Один за другим проходят международные форумы, где чиновники, военные и эксперты рассматривают состояние безопасности в Черном море, на которое большое влияние оказывают ВМС и Силы обороны Украины в целом. Такой форум безопасности недавно состоялся в Румынии, затем — в Одессе, на следующей неделе состоится форум Экспертной сети Крымской платформы, где также будут рассматриваться вопросы безопасности. Текущее положение дел в Черном и Азовском море разбираем с Дмитрием Плетенчуком, спикером ВМСУ в эфире программы «Вопрос национальной безопасности» с Валентиной Самар.
Валентина Самар: Напередодні ви повідомляли, що з Севастополя вийшов ще один російський військовий корабель, а саме корабель на повітряній подушці, таких в ЧФ два — «Самум» або «Бора». В Криму все менше російських кораблів, але вони і досі становлять небезпеку. Днями, за повідомленнями Генштабу, РФ вивела в акваторію Чорного моря один ракетоносій, а в акваторію Азовського моря – три, і крім них там є ще п’ять військових кораблів. Не пригадую, щоб в Азові було скільки носіїв крилатих ракет і кораблів загалом. Що це може означати?
Дмитро Плетенчук: Росіяни вирішили, що Азовське море для них безпечніше, ніж Чорне, де вони собі такого не дозволяють дуже давно. Виведений ракетоносій в Чорному морі – це підводний човен, який фактично працює в режимі патрульного корабля. Він не виконує всіх інших завдань, які покладаються на Чорноморський флот, наприклад, охорону водного району – це завелике завдання для одного човна. Контроль цивільного судноплавства, викриття надводної обстановки – ці задачі розкидали на інші структури, на повітряну компоненту. В Чорному морі фактично присутність зведена лише до одного підводного човна. У них зараз в строю чотири підводних човни в Чорному морі, з них три – ракетоносії, з цих трьох носіїв виходять в море лише два. Третій останнім часом не виходить, може, у нього якісь технічні складнощі. Це припущення. Ну і «Алроса» (дизель-електричний підводний човен Б-871 «Алроса» проєкту 877В «Палтус») – це не носій крилатих ракет.
Кількісний, якісний склад, характер дій вказують, що в Азові росіяни розпочали новий навчальний рік особового складу. Три великих десантних корабля там можуть перебувати лише в трьох випадках. Якщо вони мають забезпечити морську логістику, але ВДК вони її давно не здійснюють – «Цезарь Куников» і «Новочеркасск» не дадуть збрехати. Другий привід – покинути акваторії Азово-Чорноморського регіону. Азов – це ворота до Каспію для росіян, технічно, як кажуть впритирку, кораблі можуть вийти у ще безпечніше місце. Третій і найбільш ймовірний варіант – підготовка особового складу. Тому що висаджувати десанти РФ немає куди в Азові – там все узбережжя окуповане.
Три малі ракетні кораблі проєкту «Буян-М» є носіями ракет і, судячи з усього, теж виконують навчання особового складу. Плюс два мінні тральщики, які мають забезпечити їхню безпеку, і так само можуть брати участь у навчальному процесі.
Ви праві, в Азові особливо маневрувати немає де. Глибини малі – до 15 метрів і навіть ці 15 метрів треба періодично поглиблювати, тому що мул і пісок наносить під час штормів. Рекомендованих шляхів в Азові небагато, і в результаті росіяни фактично ходять поруч з цивільними суднами, фактично використовуючи їх як живий щит.
Від морських дронів окупанти там можуть почуватися в більшій безпеці. Керченську протоку вони намагаються звузити до мінімуму і жорстко контролювати. Корабельним складом вони це робити не можуть вже більше ніж півроку, тому контролюють авіацією, здебільшого гелікоптерами. Якщо підтвердиться інформація щодо чергового збиття, знову буде комедія «бий своїх, щоб чужі боялися» (21 червня поблизу Анапи російська ППО збила власний гелікоптер Ка-29, який був задіяний для пошуку та знищення українських надводних дронів — ред).
