У парламенті України оновили прихильників президента. Скандал навколо карального позбавлення мандатів народних депутатів Єгора Фірсова та Миколи Томенка поволі вщухає. Замість бунтівників у парламентську фракцію Блоку Петра Порошенка оперативно завели нових людей. Серед них — вимушений переселенець із Севастополя, 30-річний “ударівець” Дмитро Олександрович Білоцерковець. Хто він і за які заслуги став народним обранцем — у розслідуванні Тетяни РИХТУН (проект Слідство.інфо)
Дмитро Білоцерковець народився у Севастополі. Тут його спершу знали як кандидата у майстри спорту з легкої атлетики і бігуна на середні дистанції. Доки він не добіг до великої політики, дорогою тестуючи цілу низку політичних партій.
Спочатку він очолив місцеву молодіжку партії «Наша Україна», потім був серед засновників осередку “Молодої “Батьківщини”, працював у Партії честі, боротьби з корупцією і організованою злочинністю, але справжню вдачу йому нарешті приніс “УДАР” Віталія Кличка.
Навесні 2013 року Дмитро Білоцерковець вирішив скласти конкуренцію голові Севастопольської міської держадміністрації Володимиру Яцубі на виборах до міської ради. Але мало не вилетів з перегонів: у виборчу комісію надійшли скарги на те, що кандидат у депутати від «УДАРу» навмисно вводить електорат в оману, вказуючи у листівках, що представляє громадський рух «За справедливий Севастополь».
Можливо, міська виборча комісія і зняла б з виборчих перегонів опозиційного регіоналам кандидата, однак врятував молодого політика листом сам Яцуба. В інтерв’ю місцевому виданню він заявив: «Я вважаю, що його ні в якому разі знімати не можна, це буде провокація. Найчистіша. Думаю, що Білоцерковцю за честь, що він проти мене пішов».
Вибори до міської ради “УДАРівець” програв, проте не минуло й трьох місяців, як севастопольці побачили нові передвиборчі листівки від Дмитра Білоцерковця. Влітку 2013 року він вирішив позмагатися за місце народного депутата від 224-го округу, що звільнилося у Верховній Раді після призначення Павла Лебедєва міністром оборони.
Вибори передбачувано виграв олігарх Вадим Новинський. Та Дмитро Білоцерковець теж потрапив у парламент, хоч і в іншому статусі — став помічником на платній основі народного депутата-культуриста від партії «УДАР» Ігора Побера.
фото Тернопільської обласної організації партії «УДАР»
А в Севастополі тим часом набирав обертів скандал, пов`язаний з попереднім місцем роботи Д. Білоцерковця — в ТОВ «Віадук-Р», яке він очолював у 2009-2012 рр.
“Віадук-Р” — фірма майже сімейна. Батько і мати Білоцерковця були його співзасновниками і володіли половиною статутного капіталу. У 2011-му Жанна Білоцерковець мала у товаристві вже дві третини голосів. Вдова іншого засновника товариства стверджувала, що сталося це після підробки протоколу загальних зборів. У реєстрі судових рішень є ухвала Балаклавського районного суду, в якій сказано:
«В ході розслідування встановлено, що при невстановлених досудовим слідством обставинах, невстановлена особа склала свідомо підроблений документ — протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Віадук-Р» від 24 березня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_3, будучи засновником ТОВ «Віадук-Р», приймаючи участь на даному зібранні, дав поступку своїх часток в статутному капіталі ТОВ« Віадук-Р» на користь ОСОБА_4 шляхом укладання договору дарування від 24 березня 2011 року, на підставі якого ОСОБА_3 передав свою частку в ТОВ «Віадук-Р» в розмірі 46,5% голосів ОСОБА_4 Зазначений свідомо підроблений документ — договір дарування від 24 березня 2011 року невстановлена особа надала державному реєстратору Балаклавського району м. Севастополя, яким внесені зміни в статутні документи і дані в Єдиному державному реєстрі».
Прокуратура порушила справу, і 19 грудня 2013 року суд дозволив слідчим вилучити документи фірми з податкової інспекції Балаклавського району.
Чи підтвердився факт підробки, наразі дізнатися неможливо. Принаймні, так вважають у Генеральній прокуратурі України. У відповідь на запит Суспільно-патріотичного руху «Правда» 24 лютого 2016 року начальник відділу публічної інформації прокуратури відповіла, що «всі матеріали кримінального провадження залишилися на тимчасово окупованій території півострова Крим», а механізм відтворення матеріалів справи на стадії досудового слідства не визначений.
