Загрязненные почвы, реки и моря, засоренные земли, сожженные леса, заминированные побережья. На этом российские оккупанты не останавливаются и продолжают разрушать экосистему в Украине. Минприроды вместе с Государственной экологической инспекцией уже зафиксировали более 2,5 тысяч преступлений против окружающей среды.
И это далеко не окончательные цифры. Ведь под оккупацией России сейчас остаются около 100 тысяч квадратных километров украинских территорий. Боевые действия продолжаются, а захватчики продолжают временно контролировать Каховское водохранилище, Азовское и часть Черного моря, заповедники и национальные парки на юге и востоке страны.
Как Украина работает над привлечением России к ответственности за совершенные ею экологические преступления? Какой вред окружающей среде может нанести страна-агрессорка? На эти и другие вопросы Центра журналистских расследований ответил первый заместитель министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Александр КРАСНОЛУЦКИЙ.
Это четвертый материал из цикла, рассказывающий о том, как российская оккупация повлияла на экологию Юга Украины. Первым был материал Заповедники в огне. Как Россия совершает экологические преступления на украинском юге, вторым – Обезвоженные земли. Как диверсии российских окупантов на Каховской ГЭС и двух каналах приближают экологическую катастрофу на украинском юге, третьем – Отравленные земли. Как российская оккупация Херсонщины повлияла и продолжает оказывать влияние на экологию юга.
«Ми працюємо над тим, щоб показати світу справжнє обличчя країни-агресора»
ЦЖР: Повномасштабна війна і окупація українських територій Росією триває. Чи змінився характер її негативного впливу на навколишнє середовище? Чи стали окупанти більш передбачуваними? Чи можна спрогнозувати, яких збитків вони можуть ще завдати?
Олександр Краснолуцький: Насправді нічого не змінилося: бомбардування і замінування українських територій тривають. Через це виникають пожежі, знищуються лісові ресурси. На жаль, через замінування ми не завжди маємо туди доступ, щоб загасити пожежі. На звільнених територіях розмінування продовжується, але поки ці роботи на завершені, тому лісові і степові пожежі тушити там важко. Тому площі загорання зараз у рази більші, ніж у довоєнний період.
Через бойові дії йде викид в атмосферне повітря парникових газів: від горіння, від розриву ракет і бомб, від знищених окупантами в 2022 році українських нафтобаз, коли вони горіли на значних територіях, а нафта просочувалася в ґрунти. Великі території України зараз є пошкодженими і їх у подальшому треба буде рекультивувати, консервувати і відновлювати.
Через війну екологія зазнає дуже великий втрат, як і біорізноманіття. Великої шкоди зазнають тварини, знищуються унікальні південні степові ділянки, де ростуть червонокнижні рослини. Існує загроза, що ми можемо втратити певні види флори і фауни України.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова». Фото: facebook.com/AskaniaNovaZapovednik
Є дослідження наших національних природних парків. В Чорному морі маємо велику кількість загиблих дельфінів. Вони гинуть не лише від вибухів, а й від систем радіолокації російських кораблів, які постійно там курсують. Біля українських берегів Чорного моря наші природоохоронці — працівники національних природних парків – досі знаходять тіла загиблих дельфінів.
18 квітня відбулось засідання Чорноморської комісії, до якої входять країни Чорноморського регіону, включаючи Україну. Я, як голова цієї комісії, порушив питання про те, щоб вона засудила дії Російської Федерації, визнала її агресором, країною-терористом та виключила її зі складу комісії. Ми заявили, що вести переговори з терористами, які знищують екологію недоцільно і аморально. Тож якщо Росію не виключать зі складу Чорноморської комісії і не засудять її дії, Україна блокуватиме всі її рішення.
ЦЖР: Світ, на жаль, не одностайний у ставленні до Росії як до держави-агресорки. А чи вистачає країн, котрі розуміють, яку загрозу несе РФ для навколишнього середовища і готові підтримувати Україну?
