Минобороны наконец-то издало юридическую позицию по смене руководства АОЗ. И это катастрофа

Мнения
Виталий Шабунин, глава правления Центра противодействия коррупции Фото: facebook.com/USPStudies
Минобороны наконец-то издало юридическую позицию по смене руководства АОЗ. И это катастрофа.

Отже, юридична позиція Умєрова в тому, що після звільнення ним Чмута та Джирига наглядова рада АОЗ стала неправомочною:
“… у складі Наглядової ради залишилося лише 2 члени з 5, у зв’язку з чим вона стала неправомочною. Відповідно до законодавства, у разі неправомочності Наглядової ради її повноваження тимчасово переходять до Міністерства оборони України. Це надає Міноборони право приймати рішення щодо управління Агенцією, зокрема щодо призначення, звільнення та відсторонення директора, а також призначення тимчасово виконуючого обов’язки директора.” https://bit.ly/4hfckYM
 
Спираючись саме на цю юридичну позицію – Наглядова неправомочна (бо є 2 з 5-ти членів) – Умєров й приймав всі свої рішення щодо керівництва АОЗ. У тому числі й сьогоднішнє – про звільнення Марини Безрукової.
 
Проблема для Єрмака і Умєрова (і, на жаль, України) в тому, що Наглядова рада АОЗ правомочна до 3 лютого 2025 р. Після звільнення з Наглядової ради Чмута та Джигиря, в її складі залишилося НЕ 2 члени (як пише МО), а 3.
 
Третім діючим членом наглядової ради (до 3-го лютого) є Патрік Аурой, про якого в заяві МО написано наступне: “20 січня 2025 року один із незалежних членів Наглядової ради повідомив про вихід зі складу ради.”
 
Повноваження П. Ауроя достроково припиняються за його власним бажанням, за його заявою від 20 січня. Але за законом (п. 4 ч. 8 ст 11-2 ЗУ “Про управління обʼєктами держвласності” https://bit.ly/4jH8gBZ) такі повноваження припиняються через ДВА тижні з дати подання заяви. (детальний аналіз нижче).
 
А це значить що до 3-го лютого 2025 р. є ТРИ діючих члени Наглядової ради (а не два, як пише МО). Тобто, Наглядова рада АОЗ є правомочною, а значить всі кадрові рішення Умєрова – є незаконними.
 
Ми в ЦПК знали, що саме так Умєров спробує виправдати знищення незалежності АОЗ. Саме тому ще вчора доповнили нашу заяву про злочин цими деталями. Ось документ: https://bit.ly/4jPoIAq
 
І про міжнародну підтримку, НЕзупинкою якої виправдовуватиметься Умєров. Політичні рішення про фінансування союзники прийняли раніше за шапіто, яке влаштував з агенцією міністр оборони.
 
Наприклад, 2 мільярди фунтів стерлінгів було виділено ще в ЛИПНІ https://bit.ly/4gl3g3k, а не сьогодні, як намагається переконати нас Умєров у Фейсбуці https://bit.ly/3CJ0eI6.
 
Воістину міністерство хаосу і брехні.
 
— — —
 
Нижче – детальне спростування “юридичної” позиції Міноборони.
 
Брехня Міноборони #1: …20 січня 2025 року один із незалежних членів Наглядової ради (Патрік Аурой — ред.) повідомив про вихід зі складу ради… у складі Наглядової ради залишилося лише 2 члени з 5, у зв’язку з чим вона стала неправомочною.
 
Насправді: Патрік Аурой подав заяву про припинення повноважень за власним бажанням 20 січня 2025 року. Заява Партіка Ауроя засвідчує це. https://bit.ly/40FbzB3
 
Він склав повноваження за власним бажанням відповідно до п. 4 ч. 8 ст 11-2 закону. Ця норма передбачає дострокове припинення повноважень членом Наглядової ради у випадку подання ним особистої заяви про припинення повноважень за власним бажанням, за умови, що така заява подається не пізніше, ніж за два тижні до припинення повноважень.
 
Цитуємо заяву Ауроя: Тому я повинен покласти край цій, як видається, безнадійній ситуації і відмовитися від своєї посади в Наглядовій раді АОЗ (I must therefore put an end to this seemingly hopeless situation and give up my position on the DPA supervisory board).
 
Тобто, з 20 січня і до 3 лютого 2025 року за Законом Патрік Аурой вважається повноважним членом Наглядової ради АОЗ. Як і повноважною вважається Наглядова рада АОЗ.
 
