Текучка кадров в оккупированном Крыму стала уже обычным явлением. Одного за другим здесь меняют и тасуют «министров» и «глав» всяческих ведомств. «Госкомнац» Крыма – не исключение. За 10 лет оккупации здесь сменилось уже 5 «руководителей». Но на этот пост обязательно назначают представителей крымскотатарского народа, которые согласились сотрудничать с оккупантами. Центр журналистских расследований собрал мини-досье на каждого, кто в разные годы возглавлял «Госкомнац» оккупированного Крыма.
Про нове призначення нині повідомив «глава Криму» Сергій Аксенов. Черговим головою «Госкомнаца» Криму став 47-річний Руслан Рішатович Якубов. Зоотехнік і агроном за освітою з моменту окупації Криму в 2014 році обіймав різні посади в «адміністрації Сімферополя». У «Госкомнац» прийшов у 2021 році і досі працював там першим заступником «голови». Рік тому прокуратура АРК і Севастопля повідомила йому про підозру в колабораційній діяльності. Йому світить до 10 років позбавлення волі.
Новопризначений голова «Госкомнаца» Криму Руслан Якубов. Фото: simfmo.rk.gov.ru
Руслан Якубов змінив на посту голови «Госкомнаца» Криму 54-річного Айдера Ахтемовича Тіппу, який звільнився нібито за власним бажанням тиждень тому. Тіппа очолював відомство 3 роки. Він також агроном за освітою. З 2001 року був заступником голови Первомайської райдержадміністрації Криму. У 2014 році залишився на цій посаді у вже окупованому Криму. Офіційних причин відставки Тіппи не називали, однак серед версій — низька явка кримських татар на «виборах» депутатів у «Госсовєт Крима» ті місцеві «ради». Проте, вочевидь, рокіровка була обговорена заздалегідь, адже одразу після звільнення Тіппу призначили віце-спікером «кримського парламенту», в який он обрався за списком «Единой России».
Айдер Тіппа. Фото: news.store.rambler.ru
До Тіппи, з 2019 року, «Госкомнац» очолював Альберт Османович Кангієв, 1963 року народження. До 2014 року він був мером Білогірська, а ще раніше керував Білогірскою райдержадміністрацією. Кангієв був членом Меджлісу кримськотатарського народу. Під час захоплення Криму російськими військами Кангієв був одним із двох керівників регіонів, які виступили проти «референдуму». Першим так зване «волевиявлення» кримчан не визнав Ільмі Умеров — на той момент голова Бахчисарайського району. Однак невдовзі Кангієв «перевзувся» і уже в 2019 році очолив виборчий штаб «Единой России» в Білогірську. Тоді ж Кангієв посів крісло голови «Госкомнаца». У 2021 році звільнився звідти за власним бажанням. Тоді його призначили на посаду заступника голови «Госкомводхоза» Криму, де Кангієв, зокрема, займався налагодженням водопостачання Північно-Кримським каналом після підриву греблі Каховської ГЕС російськими військовими у 2022 році.
Альберт Кангієв. Фото: «Крыминформ»
Попередником Кангієва у «Госкомнаці» Криму був Ленур Азізович Абдураманов, 1976 року народження, який до того завідував сектором з питань міжнаціональних відносин «адміністрації Феодосії».
Абдураманов очолював «Госкомнац» з 2017 до 2019 року. Офіційною причиною звільнення назвали «закінчення терміну дії службового контракту». Після звільнення Абдураманов призначили заступником «міністра юстиції Криму».
Ленур Абдураманов. Фото: rg.ru
Першим головою «Госкомнаца» окупованого Криму був Заур Русланович Смірнов. До того він 14 років керував управлінням з міжнаціональних справ та міграції Ялтинської міськради. Смірнов був також заступником голови Меджлісу кримських татар, який і делегував його в окупаційну владу у 2014 році. Тоді Смірнов очолив «Госкомнац». За два місяці, коли Меджліс відкликав своє схвалення на його призначення, Смірнов звільнятись відмовився. А згодом став одним із прибічників заборони діяльності Меджлісу в РФ. На посаді голови «Госкомнаца» виправдовував арешти та обшуки кримських татар. Смірнов протримався у кріслі понад 3 роки, у 2017 році його звільнили за неефективну роботу.
Заур Смірнов. Фото: РИА Новости
Нині 48-річний Заур Смірнов — голова «Крымской межнациональной миссии». Чим саме займається ця квазі-організація, створена наприкінці 2022 року, невідомо. Але у статусі її очільника Смірнов відзначився вже кількома одіозними заявами. Зокрема, він запропонував оголосити 24 лютого — день, коли Росія віроломно напала на Україну — днем боротьби з нацизмом. Також він закликав країни Заходу визнати територію України зоною російського впливу, а нещодавно запропонував закріпити на законодавчому рівні РФ поняття «ждун», яким на окупованих територіях називають проукраїнськи налаштованих людей. Окрім кримінального переслідування Смірнов пропонує позбавляти «ждунів» російського громадянства, ба, навіть депортувати.
