Питання про скасування закону «Про створення вільної економічної зони «Крим»» – юридичного оксюморону, який народні депутати та чинний президент України утворили у 2014 році, постало чи не одразу після його прийняття. А пошук відповіді на нього має довгу і ганебну історію. Одну із тих, що віддаляють нас від звільнення Криму, бо прямо підривають дію західних санкцій і дискримінують українських громадян; стимулюють до колаборації з окупантом і роз’їдають корупцією національну безпеку. Наше розслідування розповість, як було заблоковано робочу групу парламентського Комітету з митної та податкової політики, яка мала напрацювати проект скасування закону про створення ВЕЗ або внесення до нього змін.
Отже, березень 2014-го. Верховна Рада визначає правовий режим тимчасово окупованих Російською Федерацією територій АР Крим та Севастополя та забезпечення прав і свобод громадян України, які там мешкають. Із остаточного тексту проекту Сергія Соболєва депутати вилучають розділ про економічні відносини із суб’єктами з окупованих територій. За місяць Кабмін має подати проект спеціального закону. Однак уряд Арсенія Яценюка самоусувається від розробки проекту, натомість у парламенті продавлюється законопроект депутатів Ксенії Ляпіної та Сергія Терьохіна про створення на окупованій території вільної економічної зони “Крим”. Звільнення від податків стимулювало потік українських товарів у Крим, які зупинила у вересні 2015 -го року лише Громадянська блокада.
Громадянська блокада Криму Фото Facebook Ельвіни Сеітбулаевой
За рік з початку створення ВЕЗ Крим на окупований півострів було поставлено українських товарів більш ніж на 1 мільярд доларів.
Найбільша група товарів – пальне, нафтопродукти та бітум, на суму у майже у чверть мільярда. Із харчів найбільші обсяги поставок складали м’ясо і м’ясні вироби, молочні продукти та овочі. Це була свого роду гуманітарка від українського бізнесу агресору, адже , кинувшись на великі прибутки у сірій зоні, українські підприємці допомогли окупантам у забезпеченні армії та захопленої території, кількість мешканців якої стрімко зростала через мілітаризацію і політику колонізації.
У вересні 2015-го Меджліс кримських татар за непублічної згоди президента перекрив рух товарів на Крим. Зі слів Рефата Чубарова, Петро Порошенко пообіцяв скасувати закон про ВЕЗ Крим.
“Сьогодні в коридорах влади є чітке розуміння того, що закон повинен бути скасований. Я можу сказати про те, що в найближчий тиждень президент України внесе закон про скасування СЕЗ “Крим”. Результати нашої сьогоднішньої розмови – Мустафи Джемілєва, мого і президента України Петра Порошенка, дозволяють мені сподіватися, що це буде не тільки законопроект, ініційований президентом, але буде затверджений в якості першочергового”, – сказав тоді Чубаров.
Однак ні через тиждень, ні через рік, ні через три з половиною Петро Порошенко свою обіцянку лідерам кримськотатарського народу не виконав. Причина проста – закон про ВЕЗ Крим охороняє інтереси крупного бізнесу, до якого належить і сам Порошенко.
Закон дозволив українським олігархам продовжувати працювати на території, щодо якої ЄС і США вже у 2014-му ввели санкції, забороняючи інвестувати та експортувати вироблені тут товари. Однак на хімічні заводи Дмитра Фірташа, ферми і м’ясокомбінати Юрія Косюка ці заборони не діяли. А стивідорна компанія “Авліта” Рината Ахметова взагалі працювала у закритому Україною порту Севастополя, відгружаючи на судна-порушники зерно для незаконного експорту.
Вантажний термінал компанії «Авліта» в Севастополі Фото Wikimapia
“Відповідно до закону про ВЕЗ робота “Авліти” – повністю в рамках правового поля. Закон про СЕЗ не тільки дозволяє працювати – він стимулює до інвестування. Але з іншого боку, існує режим санкцій, введений нашими західними партнерами, який передбачає заборону на експлуатацію всіх портів, що знаходяться в окупації. Порт Авліта знаходиться на окупованій території”, – вказує економічний експерт Фонду “Майдан закордонних справ” Юрій Смелянський.
При введенні санкцій РНБО і Заходу щодо Криму ні один український олігарх не постраждав. Зате небачені обмеження були встановлені для громадян, які отримали статус нерезидента.
“Ми як громадяни України, що мають кримську прописку, через цей закон є нерезидентами, а тому не можемо отримати банківські послуги, як, наприклад інші громадяни України. Тобто, це є дискримінація. Громадянин РФ, який отримує тут статус резидента, буде мати більше прав, ніж українець з кримською пропискою”, – обурюється Ольга Скрипник, координаторка Кримської правозахисної групи.
