Видимость конкуренции российских и крымских предприятий за подряды на строительство и реконструкцию дорожного хозяйства оккупированного полуострова окончательно развеяна. Единственным подрядчиком на все дорожные работы в течение пяти лет на внеконкурсной основе назначено московское Акционерное общество «Центродорстрой». Решение принималось в Москве, на уровне Козака — Путина. Между тем «Центродорстрой» рискует стать в очередь на внесение в санкционные списки — вслед за АО «ВАД», которое строит трассу «Таврида» и в прошлом году попало под санкции США, ЕС и СНБО Украины вместе со своим директором-соучредителем Валерием Абрамовым.
Контракт з АТ «Центродорстрой» (АТ ЦДС) як єдиним підрядником ремонту усіх кримських доріг набуде чинності 1 січня 2020 року і триватиме до 2024. Сума контракту наразі не розголошується.
Народу пояснюють, що рішення про єдиного підрядника значно спрощує життя: відпаде потреба у тривалих конкурсних процедурах, гроші з цільових бюджетних програм плавно тектимуть у засіки АТ ЦДС, а воно, не зволікаючи, перетворить їх на нові дороги.
«З 1 січня ні торгів, ні конкурсних процедур не треба буде. В рамках фінансування відразу проект виконують, відразу роботи. Буде держзавдання на всі 5 років. До 2024 року визначено єдиного виконавця з робот, далі він буде місцевий субпідряд дивитися, але відповідати централізовано буде велика компанія», — пояснює «глава Криму» Сергій Аксенов.
Однак простота, як кажуть росіяни, гірше крадівства. Розпорядження дорожніми мільярдами на безконкурсній основі може втратити будь-яку прозорість. Із заяви Аксенова виходить, що функція розподілу бюджетних коштів гігантського держзамовлення перейде до ЦДС, а насправді — до тих, хто його курує у Москві, вони й обиратимуть субпідрядників — безпосередніх виконавців робіт. Логічно припустити, що кримські окупаційні чиновники та їхні рідні бізнеси у цій схемі тепер перемістяться до нижньої ланки і зможуть лише сподіватись на субпідряди, які не зацікавлять брянських чи вологодсько-пітерських будівельників.
Звідки взявся «Центродорстрой»
Нинішнє АТ «Центрдорстрой» веде свою історію ще з 1956 року, коли на базі Дорожньо-будівельного корпусу Збройних сил СРСР було створене Управління будівництва Московської кільцевої автодороги. Сьогодні це один з лідерів будівництва доріг та аеропортів в Росії.
На рахунку ЦДС — більше 4 тис. кілометрів доріг, сотні мостів та шляхопроводів. Компанія будувала чи реконструювала усі аеропорти Москви, петербурзький аеропорт «Пулково», калінінградський «Храброво», а також аеропорти в Калузькій області та містах Єйськ та Іваново. Єйський аеропорт, до речі — подвійного призначення, його оператор — Військово-морський флот РФ, а використовують його як військово-морська авіація Росії, так і ВКС РФ.
Просто зараз компанія зайнята реконструкцією льотної зони в московському аеропорті «Домодєдово» та аеропортового комплексу в Челябінську, й веде з десяток проектів з будівництва й реконструкції дорожніх об’єктів.
Серед них — і дорога Сімферополь-Євпаторія-Мирний, яка обгинатиме аеропорт Сімферополь з півдня і сполучатиметься з трасою «Таврида». За даними «Служби автомобільних доріг Республіки Крим», вартість робіт по контракту становить 8,08 млрд рублів. Крім того, у серпні цього року ЦДС отримало замовлення на ремонт дороги Саки-Орловка сумою контракту 758,7 млн. рублів.
Загалом же «Центрдорстрой» був постачальником у 69 державних контрактах на загальну суму понад 56 млрд рублів.
Кому ж належить цей шляхобудівельний монстр?
За даними російського держреєстру, засновниками акціонерного товариства «Центрдорстрой» були російський бізнесмен Володимир Арутюнов (нині покійний) і Об’єднання юридичних осіб «Депозитарно-розрахунковий союз» або «ДРС». Також серед засновників ЦДС значиться АТ «Інвестиційна фірма Олма», яка також є засновником «Депозитарно-розрахункового союзу». А ще одним засновником «ДРС» значиться ІК «Тройка диалог» — потужна інвестиційна компанія Рубена Варданяна, що нажилася ще на ваучерній приватизації в РФ у 90-х, а в 2012 році інтегрувалася у структуру Сбербанку і отримала назву Sberbank CIB. Паралельно з цією діяльністю «Тройка диалог» створила мережу офшорних компаній, через які, за даними розслідування OCCRP, з 2006 по 2011 рік було проведено 4,5 мільярди доларів. Серед їх клієнтів — і друг Путіна, віолончеліст Сергій Ролдугін.
