У цьому випуску програми «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська) від 18 грудня 2018 року:
Центр журналістських розслідувань продовжує цикл програм про воєнні злочини, які РФ вчиняє в окупованому нею Криму. Сьогодні будемо говорити про злочини, потерпілими у яких, одночасно є цілком конкретні особи, і суспільство в цілому. Тобто необмежена кількість людей, які стали жертвами інформаційної агресії Російської Федерації проти України і світу. Конкретні потерпілі – це журналісти, яких російські силовики та підтримувані ними незаконно створені збройні формування переслідували, починаючи з перших днів окупації Криму, і яких спецслужби Росії продовжують переслідувати і досі.
Чому напади на журналістів, перешкоджання професійній діяльності, пограбування апаратури чи незаконний обшук в окупованому Криму кваліфікуються не як загальнокримінальний злочин, а як воєнний, такий, що порушує міжнародне гуманітарне право? Пояснює Вікторія КОВАЛЬЧАК, заступниця начальника відділу прокуратури АРК, яка і розслідує воєнні злочини та злочини проти людяності
Зайве пояснювати, наскільки важливим було достовірне інформування мешканців Криму, України і всього світу про те, що насправді відбувалося у Криму. Але дозована інформація, спотворена картина подій, відсутність повноти інформації і маніпуляція нею, блокування роботи незалежних кримських журналістів і телеканалів, перешкоджання і витискування із Криму іноземних журналістів були частиною військової спецоперації Збройних Сил РФ. Для цієї брудної і злочинної роботи були рекрутовані цивільні особи – мешканці Криму із незаконних збройних формувань «Самооборона Севастополя», «Самооборона Криму», кримські козачі формування, НОДівці і проросійські маргінали. Але їх виявилось мало і тому до Криму військовими бортами були закинуті «спец туристи» – ветерани-афганці, колишні спортсмени і просто кримінальні елементи, аби їхніми руками робити те, у чому не мали бути помічені російські військові.
З початку 2014 року ЦЖР вів моніторинг порушень прав людини на свободу слова і висловлювань у Криму. Лише у березні було задокументовано майже 100 таких випадків, більшість із яких тепер розслідуються прокуратурою АРК і одночасно готуються докази для міжнародних судів.
