Попри гучні заяви політиків і урядовців про стягнення з Російської Федерації компенсації за вчинення збитків внаслідок збройної агресії та експропріації українських активів, ніяких повних і вивірених офіційних підрахунків цих збитків не існує. Більше того – не існує навіть реєстру втраченого державного майна, і це створює значні проблеми для позовної роботи проти РФ у міжнародних та національних судах. У кінці 2018 року Кабінет міністрів створив Міжвідомчу комісію, завданнями якої є укладання реєстру втраченого внаслідок збройної агресії РФ майна. Як повідомив Центру журналістських розслідувань заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука, ця робота все ще знаходиться на стадії збору інформації від міністерств і відомств, а методика оцінки збитків ще не визначена.
Поки Україна зволікає із відсудженням у Росії компенсації за завдані збитки – юридичні особи країни-окупантки користуються вкраденим майном, внаслідок чого ці збитки зростають. На прикладі «загубленої» українськими урядовцями Кримської астрофізичної обсерваторії можна побачити загрози збереженню об’єктів національного надбання, якими є унікальні телескопи КрАО.
У червні 2014 року тодішній прем’єр Арсеній Яценюк уперше заявив про претензії Росії щодо відшкодування збитків, завданих Росією внаслідок збройної агресії проти України та окупації Криму: «Україна розпочала процес. Генеральною прокуратурою розпочато розслідування і в рамках кримінальної справи український уряд подає позов на суму більше ніж 1 трильйон гривень».
Вже тоді експерти, що зналися на активах Криму, висловлювали подивування такою сумою, вважаючи, що коли й трильйон – то точно не в гривні, а в доларах, і то – лише початково, адже Росія не просто захопила і незаконно привласнила українські приватні та державні активи, а вона продовжує їх експлуатувати. Приміром, добувати наш газ за допомогою наших «вишок Бойка» на нашому морському шельфі. Але сперечатись щодо заявленої Яценюком суми важко – ні методологія підрахунків не відома, ні повний аудит втрачених активів не проводився. Поза тим, у міждержавному позові України до РФ, поданому у березні, була вказана саме така сума – 1,18 трильйон гривень, тобто, за курсом 2014 року 77,32 млрд. доларів.
Через чотири роки, відомий американський дослідник Андерс Аслунд, професор економіки та експерт аналітичного центру Atlantic Council, у своєму звіті «Ціна агресії Кремля в Україні» порахував, що економічні втрати України внаслідок агресії Росії становлять близько 100 мільярдів доларів без врахування гуманітарних та політичних втрат. Він рахував за часткою втраченого ВВП.
Але якщо взяти до уваги виграний Ощадбанком міжнародний арбітраж проти РФ за втрачені автиви у Криму, які були оцінені у 1,3 млрд доларів (а це був не найбільший за мережею банк), то розуміємо, що сума може бути набагато більшою.
Відомо також, що 1 трильйон гривень фігурував у «справі Януковича» – обвинувачення стверджувало, що дії екс-президента Віктора Януковича призвели до завдання Україні збитків у сумі понад 1 трильйон внаслідок окупації Криму РФ. Як відомо, суд зняв обвинувачення з Януковича за цим епізодіом. У вироку зазначено, що дані економічної експертизи, згідно з якими збитки України внаслідок анексії Росією Криму становлять 1,82 трлн. гривень, не є доказом, оскільки експерт не обгрунтував свої розрахунки. За інформацією Центру журналістських розслідувань, військова прокуратура , яка розслідувала «справу Януковича», скористалась висновком експертів Гільдії оцінювачів України
Про що говорять всі ці заяви і різнобій цифр? Про те, що наразі ніяких вивірених офіційних підрахунків збитків, завданих РФ внаслідок окупації Криму і збройної агресії проти України, не існує. І це є проблемою не тільки для позовної роботи у міжнародних судах, а й у національних. Ми не раз розповідали про гальмування розслідування кримінальних проваджень через те, що міністерства та відомства не надають прокуратурі АРК та слідчим органам переліку втраченого у криму майна і суми завданих збитків. Так було і є із колекцією вин і землями Массандри і Магарача, дані збитки від втрати яких міністерство аграрної політики затримувало роками, так було і з об’єктами міністерства охорони здоров’я – санаторіями і їхніми парковими територіями, які окупанти та «уряд Криму» зараз розпродає.
