре у здійсненні вищевказаних угод», — пояснює Гоцанюк.
Примітно, що відчуження часток українських юридичних осіб на користь російських громадян має відбутись у формі дарчої угоди. Тобто, українські компанії і їхні бенефіціари просто подарували свої частки «громадянам РФ». Як свідчить державний реєстр РФ, 5 квітня 2023 року новими засновниками російських ТОВок стали вже знайомі нам Олександр Романенко, на якого записали частку у 33,3 % , яку має в українських компаніях його дружина Ольга Романенко, та Ольга Биченкова з часткою у 67% статутного капіталу. Керівником лишився її чоловік — Михайло Биченков. Усі вони — громадяни України, які після окупації Криму у 2014 році взяли російські паспорти-аусвайси.
Експропріація
Однак у Москві чи деінде на Росії, схоже, уважніше придивились до унікального курортного продукту і вирішили його з’їсти самі. Кримські чиновники, які ще вчора здували з «Порто маре» порошинки і сприяли улагодженню питань з українськими власниками, раптом вирішили його «націоналізувати».
23 квітня 2024 року окупаційний уряд Криму затвердив Розпорядження про « примусовий викуп із приватної власності трьох компаній, на які оформлено готельний комплекс «Порто Маре», для потреб Республіки Крим і «за умови попереднього та рівноцінного відшкодування його вартості».
Скріншот із сайту «Порто маре» Фото:hotel-portomare.com
В семи компаніях, пов’язаних із діяльністю готеля, призначили тимчасову адміністрацію на чолі із непублічним москвичем Кіріллом Морозовим.
29 квітня Морозов з групою осіб та розпорядженням окупаційного уряду увірвались в парк-готель, показали менеджменту на двері і заволоділи документацією, печатками та електронними підписами компаній. Їхні засновники — Романенко та Биченкова — заявили про рейдерське захоплення готельного комплексу, подали позов до суду, заяву про злочин в Слідчий комітет РФ, надіслали скарги голові ФСБ, генпрокурору, і звісно ж, — Владіміру Путіну, з с глубоким уважением и верой».
«Коли почалась СВО, розуміючи, що Ви, президент Росії, вчиняєте правильно і, повністю підтримуючи вашу політику, як патріоти нашої країни ми активно підтримали СВО, надаючи допомогу матеріальну та фінансову. Ми гарантуємо, що ніколи і ніяк не фінансували ЗСУ», — йдеться у поширеному в ЗМІ відкритому листі Путіну, підписаному Ольгою Биченковою та Олександром Романенком.
Однак все виявилось марним. За два тижні після рейдерського захоплення готельний комплекс «Порто маре» був експропрійований, а на початку червня його майно внесли до переліку об’єктів власності так званої республіки Крим. Серед інших об’єктів, чиїми власниками є громадяни України і про які ми розповідали в наших розслідуваннях.
«У процесі проведеної роботи виявлено, що парк-отель «Порто маре» здійснює грошові операції з юридичними особами, зареєстрованими в Україні, засновником яких є Вадим Вайспапір — громадянин України, який підтримує злочинний київський режим і спонсорує ЗСУ», — говориться в повідомленні комітету із майнових та земельних відносин окупаційної «Державної ради» Криму.
Колаборанти з «Порто маре» і позиція реальних власників
Керівництво «Порто маре» категорично заперечує фінансування ЗСУ і детально перераховує на сайті і в інтерв’ю свою підтримку «СВО».
Передали сотні ковдр і комплектів постільної білизни та рушників у військовий шпиталь в Севастополі та в штаб партії «Единая Россия». Перерахували гроші для потреб військового шпиталю.
Зібрали гроші та одяг для біженців із зони СВО.
Розмістили родини учасників СВО на прохання уряду.
Скріншот із сайту «Порто маре» Фото:hotel-portomare.com
У матеріалі на сайті телекомпанії «Царьград» православного олігарха Малофєєва знаходимо нові цікаві деталі підтримки окупантів. Виявляється, у 2014 році готель «Порто маре» надав 200 місць для проживання співробітникам спецпідрозділів російського МВС, а саме – ОМОНу і СОБРу, які «забезпечували охорону порядку «крымской весны», тобто, забезпечували режим окупації півострова.
Там же опубліковане фото подяки керівництву , усім засновникам та співробітникам ТОВ «Порто маре» від медичного загону спеціального призначення Міноборони «Урзус», який працює на лінії фронту. Із тексту подяки зрозуміло, що у цьому випадку йдеться не про підодіяльники і рушники, а про набагато вартіснішу допомогу «учасникам СВО»:
«Участь вашого товариства у долі поранених солдат важко переоцінити, адже ви придбали і надали необхідне обладнання, що значно полегшило процес лікування і надання швидкої допомоги. Ми високо цінуємо вашу турботу про здоров’я людей і прагнення внести великий внесок в нашу спільну перемогу!».
