Центр журналистских расследований продолжает мониторинг активности российской оккупационной армии на морских и сухопутных дорогах войны.
Последний месяц весны и начало лета 2024 года оказались богатыми событиями вокруг портов Бердянска и Мариуполя, есть и неприятные новости о строительстве автомобильных и железнодорожных сухопутных коридоров.
Топ-новина весни 2024 року – працівники порту Бердянська кілька місяців сидять без зарплати і навіть влаштували страйк.
Зазначимо, всі, хто сьогодні пішов працювати на окупантів в порту – пройшли ретельні перевірки та фільтраційні заходи ФСБ і є лояльними до російської окупації.
Але навіть зрадники, напевно, ще пам’ятають, що портовики вміли відстоювати свої права і раніше завжди виходили на мітинги, проводили страйки в українському Бердянську.
Дивно, що портовики таки домоглися свого і начебто отримали гроші, які їм заборгували окупанти. Спочатку глибоке занепокоєння висловив гауляйтер Балицький, а вже за кілька днів вибивати кошти з окупаційного уряду взялись колаборанти з фейкового Заксобранія.
Тим часом запорізький колаборант Володимир Рогов озвучив досить цікаву інформацію про діяльність так званого «Державного зернового оператора» – монополіста із закупівлі зерна у запорізьких фермерів і вивезенню вкраденого збіжжя. Зрадник заявив, що квазі-підприємство не виплачує аграріям гроші за отриману і, мабуть, вже вивезену пшеницю. За даними Рогова, у різних судових інстанціях розглядається не менше 41 справи за участю «Державного зернового оператора» на суму понад 1 мільярд 200 мільйонів рублів.
Але більшість фермерів, яких кинули на гроші окупанти, нікуди не зверталися з цього приводу. І слід враховувати, що російська ціна на зерно значно менша за світову ринкову. За повідомленнями бердянців, на підприємстві також борги по зарплаті.
“Стосовно не виплати заробітної плати, то на «Аскет шиппінг», нинішня назва «гуп гзо», заборгованість за квітень місяць.Все, не шановна частина бердянців, картинка скінчилася, хотіли жити в росії? Будь ласка”, – повідомило анонімне джерело з окупованого Бердянська
Фейковий директор Бердянського порту Володимир Стельмаченко заявив, що цьогоріч планують збільшити обсяги продрозверстки вдвічі. Замість 244 тис. тонн окупанти хочуть заготовити півмільйона тонн. Для реалізації наміченого вже запустили в порту зерновий термінал «Нова Хортиця», вкрадений у компанії підозрюваного у державній зраді В’ячеслава Богуслаєва.
Елеватор може приймати 70 вагонів зі збіжжям щодоби, а відвантажувати прямо на судно до 4 тисяч тонн кожні 24 години. Дуже вчасно, адже жнива вже зовсім скоро.
У травні вперше з початку окупації в акваторії Бердянська на рейді були помічені судна. Через навантаженість причалів наприкінці квітня у черзі на захід чекали два балкери, а з 7 по 15 травня їх вже було чотири.
Навесні 2024 року в акваторії порту Бердянська по кілька разів були помічені балкери-близнюки “Kapitan Mironov” і “Kapitan Yakovlev” , які помітно вирізняються серед інших. Їх можливо розрізнити між собою хіба що, коли вони одночасно знаходяться в порту, як от 18 травня.
Також навесні вперше за два роки окупанти почали швартувати балкери на причалі №8, поряд з яким 24 березня 22-го року ЗСУ потопили великий десантний корабель “Саратов”. Відтоді ця територія була цнотливо чистою від присутності російського військового і цивільного флоту і залишалась такою до квітня 2024 року. Відтепер судна змінюють одне одного з інтервалом у 3-5 днів.
Таке відверте нахабство росіян напряму пов’язане із дефіцитом боєприпасів у Сил Оборони України від західних партнерів. Окупанти цим користуються сповна і не виключено, що активно завозять цивільним транспортом свої військові вантажі.
ЦЖР ще торік робив такі припущення, яке пізніше ЗСУ підтверджували і офіційними повідомленнями, і “бавовною”. Наприклад, 2 червня 2023 року в порту Бердянська було знищено склад боєприпасів і ворожу техніку. Отож, з торговельного порт Бердянська стає все ближче до статусу військово-морської бази, а крадена пшениця і метал відіграють роль не вантажу №1, а комерційно вигідного баласту на зворотному шляху.
Загалом же, тільки у травні 2024-го в Бердянську ЦЖР нарахував два десятки балкерів
Навесні, як і з початку року, у сусідньому з Бердянськом портовому місті Маріуполь ситуація із завантаженістю причалів діаметрально протилежна Бердянську.