Валентина Самар: Читачі запитують, чому ЗСУ не дістає кораблі в Азові, адже вражали їх в порту Бердянська у березні 2022 року. ЦЖР відслідковує заходи суден в закриті порти Азовського моря, фактично всі вони порушують Міжнародну конвенцію про захист безпеки на морі, відключають системи АІС. Чи може розвідка ідентифікувати ці судна і відстежити,, хто і куди вивозить крадене збіжжя, унікальну білу глину, агломераційну руду Запорізького залізно-рудного комбінату?
Дмитро Плетенчук: До речі, Росія не заходить військовими кораблями в порти Маріуполя і Бердянська, в якому на початку повномасштабного вторгнення був знищений ВДК «Саратов» і ще два пошкоджено. Вони продовжують використовувати ці порти для пограбунку окупованих територій – збіжжя і метал. Для цього використовують здебільшого судна, які не ходять в іноземні порти, бо там їх одразу заарештують. У своїх портах ці вантажі перевантажують на так би мовити білий флот. Ми за цією ситуацією слідкуємо, вже були кейси, коли аналіз показував походження зерно. Це досить нескладно, адже судна помітно з великої відстані, це не голка в копиці сіна.
Палаючий ВДК «Саратов» у Бердянському порту, на передньому плані ВДК «Цезарь Куников», 24.03.2022. Фото: Youtube Кирилловка.Укр
Звісно, ми не будемо наносити вогневе ураження по суднах, які б вони не були цивільні. Звісно, це є порушенням міжнародного права. Почати треба з того, що Керченська протока взагалі закрита, і знаходиться вона в територіальних водах України. Це наша суверенна територія, ще в тому році ми зробили попередження про те, що закриваємо цю ділянку для судноплавства. На жаль, це досі порушується. Іноземні судна не заходять в окуповані порти, вони заходять в порти Таганрога в східній частині Азову. Але, тим не менш, вони проходять цю ділянку і періодично прямують у Босфор або з Босфору.
Валентина Самар: Велика прикрість, що жодне з цих суден не внесено ні в українські, ні в західні санкційні списки. Кожного дня спостерігаємо, як в біля Керченського мосту додаються баржі в загородженні, яке окупанти будують для протидії українським мрським дронам. Як підрахував ЦЖР за супутниковими знімками, станом на 19 червня у загородженні вже була 21 баржа, причому вже в дві лінії. Ви стверджували, що нашим Sea Baby ці загородження не страшні. А в дві-три лінії?
Ланцюг з барж через Керченську протоку для захисту Керченського мосту від атак українських морських дронів. 04.06.2024 р. Фото: t.me/atesh_ua
Дмитро Плетенчук: Вони не можуть повністю перекрити Керченську протоку. Не те, щоб це було фізично неможливо. Вони не готові відрізати Азовське море від міжнародного судноплавства. Тому проходи будуть залишатися. В першу чергу росіяни намагаються їх звузити, щоб контролювати було легше. Sea Baby як і решта дронів відносно невеликі, їм неважливо, через що в морі прокладати маршрут, головне – перемогти в протистоянні з засобами протидії, з гелікоптерами, які за ними ганяються. Останнім був уражений рейдовий буксир, який ставив бонові загородження в Криму. На відео ГУР можна побачити, як дрон проходить ці загородження. Це з розряду краще щось зробити, ніж не зробити нічого.
Валентина Самар: Тобто Чорноморський флот чи прикордонна служба ФСБ імітують бурхливу діяльність з протижії дронам?
Дмитро Плетенчук: Ну вони підводні човни на причалі малюють, на асфальті. Теоретично має допомогти. Вони розфарбовують у різний колір корпус кораблів, щоб розбити силует. Щоб у такий спосіб вести противника в оману, він має летіти на кукурузнику, нетверезий в тумані. Тоді це допоможе. А якщо це морський дрон з тепловізійним баченням, йому взагалі байдуже колір корпусу. Якісь способи їхньої протидії дієві, якісь ні. Згодом побачимо.
