13 сентября 2024 года следователи главка СБУ в г. Киев и Киевской области сообщили о подозрении в пособничестве государству-агрессору Дмитрию Бакаю – депутату Бердянского городского совета последнего созыва от партии «Оппозиционный Блок» и младшему сыну нынешнего главы Бердянской районной государственной администрации. Бокая.
ЦЖР идентифицировал объекты недвижимости, данные о которых в определении суда скрыты, которые, по данным следствия, Дмитрий Бакай передал в пользование российским оккупантам.
13 вересня, в день повідомлення про підозру і затримання Дмитра Бакая, Солом’янський районний суд обрав йому запобіжний захід — він відправився у СІЗО на 60 діб.
Видання «Локатор-Медіа» повідомило, що СБУ також провела обшуки в квартирах голови Бердянської РДА та його синів у Запоріжжі і Києві. Олексій Бакай у коментарі виданню заявив, що правоохоронці ні до нього, ні до його старшого сина Олексія жодних юридичних претензій не мають.
«Підозра щодо Дмитра стосується нотаріальної довіреності, яку той у Львівській області оформив за законами України на ім’я своєї тещі для управління базою відпочинку «Vira Lux» на Бердянській косі та заправкою у Бердянському районі. Після чого теща поїхала на окуповану територію і її подальші дії не відомі, при цьому довіреність була скасована через два дні», — наводить слова Олексія Бакая видання «Локатор-Медіа».
У повному тексті ухвали суду про арешт Дмитра Бакая містяться деякі подробиці слідства, що спростовують версію, яку у ЗМІ озвучив Олексій Бакай. У матеріалах не згадується ані теща Дмитра, ані нотаріально оформлені на неї довіреності, а кількість об’єктів нерухомості, що фігурують у справі, не обмежується готелем та заправкою.
Правоохоронці підозрюють Дмитра Бакая в тому, що у жовтні 2022 року вступив у попередню змову «з громадянами України, які знаходяться на тимчасово окупованій території, які мають зв’язки серед окупаційної влади Запорізької області» і погодились брати участь у протиправній діяльності.
Після 10 жовтня 2022 року Дмитро Бакай звернувся із заявою до Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області щодо надання інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно щодо чотирьох об’єктів. Отримані електронні документи, сказано в ухвалі суду, Бакай-молодший надіслав на тимчасово окуповану територію директору ТОВ «Бердянські ковбаси», який, у свою чергу, передав витяги та звернувся із заявою до голови окупаційного уряду ТОТ Запорізької області (восени 2022 року цю посаду обіймав росіянин Антон Кольцов).
За даними слідства, представникам держави-агресора передано у користування комплекс будівель (житлових і нежитлових), які використовуються, зокрема, і військовими формуваннями. В ухвалі не вказано, які саме об’єкти нерухомості та земельна ділянка були передані в користування окупантам, приводиться лише їхня площа.
ЦЖР ідентифікував майно, яке, на думку СБУ та прокуратури, Дмитро Бакай умисно передав російським окупантам, та одного з фігурантів справи.
Головним посередником правоохоронці називають директора ТОВ «Бердянські ковбаси» — української юрособи, яка після окупації міста отримала свого клона в російській юрисдикції. У жовтні 2022 року і в українському, і в російському дежреєстрах керівником значився мешканець Бердянська Толок Євген Олександрович.
Реальні власники м’ясокомбінату в окупованому Бердянську і люди, «які мають зв’язки серед окупаційної влади Запорізької області і володіють організаторськими здібностями», давно відомі – це бенефіціар ТОВ «Бердянські ковбаси» і голова місцевої федерації боротьби Геннадій Бабаян та депутат Запорізької обласної ради від забороненого «Опоблоку» Сергій Путря.
ЦЖР вже не раз розповідав про ознаки причетності цих колаборантів до вчинення воєнних злочинів на ТОТ півдня України — експропріації майна і вивезення українського збіжжя. А на резонансному відео, опублікованому каналом PRO.Berdiansk, ідентифіковано учасників застілля за участі місцевих колаборантів, серед яких — Бабаян, Толок і Чебанов, та куратора з ФСБ.
Сергій Путря – однопартієць по «Опоблоку» гауляйтера окупованої частини Запоріжжя Балицького і, як не дивно, голови Бердянської РДА Олексія Бакая. Більше того, Путря, будучи протеже Бакая, незадовго до місцевих виборів 2020 року очолив замість нього Бердянський осередок «Опоблоку».
Тож, якщо у судовій ухвалі Євген Толок вказаний, як ОСОБА_9, то двоє інших, ОСОБА_10 і _11, «які мають звʼязки серед окупаційної влади Запорізької області», з великою ймовірністю є саме Бабаян і Путря.
До речі, з «мʼясокомбінатівської» трійці підозри у колабораціонізмі отримали Толок і Бабаян, а от Путря і досі залишається поза увагою правоохоронців в Україні.