Так анексія Криму вирішила проблему з кримінальною справою, яку Дмитро Білоцерковець називає спробою тиску на нього як активного учасника Євромайдану. В інтерв’ю для “Слідства.Інфо” новий народний депутат відмахнувся від усіх звинувачень:
Дмитро Білоцерковець, народний депутат:
— Ще в 2011 році сам цей представник прийшов і приніс документ, що він виходить з підприємства і жодних відносин до нього мати не хоче. Навіть яка дискусія може йти про підприємство, яке є нульовим по балансу і уставному капіталу?
Після анексії Криму Дмитро Білоцерковець остаточно переїздить до Києва і несподівано стає радником Віталія Кличка з питань благоустрою столиці. Які поради міг дати київському меру 28-річний молодий чоловік з іншого міста? Можливо, лідеру “УДАРу” просто хотілося підтримати соратника, який зазнав переслідувань у Севастополі під час Майдану. 7 лютого 2014-го року керівнику молодіжного крила УДАРу просто під будинком у вночі спалили авто.
Як випливає з декларації про доходи Д. Білоцерковця у 2014 році, це була Toyota Corolla 2008-го року випуску. Однак у тій же декларації за Білоцерковцем значиться ще одна Toyota Corolla, тільки вже 2014-го року випуску, ціною у 296 тисяч гривень. Як він зміг її придбати, заробивши за той рік вшестеро менше — 48 тисяч гривень?
Дмитро Білоцерковець, народний депутат:
— Машину я придбав ще десь у чотирнадцятому, десь у травні. Це були заощаджені кошти, які були зароблені моєю сім`єю. За ту частку, поки ми працювали в місті Севастополі.
У березні 2015 року — якраз у розпал компанії з декларування — відносно Дмитра Білоцерковця було проведено перевірку, передбачену ст. 4 Закону України «Про очищення влади»
За словами Д. Білоцерковця, фактів порушення в ході перевірки встановлено не було.
Декларація новоспеченого народного депутата за 2015-й рік, яку він надав Центру журналістських розслідувань, не містить даних про майно чи активи, придбані минулого року. Хіба що зарплатня зросла. За рік Дмитро Білоцерковець на посаді директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА заробив 74 785,95 копійок.
Діяльність Д. Білоцерковця на цій посаді відзначилась резонансною активністю з демонтажу незаконно встановлених МАФів. Відповіддю стала потужна інформаційна кампанія з “компроматом” із севастопольського минулого чиновника. Окрім історії із переходом прав на частку “Віадуку” з’явились звинувачення у тому, що директор Департаменту КМДА одночасно лишається керівником севастопольської ТОВки. Сам Білоцерковець стверджує, що дані про це у держреєстр внесли самі МАФівці.
Дмитро Білоцерковець, народний депутат:
— Я перестал быть в должности директора предприятия сразу же после аннексии Крыма. А потом был случай интересный, когда МАФовики, мы так предполагаем, сделали хитрую спекуляцию. Они, МАФовики, которые пытались придумать мое совместительство, отправили к регистратору, по сути, человека, который перерегистрировал на меня должность директора этого предприятия. Без моего права, без моей подписи. Мы возбудили уголовное дело относительно этой ситуации. Мы потребовали от правоохранительных органов отреагировать. Подписи там были поддельные. Там даже была неправильно написана моя фамилия.
На сьогодні ТОВ “Віадук-Р” — єдиний бізнес, де засвітився Дмитро Білоцерковець — за його словами, членам його сім’ї вже не належить. За даними ЄДР, це правда. Та, як ми з’ясували, ТОВ існує у двох вимірах — українському та російсько-окупаційному. Тобто, фірма водночас зареєстрована у двох державних реєстрах. І має спільних власників.
Українська ТОВ “Віадук-Р” тепер зареєстрована у селі Кислівка Таращанського району Київщини. Її власником є Микола Григорович Ляпко з київською пропискою. Він є автором розробки і виробником “аплікатора Ляпко” й власником цілої низки підприємств у Києві та Донецькій області.
“Російський” “Віадук”, за даними ЄГРЮЛ РФ, зареєстрований у севастопольському Інкермані і його диретором є Олексій Миколайович Ляпко. Фірма стовідсотково належить ТОВ “Брама” із Таганрогу, 99% в якому володіє той же киянин Микола Григорович Ляпко, який має російський ідентифікаційний код, і непублічний севастополець Олексій Коровушкін. Тобто, формально ніякого зв язку із Дмитром чи Жанною Білоцерковцями обидві ТОВки на сьогодні не мають.