А одна із перлин нашої науки, що має шість об’єктів національного надбання і світову славу і зовсім загубилась із уваги українських чиновників. Мова про Кримську астрономічну обсерваторію, що знаходиться біля селища Научне у Бахчисарайському районі, яка знову опинилась під загрозою забудови, і на частину обладнання якої вже наклала лапу ФСО РФ. Цей приклад наочно показує, що не виставлений Росії рахунок за збитки, завдані окупацією Криму і експропріацією невійськового майна – українських державних і приватних активів, розв’язує їй руки для вільного їх використання – аж до знищення.
Кримська астрофізична обсерваторія – астрономічні втрати
Кримську астрофізичну обсерваторію збудували відразу після 2 світової війни – її перші телескопи були трофейними. Пізніше унікальне обладнання будували просто тут, у майстерні дзеркал. Останні 10 років обсерваторії важко назвати успішними. До окупації територію намагався забудувати кримський спікер-колаборант Володимир Константинов. Котеджі та отелі із розважальними закладами компанія «Консоль» планувала будувати просто поміж телескопів, що означало б припинення досліджень. Адже найголовніший ворог астрономів – це засвітка неба. Тоді процес будівництва будинків «Консолі» вдалося зупинити тільки після того, як вчені почали лягати під гусянки бульдозера.
У 2011-му, після приходу до влади Віктора Януковича, заповідні місця Криму почали нарізати у вотчину для наближених до президента і його сина тисячами гектарів. Підібрались і до серця Кримських гір.
«З’явилася ідея про створення в південному напрямку ландшафтного регіонального парку, який включає в себе 9 тисяч гектар. Це теж нас стурбувало, оскільки в результаті буде створено юридичну особу, яка зможе розпоряджатися цією землею і зокрема зможе вести безконтрольне будівництво», – розповідав тоді вчений КрАО Юрій Цап.
Юрій Цап, Кримська астрофізична обсерваторія, 2013 рік Фото investigator.org.ua
Від забудовників астрономам вдалося відбитись – будівництво комерційного містечка заморозили. Однак на допомогу забудовникам прийшов відомий «оптимізатор» – міністр освіти та науки України Дмитро Табачник. Наприкінці 2012 року очолюване ним міністерство видало наказ про припинення діяльності науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія» і приєднання його до Київського національного університету. Вчені побоювались, що із втратою юридичної особи КрАО втратить і право на землю і захисну зону навколо обсерваторії. Це розв’язувало руки забудовникам із «Консолі». І вони не забарились – прийшли на плечах окупантів , яким добре прислужився Володимир Константинов. Нині «Консоль» вже продає квартири у збудованому комплексі «Лісовий» у містечку астрономів.
За «Консоллю» до гори Сель-Бухра, що поруч із обсерваторією, підтягнулись і москвичі : взимку у межах світлозахисної зони обсерваторії розгорнула будівництво російська компанія, яку очолює лідер Бахчисарайського осередку Всеросійської громадської організації ветеранів «Боевое братство» Павло Врублевський. Він – колишній воєнком району, що перейшов на бік окупантів. Його шеф, заступник лідера Боевого братства» Дмитро Саблін – активний учасник підготовки та окупації Криму, нині має неофіційний статус тіньового губернатора Севастополя й «рішали» проблемних справ. Про нього – окрема розповідь. Тут же зазначимо, що від запитань журналістів про будівництво в охоронній зоні обсерваторії реабілітаційного центру для воїнів-афганців та інших учасників бойових дій, Саблін відкараськався незнанням справи.
Будівництво на землях КрАО Фото primechaniya.ru
Отже, Кримській астрономічній обсерваторії загрожує нова небезпека, а міністерство освіти і науки України не порахувало ще й старі збитки.
Професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Сергій Вижва у 2013 році був проректором, коли до університету приєднували Кримську астрофізичну обсерваторію, виїжджав до Криму і приймав її об’єкти на баланс. Розповідає, що усі співробітники КрАО були зараховані у штат Київського національного університету, це зняло навантаження на науковий бюджет обсерваторії і дозволило вченим сконцентруватися на наукових програмах.
