Поділ – візитна картка Києва. Надзвичайні краєвиди, набережна Дніпра, а ще — скупчення історичних та архітектурних пам’яток.
Таке поєднання завжди привертало увагу не тільки киян та гостей столиці, але й забудовників.
Басейн Водник, Гостинний двір, а згодом і Поштова площа. 2012-2013-ий роки запам’яталися масовим поділом землі на Подолі. Депутати Київради не звертали уваги ані на статуси пам’яток архітектури чи історії, ані на протести активістів.
Щекавицька, 46 – також Поділ і також історична земля фактично на набережній Дніпра. І її також у 2012-му році віддали у приватні руки. І тоді також почалися протести.
Тепер тут обіцяють новий житловий комплекс «La Manche». Елітні будинки на 9 поверхів та підземний паркінг мають з’явитися в середині 2020 року.
Ландшафтний двір з альтанками, стриманий чорно-білий дизайн з елементами модерну, лобі з місцями для очікування та стійка консьєржа. «Дім з манерами поряд з Дніпром на Подолі» — так його називають у рекламних оголошеннях.
Попри те, що будівництво ще не розпочалося, стати власником елітної нерухомості кожен охочий може вже зараз. Ціни не менш елітні за сам проект. За метр квадратний, в залежності від площі та планування квартири, покупцям доведеться викласти від 39-ти до 64-ох тисяч гривень.
Проте увагу «Свідомо» привернули не ціни чи дизайн нового житлового комплексу, а історія цієї земельної ділянки на Подолі. А ще прізвища, які стоять за майбутнім ЖК. Вони ведуть до Верховної ради.
2012-ий рік рішенням депутатів Київської міської ради гектар землі на вулиці Щекавицький отримує в оренду на 25 років під будівництво приватна компанія «Астеріс». Щоправда, почати будувати одразу вона не змогла.
У 2013 році Господарський суд Києва за позовом прокуратури визнав незаконним та скасував рішення Київради про передачу в оренду під будівництво землі на Щекавицький.
Компанія «Астеріс» вирішила одразу оскаржити це рішення. Проте Апеляційний господарський суд підтримав позицію прокуратури та залишив рішення першої інстанції в силі.
Більше того, Вищий господарський суд залишив без задоволення касаційну скаргу «Астерісу».
Головні аргументи прокуратури, які підтримали суди усіх інстанцій: земельна ділянка розташована в центральному історичному ареалі міста і відноситься до земель історико-культурного призначення.
Щоб почати тут будівництво, потрібно як мінімум отримати дозволи і висновки — починаючи від управлінь і закінчуючи Міністерством культури. У суді підтвердили – таких документів компанія орендар не було.
Минуло чотири роки. У 2017-му році Київрада приймає нове рішення: Про продовження терміну дії рішень щодо передачі в оренду земельних ділянок. У документі помічаємо знайомий нам «Астеріс».
У відповідь на наш запит Департамент земельних ресурсів надіслав повний пакет документів. Щоправда, пояснення що ж змінилося з 2013-го року, коли суд визнав передачу землі в оренду – незаконною, ми так і не знайшли.
— Усі проекти рішень, які до мене заходять, проходять певну процедуру. Це – узгодження Департаменту земельних ресурсів, Держгеокадастру, а також висновок з Департаменту містобудування та архітектури. Без цього висновку на комісію вони не потрапляють, — пояснює голова земельної комісії Київради Олександр Міщенко. Ми переказуємо йому історію Щекавицької, 46. Каже – не пам’ятає, але додає:
— Будь-яке рішення суду комісія виконує. Це є суд, це є закон. По закону ми живемо. Дуже багато є компаній, які так роблять, — депутат Київради уточнює: — Мені навіть траплялися договори оренди просто на бланку суду. І все.
Рішення про яке говорить голова земельної комісії, розглядав той самий Господарський суд Києва. Привід – «нововиявлені обставини» – а саме документи, яких у 2013-му році отримати не вдалось.