Перше судно 2024 року було помічене лише 20 березня. Як і годиться злодіям, росіяни ховали балкер за будівлями так, щоб не можна було розгледіти ані назву, ані ідентифікуючі елементи судна. Наступний балкер зафіксовано 7 квітня, потім 30 квітня, після чого наче «прорвало» і суховантажі зʼявляються щотижня.
Приходять у Маріуполь не порожніми. Принаймні, один раз українське підпілля зафіксувало вивантаження бетонних елементів інженерно-фортифікаційних споруд, які окупанти облаштовують в районі Нікольського, що в 30 кілометрах від Маріуполя.
А ось ввечері 8 червня в Азовському морі українські захисники завдали успішного удару по російському десантному кораблю «Ропуха» – така інформація була в медіа на ранок 9 червня, але українські ВМС її спростували.
Втім, саме кораблі такого класу військові країни-агресора використовують для переправлення боєприпасів та вантажів до тимчасово окупованого Маріуполя, а вже звідти — відправляють на лінію фронту.
Основний вантаж з порту Маріуполя – руда та каолін — унікальна біла глину, з якої виробляють елітну сантехніку. У світі не так багато запасів цього мінералу і одне з родовищ — на окупованій Донеччині. Про свої плани на експорт каоліну до країн ЄС окупанти заявляли ще торік, восени, а почали реалізовувати намічене вже навесні 2024-го.
В останній день весни якраз по такий вантаж, незважаючи на штормову погоду, в Маріуполь зайшло чергове судно.
Звісно, вивозять через порт і зерно. Від початку 2024 року із Маріупольського порту росіянами було відвантажено понад 72 тисячі тонн вкраденої української сільськогосп продукції. Про це заявив так званий “віце-прем’єр ДНР – міністр агропромислової політики та продовольства регіону” Артем Крамаренко.
“Продовжують використовувати азовські порти України для того, щоб вивозити награбоване. Як це не дивно, вони досі знаходять, що звідти вивезти. Використовують для цього зазвичай, або тіньовий флот, який фактично “не ходок” в нормальні порти. Тобто, для того, щоб просто перекидати з Маріуполя і з Бердянська до своїх портів щось, вимикають AIS”, – розповів на початку літа керівник прес центру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.
До слова, піратська флотилія, яка орудує тут, зазвичай складається з чотирьох балкерів класу «ріка-море» — це РМ-3,
STK-1016 , STK-1003 та Междуреченск. Проте, у травні і червні заходили вже і куди більші судна, які поки що не вдалося ідентифікувати.
А найближчим часом до загону мародерів доєднається суховантаж «Таганрог» — вкрадене ліберійське судно Smarta, яке окупанти на очах у всього світу нахабно «віджали» влітку 2022 року, одразу після повної окупації міста.Тривалий час балкер стояв в порту без руху, але за півроку посіяно його відремонтували, пофарбували, почепили прапор та переназвали зі “Smarta” на Таганрог. Єдине, що не встигли – замазати номер IMO. Наразі судно готують для виходу з порту, повідомляє радник мера Петро Андрющенко.
Звісно, міжнародні рейси “Таганрогу” не світять, але цілком згодиться і для перевезення краденого по внутрішньому морю – так росіяни називають Азовське.
Але, хто зна, як воно буде у майбутньому, адже рашисти вже мають досвід, як оминати санкції. Наприклад, фокус зі зміною назви судна вони провернули з балкером “ Pawell”, який став називатися “Cometa”(
IMO: 8315499) і вільно ходить Чорним та Середземним морем.
А цей суховантаж під сирійським прапором ще у середині вересня 2022 року одним із перших вивіз у Туреччину 2500 тон українського збіжжя, яке завантажили в порту тимчасово окупованого Бердянська завантажило і попрямувало до Туреччини. Увесь піратський шлях судна відстежив у документальному фільмі “ZERNO” наш колега Осман Пашаєв. Після цього “ Pawell” потрапив під міжнародні санкції, але ставши під прапор Камеруну з назвою “Cometa” , вочевидь, уникає заборон і обмежень. І це вже 10 зміна назви цього балкера
А ось судно Zhibek Zholy, яке так само на гарячому спіймали в порту Бердянська, взагалі не потрапило під санкції, назву не змінювало, а лише прапор – з російського на казахський.