Сергій Вижва каже, що йому нічого не відомо про підрахунки збитків, завданих окупацією Криму і захопленням обсерваторії РФ
Професор Київського національного університету Сергій Вижва Фото investigator.org.ua
«У мене немає такої інформації. Я знаю, що цей процес досить тривалий і треба готувати величезну кількість документів. Тож, якби цей процес йшов, я б про нього знав. Тому що там треба давати підтвердження, що це була власність, давати виписки з різних реєстраційних фондів та певний перелік документів. Я не знаю, чи робиться така робота. В мене є інформація, що свого часу така інформація передаваласячерез відповідні галузеві міністерства до Кабінету міністрів. Але подальша їхня доля мені невідома», – каже Сергій Вижва.
У першу чергу мали б бути оцінені збитки від втрати унікальних кримських телескопів. Їх у Научному – 26. І шість із них мають статус об’єктів національного надбання.
«Це унікальний комплекс. Унікальний він не тільки для України, це унікальний комплекс світового рівня, тому що до складу Кримської астрофізичної обсерваторії входило 26 телескопів, включаючи унікальний, такий як РТ-22 та інші. І в свій час була прийнята постанова Кабінету міністрів України, за якою радіотелескоп РТ-22, телескоп імені академіка Шайна, баштовий сонячний телескоп БСТ-1, гама-телескоп ГТ-48, автоматичний дзеркальний телескоп АЗТ-11, лазерний супутниковий віддалемір «Сімеїз-1873» були включені до національного надбання України. Що значить національне надбання? Що якщо, умовно кажучи, це буде втрачено, то відновити його неможливо», – пояснює професор.
Унікальність досліджень вчених Кримської астрофізичної обсерваторії – беззаперечна і визнана у всьому світі, адже вони були були частиною світової науки. За словами професора Вижви, із втратою Кримської астрофізичної обсерваторії Україна втратила половину астрофізичної науки – це й унікальні інструменти, і вчені, що працювали в КрАО, і програми, які вони виконували.
Сергій Вижва нагадує, що втрачено також низку наукових програм, зокрема, з лазерної інтерферометрії в Сімеїзі , які теж перейшли під контроль росіян.
«Там більше десятка телескопів, які були орієнтовані саме на Сонце. Крім того, унікальний напрямок, який пов’язаний був з лазерною далекометрією, яка дозволяла відслідковувати з точністю буквально до сантиметра положення будь-якого об’єкту на орбіті Землі і навіть на поверхні Місяця. Крім того, Радіотелескоп РТ-22 входить в десятку найкращих інструментів світового рівня, і з його допомогою був заряд міжнародних програм, які дозволяли відслідковувати і рух окремих блоків земної кори. Це через радіогалактики, які з дуже високою точністю позиціонувалися. Система оцих всіх телескопів дозволяла проводити досить серйозні дослідження», – каже професор Вижва.
«Втрати значні. І ми не можемо компенсувати ті втрати дослідженнями, які зараз проводяться в нас і Головною астрономічною обсерваторією України, і обсерваторіями вузівськими, університетськими. Ми не маємо таких можливостей, таких інструментів, які були в Кримській астрофізичній обсерваторії», – каже професор.
Головна астрономічна обсерваторія України, м. Київ фото investigator.org.ua
За словами Сергія Вижви, частина лазерної обсерваторії КрАО передана до Федеральної служби охорони РФ. Що саме могло зацікавити російських силовиків?
«По-перше, це лазерні дальноміри, вони можуть з високою, дуже високою точністю відслідковувати будь-які об’єкти, які знаходяться на орбіті Землі – раз. Можуть штучні супутники відслідковувати, апарати, які запускаються. Не знаю, чи можуть вони їх збивати, але, в принципі, я так думаю, все, що робиться з точки зору цієї організації, це йде на підсилення, скажімо так, технологій подвійного призначення, які зараз розвиваються», – допускає професор.
Сергій Вижва останні місяці ретельно вивчає стан справ у науці окупованого Криму. В кінці лютого він, у складі групи науковців, зустрічався з представниками офісу ЮНЕСКО. Наскільки міжнародна організація зможе допомогти українцям захищати свої майнові інтереси в окупованому Криму – наразі невідомо. Особливо враховуючи ту обставину, що сама Україна поки що займається цим недостатньо і безсистемно, а представники ЮНЕСКО ще тільки починають збирати інформацію про стан науки, освіти і культури в окупованих Криму та Севастополі.
