На 9 году войны и 9 месяцах полномасштабного вторжения мы все еще верим в фейки. Не умеем проверять информацию. Не можем сопоставить простые факты. Этот коллаж, который сейчас активно распространяется в украинских ТГ каналах и СМИ, — фейк сделанный первоклассником, пишет в Facebook Евгения Габер, старший аналитик Центра исследований современной Турции, Карлтонский университет.
По-перше, будь-яка людина, яка володіє хоча б базовою турецькою, скаже що це писав або молодший сержант, який прогулював уроки турецької, або перекладали через гугл. Кількість граматичних, орфографічних і стилістичних помилок зашкалює. Починаючи з назви. Це приблизно як «немає сечі терпіти це борошно» (нет мочи терпеть эту муку).
По-друге, навіть візуально видно, що шапка каналу чітка, а рядки розпливчасті. Так завжди буває, коли працюєш у другосортному фотошопі.
По-третє, на сайті A Haber такої новини немає. Єдине, що видає гугл по ключовим словам, — це деякі ТГ канали.
По-четверте, перші офіційні коментарі щодо перемовин Ердогана з Путіним з’явились лише сьогодні ввечері. Їх не було вчора — ні на офіційному сайті Президента Туреччини, ні на державних ТРТ чи Анадолу Ажанси. То з якого, вибачте, переляку такі інсайти з’являться на A Haber (знавці Туреччини знають репутацію цього медіа).
По-п’яте, Президент Ердоган ніколи не називає війну в Україні «спецоперацією». Навіть у розмовах з Путіним, принаймні у публічній площині. Колись це була «криза», потім «конфлікт», зараз «війна» і майже ніколи – «вторгнення» чи «агресія» — як би нам того не хотілось. Але ніколи – «спецоперація».
По-шосте, якщо вже перекладати цей фейк, то перекладати його до кінця. І остання фраза там про те, що лише прямі переговори — єдиний шанс Росії врятувати, точніше «зберегти Крим». Тобто якщо слідувати цій логіці, то нібито президент Ердоган пропонує Путіну звільнити території України і піти на мирні переговори, аби зупинити війну і зберегти Крим. Тут я взагалі не розумію, чому радіють ті, хто поширює це нібито «проукраїнський» фейк.
По-сьоме, мені здається, що за останній час вже стільки всього будо сказано-пересказано про позицію Туреччини, що має бути зрозуміло: ані Ердоган, ані будь-який інший турецький політик (окрім явних маргіналів) не буде торгувати незалежністю і територіями України (насамперед, тому що це суперечить інтересам самої Туреччини). Але так само не буде кидатись на російські БТРи з піснею «батько наш, Бандера». Скільки можна писати відверту нісенітницю про «Ердоган кинув Путіна» чи «Путін кинув Ердогана»??
Шановні блогери та інфлюенсери, астанавітесь. Нам клікбейти чи інформаційну гігієну під час війни?
Цей лонгрід — не тільки про конкретний фейковий скріншот. Помилитися може кожний. Тим більше, коли текст турецькою мовою.
Він про дві біди нашого інформпростору — гонитву за лайками, з боку тих хто пише, та вірою у дива з боку тих, хто читає.
Вибачте за надмірні емоції, але це крик душі. Я вже втомилась просити змінювати назви до моїх інтерв’ю.
Але коли говориш, наприклад, «Туреччина у жодному разі не передасть технології байрактарів Росії, бо це суперечить її інтересам» і на уточнююче питання, чи ви впевнені на 100%, я кажу на 99%, бо в політиці нічого ніколи виключати на 100% не можна. А заголовок роблять «Не можна виключати, що Туреччина передасть технології байрактарів Росії — сказала Габер» і так далі — це НЕ НОРМАЛЬНО.
Ми всі втомилися від війни.
Нам всім хочеться хороших новин і швидких/легких/гучних перемог.
Але так ми точно не переможемо.