Валентина Самар: Дмитре, я хочу поговорити про Військово-морські сили України, в рамках дозволеного, звичайно. Що вони сьогодні собою представляють, які ділянки фронту тримають? У всіх у нас на слуху 36-та і 38-ма бригади морської піхоти, Кринки. Президент днями відзначив у своєму відеозверненні і 35-ту, і 36-ту, і 38-му окремі бригади морської піхоти. Для нашої кримської аудиторії це дуже важлива інформація — як розвиваються ВМС.
Дмитро Плетенчук: Якщо взяти сухопутну компоненту, конкретно морську піхоту, – створений корпус. В нього входить кілька різноманітних бригад морської піхоти, артилерія, інші підрозділи. Це потужна структура, яка завжди показує результат, воює на різних напрямках: Таврійський напрямок, Херсонщина, Харківщина. Вони виконують надскладні завдання в надскладних умовах. На озброєнні мають сучасну техніку, багато іноземних зразків, починаючи з стрілецької зброї, закінчуючи амфібійними засобами і бронетехнікою. Використовує різноманітні системи іноземного виробництва, подекуди досі присутні радянські, але модернізація відбувається постійно.
Окрім того, створено бригаду дронів, яка виконує різноманітні завдання з ведення розвідки, розмінування, тут так само – ударні дрони, надводні, підводні. Створено річкову флотилію – ще одна окрема структура, яка виконує завдання як з охорони акваторії і відбиття атак на Київщині, так і з підтримки морської піхоти. Україна – це не тільки морська, це морська і річкова держава. Значення річок для нас досить велике. Події початку повномасштабного вторгнення це продемонстрували дуже нагально. Річкова флотилія має бути, вона розвивається.
Патрульний катер Sea Ark Dauntless окремого річкового дивізіону ВМСУ. Фото: Командування Об’єднаних Сил ЗСУ
Валентина Самар: Особиво річковій флотилії мають бути вдячні кияни. Бо це важлива компонента відбиття «шахедів», які маневрують, намагаються летіти низько над Дніпром, де їх не можна зафіксувати іншими засобами. Росіяни люблять мавпувати успішний досвід України і створили свою річкову флотилію – «Днепр». Що з нею, де вона?
Дмитро Плетенчук: Періодично є новини. Вони втрачають за добу в середньому від 1 до 5 човнів. Створюють флотилію на базі плавзасобів, які входять до складу морської піхоти 810 бригади, так званої кримської, яка на нашому напрямку періодично намагається працювати. Оновили вже тричі особовий склад цієї бригади. Перші два гниють десь на Херсонщині. Так само у великій кількості росіяни віджимають малорозмірні плавзасоби у місцевого населення. На Хероснщині кожен третій – рибак. Дуже багато човнів було на лівому березі, їх теж використовують. Насправді там для них багато завдань. І багато таких локацій, де пересування можливе лише маломірними плавзасобами. А враховуючи, що на цьому напрямку перевага по кількості FPV-дронів на нашому боці і перевага суттєва, ці човні – розхідний матеріал. Я вже не кажу про людей, людей там взагалі немає.
Хочу повернутись до ВМСУ. Є ще повітряна компонента, яка першою в Збройних Силах України отримала і вже опанувала іноземні гелікоптери – американські Sea King, у складі є і безпілотні комплекси типу Bayraktar. Новостворений протимінний дивізіон, до складу якого входитимуть як мінімум п’ять протимінних кораблів. Наступного тижня починаються чергові навчання серії «Сі Бриз» з протимінної тематики, де буде проведене відповідне оцінювання наших екіпажів. Це і наново створений окремий рід військ у складі ВСМУ – берегові ракетно-артилерійські війська, це славнозвісні наші «Нептуни» і «Гарпуни», які не дають російським кораблям підійти до українського узбережжя. Цього року очікуємо на перший корабель проєкту «Ada» («Ada» – клас протичовнових корветів прибережної зони, розроблених в першу чергу для ВМС Туреччини — ред.), який зараз закінчує добудову у Турецькій республіці, підготовка екіпажа так само триває.