Кому «Центродорстрой» належить сьогодні? За документами, оприлюдненими АТ ЦДС на порталі «Центр розкриття корпоративної інформації», 22,8% статутного капіталу Товариства належать Петру Ольховському, який з липня 2011 року займає посаду генерального директора.
Ольховський родом із російської Брянщини, як і всі інші члени Ради директорів АТ. Перед тим, як очолити компанію, керував її структурними підрозділами. До Ради директорів АТ ЦДС входить Олексій Петрович Ольховський, заступник гендиректора з економічної та інформаційної безпеки — ймовірно, син Петра Ольховського. Він у компанії з 2011 року, а до того 13 років служив в органах внутрішніх справ РФ. У статутному капіталі АТ син гендиректора має частку у 8,7 %. Цікаво, що місцем народження Олексія Ольховського вказано український Харцизьк Донецької області (нині окупований).
У фінансовому звіті АТ за 2018 рік власниками часток уставного капіталу товариства також вказані Ігор Куров (28,13%), Наталя Орлова (29,88%) та Володимир Татарінов (5%).
Очолює Раду директорів АТ ЦДС Ігор Куров, представник брянської чиновницько-бізнесової династії, а за сумісництвом віднедавна — ще й президент «Федерації настільного тенісу Республіки Крим».
Ігор та його батько Анатолій Куров — депутати Брянської обласної думи від партії «Единая Россия». Куров-старший є найбагатшим депутатом області із 233,8 млн рублів доходу у 2018 році, а Ігор Куров задекларував дохід у 129 млн рублів, посівши друге місце у рейтингу.
Анатолій Куров до 2014 року теж входив до складу Ради директорів АТ ЦДС, як і ще один Куров — Максим Анатолійович. Натомість зараз у складі Ради директорів, затвердженому у квітні 2018 року, крім Ігоря з’явився ще один Куров — Ілля Анатолійович.
П’ятий член Ради директорів ЦДС — Володимир Татаринов, керівник декількох брянських компаній, зокрема й ТОВ «Лідер», яке у 2014 році викупило в Федерального агентства з управління державним майном РФ останні 25% акцій АТ ЦДС, що утримувались державою.
Але «ефективного контролю» над «Центродорстой» російська держава не втратила, бо в неї є достатньо дієвий інструмент впливу — кредитування.
Фінансова звітність АТ ЦДС свідчить, що компанія закредитована по самі вуха. І це одна із вірогідних відповідей на питання: чому така крупна та успішна компанія, яка у минулі роки мала вигідні підряди не лише в Росії, а й за кордоном ( приміром, з будівництва чотирисмугових автомагістралей протяжністю 150 км на шоссе Делі-Калькутта, що фінансувався Світовим банком), ризикнула працювати у токсичному Криму, ставлячи під загрозу потрапляння під західні санкції і саму компанію, і її керівника — співвласника.
Примітно, що укладення нових додаткових угод з державними російськими банками та відкриття нової кредитної лінії прийшлося саме на момент кримського злету ЦДС.
На кінець 2018 року, як свідчить фінансовий звіт АТ, «Центродорстрой» мав сім відкритих кредитних ліній. А саме:
- в Росдорбанку — кредитну угоду з лімітом у 400 млн. рублів;
- з ВТБ кілька кредитних угод з лімітом у 300 та 700 млн. руб., та генеральна угода про надання банківських гарантії на 7 мільярдів руб.;
- в Сбербанку РФ м.Брянська — угода про надання банківських гарантій на 3 млрд. руб;
- в РНКБ — кредитна лінія на 500 млн.руб. на фінансування зобов’язань за контрактом та угода на надання банківських гарантій на 2,5 млрд. рублів.
У липні 2019 збори акціонерів АТ дали згоди на додаток до Угоди з РНКБ про надання банківських гарантій на суму у 3,5 млрд. рублів та на отримання відновлюваної кредитної лінії з лімітом у 2,5 мільярди рублів.
Крім того, говориться у звіті, у березні 2019 року банком ВТБ відкрита нова кредитна угода на забезпечення зобов’язань ЦДС (на формування внесків на участь у торгах/тендерах) з лімітом у 500 млн. руб.
У червні 2019 збори акціонерів АТ також затвердили додаткову угоду до кредитного договору з банком ВТБ від 2017 року, в якій подані дані про 13 державних контрактів, за якими «Центродорстрой» виконує ремонт доріг. Юрій Смєлянський, економічний експерт Фонду «Майдан закордонних справ» допускає, що таким чином банк переконують у платоспроможності позичальника.