Олександр Краснолуцький: Україну підтримує багато країн. Коли на минулорічній конференції ООН зі зміни клімату СОР27 Україна була представлена власним павільйоном, багато країн приєдналися до нього. Крім того, Україна запропонувала країнам Європейського Союзу та іншим країнам спільно напрацьовувати методику з відшкодування збитків, завданих екології війною. Багато країн уже долучаються до цієї ініціативи: США, Канада, Австралія та інші. Тобто, насправді, ми маємо дуже велику підтримку.
Дійсно, російська пропаганда за всі ці роки багато де поширювалась, її канали були по всьому світу. Тому в деяких країнах злочинні дії Росії сприймаються доволі неоднозначно. Але українська влада працює в різних напрямках, щоб показати світу справжнє обличчя країни-агресора.
ЦЖР: На звільнених територіях місцеві жителі і місцева влада нарікають на величезні гори сміття, які залишились після російських окупантів. Вони кажуть, що не мають ресурсу все це прибирати, як би вони цього не хотіли. Хто все це буде ліквідовувати?
Олександр Краснолуцький: Питання щодо відходів і руйнації внаслідок війни зараз активно обговорюється. Тут головним виступає Міністерство регіонального розвитку та територій України, це більше їхній напрямок. Міндовкілля теж долучається до цього і ми комплексно з міжнародними партнерами напрацьовуємо механізми утилізації відходів і руйнації. Тому що ми повинні говорити не тільки про зруйновані будівлі, не тільки про викопані фортифікаційні об’єкти, а й про те, що у нас величезні території є замінованими. Крім того, внаслідок ракетних ударів, які РФ постійно завдає по Україні, у нас накопичилась велика кількість гільз від снарядів. Тож проблема, справді, є дуже серйозною.
Мінреінтеграції, Міністерство регіонального розвитку і Міндовіклля спільно з міжнародними партнерами працюють над цим. Територія, яка була охоплена війною, дуже велика, тож зробити це в один момент не вийде. Тим більше, що бойові дії тривають. Але ми про цю проблему не забуваємо.
Олександр Краснолуцький. Фото_ sud.ua
«Каховське водосховище зараз заповнене, але ризик падіння рівня води в ньому залишається дуже високим»
ЦЖР: Що зараз відбувається з Каховським водосховищем? Як вдається відслідковувати те, що роблять там окупанти?
Олександр Краснолуцький: Ми почали моніторити ситуацію з Каховським водосховищем ще з минулого року, коли окупанти підірвали дамбу на Каховській ГЕС і почався спад води. Цей спад доходив до критичної межі, але він її не перетинав завдяки тому, що у нас була можливість регулювати рівень води за допомогою її скиду з верхнього водосховища.
Ця проблема розглядалася на комісії з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Було розроблено декілька варіантів запобігання аварії у випадку, якщо станеться зневоднення Каховського водосховища. Тобто, варіанти як діяти є, але це не публічна інформація, тому говорити про них я не можу. Але хочу підкреслити, що у нас є декілька планів виходу з цієї ситуації.
Зараз Каховське водосховище у зв’язку з весняним водопіллям наповнене. До оптимального рівня його наповненості залишилось, якщо я не помиляюся, 50 см. Нині по Україні триває підтоплення внаслідок зимових і весняних дощів, водосховища наповнені. Тому з верхніх водосховищ тривають великі скиди води.
Каховська ГЕС. Фото початку березня 2023 року з окупаційних ЗМІ
Критичної ситуації в Каховському водосховищі зараз немає, але ризик падіння рівня води в ньому в подальшому є дуже великим. Якщо він впаде нижче певних показників ми можемо втратити водопостачання для великих населених пунктів, зокрема, для Кривого Рогу. Також ми можемо втратити водопостачання для поливу зрошуваних сільськогосподарських угідь у Херсонській і Запорізькій областях.
До того ж, Каховське водосховище забезпечує охолодження Запорізької атомної електростанції. Якщо впаде рівень нижче допустимого водозабору, то у нас не буде постачатися вода для охолодження ЗАЕС. А це може призвести до другої Фукусіми. Оскільки виток води з Дніпра зв’язаний з Чорним морем, то радіоактивні нукліди можуть заразити весь Чорноморський регіон. Тому це питання є дійсно дуже серйозним. Але ще раз наголошу, що український уряд має декілька варіантів вирішення цієї проблеми.
