На прошлой неделе Украина получила долгожданный статус кандидата в ЕС. Но одновременно с утверждением статуса кандидата Брюссель выдвинул украинским властям и ряд требований относительно реформ, предоставив список из семи пунктов. В их числе и назначение руководителя Специализированной антикоррупционной прокуратуры.
Невыполнение этих требований чревато потерей статуса – этой исторической победы украинского народа.
Конкурс на должность завершился еще шесть месяцев назад и для назначения нужно только пятиминутное заседание конкурсной комиссии. Но заседание не проходит, несмотря на многочисленные попытки части комиссии его собрать.
Не секрет, что неназначение руководителя САП было одним из ключевых упреков Украины перед предоставлением статуса кандидата, однако это даже не стало аргументом для власти.
А это значит, что сценарий срыва уже завершенного конкурса остается ключевым планом, несмотря на сверхвысокие ставки. Возможные сценарии расписал в колонке на УП Виталий Шабунин, глава правления Центра противодействия коррупции.
Очевидно, що такі сценарії зриву будуть побудовані на рішенні апеляційного суду у справі щодо конкурсу.
Одразу після схвалення Єврокомісією висновку про надання Україні статусу кандидата стало відомо про призначення на 12 липня цього року дати судового розгляду апеляційних скарг на скандальне та незаконне рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК).
Склад суду та поточне свідоме затягування із призначення свідчать, що зрив конкурсу буде відбуватися руками ще нереформованих судів. Останнє особливо цинічно на фоні того, що серед умов кандидатства є і завершення судової реформи.
Нагадаю, що в грудні 2021 року суддя ОАСК Огурцов, який також є підозрюваним у справі НАБУ і САП, виніс незаконне рішення про скасування порядку, за яким відбувався конкурс. Суддя беззаперечно не міг бути об’єктивним, оскільки керівник САП може прямо впливати на хід справи щодо нього, а переможець конкурсу Олександр Клименко також був одним із слідчих у справі щодо цього судді.
Підозрюваними у справі НАБУ і САП є і голова ОАСК і його заступники.Ця справа нещодавно уже була передана на розгляд Вищим антикорупційним судом.
Однак склад суду, який розглядатиме апеляційну скаргу 12 липня, також викликає застереження.
Головуючий суддя у справі раніше мав російське громадянство та отримував негативний висновок від Громадської ради доброчесності (орган громадянського суспільства, який уповноважений готувати висновки щодо доброчесності суддів). Цей негативний висновок щодо судді затверджував в тому числі Роман Куйбіда – незалежний член комісії з обрання керівника САП від Ради Прокурорів. Проте у відводі головуючого судді суд відмовив. Упередженими та поміченими в численних скандалах є також 2 інших суддів у складі колегії. Тобто очевидно, що Офіс Президента має важелі впливу на рішення цих суддів щодо конкурсу.
Призначення розгляду справи в липні та ручний склад суду може свідчити про те, що незаконне рішення суду першої інстанції, замість скасування, буде засилене. І таким чином конкурс буде зірвано.
Те, що конкурс не був завершений до надання Україні статусу кандидата в ЄС, також свідчить про саботаж. Адже необхідність завершення конкурсу неодноразово озвучувалась з боку представників ЄС напередодні.
Надалі влада спробує знівелювати конкурс ще до того, як він формально постане у вимогах надання Україні фінансової підтримки від ЄС та Міжнародного валютного фонду, щоб не допустити завершення конкурсу як умову надання Україні фінансової допомоги.
Сценарій 1. Влада може ліквідувати всі пройдені процедури конкурсу і говорити про необхідність нового. Це зручно, оскільки до призначення керівника САП інституцією фактично керує політично призначена Генпрокурорка Ірина Венедіктова.
Сценарій 2. Це викривлення результатів конкурсу, коли влада скористається незаконним рішенням суду для фальсифікації його результатів. Тоді комісія замість переможця конкурсу призначить на посаду кандидата, який набрав менше балів, але натомість буде готовим працювати за вказівками зверху, а не керуючись законом.
Нагадаю, що відбір керівника САП розпочався ще в червні 2020 року. Саме тоді Рада прокурорів України визначила 4 представників до складу Конкурсної комісії з відбору керівника САП: трьох визнаних міжнародних експертів та одного в поважного українського експерта.
Своєю чергою, в українському парламенті декілька місяців тривала політична боротьба за те, кого призначити до складу Комісії. Парламент зміг визначити свою квоту лише з третьої спроби: більшість визначених Верховною Радою членів комісії не відповідали вимогам закону та в процесі відбору виявилися абсолютно політично залежними.
Опісля лише в жовтні 2020 року Комісія почала свою роботу, а наприкінці січня 2021 року оголосила сам конкурс.
Незважаючи на намагання контрольованої частини комісії саботувати незалежний конкурс, єдиний елемент процедури врятував весь процес. Йдеться про затверджену процедуру голосування, за якої рішення вважається прийнятим, якщо його підтримали 2 члени комісії з квоти Ради прокурорів (тобто визнані міжнародні та український експерт) і 5 із квоти парламенту.
Сам конкурс звівся до того, що незалежні члени комісії підтримували гідних кандидатів, а більшість із парламентської квоти намагалися протягнути провладних.
Фактичним переможцем конкурсу став детектив Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Олександр Клименко, який набрав найбільшу кількість балів на всіх етапах конкурсу. Натомість більша частина парламентської квоти відмовилася затверджувати такі результати і призначати Клименка на посаду керівника САП. Фактично саме на цьому етапі процес і зупинився в грудні 2021 року.
Політичною причиною небажання затверджувати результати конкурсу є той факт, що Олександр Клименко очолював слідчу групу в НАБУ у справі за звинуваченням у корупції заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова. Цю справу НАБУ не вдалося довести до логічного завершення та скерування до суду через політичне втручання.
Офіс Генпрокурора незаконно забрав справу в НАБУ та САП та передав її до інших слідчих органів. Це стало можливим, зокрема, через те, що в САП не було керівника на той час, який би міг протидіяти свавіллю з боку Офісу Генпрокурора.
Заразу влади простий вибір: призначити керівником САП Олександра Клименка, який переміг у конкурсі, або ж поставити під ризик кандидатство.
Наразі ще не пізно зробити правильний вибір на користь розвитку країни, а не задоволення своїх інтересів та порятунку чергового Татарова.