Валентина Самар: Додам, що ВМСУ також проводять рекрутингову кампанію і запрошують на контракт моряків цивільного флоту, людей з технічною освітою, а також економістів, юристів та інших фахівців. Вся необхідна інформація — на сайті ВМСУ
Корвет «Гетьман Іван Мазепа», про який ви згадали, в кінці травня вийшов на перші ходові випробування. На думку дечяких військових аналітиків, щойно він вийде з Босфору, стане дуже жирною ціллю для росіян. На їхню думку, потреби в таких кораблях зараз немає, тож навіщо взагалі витрачати на них гроші. Яка позиція командування ВМСУ?
Збудований у Туреччині корвет ВМСУ «Гетьман Іван Мазепа» на ходових випробуваннях, 24.05.2024. Фото: x.com/Enes Balcı
Дмитро Плетенчук: Від себе особисто скажу, що шановні аналітики можуть займатись чим завгодно, крім розбудови ВМС. З позиції ВМС зазначу наступне: розбудова такого складного механізму як Військово-морські сили – процес довготривалий. Якщо його не започаткувати зараз, то на момент, коли його застосування стане можливим, в нас його просто не буде.
Корвет «Ada» був модернізованій від першого проекту саме в умовах експлуатації в сьогоденних реаліях з урахуванням досвіду цієї війни, було внесено досить суттєві зміни в кінцевий варіант побудови цього корвету. Це перше. Друге – навіть у Турецькій республіці, де цей корвет є серійним типом озброєння, екіпаж, який вже пройшов навчання, заступає мінімум на рік на службу на цьому кораблі. Тому що корабель – це найскладніша система озброєння в збройних силах будь-якої країни світу. Якщо екіпаж танку – це 3-5 людей, які мають працювати скоординовано, на кораблі – це сотні. Кожен з цих фахівців має пройти відповідне навчання на своїй бойовій частині, щоб після цього усі вони стали працювати злагоджено в умовах бойового застосування, бойового стресу, боротьби зі стихією. В чому особливість служби на флоті? У нас, окрім ворога в морі, є ще саме море, яке може стати тобі ворогом в будь-який момент. Відповідно екіпаж має бути єдиною зіграною командою.
Україна – морська держава. Є багато функцій, які не можна перекласти на москітний флот. Багато завдань може виконати лише повнорозмірний, повноцінний корабель. Наприклад, операція з розмінуванням акваторії. Ви не поставите ехолокацію, радіолокацію на дрон. Ви не розмістите там команду 50 моряків, які будуть цю операцію проводити. Цей корабель є неозброєним фактично, його треба супроводжувати. До цього потрібен корабель, який створить прикриття ППО.
Розвивати флот робити, якщо ми не хочемо опинитися країною в статусі «біля моря», а залишатися в статусі морської держави, яка критично залежить від моря. Події на сухопутних кордонах під час повномасштабного вторгнення показали уразливість цих кордонів щодо експорту української продукції. Як каже командувач ВМСУ віце-адмірал Олексій Неїжпапа, море – це дорога, не паркан. Море дозволяє Україні вільно експортувати продукцію, в першу чергу, збіжжя і метал. Відповідно, в морі є величезна кількість українського інтересу, в першу чергу, економічного. Щоб цей економічний інтерес ми могли супроводити, потрібен повномасштабний, повноцінний флот. І, окрім того, не слід забувати: окуповані порти на Азові, окуповані порти у Криму, закриті порти на Миколаївщині під обстрілами. В України зараз залишилося три порти. Щоб всі ці територіальні води відповідним чином охороняти, щоб мати можливість економічно розвиватися, нам потрібен повноцінний, повнорозмірний флот.