Більше того, пункт 4 частини 8 статті 11-2 вказує, що повноваження члена Наглядової ради достроково припиняються (в тому числі в разі подання заяви про припинення повноважень за два тижня) з настанням відповідних обставин, без необхідності прийняття рішення уповноваженим органом управління.
 
Міноборони вірогідно прикриватиметься пунктом 5 ч. 8 ст 11-2 закону “Про управління об’єктами держвласності”, за яким дострокове припинення повноважень члена Наглядової ради можливе у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я або з інших підстав.
 
Це може бути хвороба самого члена Наглядової ради або близької людини, чи інша обставина, яка унеможливлює виконання повноважень, про що у листі Патріка Ауроя зазначено не було.
 
Міноборони #2: “Для повноцінного старту роботи члени Наглядової ради мали укласти контракти з Агенцією”.
Насправді: Для “повноцінного старту” наглядової ради потрібно:
 
1) погодження членів НР Урядом (https://bit.ly/3PV7KCZ);
2) призначення їх наказом Міноборони.
 
Наявність наказу засвідчує безпосередньо Міноборони: “Призначення перших трьох членів Наглядової ради (що є достатнім для її правомочності) відбулося 25 жовтня 2024 року наказом міністра оборони.”
 
Договір укладається з уже ПОВНОВАЖНИМИ членами НР, які ВЖЕ набули повноважень в силу погодження їх Кабмін та призначення наказом Міноборони. https://bit.ly/4jBgjAp
 
Міноборони #3: Ця ситуація призвела до… того, що такий склад Наглядової ради не відповідав вимозі закону про те, що більшість членів мають бути незалежними.
 
Насправді, правомочність Наглядової ради засвідчує 1) погодження членів НР Урядом; https://bit.ly/4gkXNJx
 
2) призначення їх наказом Міноборони.
 
Як вказано вище, дострокове припинення повноважень члена НР можливе за умови, що така заява подається не пізніше, ніж за два тижні до припинення повноважень за власним бажанням. Тому до 3 лютого Наглядова рада – повноважна у складі незалежних 3 членів.
 
Міноборони #4: 23 січня 2025 року Голова Наглядової ради Юрій Джигир підписав додаткову угоду без відповідного погодження з Міністерством оборони. Цим він вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом та Статутом підприємства.
 
Насправді: члени НР мають приймати рішення незалежно від волі Міноборони та несуть за свої рішення визначену законом відповідальність.
 
Погодження з Міноборони додаткової угоди про пролонгацію діючого договору з керівницею АОЗ – не вимагається ані статутом, ані законом. Це виключна компетенція Наглядової ради. Про це ми вже писали тут https://bit.ly/3Em5P80.
 
Брехня Міноборони #5: “Після офіційного формування ради з боку Міністерства оборони Агенція не змогла забезпечити належне юридичне оформлення правовідносин із усіма членами Наглядової ради, що призвело до затримки в її роботі”.
 
Насправді: За умови договору з членами Наглядової ради несе відповідальність саме Міноборони, а не АОЗ. Оскільки за законом (ст. 11-2 Закону) саме Міноборони затверджує умови цивільно-правових договорів та визначає особу, яка уповноважується на підписання таких договорів з членами Наглядової ради. АОЗ лише була уповноважена Міноборони на підписання договорів, а не зміну їхніх умов.
 
Міноборони не тільки бреше, а ще й безглуздо маніпулює, адже з 17 грудня по сьогодні Міноборони самостійно визнавало Наглядову раді АОЗ правомочною і листувалось з нею, надаючи вказівки щодо того, які рішення слід приймати. Але це точно не про незалежність ради.
 
Лист перший від 21 січня та від 23 січня (ось наприклад додаток 1 до листа від 23 січня 2025 року https://bit.ly/4hDgfOy) про надання вказівок НР АОЗ відмовити Безрукові у продовженні строку контракту. (https://bit.ly/3EsKkCc)
Ось, що пише МОУ про це.
 
20 січня 2025 року Міноборони отримало лист Голови Наглядової ради із повідомленням про засідання того ж дня, на якому планувалося продовжити контракт з директором Агенції. Того ж вечора у Facebook з’явилося повідомлення Агенції про прийняття цього рішення, хоча міністерство ще не надало свого погодження.
 
21 січня Міноборони отримало інший лист Голови Наглядової ради, в якому міністерству відводилося лише кілька годин на відповідь. Того ж дня Міноборони офіційно рекомендувало не продовжувати контракт із директором, аргументовано обґрунтувавши своє рішення.