Закон про ВЕЗ “Крим” породив ще два дискримінуючих акти – наказ НБУ №699 та постанову Кабміну №1035, яка обмежила до двох десятків кількість речей, які мешканцям Криму дозволялося вивозити із собою. Інші були прирівнені до товарів і обкладались митом. Адмінмежа з Херсонською областю була наділена атрибутами державного кордону – прикордонним і митним постами.
Звісно, така ситуація була неприйнятною. Тому 18 січня 2018 року, коли Верховна Рада надавала непідконтрольним територіям Донецької та Луганської областей статус окупованих, народний депутат Рефат Чубаров вніс правку про скасування закону про ВЕЗ “Крим” на території окупованого півострова. Однак вона не була проголосована – з депутатами добре попрацювали лобісти закону. Як компроміс голова ВРУ Андрій Парубій доручив створити робочу групу при Комітеті з податкової та митної політики – за участі представників Кабміну і кримських громадських організацій. Група мала напрацювати проект змін до закону про ВЕЗ “Крим”.
9 лютого 2018 року пройшло перше засідання групи, до участі у якій була запрошена головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар, а на сайті Центру було опубліковано розлогий репортаж.
На засіданні робочої групи голова Комітету з митної та податкової політики Ніна Южаніна визнала, що про всю глибину проблеми, яку створило прийняття закону про ВЕЗ “Крим”, чує вперше, і запропонувала підготувати пропозиції з вирішення цієї проблеми до наступного засідання, яке мало відбутися всього за тиждень.
І справді, 12 лютого секретаріат парламентського Комітету розіслав учасникам робочої групи повідомлення, що наступне засідання призначене на 16 лютого.
Однак воно не відбулось: цього дня із секретаріату повідомили, що засідання переноситься на пленарний тиждень – на прохання депутатів.
27 лютого кореспонденту Центру журналістських розслідувань повідомили у секретаріаті Комітету, що дата наступного засідання не призначена, бо напередодні, 26 лютого, “на засіданні погоджувальної ради голова Комітету Ніна Южаніна звернулася до фракцій Верховної Ради з пропозицією включити в робочу групу щодо закону про ВЕЗ «Крим» депутатів з різних фракцій – фахівців в різних областях, тому що закон стосується більш широкого кола питань, ніж ті, якими займається податковий Комітет”.
Того ж таки 27 лютого 2018 року, як свідчить копія листа, надіслана у додатку до відповіді на запит Центру журналістських розслідувань, Ніна Южаніна повідомила голові Верховної Ради Андрію Парубію, що законопроект має розроблятись урядом.
Але рік по тому у відповідь на інформаційний запит Центру журналістських розслідувань пані Южаніна повідомила, що припинити роботу групи вирішили самі учасники робочої групи – причому на тому першому і єдиному засіданні, репортаж з якого ми показали трохи вище!
Цитуємо: “В ході обговорення стало очевидним, що проект про внесення змін до закону про створення Вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території має велике суспільне значення та повинен регулювати широке коло питань, більшість із яких не відноситься до предмету відання комітету з питань податкової та митної політики. Тому члени засідання дійшли висновку, що оскільки розробка згаданого законопроекту потребує спеціальних знань, носіями яких є фахівці центральних органів виконавчої влади, робота над законопроектом має координуватися Кабінетом міністрів України”.
Втім, у Верховній Раді Ніна Южаніна визнала, що жодного рішення щодо припинення діяльності на засіданні не ухвалювалось:
“Ми не голосували за таке рішення, але я декілька разів сказала, шо оскільки є такі полярні погляди щодо такого питання, ми маємо передати це на площадку уряду, тому що дуже багато задіяно іншого законодавство. Бо якраз на цьому засіданні погляди експертів, громадських активістів і уряду розділились. І тут очевидно, що вести мені далі цей проект – я ж із задоволенням взяла цей проект на площадку комітету з самого початку – але коли я зрозуміла, що ми не знайдемо рішення, а тільки будемо політично розглядати це питання, обговорювати це рішення…”
Треба лише додати, що пропозицій про припинення діяльності групи взагалі ніхто не вносив, в тому числі й сама Южаніна. Про це свідчать відеозапис і учасники зустрічі.
