Песчаная коса Арабатская стрелка, которая соединяет Крым и Херсонскую область и отделяет Азовское море от озера Сиваш, — самый длинный естественный пляж в Европе. Она имеет уникальные природные условия для отдыха и оздоровления. Территория Арабатской стрелки богата бальнеологическими ресурсами: термальные источники минеральных вод содержат йод, бром и кремниевую кислоту, здесь есть большие запасы лечебной грязи и рапы. Но несмотря на такой потенциал, природная территория Арабатской стрелки до сих пор не имеет статуса курорта. Более того, официально зарегистрированных бальнеологических здравниц здесь только одна — «Горячий источник», действующий еще с советских времен. Что тормозит лечебное направление развития региона?
В інвестиційному паспорті Генічеського району вказано, що щорічні обсяги мінеральних термальних вод Арабатської Стрілки складають більше 100 тисяч кубометрів на рік, а цілющих лікувальних грязей і ропи (сольового розчину) на озерах Східного Сиваша — 50 тисяч тонн.
Загалом цілющих природних об’єктів на півдні Херсонщини немало. За даними Державного кадастру природних лікувальних ресурсів, тут, щонайменше, шість потенційно курортних місць. Їх можна побачити на мапі, укладеній Українським науково-дослідним інститутом медичної реабілітації та курортології. Насичені ропою та лікувальними грязями водойми півдня Херсонщини особливі, бо мають понижений вміст радіоактивного хімічного елементу радону. Корисні складові термальних вод та грязей — це йод, бром та натрій.
В’ячеслав Білий, заступник гендиректора Міжнародної клініки відновного лікування фото: investigator.org.ua
«На глибині 1 560 метрів під територією всієї Арабатської стрілки гаряче джерело. Температура води яка виходить на поверхню землі від 60 до 72 градусів. Але найголовніше, що тут мало радону, тобто вода більш безпечна для людей», — розповідає В’ячеслав Білий, заступник гендиректора Міжнародної клініки відновного лікування в м.Трускавці, яка будує на Арабатській стрілці реабілітаційний центр.
На фото нижче — одне з термальних джерел Арабатської стрілки. І влітку, і навіть взимку тут яблуку ніде впасти. За оздоровленням сюди їдуть тисячі туристів, які вірять в цілющі властивості води. Аби потрапити на територію, треба заплатити лише 5 гривень. За сучасними мірками, майже даром.
Фото: investigator.org.ua
«70 елементів у складі цієї води — це гаряче джерело яке б’є цілий рік, тому наша сім’я приїздить саме сюди на оздоровлення», — розповіла пані Наталя, одна з відпочивальників.
Наталя, відпочивальниця фото: investigator.org.ua
«Тут хімічних елементів більше, ніж в Мертвому морі, це цілюща вода», — каже ще одна відпочивальниця Світлана, яка мастить хворі суглоби грязями із солоного озера. Попри таку популярність серед курортників, закладів, що мають ліцензію на лікування місцевими природними ресурсами, у багатому на них Генічеському районі, насправді, майже немає.
Світлана, відпочивальниця фото: investigator.org.ua
У районній адміністрації повідомили, що ліцензію на надання медичних послуг має лише один — ТОВ «Гаряче джерело» в Генічеській гірці, це медичний центр — водолікарня, що діє ще з радянських часів.
У кінці 60-х років у районі Сиваша проводили нафтогазову розвідку, пробурили два десятки сквердловин, одна з яких дісталась джерела термальної мінеральної води. Її запомпували, однак місцеві мешканці згодом її відкрили і почали використовувати для оздоровлення. Відкриттям у 1980 році водолікарні на цьому джерелі завдячують геничанину Дмитру Антиповичу Кривоносу, військовому хірургу, який дослідив його цілющі властивості і зініціював створення оздоровиці. І досі — єдиної легальної на Арабатській стрілці.
