В оккупированном Бердянске российские захватчики под видом «национализации» захватывают не только промышленные предприятия. Курортный бизнес (принудительно или добровольно) также постепенно получает регистрацию в российской юрисдикции и новых владельцев, а оккупационная администрация города заявляет о подготовке к летнему оздоровительному сезону.
Центр журналистских расследований исследовал, какие базы отдыха россияне уже «отжали», а также идентифицировали назначенных директоров и владельцев гостиниц, которые стали коллаборантами, когда пошли на сотрудничество с оккупантами.
Бердянська коса, або як її ще називають Перлина Азовського узбережжя, ласий шматок землі і піску, який за останні два десятиліття розтягнули собі у власність можновладці та багатії різного калібру. Нерухомість тут мають прямо, або опосередковано екс-спікер парламенту, «регіонал» Володимир Рибак, нардеп і «сірий кардинал» Юра «Єнакієвський» Іванющенко, одіозний політик Євген Червоненко, нардеп Олександр Пономарьов, екс-мер Дніпра Іван Куліченко та інші. Звісно ж, не залишилися без свуого місця під сонцем і місцеві депутати різних рангів, всі колишні мери Бердянська і їхні друзі. І продовжувати можна довго.
Як і у випадку з промисловими підприємствами, найбільшим власником об’єктів курортної сфери в Бердянську до російського вторгнення і окупації міста був Олександр Пономарьов. Звісно, не сам народний депутат України, а фірми з його орбіти, якими керували родичі і люди з найближчого оточення. Наприклад, фірмою «Азов Круїзу» керує і одноосібно володіє племінник нардепа Руслан Пономарьов. Він же є керівником приватного підприємства «Азов-Сокіл», яке у рівних частках належить Ігорю Добичі, чоловіку сестри Олександра Пономарьова, та Володимиру Люцканову, депутату Запорізької облради від уже забороненої «ОПЗЖ».
За юридичними адресами цих двох компаній у Бердянську знаходяться два сусідні дитячі оздоровчі табори «Факел» і «Сокіл». Перший з квітня 2022 року російські окупанти використовували для розміщення переселенців зі зруйнованого ними ж Маріуполя. Саме «Факел» був знімальним майданчиком для російської пропаганди: сюди привозили іноземних журналістів, аби показати, як росіяни турбуються про ними ж обездолених людей.
Територія таборів Факел і Сокіл в Бердянську в мікрорайоні АКЗ, осінь 2019 р., фото з сервісу Google Street View
24 листопада 2022 року в державному реєстрі РФ з’явилися компанії — клони українських юросіб: ООО «Азов Круиз» та ЧП «Азов-Сокол». Їхні засновники приховані, а директором обох зареєстрований Михайло Євгенович Висоцький, який вказаний в ЕГРЮЛ як громадянин РФ. Висоцький — колишній працівник приватного підприємств «Курорти Приазов’я», ще однієї фірми з орбіти Олександра Пономарьова.
Власне, сам ДОЦ «Факел» росіяни оформили в своєму реєстрі як «комунальний заклад» окупаційної адміністрації Бердянська, а директором призначили все того ж Михайла Висоцького.
Фото зі сторінки Михайла Висоцького з Facebook
Приватне підприємство «Курорти Приазов’я» володіє головними туристичними активами на Бердянській косі — санаторіями «Арктика», «Нафтохімік», базою відпочинку «Панорама». Відомо, що з вересня окупанти систематично використовують ці об’єкти для розміщення військового командування та особового складу. Під експропріацію окупантів 21 березня потрапив «Нафтохімік», а в жовтні 2022 р. – «Арктика», які загарбники поки що визнали безхазяйними.
Санаторій «Арктика» на Бердянській косі, літо 2020 р., фото Дениса Тарановського
Ще один можновладець, який є одним з найбільших власників землі та нерухомості на Бердянській косі, — Олексій Анатолійович Бакай, який двічі був міським головою, а нині очолює Бердянську районну державну адміністрацію.
Олексій Бакай, березень 2014 р., фото «Сегодня»
Його родині належать бази відпочинку «Колосок», «Вера Люкс» та «Райський куточок», який одночасно є дитячим оздоровчим центром і готельно-туристичним комплексом.
Територія «Райського куточка» на Бердянській косі, весна 2021 р. фото Дениса Тарановського
За інформацією місцевих джерел, «Райський куточок» росіяни використовують як військовий шпиталь. У лютому цього року тут сталася масштабна пожежа, яка вщент знищила ресторан.