ЦЖР: Ми слідкуємо за ситуацією на Каховському магістральному каналі. Відомо, що його головна насосна станція зупинена з кінця листопада 2022 року, а русло каналу почало пересихати. Як фактична зупинка Каховського магістрального каналу і тимчасовий контроль окупантів над Північно-Кримським каналом можуть вплинути на екологічну ситуацію на півдні?
Олександр Краснолуцький: На жаль, це неодмінно впливатиме на окуповані території, до яких тимчасово нема доступу українській владі. Ситуація може бути критичною: це і відсутність водопостачання для людей, і відсутність питної води, води для власних потреб, для сільського господарства. Це може вплинути на біоресурси, на замор риби, на епідеміологічну ситуацію.
На кожній міжнародній зустрічі міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, я та інші представники уряду доносимо цю проблематику до наших партнерів. А на підконтрольних нам територіях ми маємо запасні варіанти виходу з цієї ситуації. Ми над цим працюємо.
ЦЖР: Зараз росіяни продовжують активно вирубати ліс на окупованій частині Херсонщини. Чи вдається це фіксувати?
Олександр Краснолуцький: На жаль, ми не маємо доступу до такої інформації і не можемо це фіксувати, хоча дані про активне вирубування лісів є. Всі фіксації нанесених збитків будуть проводитися після деокупації цих територій. Бо у нас є інформація по кількості лісових насаджень, ми проведемо їх інвентаризацію після звільнення.
Ліс поблизу села Таврійське на півдні Херсонщини через місяць після вторгнення Росії і в січні 2023 року після вирубки дерев. Джерело: Maxar/The Wall Street Journal
За підрахунками Державної екологічної інспекції, завдані природі збитки вже сягають більше трильйона гривень. Це величезні суми. Мова про збитки нанесені як водним, так і лісовим ресурсам, природно-заповідному фонду. Це й збитки, завдані викидом у повітря речовин і завдані земельним ресурсам. Їх дуже багато. Екологічна інспекція все фіксує, але не до всіх територій ми маємо доступ: десь тривають активні бойові дії, десь триває окупація.
Приміром, ми не розуміємо, що сталося у зв’язку з руйнуванням у Маріуполі металургійного комбінату імені Ілліча, який був одним із найбільших промислових підприємств України. Які там збитки нанесені, наскільки забруднена територія? На відстані ми не можемо все це оцінити. Але після звільнення міста там працюватимуть фахівці, будуть залучені іноземні спеціалісти для оцінки збитків і ми висуватимемо претензії Російській Федерації для їхнього відшкодування.
ЦЖР: На офіційному ресурсі Міндовкілля «ЕкоЗагроза» постійно оновлюється інформація про завдані збитки навколишньому середовищу. Наскільки оприлюднені там дані є точними і в який спосіб вони обраховуються?
Олександр Краснолуцький: Є затверджені методики розрахунку збитків, завданих водним, лісовим ресурсам, природно-заповідному фонду. Відповідно до них працює Державна екологічна інспекція. Звісно, це не повні і ще не точні суми збитків, тому що до значної частини території України ми не маємо доступу.
Навіть на звільнених територіях через замінування доступ екологічних інспекторів, працівників лісової галузі або служби охорони природно-заповідного фонду не можливі. Тому порахувати збитки там важко. Всі цифри будуть уточнюватися і тому можуть змінюватися.
ЦЖР: Скільки на сьогодні зафіксовано злочинів в сфері екології в Україні в цілому і, зокрема, на півдні?
Олександр Краснолуцький: Державна екологічна інспекція вже зафіксувала більше 2,5 тисяч злочинів проти довкілля. А ось конкретно по півдню не можу сказати.
ЦЖР: Зараз окупанти активно заміновують лівий берег Каховського водосховища та скидають у воду міни. Які можуть бути наслідки цього в майбутньому, після звільнення цих територій?
