Судно Nefterudovoz 45 М, которое в январе доставило с турецкого порта Самсун в Керченский пролив около трех тысяч тонн ильменитовой руды, а затем вернулось в порт своей приписки Херсон, арестовано. Судно является важным звеном в почти идеальной схеме обхода санкций для поставки ильменитового концентрата на завод «Крымский Титан» в Армянске. Крымский главк СБУ и прокуратура АРК расследуют уголовное производство по так называемой «ильменитовой схемы» незаконных поставок сырья на оккупированную территорию Украины через закрытый порт Керчь. Еще один «ильменитчик» — Nefterudovoz 46 М, который также перегрузил на рейде порта «Кавказ» ильменит, остается в Керченском проливе, меняя стоянки. Между тем Hermes — третье судно, которое в этом году отработало в этой же схеме, спокойно зашло в Мариуполь, было досмотрено пограничниками, загрузилось соевым шротом и уже доставило его в Поти.
На примере Nefterudovoz 45 М попробуем воссоздать последовательность событий и установить всех участников «ильменитовой схемы».
В суботу, 17 лютого, теплохід Нафторудовоз 45 М зайшов в акваторію Херсонського морського порту. Того ж дня слідчий кримського главку СБУ спільно з представником прокуратури АРК та прикордонниками провели обшуки на борту, вилучили саме судно та його документацію. Слідство вбачає у діях судновласника та учасників “ільменітової схеми” ознаки порушення Порядку в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію півострова та фінансування сепаратизму (статті 332-1 та 110-2 ККУ).
У середу, 21 лютого, Херсонський міський суд наклав арешт на вилучений правоохоронцями Nefterudovoz 45 М.
Судно Nefterudovoz 45 М Фото: investigator.org.ua
«Суд ухвалив: клопотання слідчого відділу Головного управління СБУ у АРК задовольнити і накласти арешт на Nefterudovoz 45 М шляхом заборони на вихід судна з акваторії Херсонського морського порту. Накласти арешт на майно, що належить ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент», вилучене в ході обшуку судна», – йдеться в ухвалі, яку виніс суддя Ярослав Мусулєвський.
Суддя Херсонського міського суду Ярослав Мусулєвський Фото: investigator.org.ua
Відразу після обшуку Нафторудовоза 45 М кореспондентам Центру журналістських розслідувань вдалося поговорити телефоном із капітаном Володимиром Бондаренком, якому заборонено покидати судно, та зустрітися із старшим помічником капітана Володимиром Товкуном, який погодився відтворити хронологію подій.
“Вантаж загрузили в порту Самсун. Погрузка почалась 6-го числа (січня 2018 р.- ред.) після оформлення усіх необхідних формальностей, митниці. І сьомого числа о 4-й чи 5-й годині ранку судно закрило кордон в Туреччині, закрили трюма та вийшли з порту з призначенням на порт Кавказ”, — розповів Володимир Товкун.
Володимир Товкун, старший помічник капітана Фото: investigator.org.ua
На борт судна завантажили близько трьох тисяч тонн ільменітової руди. На карті капітан позначив місце завантаження — це відкритий склад порту Самсун.
“Ми прийшли 8 січня в порт Кавказ, пройшли “Кавказ трафік контроль” і отримали дозвіл на вхід у води. Після чого отримали уточнення — ставати на рейдову стоянку порту Кавказ. На 451-у стоянку, для оформлення приходу, де й буде проходити вигрузка”, — каже Володимир Товкун.
За словами, помічника капітана, про корегування місця вигрузки вантажу повідомили тамтешні агенти та оператор судна.
“Вигрузка могла б проводитись і в самому порту Кавказ, та так, як там дуже маленький порт, це нормальна практика, що судна можуть вигружатись на рейді. До борту судна був підведений плавкран Аtlas 1 під прапором Сьєрра Леоне. Далі після швартовки крану підійшло друге судно, на яке ми мали б здавати вантаж — Нафторудовоз 2 під прапором Росії”, — розповів Володимир Товкун.
Капітан Нафторудовоза 45 М погодився ознайомити нас із актом передачі вантажу. Відправником ільменіту з порту Самсун та його отримувачем у порту Кавказ вказна московська компанія “Центр оптимальних технологий” (ТОВ «ЦОТ»).
“Центр оптимальних технологий” є офіційним російським представником українських хімічних заводів: державного “Сумихімпрому”, що через менеджмент контролюється олігархом Дмитром Фірташем, та “Кримського Титану”, що Фірташу належить. ЦОТ є гуртовим постачальником діоксиду титану і, водночас, постачальником сировини — ільменітового концентрату — на «Кримський титан».
Завод «Кримський Титан» Фото: infoindustria.com.ua
На порталі ImportGenius знаходимо десятки підтверджених поставок ільменіту до окупованого Криму. «ЦОТ» закуповує його у державного Іршанського гірничо-збагачувального комбінату і поставляє у порт Самсун. Яким чином — поки що залишається нез»ясованим. Але відомо: аби не втрапити під санкції, «ЦОТ» використовує у схемі посередників. Одного з них — Balloro trading limited ltd — знаходимо і в документах з Нафторудовоза 45 М.
Схема у дії: з порту Самсун ільменіт доправляють до рейду порту Кавказ, де на якірній стоянці №451 перевантажують на інше судно, яке транспортує сировину у керченський порт Камиш-Бурун. Хоча заявляється інший порт.
“У Нєфтєрудовоз 2 було забито в АІСі кінцевий порт вигрузки Новоросійськ. На наступну добу. Тобто, це реально: з рейду порту Кавказ до Новоросійська — доба ходу. Тобто він мав би йти на Новоросійськ. А пішов ні туди”, — каже помічник капітана Nefterudovoz 45 М.
У порту Камиш -Бурун ільменітовий концентрат вивантажують на склади ТОВ “Ген Інвест” (засновник Григорій Школьников) за адресою вулиця Танкістів,2, і далі залізницею везуть у Армянськ, на завод «Кримський Титан».
Морська ільменітова схема за три роки існування змінювала маршрут і виконавців. Сталим лишається головне: український ільменіт продається російській компанії, яка через посередників доправляє його у закритий порт окупованого Криму на завод українського олігарха, який стільки ж часу живе під арештом у Відні.
Після закриття контрабандного маршруту із порту Южний і перекидання сировини через турецький Самсун схема значно подорожчала.
За підрахунками експертів групи ІnformNapalm, транспортні видатки складають від 12,5 до 18,5 відсотків вартості самого ільменіту. Однак у Фірташа йдуть на такі затрати через безвихідь — технологія виробництва діоксиду титану на заводі в Армянську розрахована саме на український ільменіт. Аби перейти на імпортну сировину, потрібен збагачувальний цех і його, як кажуть, уже будують.