Зокрема, слова Южаніної називає “неправдою” координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
«Що стосується выдповіді пані Южаніної, вона для мене є дуже дивною, бо вона є неправдою. Я була учасником тієї зустрічі і знаю, що там відбувалося. Там були мої колеги, які це можуть підтвердити, і журналісти. які це знімали. Такого рішення не приймалося. Рішення остаточне було наступним: ми передаємо пропозиції до наступної зустрічі шляхом електронної пошти, і на другу зустріч ми збираємось і намагаємось відпрацювати якусь єдину позицію з депутатами, громадськістю та комітетом. Жодних повноважень ми не передавали кабміну, і взагалі ми вважали, що попереду в нас багато зустрічей, що ми працюватимемо над текстом і що ми напрацюємо той законопроект, який нарешті полегшить ситуацію», – розповідає Ольга Скрипник.
Координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник Фото investigator.org.ua
Ніна Южаніна стверджує, що терміново повідомила про рішення щодо законопроекту уряд, Нацбанк України та Міністерство із питань тимчасово окупованих територій. Але документи, отримані Центром журналістських розслідувань, свідчать, що такі листи – точні копії лютневого листа голові ВР – Ніна Южаніна надіслала вказаним адресатам 10 жовтня. Різниця – майже 8 місяців.
І лише після цього Кабмін розписав на міністерства підготовку відповіді на пропозицію парламентському комітету. Але парадокс полягає в тому, що в уряді вже був напрацьований проект про скасування закону про ВЕЗ та внесення змін до інших законів.
Також за словами Ніни Южаніної, учасники робочої групи – громадськість і уряд – мали полярні точки зору щодо закону про ВЕЗ Крим, однак проти його скасування не виступив ніхто.
Натомість, урядовий проект передбачає саме скасування і ухвалення нового закону про економічну діяльність на окупованих територіях в Криму. У пропозиціях, надісланих Комітету Нацбанком після засідання 9 лютого немає заперечень щодо цього – є прохання врахувати особливості валютного регулювання та обмежень у новому законі та готовність брати участь у його напрацюванні.
Державна фіскальна служба надіслала в Комітет проект змін до Податкового кодексу та закону про обов’язкове соціальне страхування. Змін, які необхідно внести одночасно зі скасуванням закону про ВЕЗ Крим. І це якраз ті питання, які є у зоні компетенції і відповідальності Комітету з податкової та митної політики. Однак Ніна Южаніна одноосібно вирішила блокувати цю роботу.
Проте в цілому пані Южаніна каже чисту правду – через комітет, який вона очолює, подібний законопроект не пройде. Бо серед його членів – представники олігархів у Верховній Раді та прямі бенефіціари кримської сірої офшорної зони з назвою ВЕЗ “Крим”. Серед них – і Олександр Герега, якому належать будівельні гіпермаркети. У Криму їх три. Після окупації вони змінили номінальних власників та назву – з Епіцентру і Нової лінії на “Новацентр”. І вже засвітилися у тендері Чорноморського флоту.
Народний депутат України Олександр Герега Фото investigator.org.ua
Сам Герега, правда, стверджує, що бізнесом не займається, знаходиться під російськими санкціями та свої активи у Криму не контролює. На питання щодо скасування закону про ВЕЗ “Крим”, який підриває дію західних санкцій, Олександр Герега відповідає очікувано:
“Моя позиція дуже проста: Вільною економічною зоною має бути вся Україна. Щоб ті п’ять мільйонів, які поїхали за кордон кращої долі шукати, щоб вони повернулися… Треба повертати окуповані території, і не потрібно ніякі закони приймати”.
Те, що голові комітету з податкової та митної політики видається занадто складним, кримським правозахисникам та економічним експертам бачиться простим і логічним. Дві головні складові закону про створення ВЕЗ Крим – економічну та ту, що стосується прав людини, треба рознести у різні закони – і скасувати нарешті саму ВЕЗ.
Але ніхто не хоче сваритись із олігархами. М’яч із проблемним законом про ВЕЗ “Крим” Ніна Южаніна відфутболила на половину поля уряду. Міністерства вкотре обмінялись листами із давно відомою позицією, але відповідальність на себе взяти теж не захотіли – і пропонують тепер перенести обговорення до РНБО. Отже, підстав для оптимізму немає. Бо голова РНБО – президент Порошенко, який у 2015 році обіцяв лідерам Меджлісу скасувати режим ВЕЗ у Криму – і не зробив цього ні тоді, ні зараз, коли відповідний законопроект міг бути підготовлений у Комітеті, який очолює Ніна Южаніна. У минулому – директорка “5 каналу”, а нині – довірена особа кандидата у президенти Петра Порошенка.
