В нашу гавань не заходят корабли. В Крыму оккупанты продают простаивающие Ялтинский и Евпаторийский порты

Крым
Круизные лайнеры в порту Ялты, 2013 год. Фото: Юрий Югансон

Так называемое «Минимущества Крыма» выставило на торги 100% акций двух крымских портов — Ялтинского и Евпаторийского. Общая стартовая цена – 1,7 миллиардов рублей (193,5 миллиона долларов). Объявление о продаже появилось на портале ГИС «Торги» (государственная информационная система ред). Аукцион назначен уже на 1 августа. «Власть» оккупированного Крыма надеется таким образом вдохнуть в порты, которые попали под санкции и простаивают после оккупации, новую жизнь. Однако эксперты сомневаются в успехе этих торгов.

Ялтинський порт окупанти оцінили у майже 1,5 мільярда рублів. Порт включає пасажирський термінал потужністю до 1,3 мільйонів чоловік на рік та універсальні вантажні потужності. Майно порта, крім самої Ялти, розташоване в різних селищах Південного берега: Гурзуфі, Кореїзі, Відрадному, Партеніті, Алупці, а також у Коктебелі під Феодосією. Загальна площа земельних ділянок сягає 13,5 гектарів. А площа нерухомого майна складає 32,2 тисячі квадратних метрів. Окрім касових павільйонів, складів, доріг та підстанцій, Ялтинський порт володіє будівлями ялтинського морвокзалу та клубу моряків, які мають історичну цінність. На 31 березня цього року кількість працівників в порту складала 146 чоловік.

Ялтинський порт, пасажирський комплекс. Фото: Павло Смірнов

Початкова ціна Євпаторійського порту складає 192,9 мільйона рублів. Порт спеціалізується на перевалці генеральних та навалочних вантажів. Він розташований у Євпаторії на ділянці у 6,4 гектари. Загальна площа нерухомості складає 8,7 тисяч квадратних метрів. Це зокрема нежитлові будівлі, майстерні та склади. В порту працюють аж 13 чоловік.   

Євпаторія і її порт (праворуч) з висоти, серпень 2006 року. Фото: nesiditsa.ru

Ялтинський і Євпаторіський порти, засновані ще у ХІХ столітті, — два з чотирьох кримських портів. Керченський та Феодосійський ще у 2021 році були «передані» у федеральну власність РФ. Окупанти визнають, що порти в Ялті і Євпаторії працюють з дуже низьким навантаженням, бо через санкції іноземні судна туди не заходять. За словами так званого «главы Крыма» Сергія Аксенова, потужності портів задіяні менше ніж на 10%. Щороку об’єми вантажоперевезень падають, в тому числі і в «федеральних» Керченському та Феодосійскому портах. Приміром, за перший квартал цього року Євпаторійський порт перевалив лише 77 тисяч тонн вантажів, тоді як Керченський — майже 700 тисяч тонн («дякуючи» в першу чергу перевалці краденого українського зерна та військових вантажів для війни проти України), та й це майже на 40% менше, ніж торік. 

Судячи з опублікованих звітів, обидва порти відпрацювали перший квартал 2025 року з величезними збитками. Ялтинський — на суму майже 30 мільйонів рублів, тобто кожен рубль власного капіталу порту приніс 0,15 рублів збитків. Збитки Євпаторійського порту за той же період сягнули майже 7 мільйонів рублів — майже 0,30 рубля на кожен рубль власного капiталу. При цьому вірогідність банкрутства обох портів окупанти оцінюють як незначну. Заявок від потенційних покупців чекають до 28 липня. А вже на 1 серпня оголошені торги. 

П’ятизірковий круїзний лайнер AZURA в порту Ялти, вересень 2013 року. Фото: Костянтин Ушмаєв

«Влада» окупованого Криму сподівається на розвиток у Ялтинському та Євпаторійському портах пасажирських перевезень, круїзного та яхтенного туризму. Проте російські експерти успіх продажу цих портів оцінюють скептично. Бо ризики високі, а дивіденди, ба навіть окупність, — під великим питанням.  

Серед ключових причин — санкції, що блокують міжнародне судноплавство в окупованому РФ Криму, та відсутність стабільної вантажної бази. Крім того, ризики в умовах військових дій диктують підвищені страхові тарифи для перевезень. А щодо омріяного Аксеновим круїзного туризму, то і тут нестиковочка, адже в Росії немає власних круїзних морських теплоходів.

У 2013 році Ялтинський порт прийняв рекордну кількість круїзних лайнерів. Тоді до Ялти зайшло 124 судна, причому 108 з них — іноземні, включаючи величезні п’ятизіркові лайнери.  

Нині ж іноземні круїзні судна обходять цю гавань стороною. Тож, налітай, валіза без ручки чекає на щасливого покупця, який гарантовано потрапить під українські та західні санкції.