Щодо нерухомості, яку, як вважає слідство, Дмитро Бакай добровільно передав окупаційній адміністрації Запорізької області, то у справі фігурують не тільки готель «Vira Lux» та АЗС, про які говорив журналістам голова Бердянської РДА. Власне, у тексті судової ухвали запис «АДРЕСА_5 (площа 1025,8 м2, площа земельної ділянки 1094 м2)» стосується саме готелю «Vira Lux» на вул.Леонтьєва, 5, неподалік заповідного оголовку Бердянської коси. Вказані площі будівлі та ділянки збігаються з обʼєктами в декларації депутата Бердянської міськради Дмитра Бакая, на якого і записаний готель.
У російському держреєстрі юрособа «Державна казенна установа Запорізької області «База відпочинку «ВІРА ЛЮКС»» зʼявилася 1 березня 2023 року. Засновником вказане так зване «міністерство освіти» регіону, а директором — Мурзінов Олег Петрович, уродженець Бердянська, який деякий час проживав у Ханти-Мансійському автономному окрузі (РФ). Мурзінов є чоловіком Ганни Олександрівни Каркелан — зрадниці, яка до окупації була бухгалтером та очолювала тендерний комітет відділу освіти Бердянська, а в жовтні 2022 року погодилася на посаду начальниці окупаційного міського відділу освіти.
ЦЖР за допомогою аналітичного сервісу YouControl проаналізував дані з відкритих джерел про інші об’єкти нерухомості та земельні ділянки у власності Олексія Бакая, членів його родини, компаній і знайшов інші збіги.
Отже, наведена в ухвалі АДРЕСА_4 (площа 12235 м2) – вул. Макарова, 39-а, на східному узбережжі Середньої коси, де розташована база відпочинку «Колосок», на якій, власне, проживав Олексій Бакай, коли перебував у Бердянську. Обʼєкт належить ТОВ «Укрбудінвест і К».
Об’єкт за АДРЕСА_3 (площа 1016,2 м2) ідентифікований ЦЖР як готель «АББА», розташований на вул. Малигіна, 6-в. Він записаний на однойменне приватне підприємство і зовні схожий на мінікопію клубного будинку «Хонка» ексрезиденції Януковича у Межигірʼї.
Вказана в ухвалі суду земельна ділянка фактично знаходяться на території ДОЦ «Райський куточок» родини Бакаїв, який займає площу більше 10 гектарів. З початку окупації Бердянська надходила інформація про те, що російські військові задіяли увесь оздоровчий комплекс під шпиталь. 2024 року окупанти розташували тут обʼєкти свого центру патріотичного виховання мілітаризації української молоді «Маяк».
Остання з переліку об’єктів, що фігурують в ухвалі суду, АДРЕСА_7 (площа 11935 м2) стосується автозаправного комплексу ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Алекс і Ко» в селищі Азовське Бердянської громади, розташований на трасі М-14 — сухопутного коридору війни.
Названі фірми де-юре належать всім членам родини Бакаїв. Де-факто ж, як і вся перерахована нерухомість — ресторанний комплекс, готелі, земельні ділянки, квартири в Києві, Запоріжжі та Бердянську, транспортні та будівельні компанії — по праву можна вважати надбанням глави сімейства, 70-тирічного Олексія Бакая.
Відтак мають право на життя сумніви щодо того, що рішення про передачу правовстановлюючих документів на нерухомість в Бердянську окупаційній владі Запорізької області міг одноосібно ухвалювати молодший син Дмитро Бакай, який на момент арешту був менеджером ТОВ «Мобайл Хеві Машинері», яка продає промислове обладнання.
20 вересня 2024 року, через тиждень після затримання сина і розмов у соцмережах про ймовірну відставку через скандал, голова Бердянської районної державної адміністрації Олексій Бакай опублікував пост у Facebook. Він натякає на замовність справи стосовно Дмитра і прямо заявляє, що не збирається звільнятись.
«Сталося те, що сталося… Впевнений, що компетентні органи розберуться і приймуть справедливе рішення. Гадаю, що саме цього бояться «щирі друзі», які влаштували такий «сюрприз» нашій родині. Тож, кому все це потрібно і для чого, для мене зрозуміло. Я — сильний! Але все, що нас не вбиває, робить ще сильнішими. Ні син, тим паче я ніколи не були і не будемо колаборантами! Я пишаюся потужною командою Бердянського району, яка зі мною працює і довіряє мені. Маю честь і гідність, тому коли б відчував хоч крихту вини за собою, в мене вистачило би совісті особисто подати заяву про звільнення, щоби не підводити Президента України Володимира Зеленського і голову Запорізької обласної державної адміністрації Івана Федорова. Слава Україні!», – написав Олексій Бакай.