Подяка «Порто маре» від підрозділу «Урзус» Фото:Telegram 2024
Командир «МОСН «Урзус» Євгєній Алєксандровіч Рунов з позивним «Пастор», який підписав подяку керівникам і власникам «Порто маре», у російській армії — з 2005 року. Брав участь у спецопераціях за кордоном, які він називає «допомогою братнім республікам» і не перший рік воює проти України. Загін «Урзус» вперше публічно проявився у жовтні 2023 року. Він входить до структури так званого «Добровольческого штурмового корпуса», що діє під парасолькою квазіприватної військової компанії «Редут », яка об’єдную добровольчі формування і повністю контролюється Головним управлінням розвідки Генштабу МО РФ (більш відоме за старою назвою — ГРУ).
Про ПВК «Редут» ми розповідали в розслідуванні про добровольчий корпус «Медведи», який має тренувальну базу в Криму. Отже, «Порто маре» надає допомогу підрозділу, що входить до підконтрольного ГРУ формування.
Євгєній Рунов, командир загону «Урзус. 2023 рік. Фото:lugansk-news.ru 2023
Як виявилось, допомога тут обопільна, а зв’язки набагато тісніші. Одним із адвокатів, який представляє інтереси «Порто маре» після його рейдерського захоплення, є Дмітрій Вадімовіч Чєчєрін. Його цитують медіа, його контакти розміщені на сайті про рейдерське захоплення готельного комплексу. І його ж з позивним «Адвокат» ми знаходимо у складі все того ж загону «Урзус».
«У нашій команді «МОСН «УРЗУС» знаходяться «Адвокат» и «Топор». За позивним зрозуміло, що «Адвокат» надає сприяння з покращення правової роботи в загоні… З перших днів надає підтримку СВО», — говорять на відео бійці спецпідрозділу.
Однак опубліковані в соцмережах фото Чєчєріна ставлять під сумнів його статус некомбатанта — юриста, який лише надає допомогу військовим, при цьому не бере участь у бойових діях. Ось тут адвокат «Порто маре» зі зброєю в руках в Бахмуті. Як то кажуть, без коментарів.
Дмітрій Чєчєрін, адвокат «Парк-отеля«Порто маре» в Бахмуті. Фото: Телеграмканал «Адвокат на связи»
ЦЖР вдалося зв’язатися із трьома бенефіціарними власниками курортного готелю «Порто маре». Однак розмови не вийшло.
Вадим Вайспапір відмовився коментувати не тільки факт експропріації його власності, а й дії керівника і номінальних засновників парк-готелю. Причина «поважна»: аби «не зашкодити людям». Тобто, колаборантам, які підтримують агресивну війну Росії проти України не тільки на словах, а й на ділі — допомагають армії РФ фінансово і матеріально.
Давид Вайспапір, який багато подорожує за кордоном і після 2022 року, посилаючись на зайнятість, відповів у стилі «давайте вже з понеділка».
Олег Воловик, старший син Вадима Вайспапіра, як і батько, переймається долею колаборантів, а тому не хоче говорити про експропріацію Росією родинного бізнесу. На питання, чи узгоджували керівники парк-готелю з ним як з бенефіціаром свою позицію щодо підтримки «СВО», відповів: «Я з 2014 року номінально там маю якусь вагу, але по факту це вже давно не наше і ніякого відношення, по факту, ми не маємо». Він також стверджує, що з 2014-го «ми не спілкуємось ні з ким з тої сторони».
Все ж нагадаємо Олегу Воловику, що в ТОВ «Чорноморський бриз», яке до квітня 2023 року було засновником парк-готелю і в російській юрисдикції, він має частку у 40%. Численні фото з «Порто маре» після 2014-го року, опубліковані в соцмережах Михайлом Євстратовим, спростовують твердження про «ми не спілкуємось з тою стороною».
Також, як виявилось, до окупованого Криму їздили не лише Євстратови. За злитими даними сервісу sirena-travel.ru, 16 червня 2016 року дехто Вайспапир Вадим Аркадьевич (дані паспорта громадянина України співпадають) ранковим рейсом із закритого аеропорту «Сімферополь» літав до Москви, аеропорт «Домодедово», чим порушив державний кордон України.
Чи є в описаних діях менеджменту і засновників російських юросіб Парк-готелю «Порто маре» ознаки злочину — колабораційної діяльності? На наш погляд, так.
Вони діяли самовільно, публічно виправдовуючи збройну агресію проти України і надаючи допомогу армії РФ, чи з дозволу і розпорядження законних власників цього бізнесу? Невідомо.
Але немає сумніву в тому, що відчуження активів українських юросіб на користь так званих «громадян РФ» вже під час великої війни, на яке дав дозвіл сам міністр фінансів Росії, було неможливим без участі бенефіціарів цих компаній.
Сподіваємось, що правоохоронні органи ретельно перевірять зібрану нами інформацію і кваліфікують дії усіх фігурантів цієї історії відповідно до закону.