Стовп чорного диму над Бердянською косою Фото: скріншот з відео 19.02.2023
У російські реєстри окупанти записали 1 березня 2023 року поки що лише базу відпочинку «Вера Люкс», яку визначили як «казенное учреждение Запорожской области». Засновником вказаний «субъект РФ», а директором призначили Олега Петровича Мурзінова, про якого наразі не вдалося знайти жодної інформації.
Готель «Вера Люкс» родини Олексія Бакая на Бердянській косі
Однією з перших публічно раділа російській окупації Бердянська і повідомляла про це у соціальних мережах адміністрація одного з найдорожчих закладів на узбережжі Азовського моря — «Sun resort».
Вид на готель «Sun resort» на узбережжі Бердянської коси, літо 2020 р., фото з сервісу Google Street View
Попри заяву адміністрації та дані «сарафанного радіо» про те, що власники готелю – росіяни, офіційно нерухомість і земельна ділянка на вул. Макарова 7-М у Бердянську значаться за українським ТОВ «Мурвін», власником якого є дехто Олексій Євгенійович Бєліков, дуже непублічна особа. В російських реєстрах ми не знайшли компанію-клона, або будь-яку іншу фірму, на яку був би записаний «Sun resort». Місцеві ЗМІ повідомляли, що фешенебельний готель окупанти визнавали безхазяйним ще наприкінці жовтня минулого року.
Також до переліку нерухомості без господарів, звісно, за версією росіян, ще в червні 2022-го потрапила база відпочинку «Україна».
База відпочинку «Україна» на вул. Макарова, 21 у Бердянську, літо 2019 р.
Готельний комплекс на березі Азовського моря належить родині Віктора та Ірини Попової — депутатів Бердянської міської ради кількох скликань. 24 листопада 2022 р. Ірина Олександрівна Попова була внесена до російського держреєстру як керівник ЧП «Украина Плюс».. При цьому дані про її російський індивідуальний податковий номер та засновники ЧП у реєстрі відсутні. Юридична адреса підприємства збігається з фактичною бази відпочинку «Україна» – вул. Макарова, 21.
Ірина Попова, фото з сайту Бердянської міської ради
Крім цього, тією ж датою в ЕГРЮЛ внесені дані ще одного приватного підприємствоа – «Брок.Арт», керівником якого теж вказана Ірина Попова., засновники/власники відсутні.
Юридична адреса підприємства — м.Бердянськ, вул.Портова 3-Д. Там знаходиться офісний центр родини Попових, який вони кілька років тому безкоштовно передали Бердянській єпархії Московського патріархату.
Ще один з найдорожчих готелів Бердянської коси, який отримав російську реєстрацію, є «Артурс» (юридична особа — Іноземне підприємство «Артурс Бердянськ курорт»). Компанія, внесена в російський реєстр, має таку ж назву і того ж директора, який очолює заклад багато років — Дмитра Валентиновича Литвиненка. Однак власники не вказані.
Фото з Facebook-сторінки Дмитра Литвиненка
Між тим, власником української юрособи, що володіє готелем «Артурс», є кіпрська компанія Madsen Management Limited. В українському реєстрі кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказані Панагіотіс Трімікліонітіс (Кіпр, Лімасол) та Каацакян Ваган (Вірменія, Араратська область, село Кахцрашен).
Вид на готель «Артурс» влітку 2019 р. фото з сервісу Google Street View
За інформацією від місцевих мешканців, тривалий час саме в готелі «Артурс» мешкало вище керівництво російських військових, які базуються в Бердянську. На березі моря окупанти вирили траншеї та замінували пляжі. Проте, у лютому 2023-го «непрохані гості» терміново залишили базу, переїхавши, або ближче до оголовку Бердянської коси, або й зовсім — далі по узбережжю у напрямку Маріуполя.
Начебто, одна із причин переїзду росіяни — острах, що на Середній косі їх зможе дістати HIMARS, чи українські БПЛА.
Окупанти повідомили, що тільки на території Запорізького регіону вони визнали безхазайними 1500 майнових комплексів та господарчих об’єктів. Це різноманітні малі та великі підприємства. 700 з них вони планують вже найближчим часом вкрасти та віддати своїм посіпакам.