Тим не менш, як то кажуть, щоб ніхто не був забутим, Центр журналістських розслідувань створив реєстр піратського флоту Росії в Азовському морі. До цього переліку увійшли суховантажі, які за час окупації були зафіксовані у портах Бердянська та Маріуполя, а також балкери, які в Азовському морі більше ніж на три дні вимикали системи ідентифікації суден – це є грубим порушенням правил міжнародного судноплавства і явною ознакою незаконних заходів в окуповані Росією українські порти.
Таких суден назбиралося вже майже два десятки і ця робота триватиме й надалі
Електронна таблиця без назви — Аркуш1“Як ви бачите Азовське море по факту зараз є внутрішнім морем через те, що вони окупували повністю усе узбережжя, в тому числі українське, і тому й використовують в своїх інтересах, як вони вважають за потрібне. А у них основна мета,звісно, вивіз нашого збіжжя, металу та використання в своїх інтересах цієї акваторії”, – Дмитро Плетенчук, керівник прес центру Сил оборони Півдня.
Повернемося до Маріуполя. Як навесні, так і з початком літа, вантажообіг через морські ворота Донбасу наразі не є пріоритетом для рашистів. Окупанти передусім зайняті налагодженням в порту залізничного сполучення із зовнішнім світом. Адже залізниця, як і сам порт, передусім необхідна їм для забезпечення військової логістики.
І грошей на це Росія не шкодує. Тільки за офіційними даними, на залізничну інфраструктуру торік з бюджету витратили 9.6 млрд рублів, а 2024-го обіцяють ще 11 млрд.
Перший потяг з Маріупольського порту до станція Волноваха вирушив 2 травня. Такі тестові заїзди росіяни проводили впродовж всього минулого місяця, а вже 1 червня в порт пішов повноцінний рухомий склад з вантажем, на який вже чекало судно.
Водночас, останні супутникові дані вказують на повну готовність двох мостів на першій гілці нової залізниці, яку Росія «з нуля» прокладає з минулої осені. Будівництво знаходиться на останньому етапі — укладання рейок і просувається напрочуд швидко. 80 кілометрів нового залізничного полотна між селищами Бурне та Новоселівка дозволить вчетверо скоротити доставку вантажів з Маріуполя на північ та схід окупованої частини Донецької області.
Останнім часом окупанти та їх посіпаки навіть перестали приховувати, що залізницю будуть використовувати, перш за все, у мілітаристських цілях. Минулого тижня у Пітері, де проходить збіговисько під назвою Міжнародний економічний форум, гауляйтер Запоріжжя Балицький повідомив російським медіа, що окупаційна влада готова запускати потяги з росії, з півдня та сходу до анексованого Криму, але рейсів для цивільних не передбачається через загрозу атак Сил оборони України. Зрадник мріє, що пасажирські перевезення запустять, коли відсунуть лінію фронту за межі досяжності реактивної та ствольної артилерії.
Паралельно ведуться роботи і на інших ділянках нової залізниці та автодоріг. Зокрема, від Донецька на південь. Центр журналістських розслідувань зафіксував старт нового логістичного проекту Росії на окупованому Приазов’ї – розширення сухопутного коридору з Ростова в Крим через Донецьку і Запорізьку області.
Як повідомляв ЦЖР, у квітні окупанти почали прокладати об’їзну на північ від Маріуполя, близько 70 кілометрів дороги, і цей відрізок сухопутного коридору може складатися з паралельних автомобільного і залізничного шляхів.
«У нашій області вся залізнична мережа, яка з’єднається з новою гілкою з боку Ростова на Мелітополь, вона лише збільшить пропускну спроможність для залізничних поїздів у кілька разів. Запуск її можливий вже після повної сітки,” – така заява гауляйтера Херсонщини Сальдо здається маячнею, або спробою підтримати мейнстріму тему. Насправді ж, такий розвиток є цілком логічним.
Останні місяці Росдорстрой ремонтує всі основні і навіть другорядні дороги і в Херсонській області, і майже цілодобово працює на трасі М-14 від Ростова до Маріуполя.
На це вказують і численні затори на всіх ділянках автодороги, а це означає, що гальмується і військова логістика росіян.
Проте, на очах сухопутний коридор стає ширшим щонайменше втричі.Є думка, що паралельно цій автодорозі окупанти прокладуть і ділянку залізниці Таганрог – Маріуполь.
Тоді якихось 100 кілометрів по прямій між цими містами стануть повноцінною заміною так званого кримського мосту і основним шляхом постачання окупаційної армії на Запорізькому фронті і на Східному напрямку, а привязавши до маршрутів Ростов – Крим і Донецьк — Крим ще й Херсонщину, Росія завершить військову логістичну операцію Азовське кільце, замасковану під цивільну інфраструктуру для начебто туризму та економіки.