ТОВ «Гаряче джерело» в Генічеській гірці фото: investigator.org.ua
Як стверджують місцеві чиновники, основна причина гальмування розвитку лікувального напрямку — це відсутність у природної території Арабатської стрілки статусу курортної. Просто наявності бальнеологічних ресурсів для його отримання недостатньо. «Підставою для прийняття рішення про оголошення природної території курортною є наявність на ній природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікування людей», говориться у законі «Про курорти». Проблема Арабатської стрілки — саме у відсутності необхідної інфраструктури.
«Наразі робота в цьому напрямку нами ведеться. Але ми не ставимо на перший план мету визнання Арабатської стрілки курортом. Для початку треба підняти інфраструктуру: дороги та каналізацію. Після цього будемо йти до цілі визнання курортом, а якщо ми підемо навпаки — це буде гірше, зокрема, відносно законодавства з його екологічними нормами щодо стоків, сміття та доріг», — розповідає Віктор Плохушко, голова Щасливцевської сільської ради.
Віктор Плохушко, голова Щасливцевської сільської ради фото: investigator.org.ua
Чекати, як кажуть, справа невдячна. Особливо, якщо йдеться про наші дороги. Поза тим, відомо, що ще у 2012 році схожий за природним потенціалом Скадовський район отримав статус курорту державного значення. І погані дороги не стали на заваді. Насправді, реальною перепоною є відсутність на Арабатській стрілці централізованого водогону та каналізації. В законі «Про курорти» ця умова прописана як обов’язкова для надання території статусу природного курорту.
«Усі багатоквартирні будинки в межах другої зони (зони обмежень) повинні мати водопровід та каналізацію. Туалети у приватних будинках в обов’язковому порядку мають бути обладнані водонепроникними вигребами», — регламентує стаття 32 Закону України «Про курорти».
Коли ці вимоги закону буде дотримано — невідомо. Наразі, розповідають у районній адміністрації, лише здійснюється збір даних для проектування мереж водовідведення. А на території Арабатської стрілки, як повідомили у обласній адміністрації, наразі діють лише три локальні очисні споруди.
Фото: investigator.org.ua
«Система централізованого каналізування відсутня. При цьому на території Арабатської стрілки розташовано локальні очисні споруди ТОВ «Еколог», ПАТ «ІнГОК» та ПАТ «Дніпропетровськгаз», до каналізаційних мереж яких підключені окремі заклади оздоровлення», — сказано у відповіді на запит Центру журналістських розслідувань до департаменту культури, туризму і курортів житлово-комунального господарства Херсонської обласної держадміністрації.
Директор департаменту житлово-комунального господарства Херсонської ОДА Віктор Рассолов також повідомив, що для будівництва очисних споруд у Щасливцевому, згідно розробленого проекту, необхідно 56 мільйонів гривень. Будівництво цього об’єкту увійшло до заходів Стратегії розвитку Херсонської області на період до 2020 року, але коли воно почнеться — не повідомляє.
Друга серйозна проблема Арабатської стрілки, яка щороку збільшує кількість відпочивальників та об»єктів їх розміщення, — застаріла мережа електропередач, збудована ще у 70-ті роки минулого століття. Особливо вона відчутна під час курортного сезону, коли кількість населення зростає в рази і потужностей старої лінії не вистачає.
Фото: investigator.org.ua
«Лінія не витримує навантаження, потужності на Генічеський район не вистачає. Я хочу на територію району завести лінію 150 кіловат замість 35-ки та на територію Арабатської стрілки дві точки для підключення – дві 150-ки. Тобто три ТП підстанції по 150 кіловат — цього має вистачити», — вже не вперше розповідає про плани модернізації лінії електромереж Олександр Воробйов, голова Генічеської РДА.