«Можна припустити, що у 2019 році, маючи потребу в додаткових грошових ресурсах для виконання робіт, акціонерне товариство було змушене скористатися наявною кредитною лінією ВТБ і збільшити свою кредитну заборгованість перед банком, а, відтак, мало надати додаткові гарантії виконання кредитних зобов’язань. Суть рішення акціонерів, ймовірно, — у використанні укладених контрактів на виконання робіт, що фінансуються із федерального бюджету або іншого бюджету, наприклад, м. Москва, як гарантій банку. Оскільки контракти з оплатою коштами бюджету вважаються безризиковими, подібні контракти можуть розглядатися як гарантія виконання кредитних зобов’язань. Враховуючи, що дана компанія працює у «зоні ризику» — в підсанкційному Криму, я б не виключав, що ВТБ отримав відповідну вказівку «згори».
І куди ж тепер без санкцій?
ЦДС на корпоративному сайті стверджує, що стверджує, що використовує більше 360 одиниць сучасної спеціалізованої дорожньо-будівельної техніки та автотранспорту від провідних світових і російських виробників. Зокрема, це холодний ресайклер WR2500 SK (Wirtgen, Німеччина), бетоноукладні машини та комплекси Gomaco (США), техніка Hydrog (Польща), Metso (Фінляндія) — загалом понад 20 всесвітньо відомих брендів дорожньої та будівельної техніки.
На сайті ЦДС демонструє виробниче обладнання, яке використовує при реконструкції та будівництві доріг: німецькі асфальтобетонні заводи марок Teltomat, Ammann, Benninghoven, цементобетонні заводи — бельгійський Compacta та німецькі Stetter та Euromobil Fest.
Звісно ж, усе це обладнання та техніку мало закупити, їм потрібен сервіс та постійне постачання запчастин та витратних матеріалів. Представники ЦДС в інтерв’ю говорять про 200 одиниць техніки, задіяних на прокладанні дороги Сімферополь — Євпаторія — Мирний. Однак бізнесова діяльність у Криму підпадає під обмежувальну дію секторальних санкцій Заходу, зокрема, й у частині поставок обладнання та технологій у сфері транспорту.
У сюжеті інформагенції «Кримінформ» представник ЦДС детально розповідає про технологію виробництва якісного асфальту для Євпаторійської траси заводом «Teltomat-180» (Німеччина), який змонтовано у Сімферополі.
«Асфальтобетонний завод «Teltomat-180» був змонтований спеціально для забезпечення об’єкту — будівництва і реконструкції траси Сімферополь-Євпаторія-Мирний асфальтобетонною сумішшю», — каже співробітник «Центродорстрою» Євген Гармаш.
На зйомці будівництва траси спостерігаємо роботу асфальтоукладника VÖGELE, виробництва німецької Wirtgen Group.
Ймовірно, що після того, як з січня запрацює монопольний контракт на будівництво усіх доріг в Криму — кількість західної техніки, задіяної «Центродорстроєм» на окупованих землях, зросте у кілька разів. Цікаво, чи зрадіє керівництво Caterpillar, JCB, Gomaco, Wirtgen, Mercedes-Benz та інших гігантів машинобудування, з’ясувавши, що вони постачають та обслуговують техніку на підсанкційній території?
Ситуація може стати ще більш токсичною для західних компаній, якщо до санкційних списків буде додано й саме АТ «Центродорстрой» та пов’язані з нею особи, задіяні на роботах у Криму. ЦДС вже пустила там коріння — на окупованій території створені три відокремлені підрозділи: «Крим» у смт Аерофлотське, «Крим Родниково» та «Крим Скворцово» в однойменних селищах Сімферопольського району.
На нашу думку, ініціатива застосування західних санкцій до АТ «Центродорстрой» повинна йти від України, а добрим початком було б відкриття кримінального провадження, на яке компанія «заробила» уже самим фактом перекидання її виробничих потужностей і техніки до Криму в порушення Порядку в’їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію (ст. 332-1 ККУ).
Щоправда, у період перезавантаження українського уряду та «укрупнення» деяких міністерств не зовсім зрозуміло, хто має вести моніторинг та документування кандидатів у санкційні списки. Раніше ґрунтовну роботу, яка давала результат, провадило міністерство з питань тимчасово окупованих територій, яке нині ліквідоване. Тож новий уряд має дуже постаратись наповнити українські санкції реальним змістом, аби переконати ЄС і США у необхідності посилення економічного тиску на Росію саме на кримському напрямку.