Щодо туристичної сфери, то 21 березня загарбники опублікували новий список нерухомості на узбережжі Азовського моря, яке вони мають намір «націоналізувати», якщо господарі не з’являться з документами в окупаційній адміністрації Мелітополя.
Це такі готелі:
вул. Лієпайська, 69 (готель-ресторан «Арле»);
вул. І. Алексєєва, 3;
вул. Вознесенська, 16 (готельний комплекс «Mauer Hotel»);
вул. Дежнєва, 1 А (готель «Міраж»);
вул. Літке, 3 (готель «Холін Холл»);
вул. Мазина, 16 (готель «Griboff»);
вул. Мазіна, 22 (міні-готель «У центрі Бердянська»);
вул. Макарова, 11 (готель Fiesta);
вул. Макарова, 12 (готель «Villa Leto»);
вул. Макарова, 17 (готель «Ніка»);
вул. Макарова, 52 Г (готель «Блакитний берег»);
вул. Макарова, 69 А (готель Siesta);
вул. Макарова, 71 (санаторій «Нафтохімік України»);
вул. Макарова, 77 (вілла «Азов»);
вул. Маяковського, 98 (готельний комплекс «Lazurnaya 2»);
вул. Маяковського, 311 (готель «Костянтин»);
вул. Набережна, 15 В (готель «Брістоль»);
бульвар Тінистий, 14 (готель «Sun City»);
вул. Тищенка, 45 (готель «На Азові»);
вул. Чубаря, 188 (готель «Sunday»);
вул. Набережна, 13 (готельний будинок «Елітний відпочинок»);
вул. Орлика, 22 (готельний будинок «Villa Bavaria»);
вул. Лієпайська, 60 (готельний будинок «Bonjour Life»)
Аналогічна ситуація і в сусідньому з Бердянськом курортному містечку — тимчасово окупованому Приморську. Більшість баз відпочинку росіяни облаштували під казарми для своїх військових.
Проте, кілька готельних комплексів отримали російську реєстрацію і номінальних власників. Так, наприклад, сталося з однією з найбільших і найдорожчих баз відпочинку в Приморську – «Прибой», яка належала компанії «Мотор Січ» одіозного В’ячеслава Богуслаєва.
База відпочинку «Прибой» у Приморську, Запорізької обл., літо 2021 р., фото Дениса Тарановського
Номінальним очільником окупанти залишили багаторічного директора цього оздоровчого комплексу, заслуженого працівника сфери послуг України, Віталія Єгоровича Солдатова.
Віталій Солдатов
Поряд з «Прибоєм» знаходиться ще один готель-резидент російського реєстру – «Премьер-курорт». Це «частное предприятие» є клоном української фірми. А ось директор у них спільний – Наталія Юріївна Войтенко.
Загальний вид на пансіонат «Дорожник» у Приморську, готель «Прем’єр-курорт» – виділено жовтим кольором, літо 2019 р., фото з сервісу Google Street View
Бенефвіціаром «Премьер-курорту» в українському реєстрі є Володимир Вікторович Войтенко – депутат Приморської міської ради 8-го скликання від партії «Опозиційний блок» і кандидат в депутати від «Слуги народу» на виборах 2020 року. Також Войтенко є керівником державного пансіонату «Дорожник», на території якого свого часу і з’явився приватний готель «Прем’єр-курорт» депутата.
Володимир Войтенко на засіданні депутатської комісії, фото з архіву ТРК «Юг»
Місцевий Telegram-канал «Вазелин» повідомляв, що Володимир Войтенко з початку окупації Приморська активно співпрацює з російськими військовими, зокрема, добровільно розміщував на «Дорожнику» та у «Прем’єр-курорті» кадирівців. Саме тому його баз відпочинку не торкнулося мародерство.
Влітку 2022 р. колаборант виїхав у Крим, прихопивши з собою минулорічний врожай зернових і навіть сільгосптехніку агрофірми «Контур», якою він володіє. Звісно, все це не обійшлося б без безпосередньої участі та кураторства зі сторони військових або спецслужб Російської Федерації.
Нагадуємо, що за всіма існуючими нормами міжнародного права, незаконне, невмотивоване і широкомасштабне привласнення цивільного майна окупуючою стороною, не викликане військовою необхідністю, кваліфікується як воєнний злочин.
Саме тому Центр журналістських розслідувань і надалі досліджуватиме російські реєстри та виявлятиме колаборантів, які допомагають російським окупантам грабувати і красти активи на тимчасово захопленій частині Півдня України.