Олександр Воробйов, голова Генічеської РДА, фото: investigator.org.ua
За словами Олександра Воробйова, НКРЄ прийняла рішення щодо фінансової підтримки модернізації мережі Херсонобленерго, проект якої розробляється. (Принагідно нагадаємо, що Херсонобленерго опосередковано належить російському політику Олександру Бабакову, який голосував за анексію Криму. Назагал, він контролює в Україні сім обленерго. Бабаков включений до санкційного списку США та України, однак на його контролі за стратегічними активами це ніяк поки що не позначилось).
Реалізація проекту модернізації електромереж — одна з основних умов відкриття Клініки відновлювального лікування професора Козявкіна, будівництво якої ведеться вже більше 10 років.
«35 тисяч квадратних метрів вже побудовано. Готові корпуси для лікування і реабілітації учасників АТО. Цей проект дасть дуже багато для розвитку нашого району», — каже Олександр Воробйов.
Володимир Козявкін розробив унікальну методику лікування церебрального параліча, яка використовується у багатьох країнах світу. Міжнародна клініка відновного лікування знаходиться у Трускавці. На Арабатській стрілці будується її філія — InterMedikal EcoCity, яка готова на 80 відсотків.
«Якщо буде створена клініка, як вона тут запланована, то це збільшить курортний сезон – вона буде працювати протягом усього року. Клініка дасть робочі місця – це близько 2-х, 3-х тисяч робочих місць, якщо її запускати на повну силу. Сюди підтягнуть й науковий потенціал: і філіали медичних кафедр і філію академії медичних наук. Про це вже домовились. Тому це сильний фактор розвитку регіону», — каже Вячеслав Білий, заступник гендиректора Міжнародної клініки відновного лікування у м. Трускавці.
Фото: investigator.org.ua
Розвитку інфраструктури Арабатської стрілки значною мірою допомогло б прийняття закону «Про розвиток лікувально-реабілітаційної медицини на основі системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації за методом Козявкіна». Він передбачає податкові пільги для клініки і виділення додаткових коштів з держбюджету для розбудови інфраструктури території, на якій вона знаходиться. Але вже майже два роки законопроект не виноситься на голосування.
«Закон, підписаний представниками усіх фракцій, пройшли усі комітети, але вже два роки закон не вноситься до сесійної зали. Облрада приймала рішення про звернення до кабміну. Є намір про створення робочої групи. Але поки все стоїть», — каже Вячеслав Білий.
«Більш 100 депутатів вже підписалися під цим законом. Ми боїмося виносити, бо може не вистачити голосів. Але цей проект має буде проголосований», — каже Олександр Воробйов, який також лобіює прийняття закону.
Наразі невідомо, чи знайде професор Козявкін нових інвесторів — приватних чи державного, аби завершити будівництво центру у Щасливцевому. Але бажаючих оздоровитися тут вистачає й зараз. Земельну ділянку, де знаходиться це термальне джерело, орендує саме клініка Козявкіна. Але поки вона не відкрита, курортники лікують себе самі, за «методичками» з інтернету.
«Звідки ми дізнались про те як лікуватися? Так з інтеренету», — каже відпочивальниця Світлана.
Таке самолікування може призвести до трагічних наслідків. У поліції нам повідомили, що лише за минулий рік від перегрівання на озерах померло двоє людей. Адже температура води тут сягає 50 градусів, тому знаходитись в ній більше 10 хвилин не можна, а на сонці і дітям це особливо небезпечно. Та жодних застережень про це поруч із термальним джерелом немає.
«Там було написано кілька років назад, правда вже стерли, що дітям до 14 років заборонено. Але ми бачимо, що дітки маленькі теж є. Протипоказання для людей — це гіпертонічна хвороба, але ми бачимо, що дехто навіть з головою ниряє. Цього не можна робити, люди мають знати про те, що можна і що не можна. Тут цього не має. Я думаю, що можна було б хоча б білборд повісити», — каже відпочивальниця Наталя.
На наш запит до облдержадміністрації щодо існування програми розвитку Арабатської стрілки як курорту, нам відповіли досить просто: її немає, але потенціал є. Та поки що це — невикористаний потенціал.
