В фондах Херсонского областного краеведческого музея хранились более 173 тысяч предметов, среди них — археологические находки, старейшим из которых — более 7 тыс. лет, богатые коллекции монет античных городов Северного Причерноморья и образцов холодного и огнестрельного оружия ХVІ-ХХ ст. золотые украшения и древнегреческие мраморные скульптуры, уникальные книжные собрания, рукописи и гравюры. Самые ценные коллекции и экспонаты херсонских музеев российские оккупанты вывезли в оккупиированный Крым и Россию.
Вперше після звільнення Херсона від армії РФ потрапити до свого робочого місця секретарка обласного краєзнавчого музею Олена Яременко змогла 17 листопада.
«Те, що я там побачила, викликало у мене жах. Я розуміла, що окупанти вивезуть якісь цінні експонати, але масштаби пограбування мене просто шокували. Те, що росіяни не могли вкрасти, вони розтрощили, побили вітрини. Я досі від цього не можу прийти до тями», — зізнається Олена Яременко.
За її словами, незмінна з 1990-х років директорка музею Тетяна Братченко з перших днів окупації Херсона почала добровільно співпрацювати з російськими загарбниками. Вже 3 березня за її вказівкою розібрали виставку, присвячену учасникам АТО і голодомору 1932-1933 років. А згодом почалась активна робота з «оновлення» експозицій, присвячених «Великій вітчизняній війні». 9 травня з ініціативи окупантів цю виставку провели на центральній площі міста.
«Приблизно тоді Тетяна Братченко вигнала мене з роботи, сказала, що я зрадниця, бо не підтримую ворога. На роботу я перестала ходити на початку червня. І 17 листопада прийшла туди вперше після майже шестимісячної перерви. Єдине місце, куди поки ми поки що не заходимо, – фондосховище. Потрібно, щоб спочатку його перевірили вибухотехніки, бо росіяни перед своїм відступом могли сховище замінувати», — каже музейниця.
Навіть поверхневий огляд залишків експозицій музею дозволяє зробити невтішні висновки щодо масштабів вкраденого: тут зникли всі колекції монет, серед яких — монети античних міст Північного Причорномор’я; колекції прикрас, ікон, ордени і медалі від часів Російської імперії до наших днів; виставка зброї, включно з шаблею Еміра Бухарського, подарованою ним Семену Будьонному. Розтрощені і пограбовані експозиції, присвячені радянській армії часів Другої світової війни, вкрадені навіть особисті речі солдат Вермахту.
«Не знаю, навіщо вони росіянам. Можливо, нацистів вони сприймають як своїх ідейних предків. Але навіщо вони розтрощили залу з речами і орденами радянських солдат? Самі ж кричали, що це «подвиги їхніх дідів»! Росіяни викрали всі наші жорсткі диски, але залишились інвентарні книги. За ними ми зможемо відновити, що вони вкрали, а що залишилось у музеї», — розповідає Олена Яременко.
Не пограбованою загарбники залишили експозицію природного відділу, в якому зберігається велика кількість унікальних опудал тварин і птахів, більшості з яких більше ста років. Також їх не зацікавило багато старовинних предметів, зокрема, фрагменти рідкісних обладунків і дерев’яних виробів.
Водночас скляний кубок, знайдений в рідкісному похованні п’ятого сторіччя, вандали просто розтрощили, так і не зумівши зняти його з вітрини.
«Це була не евакуація, а банальне пограбування музеїв», — констатує Денис Сікоза, заступник начальника Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури.
За словами Сікози, херсонський музей втратив значну частину унікальних знахідок з археологічних розкопок пізньоскіфського городища і могильника Червоний Маяк Бериславського району.
Разом із цією колекцією окупанти пограбували розташовану в Каховці, тобто, ще на контрольованому ними лівобережжі області, філію обласного краєзнавчого музею, який вважається одним із найбагатших провінційних музеїв Херсонщини. В каховській філії зберігалась велика антична колекція, чимала кількість зброї, а також унікальна колекція фотоапаратів від кінця ХІХ століття.
Мешканці Каховки розповіли ЦЖР, що так звану «евакуацію» місцевого музею окупанти здійснили у середині листопада. До пограбування закладу доклала руку незмінна з 1991 року завідувачка музею історії Каховки Світлана Сидьолкіна. Незадовго до своєї втечі з міста вона перевезла до Херсона колекцію монет і нагород.
Сергій Нємцев, головний спеціаліст відділу моніторингу ситуації на окупованих територіях департаменту культурної спадщини міністерства культури і інформполітики України вважає, що керівники херсонських музеїв Світлана Сидьолкіна і Тетяна Братченко не виконали інструкцію, що давно існує в музейній сфері.
«24 лютого, у перший же день повномасштабного вторгнення Росії вони мусили розпочати демонтаж всіх своїх експозицій і перенесення їх до фондосховища. Адже найкращі речі в усіх музеях завжди виставлені на вітринах. Всі інші музеї в Україні зробили це. Приміром, директор Чернігівського музею закінчив демонтаж експозицій 25 лютого і залишився зі своїм колективом в фондосховищі, бо це було одне з найбезпечніших для них місць. Весь час проведення активних бойових дій під Черніговом вони прожили там. Через невиконання Братченко і Сидьолкіною інструкції фонди музеїв опинились під загрозою, чим і скористались окупанти, які пограбували їх після 20 жовтня. Але що саме там зникло, ми будемо знати після проведення ретельної звірки фондів. Результати цієї роботи ми обов’язково оприлюднимо», — повідомив Сергій Нємцев.
За його словами, в подальшому повернути викрадені експонати з музеїв Херсонщини можна буде за механізмом реституції. Досвід такий вже є: в 1990-ті роки Херсонському обласному краєзнавчому музею повернули цінні експонати, вивезені під час Другої світової війни до Німеччини.
Але процес реституції тривалий у часі. Для повернення музейних експонатів, вивезених до РФ, Україні треба буде довести права власності на них. «Однак спочатку потрібно виграти війну. Все решта буде потім», — каже Сергій Нємцев.
Матеріал створений за підтримки Ради Європи. Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.