Олександр Краснолуцький: Будь-яке забруднення водойм призводить до забруднення води, яку споживають люди на цій території. Відповідно, буде необхідно посилювати очисні споруди, щоб вода була придатною для пиття. Крім того, вибухові засоби шкодять біорізноманіттю — рибам, перелітним птахам. Якщо почнеться масове знищення риби це призведе до ускладнень санітарно-епідеміологічної ситуації в Україні.
ЦЖР: Існують побоювання, що російські окупанти можуть підірвати Каховську ГЕС. Які це може мати наслідки?
Олександр Краснолуцький: Зараз важко спрогнозувати дії окупантів. Бо вони — — терористи, які дозволяють собі вбивати військовополонених на камеру і насолоджуватися цим. Їх важко назвати людьми, тому що саме вони можуть зробити, я не готовий сказати.
Наслідки їх дій також важко оцінити, бо коли будувалася Каховська ГЕС, ніхто не прогнозував активних бойових дій на її території. Зараз усі можливі наслідки прораховуються, але остаточного варіанту ще немає і мені важко тут щось коментувати.
Залив у Великій Лепетисі на лівобережжі Херсонщини, 3 березня 2023 року. Фото: Фейсбук/Новини Великої Лепетихи
«Ми впевнені, що зможемо добитись репарацій від Росії за нанесені довкіллю збитки»
ЦЖР: Що зараз відбувається в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та інших природоохоронних об’єктах півдня України? Як вдається відслідковувати дії окупантів на цих територіях?
Олександр Краснолуцький: До призначення окупаційним режимом нового так званого «директора» заповідника «Асканія-Нова» у нас був певний зв’язок з цією установою. За нашою інформацією, окупанти там розстрілювали тварин заради насолоди.
ЦЖР: Вже відомі такі факти?
Олександр Краснолуцький: Так. Відомо, що росіяни розстрілювали тварин заради насолоди. Зараз після призначення нового «директора» від окупаційної влади зв’язку з «Асканією-Нова» у нас, на жаль, нема. Немає його і з багатьма національними природними парками, які перебувають в окупації.
За неофіційною інформацією, яку ми збирали через власні джерела, дійсно, тварини на території природоохоронних об’єктів знищувалися і знищувалися варварськими методами. Що там зараз відбувається мені важко сказати.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова». Фото: facebook.com/AskaniaNovaZapovednik
ЦЖР: Ми вже говорили про орієнтовні розміри нанесених довкіллю збитків. Чи відомо яким буде механізм репарацій? Чи дочекаємось ми реальних їхніх виплат?
Олександр Краснолуцький: Ми зараз працюємо над тим, щоб цей механізм запрацював. Ми впевнені, що зможемо цього добитися. Хоча на сьогодні випадків, коли іншій країні дійсно виплачували б репарації за шкоду, завдану довкіллю, одиниці. Подібного міжнародного досвіду просто немає. Якщо ми говоримо про зруйноване житло, зруйновану інфраструктуру — такий досвід є. А от із точки зору довкілля і намагання добитися таких репарацій Україна є, можна сказати, першопроходцем.
Є ініціатива міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, є українські механізми, методики підрахунку завданих довкіллю збитків. Також Україна спільно з міжнародними партнерами розроблятиме універсальну міжнародну методику, щоб вона могла застосовуватися в подальшому, якщо ще десь на нашій планеті траплятимуться збройні конфлікти. Над цим ми зараз працюємо з нашими міжнародними партнерами, сюди долучені фахівці і з Європейського Союзу, і з США.
ЦЖР: Це буде перший подібний механізм у світі?
Олександр Краснолуцький: Саме так. І я сподіваюсь, що його потім можна буде використовувати в інших країнах.
Читайте перший та другий матеріали з циклу, який розповідає про те, як російська окупація вплинула на екологію Півдня України: «Заповідники у вогні. Як Росія вчиняє екологічні злочини на українському півдні» та «Зневоднені землі. Як диверсії російських окупантів на Каховській ГЕС і двох каналах наближають екологічну катастрофу на українському півдні».