Позиція прокуратури не змінилась – там упевнені: ділянку на Щекавицькій віддавати в оренду під будівництво не можна. Натомість змінились позиції суддів: Земельна ділянка належала до земель історико-культурного призначення, але, при цьому, така належність не перешкоджає у здійсненні будівельних робіт на ділянці при її чинному пам’яткоохоронному статусу.
То хто ж може отримати довідки та висновки, які дозволяють будувати там, де раніше було зась?
Оголошення про новий житловий комплекс ми побачили на сайті корпорації «Укрбуд». Будівельна корпорація «Укрбуд» не раз з’являлась у розслідуваннях «Свідомо» та наших колег.
З останніх — історія про те, як вона зводить будинки на Печерську на території військової частини. Щоправда самі військові отримують квартири не у центрі столиці, а на околиці. Нині такий обмін розслідує Національне антикорупційне бюро.
«Укрбуд» – компанія, тісно пов’язана з народним депутатом з депутатської групи «Воля народу» Максимом Микитасем. До обрання у Верховну Раду він був президентом цієї будівельної корпорації.
Більше того, в декларації за 2017-ий рік Микитась зазначає, що є кінцевим бенефіціаром «Укрбуду» та пов’язаних з нею компаній.
Нашим колегам вдалося зафіксувати, що Микитась підтримує тісні стосунки зі столичною владою. Народний депутат та мер Києва Віталій Кличко виходять з одного приватного літака після перельоту з-за кордону.
Ми спробували запитати у Максима Микитася, чи не дружба з очільником столиці дозволяє компанії “Укрбуд” отримувати потрібні документи та втілювати у життя такі амбітні проекти?
— Питання по свіжому будівництву на Щекавицькій там має бути житловий комплекс «La Manche»?
— Я не знаю нічого про це.
— Там суд забороняв оренду земельної ділянки, це історичний ареал міста.
— Я не знаю про що Ви кажете!
— Про «Укрбуд девелопмент».
— А я яке маю відношення до «Укрбуд»?
— Не маєте?
— Не маю!
За даними реєстру фізичних і юридичних осіб, власники «Астерісу», компанії, яка отримала землю на Подолі в оренду і віддала її під будівництво житлового комплексу – брати Супруненки. В’ячеслав та Олександр.
Обидва кілька разів сиділи у кріслах депутатів Київради і їхні прізвище часто виринали у скандалах. За інформацією ЗМІ, їх пов’язували з рейдерськими захопленнями комунальної власності. Наприклад, закриття книжкового магазину «Сяйво» в центрі столиці.
Молодший – В’ячеслав – колишній чоловік доньки екс-мера Києва Леоніда Черновецького, свого часу був підозрюваний у справі побиття адвоката і оголошений у міжнародний розшук, з якого потім знятий.
Старший – Олександр – кілька разів змінював крісло депутата Київради на депутата Верховної ради. У парламент вперше потрапив у 2007-му від Партії регіонів. Повернувся у 2014-му на позачергових виборах як мажоритарник від Києва. Нині – представник «Волі народу», тобто колега Микитася по депутатській групі.
— Ваша компанія «Астеріс» поновила документи на Щекавицькій. Ви знаєте про це?
— Мені невідомо.
— Це щодо земельної ділянки, яка була у 20102-му році орендована, а в 2013- рішення скасував суд.
— Можна мені документи? Я їх вивчу, а потім відповім.
Ми передали документи Супруненку і зустрічаємося з ним наступного тижня. Тож часу розібратися й підготувати нам відповідь було вдосталь.
— Згідно моїх депутатських повноважень, я не маю права займатися підприємницькою діяльністю. Тому. Якщо у вас є якісь питання, зверніться, будь ласка, до мене у письмовій формі і я Вам надам відповідь. Я не займаюся бізнесом, я передав корпоративні права в управління іншій особі.
— А куди ж нам писати питання?
— Напишіть на мені!
Звісно, ми скористаємося цією можливістю. Щоправда, сумніваємося, що відповідь на них від того зміниться. На відміну від Подолу. Занадто вже він привабливий.
Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо». Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк
